Ант диабеті емдеу

/Кіріспе/
"Бул кунде дурыс иман жок,
Шатак дін напсі тиган жок.
Акылы саудын ойына,
Алдамшы діндер сиган жок.
Гылым деп уды жегізді,
Денесіз зат жок дегізді.
Далелсіз панмен перделеп,
Тапкызбай койды негізді".     Шакарім аулие
 
Бул кітап енбектеген баладан, енкейген карілерге дейінгі аралыктагы пенде балаларына арнап жазылган. Себебі, адам баласы озінін болмысын білмесе, журек кірі аршылмай, рухани надандыктан зардап шегіп, екі дуниенін де азабын тартады.
Алланын кудіреті: журегіндегі Жаратушынын Озі – Газиз жанына коніл болмей жургендер енді коніл боліп, кокірек коздері ашылып, журектерінін кірі аршылып, Озінін шыбын жаны Алланын тозандай болініп кеткен болшегі екенін білгенде, омірдін манызы мен манін тусініп, бір Жаратушынын бар екеніне, журегіндегі Жаратушынын Озін – Газиз жан деп, озінін жанын «шыбын жан» деп атайтынын біледі.
 
"Адамнын жаны еш уакытта тумайды, олмейді, откенде жаратылмаган, казір де, болашакта да жаратылмайды, ешкімнен тумайды, мангі-баки тіршілік етуші, ауел бастан бар жане тан олген кезде олмейді. Себебі, ол Алланын тозандай болініп кеткен бір болшегі. Сондыктан барлык киелі кітаптарда: «Танірім адамды Озі тектес етіп жараткан дейді". Индия философиясы
Осыны тусінген жан иесі Алемнін тылсымынын тунгиыгына сунгіп, санасы аркылы озінін омірге деген козкарасын, ойлау жуйесін курт озгертіп, осы омірде сеніммен аяк басып, рухани жетіліп, оз омірінін жауапкершілігін озіне гана жуктеп, Оз Алемін озі кайта курып, коршаган ортаны, Акикатты, Табигатты, Жаратушыны, Алемді, айналасындагы адамдарды баскаша козкараспен, ойлау жуйесімен кабылдап, шексіз бакытка шомылады. Омірдін осындай тупкі сырларын озіміздін хакім – Абай бабамыз, аулие – Шакарім атамыз тарізді халкымыздын улы тулгалары ашып, беріп кеткен.
         
Асет Ризаулы Мукашбеков
/МАЗМУНЫ/:
 
 Кіріспе
I ТАРАУ. ГАЗИЗ ЖАННЫН ОМІРІМІЗДЕ АЛАТЫН ОРНЫ
 
Мен Жаратушыдан тузу жолга бастауын сураймын
Адамнын тупкі болмысы – озінін журегіндегі Жаратушы - Газиз жанын тани білу!
Газиз жан немесе Жаратушы журекте дегенімізді калай тусінеміз?
Газиз жаннын багдарламалары
Газиз жанмен байланысу кауіпті емес пе?
Озіннін Газиз жанын туралы не білу кажет? Озін-озі сактау міндеті
Газиз жанымнын комегімен калындыгымды коргап калуым
Екі марте «О дуниеге барып кайткан» Кымбат Кабдашкызы Орынбаеванын тозакта корген сумдыктары, жумакта корген туыстары, болашак омірге келетін сабилерімен жолыгуы
«О дуниеге барып кайткан» Кымбат Кабдашкызы Орынбаеванын екінші рет олуі, дуниеге жумакта корген балаларын алып келуі
Кымбаттын енесінін аруагы бір жыл бойы жанында колдап журуі
Агзанын омір сургіштігін баскару
Еске сактау кабілеті
Газиз жан сырттан келетін акпараттарды мултіксіз кабылдайды
Оз бетінізше ойлай алу
Саби калай коркады?
Бір де бір дурыс еркек жок деген тужырым дурыс па?
Пенде баласынын озі жумбак. Айелін тусінбейтін еркек
II ТАРАУ. ЖУРЕКТЕГІ ЖАРАТУШЫ – ГАЗИЗ ЖАНЫНЫЗБЕН ТІЛ ТАБЫСУ
 
Озінді жетілдіру, дамыту какпасы
Біздін максатымыз
Газиз жанмен тілдесуді уйрену адістері
Акпаратты соз гана тасымалдамайды
Соз осіреді де, ошіреді де
Аузыныздагы созінізге абай болыныз
Даусы карлыккан мугалім
Газиз жанмен калай тікелей байланыска калай шыгуга болады?
Байланыс адістері
Саусак белгілері
Енді іске кірісейік
Маятник тербеліс адісі
Сурактарды калай коюга болады?
Озінді-озін кайта курудын сызба жоспары
Газиз жанга кайта багдарлама беру адісі бойынша, асказанды емдеу
Озініздін жеке тарихынызды кайта тонкеріп карау
Мусіркеме сорлыны, мусіркесен сорлыны, отер онда корлыгы
Бала таппай тусік тастау – баланы курту багдарламасынын бір корінісі
Танауынан агатын ірін – іштегі оксік, білінбеген сагыныш
Улы мен немересін мусіркеп, журегі ауырган ана
Тарихынды тонкеріп кайта караудын адістері
Бейнелерді озгерту
Газиз жаннын тунгиыгына барудын адістері
Акесіне, куйеуіне окпелеп – жатырынан кан аккан айел
III ТАРАУ. КАЗАКСТАН РЕСПУБЛИКАСЫНЫН ПРЕЗИДЕНТІ Н. А. НАЗАРБАЕВТІН ЖАНЕ БУРЫНГЫ КАЗАКСТАНДЫ БАСКАРГАН Д. А. КОНАЕВТІН АРУАКТАРГА КОЗКАРАСЫ
Дінмухаммед Конаев. Аруакты ардактай білейік, агайын!
Баска елдердін аруагы тірілерге дуние тауып беріп жатыр
Газиз жаныммен байланыска шыгуым. Аруактардын тусіме кіруі
Озін азат етіп, кинамауды отінген аруак
Куран даметкен аруак
IV ТАРАУ. АДАМДАР ОЗДЕРІНЕ КАЛАЙ АУРУ ТАУЫП АЛАДЫ
Ауру дегеніміз не?
Емделерден бурын, ауруга деген козкарасынызды озгертініз
Казіргі калыпты медицинада оте кызык жагдай калыптаскан
Ауру – біздін санамызга теп-тендіктін бузылганы жайлы хабар
Бастыгымен жанжалдасып жаны калган адам
Адамнын ой-орісінін алапат куші
Бурынгы АКШ-тын Орталык барлау баскармасынын жане саяси барлаудын
директоры Аллен Далестін купия нускауы: «Американын СССР-ге карсы куресінін негізі»
Ойдын кудіреті: ащы судын тущы суга айлануы
Кортынды Казіргі калыпты медицинадагы калыптаскан козкарастар
Бурынгы ата-бабаларымыздын, баксы-балгерлердін козкарастары
Жазылу жолына тусу
Сіздін ауруыныз не жайында хабар беруге тырысады?
Калтарыста жаткан калауын
Жалгыздыктан кутылган кемпір
V ТАРАУ. АУРУ АДАМНЫН КАЛАУЫН КАНАГАТТАНДЫРАТЫН КАРАПАЙЫМ АДІС
Ауруымыз – кара ниетіміздін, жаман ойларымыздын жемісі
Ой калай озінін талкандау асерін іс жузіне асырады?
Жатыры ісіген айелдін жазылуы
Откен кундерін ошпес із калдырып, ауру туындатады
Тоты кусты таптап кетіп «жынданган» кыз бала
«Кызтекеліктен» кутылган бозбала
Адам ауырсынганын Газиз жаннын тунгиыгына туншыктырып тастайды
Танаудан агатын су – булыгып жаткан сагыныштын коз жасы
Аурулардын туындайтын негізгі себептері
Кыскаша кортындыласак
VI ТАРАУ. АДАМНЫН ТАНІ
Адам анасынын жатырында калай дамиды?
Айелдін жукті болуы
Жукті болган кездегі улану
Тусік тастау
Тусік тастаган келіншектін омірден алган сабагы
Бала котермеу
Екі кабат баласын алдырып, екі кабат бала жатырынан тыс біткен
Кей кезде бала котермеуге айелдін кара ниеті себеп болады
Коркыныш – омір агымына карсы болу
VII ТАРАУ. АУРУЛАРДЫН ТУРЛЕРІ
Бізде артык муше бар ма? Біреуін алып тастаса не болады?
Балалар аурулары
Кызганшактыктын, жауыздыктын зардабы
Баласын алдырып тастауды ойлаган айел
Коркыныштан кімді емдеу керек?
Кішкентай кыздын коркынышы
Уяда не корсен, ушканда соны ілерсін
VIII ТАРАУ. АЙЕЛДЕРДІН ЖЫНЫС МУШЕЛЕРІНІН АУРУЛАРЫ
Айелдердін аурулары
Жатыр
Эндометриоз
Менін куйеуім керемет куйеу, менде оган деген суйіспеншілік жок
Жатырдын ісігі – фибромиома
Дурыс айел де, дурыс куйеу де болады
Жатыр мойнынын таттануы (эрозия шейки матки)
Озімді суйікті айел, аяулы жар ретінде калай сезіне аламын?
Жыныс мушелерінін сыртынын кабынуы, вагинит, акуыз
Маган ылги каккан-соккан еркектер кездеседі
Дисменорея – етек кірдін жуйелі келуінін бузылуы
Айлык етеккір айналымы неге бузылады?
Откен омірінде еркек болган айел
Аменорея – етек кірдін келмеуі
Жыныстык жетілуі токтап калган бойжеткен
Жатырдан кан агу. Куйеуі баска катынга барып жур деп кудіктенген айел
Ет осу жане жумалактардын кабынуы (киста и воспаление яичников)
Еркекшора бойжеткеннін арманы, ауруынын себебі
Козу, тосек лаззатын алмау, канагаттанбау
Озін коздыра алмайтын жас келіншек
Козбайтын айел, жыныстык катынас рахатына шомыла алмайды
Кандай ойларым, кылыктырым, тосек лаззатына богет жасап жур?
Сут бездері
Сут бездерінін аурулары
Ет осу мен беріштену (кисты и уплотнения)
Баласынын еркін омір суруіне мумкіншілік бермеген ана
Емшектен сут шыкпау (мастит)
Баламды дурыс куте алмаймын деп ойлайтын айел
Емшегі ісіп, катып, ысып кеткен келіншек
Емшек бездерінін жетілмеуі
IX ТАРАУ. ЕРКЕКТЕРДІН ЖЫНЫС МУШЕЛЕРІНІН АУРУЛАРЫ
Еркектердін аурулары
Жумалак, еркектін сайманы (яички, член и предстательная железа)
Канды ірін – гонерея айелімен жане ойнастарымен байланысты
Шыжын ауруы казіргі медициналык адістерге коне ме?
Жеті жылга созылган аурудын уш айга толар-толмаста жазылуы
Кара нар шогіп калар бел кеткен сон
Белсіздік (импотенция)
Еркектік сайманы озінен анагурлым акылды адамнын «жорыгы»
Еркектердін жыныс мушелерінін аурулары
Сифлис, гонорея, гениталды герпс, трихаминоз, СПИД
Ішкі даусына кулак аспай, ат» болып сорлаган еркек
Газиз жанына: айелге дурыс карау ушін жіберген ауруы ушін алгыс айт
X ТАРАУ. МАСКУНЕМДІК, ТЕМЕКІ ШЕГУ
Маскунемдік
Маскунемдік дегеніміз не, онын себептері?
Оліп барып тіріліп, озіне-озі жоктау айткан адам
Біреу: омірге, укіметке, саясатка окпелеп апталап жатып ішеді
Маскунем улын емдеуге акелген айел
Кыскаша кортындылайык
Темекі шегу
Сіз шылымга калай байлангансыз?
Озінізге тандау жасаныз!
XI ТАРАУ. СЕМІЗДІККЕ ЖЕТЕЛЕЙТІН ОЙЛАР МЕН СЕЗІМ КУБЫЛЫСТАРЫ
Cеміздік, артык салмак, комагайлык, мешкейлік
Калай арыктауга болады?
Семіздікке жетелейтін кейбір ойлар мен сезім кубылыстары
Оз басындаы отты кормей, елдін басындагы шокты кору
Науалы турыны Нуртаза Абылхан аксакалдын ангімелері
Найманнын тажалы
Озінен аркашан кінарат іздейтін семіз келіншек
Ішкі ашу-ыза, кешіре алмау да семіздікке урындырады
Емші, мені комагайлыктан куткарынызшы!
Кедейдін бір тойганы, шала байыганы
Салауатты омір салтына калай кошуге болады?
Асеттін 104 жасаган Санкайбай атасынын ангімесі
XII ТАРАУ. СЫРТКЫ КЕЛБЕТІН – ІШКІ АКИКАТЫН
Арбір пенде оз омірін, оз алемін – озі курайды
Ойымыз фани-заттык алемде іс жузіне асып, нактылы затка айланады
Соз деген сикырлы таякша
Уш кун кой баканнан акыл сурама.
Н. С. Хрущевтін казак ултына жасаган жаксылыгы
1955 жылы кытайдан келген казактардын жугенсіз кетекен баска улт окілдерін таубага тусіруі
Бакыт пен саттілік, молшылык пен табыс калай келеді?
Ауылдык жерлерде туратын кейбір казак айелдері туган баласын каргайды
Сізде – бакка, бакытка, табыска, канагаттануга керекті нарселердін барі де бар
Казак ауызын ку шоппен суртіп жокшылыктан басканы, айтпайды
Сіз жетілгеннін барісіз деп не себепті айтамыз?
Біздін іс-арекетіміз созден, козгалыстан басталмайды
Аркім озінін алемі жоніндегі жауапкершілікті озіне жуктей алады
Карымта кайтару немесе букіл алемдік аділеттік заны
Курд азаматы Шакір неге: «Осы казактар сендерде ми жок!», - деді?
Атом бомбасы неге Абай мен Шакарім аулие туган жерде сыналды?
Казір Кызылорда халкы неге жаппай ауру? Гарыш кемелері неге Торетамда ушады?
XIII ТАРАУ. ЖАРАТУШЫ ГАЛАМНЫН ІШІНДЕ
Бір тутастык заны. Омірдін магынасы мен мані неде?
Алла талаланын тутас «бiр» болуы
Жайлы жагдай заны
Оз ауруынызга, кедейшілігінізге суйіспеншілікпен караныз
Баска бале тілден, талкандайтын ойлар
Ойга конбайтын Акикат
Канша адам болса, сонша алем
ХIV ТАРАУ. СЕЗІМДЕР
Сезім мушелерінін сузгісі (Нейрофизиологиялык)
Алеуметтік сузгі
Жеке бастын сузгісі
Акикат
Сезімнен де жогары адамнын акылы турады
Акылдан жогары ес турады
Адамнын есінен жогары онын «мені» турады
Назік денелер дегеніміз не?
Жек корушіліктен суйіспеншілікке апаратын уш кадам
Жылы, жылы сойлесен жылан інінен шыгады
Коркыныш
Реніш
Ойнас жасаган куйеуін кешіріп, оган алгысын жаудырган айел
Екі сопынын ангімесі
Озін кіналі сезіну
Жактырмау сезімі, куйгелектену, ашу-ыза
Куйеуім маган тіпті жакын, кымбат адам болады
Коре алмаушылык сезімі
Кызаншактык сезімі
ХV ТАРАУ. НАУАЛЫ АУЫЛЫ ТУРАЛЫ ТОЛГАУ
Асет Ризаулы Мукашбековтын омір откелдеріне кыскаша шолу
Атамыз Мукашбек Жолбарысулынын касиеттері
Акеміз Риза балалар уйінде болган кезді былай деп айтатын
Денсаулыгымды тузеуім
Калага уйрене бастауымнын аліппесі. Семей не деген улкен кала!
ГПТУ училищесінде окуым
Бокстан жекпе – жекке шыгуым
Болашак президенттен бата алуым
Тылсым дуниенін барынын нактылы озім білетін далелім
Рухани білімді кайдан алдым?
Мен Алланын бiр болшегiмiн!
Кортынды
Асет Мукашбековтын бойындагы Жаратушы дарыткан касиеттері
 
I ТАРАУ. ГАЗИЗ ЖАННЫН ОМІРІМІЗДЕ АЛАТЫН ОРНЫ
 
/Мен Жаратушыдан тузу жолга бастауын сураймын/
"Алладан буйырыксыз ешкімнін иман келтіруі мумкін емес. Алла азапты акылдарын жумсамайтындарга береді". 
КУРАН КАРІМ, казакша магына жане тусінігі. 220-бет
Біз, баріміз киналсак, кайгырсак, басымызга ауыртпалык туссе Алланы еске аламыз. Кім кауіппен, оліммен бетпе-бет кездескенде немесе тангажайып купия тылсым дуниені коргенде бір Аллага жалбарынбайды емес пе?
 
«Мал дуниеге кызыкпай оны ойыннан шыгарсан жан дуниен рахатка батады. Мал дуниеге кызыгу кайгы мен конілсіздікті кобейтеді». Пайгамбарымыз Мухаммед (с.г.с.)
Мен енді кунделікті Кудайга жалбарынамын. Кудайдан мені тузу жолга бастап, жетелеп журуін гана тілеймін. Мен Жаратушыдан ешуакытта дуние-мулік, акша т.б. байлыктарды сурамаймын. Мен кызметшіме маган тамак акеп беруін, біреуге уйіне кондыр деп тіленбеймін. Мен ешуакытта алтын, махаббат, денсаулык, тукке турмайтын женіс, данк, табыс, бакыт сурамаймын.
Мен тек тузу жолга салуын жане жетелеп журуін, маган осы заттарга баратын жолды корсетуін гана сураймын. Осы кезде Жаратушы маган сурамасам да осы нарселерді береді, менін тілегімді кабыл етеді.
Жаратушы мені жетелеуі де, жетелемеуі де мумкін. Бірак, осы екі жагдайда да менін тілегімді Жаратушы кабыл етіп жатыр емес пе? Егер бала акесі тамак акеледі деп кутіп отырса, ал акесі алі келмесе, онда бул акесі баласын умытып кетті деген емес кой?
Мен Жаратушыдан тузу жолга бастап жетелеп журуін сураймын! Иа, Алла! Маган комектесе корші! Мен бугін алемге жалгыз арі жаланаш келдім. Егер, Сенін колын мені тузу жолга салмаса, мен табыс пен бакытка барар жолдан адасып каламын.
Мен киім, алтын сурамаймын. Мен озімнін кабілетіме сай мумкіншілік те сурамаймын, керісінше мен озімнін кабілетімді, озімнін мукіндігіме карай дамытуын сураймын.
Сен арыстан мен кыранды азу тісінін, тумсугынын комегімен ан аулауга оларды женуге уйреттін. Мені де создін сикырымен, журегімдегі суйіспеншілік, махаббатпен женіске жетуге: адамдардын арасында арыстан, жумысымда кыран болуга уйретші.
Маган ауыртпалыктарды, сатсіздіктерімді байсалды калыпымда тотеп беруіме комектесші. Бірак, женіс акелген марапаттарымды жасыра кормеші.
Баскалар кашкалактайтын тапсырманды маган тапсырып, сатсіздіктен табыс тукымын калай алуга болатынын уйрете корші! Менін рухымды шындайтын кауіп-катермен мені беттестіре корші! Сондай-ак, озімнін коркынышыма кулетін батылдык бере корші!
Мен максатымды толык орындау ушін уакыт бере корші. Осы кунімді сонгы кунім сиякты откізуіме комектесе корші.
Мені акикат сойлеуге уйрете корші. Кімге болмасын жала жабудан, сыртынан осек айтудан, боктап-балагаттаудан, жамандауымнан тартындырып усташы.
Мен ылги жана нарселерді жасауымды, жаналыкка умтылуымды, сак болуымды, алдагы мукіншілігімді коруімді, кушімді сактайтын сабырлы болуымды адет кылып калыптастыра корші. 
Мені жаксы адеттердін озеніне шомылдырып, жаман адеттерімнін су тубіне шогіп кетуін, алсіздерге жаным ашу касиетін сыйлашы. Буінгі алган баталарымды корсетіп, жанашырлыкты бойыма кондыршы.
Осынын барлыгы Озіннін еркінмен болады. Мен сабакта ілініп турган жузімнін кішкентай бір шогы ганамын. Бірак, Сен мені жузімнін баска шоктарынан ерекше жараттын. Албетте, менін орным ерекше болек. Маган уйретші! Маган комектесші! Маган тузу жол корсетші!
Маган батанды беріп, урыгымды букіл алемдік жузімдікке осуім ушін салганында Сен мені калай жасаймын деп ойладын, мен сондай болайыншы.
Иа, Алла! Мені тура жолына сала кор!
/Адамнын тупкі болмысы – озінін журегіндегі Жаратушы - Газиз жанын тани білу!/
«Жас картаймак, жок тумак, туган олмек,
Тагдыр жок откен омір кайта келмек.
Баскан із, корген кызык артта калмак,
Бір Кудайдан басканын барі озгермек». Абай
Жаратушы киямет кайымда букіл пенделерін жинап алып, гарыштын зандылыктарын бузгандары ушін жаза тагайындап жатыр екен. Дарігерге ен ауыр жаза буйырыпты. Дарігер шамданып:
– Мен дарігермін. Адамдарга комектесемін. Олардын касіретін, азабын, куйзелісін женілдетемін.
Жаратушы былай депті:
– Мен пенделеріме істеген куналары ушін ауру жіберемін, олар осыдан кейін ойланып барып, тузу жолга тусуіне сен кедергі жасайсын.
«Бір сагат білім іздеу, уйрену туні бойы намаз окып шыкканнан артык. Бір кун білім уйрену уш ай ораза тутканнан да артык». Пайгамбарымыз Мухаммед (с.г.с.)
 
Курметті окырман! Бул кітап Сізді адам агзасынын Газиз жанынын тунгиыгына батып кеткен ауруларынын, санасына сініп алган кедейшіліктерінін себептерімен таныстырады. Оз бетінізше ауруыныздын себебін аныктап, коп жагдайларда дарі-дармексіз жазылып кетуінізге жане аурудын алдын алуга септігін тигізеді.
Казіргі калыпты медицина аурудын калай пайда болу себебін білмейді. Себебі, институтта болашак дарігерлерді – наукасты емдеу ушін аурудын турін аныктап, осыны жою жолдары мен адістерін гана окытады. Аурудын пайда болу, туындау себебі окытылмайды. Аурудын туындау себебін іздейді, окінішке орай алі кунге таба алмай келеді. Танкаларлык жагдай! Кандай жагдай болмасын, наукасты емдеу ушін аурудын пайда болу, туындау себебін аныктап алу керек кой. Алдымен осы себепті жою кажет емес пе?!
Адамнын адамдыгын дурыс калыпта калыптастыру одан аріден, рухани денгей: журегіндегі Жаратушынын Озі – Газиз жанынан басталады. Буны тусінбеген жагдайда адамшылыктын кулдырауынын тек салдары гана корініп, ал онын тупкі мані, негізгі себебі сол салдардын астында калып корінбей калады. Тупкі себепті тусініп, соган асер еткенде гана олардын себептерінен, ягни карымтасынан арылуга болады. Тупкі себебін тузетсе, онын турлі салдары оздерінен оздері жогалатыны белгілі. Бірак бул ушін терен рухани білім керек.
«Арбір кісі жаксылык ушін жаралган, сол жолды устаса бале жаладан аулак болады». Пайгамбарымыз Мухаммед (с.г.с.)
Адамнын тупкі болмысы – Газиз жанын тани білу! Казіргі дарігерлер адамнын танін гана окиды. Олар Газиз жан – журектегі Жаратушынын куатын, акыл, ой, зерде, ес, сезім кубылыстарын жане адамнын озінін шыбын жанын, рухын, назік денелерін есепке алмайды. Нактылы ем – бул біздін табигатпен уйлесімділікте жане табиги калыпта, Табигатпен уйлесімділікте омір суру салтымыз: калганынын барі де 2-ші, 3-ші, 4-ші орындарга сыргиды.
 
Шартты турде баріміздін де узак омір сургіміз келеді, ал іс жузінде озіміздін омірімізді барынша кыскартамыз. Мунда кандай ма;ына бар? Танкаларлык жумбак мынада, адам жаратылысынын керемет курылымы, ен кішкентай болшегінін озі жетілген, Кудайдын санасына уксас сана, мусіншілер еліктейтін тул;а, осыны адам озі аяусыз жоюда! Буган акталу жок! Барлык дурыс ойлы адамдар бакытты, узак, пайдалы омір калайды. Ол ушін узак гумыр, сенімді денсаулык ережесі болуы тиіс-ак, окінішке орай – барі керісінше!
Біракта, бунын барі шыргаландардын заттык (материалдык) корінісі; аурулардын негізгі себептері – Газиз жанынызда жазылган багдарламадагы ойлау жуйенізде, сананызда, сезім кубылыстарынызда, тартібінізде, калыптаскан мінезінізде осыган орай кылган іс-арекетінізде! Бул жонінде ешуакытта, ешбір жерде айтылмайды.
Кейбір ойлар адамды аздырып – улап та жіберетінін копшілік білмейді.
Біракта, осы Газиз жан мен шыбын жан, рух, назік денелер аркашанда болган гой! Газиз жаннын, оз жанынын, рухтын, назік денелердін бар екенін біле тура неге дарігерлер ауруларды фанилік-заттык (материя) тандік тургыдан гана карайды? Мамыражайлыкка, демалуга, уйыктауга кабілетті болу ушін, ар кунінізді – демалуга, коніл котеруге, дене шыныктыруга жане жаксы уйкыга уакыт калатындай кылып жоспарлауыныз керек.
Салауатты омір салтын калыптастыру ушін пенде ауелі: Газиз жан – адамнын журегінде орналаскан Жаратушынын Озін, Онын куатын танып: жан иесі оз болмысын таниды, озінін букіл Алеммен, Акикатпен, Гарышпен, Табигатпен, Жаратушымен тікелей байланысын, алемдегі озінін алатын орнын біліп, пенде баласы бул жалган дуниедегі омірінін негізгі максатын аныктап алуы керек.
/Газиз жан немесе Жаратушы журекте дегенімізді калай тусінеміз?/
 
"Жер жузіне карасам,
Неше турлі халык бар.
Дін иманын санасам,
Мыннан артык анык бар.
Біреу отка жагынды:
«Нурдын тубі – Кудай», – деп.
Не суретке табынды:
«Олай емес, былай», – деп.
Бірі: «Кудай бір», – десе,
Бірі айтады: «Коп Кудай».
Бірі: «Танірі – кун», – десе,
Бірі дейді: «Жок Кудай».
Міне, осыдан байкалды –
Барі іздеп жур Иесін.
Табамыз деп ойга алды,
Жаратканнын киесін. Шакарім аулие
– Газиз жан немес Жаратушы кайда орналаскан? Журек неге ауырады?
– Газиз жан журекте орналаскан Алланын Озі. Ал оз жаны Жаратушынын кішкентай бір тозандай гана болшегі. Газиз Жан журекте орналаскан дейдi. Сонымен бірге, журек адамнын танi мен назiк болмысынын орталыгы. Газиз жан адамды журек аркылы баскарады. Фани тіршіліктін асерімен сана былганган кезде, адамдар жаксы мен жаманды айыра алмай, омірдін сергелденіне туседі.
Адамнын корген барлык корлыгын ауелі журек кабылдайтындыктан, казіргі замандагы журек ауруынын кобеюінін негізгі себебі, міне, осында жатыр. Сана былганса ауелi журек, сонын ыкпалымен адамнын назiк болмысы (психикасы), сонан кейiн онын танi ауруга шалдыгады. Салауатты омiр зандылыгымен ауырмай-сыркамай, дурыс омір суруi ушiн ауелі адам озін-озі тану аркылы рухани омiрiн бiр калыпка келтіруі керек.
 
Газиз жан – адамнын ойлау жуйесіне сайкес омірлік багдарлама курады, іс-арекетіне араласпайды, ал адамнын озінін санасы осыны бакылап, сараптап кана отырады. «Алла тагалаГаламнын ішінде, Галам Алла тагаланын ішінде». Алла тагала Галамнын ішінде деген угым, Онын Галамнын арбір болшегінін ішінде екенін корсетеді. Ол алемнін барлык болшегінде, арбір атомнын ішінде, арбір жан иесінін журегінде. Ал «Галам Алла тагаланын ішінде» деген тужырым Онын гарыштык, алемдік бейнесін корсетеді, ягни букіл галам онын ішінде.
«Алла тагалага сыйынганда, оны Алла тагала коріп турады деп білініздер. Себебі сен Алла тагаланы кормесен де Алла тагала сені коріп турады».
Пайгамбарымыз Мухаммед (с.г.с.)
Парсылык улы сопылардын бірі Айн ал – Кудата ал – Хамадани (1048 – 1138) журекте Алланын орны барын былай деп ашык жазады:
«Алла сіздін турініз бен бейненізге, сіздін іс – арекетінізге карамайды, Ол сіздін журегінізге карайды. О, достым, журек барін коріп отыратын Алланын орны болып табылады». Казекемнін: «Адамнан жасырсан да, Кудайдан жасыра алмайсын» деген терен даналык ойы осыны білдірсе керек.
 
Машхур Жусіптін енді атагы шыга бастаган кезі екен. Біреу Абайга келіп, мен Машхур Жусіппін депті. Сонда Абай: «Алла кайда, кубыла кайда?», – деп сурапты. Анау: «Алла аспанда, кубыла Меккеде», – деп жауап беріпті. «Жок сен Машхур Жусіп емессін», – деп алгі кісіні куып жіберіпті.
Кундердін бір кунінде Абайга салем берем деп Машхур Жусіптін озі келіпті. Сонда Абай откендегі сурактарын кайта койыпты. Сонда Машхур Жусіп: «Алла адамнын журегінде, кубыла озін туып оскен жерін – отанында», – деп жауап беріпті. Сонда Абай разы болып: «Сен нак Машхур Жусіптін озі екенсін гой», – деп кушагына басыпты.
/Газиз жаннын багдарламалары/
 
«Жан ісі онан бір болек,
Еркімен ойлап турлемек,
Жан кожа танге, тан кулы,
Еріксіз айдап жур демек,
Тан істер жаннын жарлыгын».   Шакарім аулие
 – Бул багдарлама калай куралады жане оны кім курады, аткаратын міндеттері кандай?
 – Компьютерде багдарлама жасаушы адам, ен алдымен онын аткаратын міндетін аныктап алады, сонан кейін тілін (озіндік танбалар мен белгілерді). Осы тіл аркылы багдарлама жазылады. Осыны іске асыратын куат кажет. Біздін жагдайда осы куат курылымы – адам. Онын кайталанбас ерекшелігі. Ол озін-озі багдарлап ала алады.
Саби дуниеге келісімен, онын Газиз жанында багдарлама жасайтын жуйке жуйесінін бес сезім мушесі (коз, кулак, мурын, тіл, тері) аркылы Акикатты кабылдайды.
Екінші багдарлама жасайтын алеуметтік жагдай – баланын туган жері, отаны, от басы-ошак касы.
Алгашкы багдарлама жасайтын екі кубылыс: баланын туган жері мен жарык дуниеге келген уакыты, откен омірінін карымтасына сайкес тагдырдын жазуымен болады.
 
Ушінші багдарлама жасайтын: жеке басынын жагдайы – оку, уйрену, омірлік тажірибе жинактау барысында біртіндеп калыптасады. Емшектегі саби коршаган ортаны, куйылып жаткан куаттын ыкпалымен, турлі-тусті бояулар жиынтыгы ретінде кабылдайды.
Сабилер колдарынын, аяктарынын, денесінін ар турлі кимыл-козгалыстарын жасайды.
Ересек адамдар сабиді туган сатінен бастап коршаган алемді озі калай кабылдайды, солай белгілі бейнелерде кабылдаткызып уйретеді. Саби алдымен денесін устауга, сонан кейін тілі аркылы коршаган алемді кабылдай бастайды. Бул агым ата-анамен бала арасында уздіксіз жалгаса береді.
Бала ержете келе, ата-анасынын алемін бойына калай сініріп алганын байкамай, ангармай калады. Одан арі озімен-озі іштей таласа-тармаса отырып осы Алемді колдайды, куптайды. Адамнын озімен іштей талас-тармасы бір сатке де баяуламайды. Остіп Алемнін озіндік бейнесін калыптастырады. Бул жаксы да, жаман да болмайды. Бул тек озі уйренген Алемнін озгермейтінінін, турактылыгынын тізімі гана.
 
Адамнын озімен-озінін іштей дауласуы, айтысуынын мані – кунделікті теке-тірес харекетінін жиынтыгы. Бунын жаксы не жаман болуы мумкін емес. Бул тек кана адепкі Алемді озгертпей, туракты калыпта устап турудын тізімі. Біз осы жагдайда гана озімізді байыпты, байсалды калыпта сезінеміз.
Озімізді-озіміз алдаудын шыны осында бугып жатыр!
 
Біз балалык шактан озіміз жасаган Алемнін бейнесін Акикатка балаймыз. Ересектер балага багыт береді, журетін жолын нускайды, ал бала есейе келе озіндік озгерістер енгізіп немесе озінін омірлік багдарламасына жаналыктар енгізеді. Бул озінін омірін курт баска багытка озгертетін ойлар.
Жагымды, жаксы, нурлы ойлар адамнын омірін кызгылыкты, куанышты, шаттыкка толы етіп, ол бурынгы шектеп турган курсаудан кутылады. Біракта, біздін ата-анамызды олардын аке-шешесі тарбиеледі гой, біз енді озіміздін балаларымызды оз білгенімізше тезге саламыз. Бул мангілік агым.
Дін окілдері муны адамнын жанынын Жаратушыга, Кудайга кайта кайту куштарлыгы дейді. Шыгыста бул жагдайды Азаттыкты немесе Акикатты іздеу деп біледі. Біз дінге терен бойламай, осы жагдайды адамнын назік денелерінін, жанынын, рухынын бірігіп аруакка айланып, гарыштык санамен бірігуі деп аныктаймыз. Болшек бутінге умтылады.
 
Бул занды білмеу жауапкершіліктен босатпайды. Осы зандылык Газиз жанмен іс жузіне асады, арекет етеді. Буган карсы болу акымактык болар еді. Ньютон заны оган дейін де білсек те, білмесек те болган гой. Ал букіл алемдік тартылыс заны, жогарыда айтып откен фани алемдегі гарыш зандылыгынын бір корінісі гана. Ньютон заны заттык алемдегі заттардын бір-біріне тартылысын гана суреттейді, жазады, айтады. Ал заттык алем дегеніміз – куаттын турлерінін біреуі гана. Баки алем немесе «о дуние» – корінбейтін куат.
Багдарламанын тілі – адамнын тілі, созі, танба мен белгілер. Осы багдарламаны жумыс істеуге мажбур ететін біздін калауымыз, ойымыз, сезім кубылыстарымыз, кылган кылыктарымыз. Олар созбен, бейнелеумен, дыбыспен, сезіммен, козгалыспен апталады, коршалады, капталады.
 
Ой дегеніміз – озіндік ерекшелігі бар барін жасайтын курал. Тек кана ойдын комегімен біз озіміздін жеке дара Алемімізді кура аламыз. Булар нактыласак: Акшамыз, уйіміз, жолдарымыз, адамдармен карым-катынасымыз – барі де ойдан келіп туындайды. Ой пайда болган кезде, ол адамнын белгілі бір тартіп суру адісін аныктап, сонынан осы ойларын нактылы заттык-фани Алемде іс-жузіне асырады.
Біздін тагдырымыз – біздін ойымыз! Казіргі тіршілік етіп жаткан Алеміміз, озіміздін ойымыздын шагылысы, жангырыгы. Бірак, ой нактылы бір затка айланганша бірнеше кубылып озгерістерге ушырайды.
 
Осыдан шыгатын корытынды:
Адам омірі – гарыш багдарламасынын кішкентай гана туйіршігі, тозаны. Барлык баска багдарламалар сиякты, Газиз жаннын да багдарламасы адам ушін белгілі бір міндет аткарады. Онын бірі – Акикаттын курылымын куру. Баскаша айтканда осы алемде тіршілік кешу жане Акикат курылымы нак Акикатпен сайкес келуіне умтылу, соган талпыну. Бул адамнын калауынын басты багыты.
/Газиз жанмен байланысу кауіпті емес пе?/
«Адамнын сырткы дене жаралысы,
Напсісі айуанмен анык тендес,
Болектігі – жалгыз-ак таза акылда,
Алін келсе, жол тап та осыны емдес!»   Шакарім аулие
 
Киелінін киелісі – Газиз жанымыздын багдарламасына, онын ішкі санасына бару, тусіну, тікелей Гарышпен, Жаратушымен байланысты ма? Осыны іске асыруга бола ма? Бул кауіпті емес пе?
Бірден айта кетейік, пенде баласынын барлыгы осыны жасауда. Біракта, олар осыны ойланбай, бей-берекет жауапкерсіздікпен, озінін алемін шыргаланнын шырмауларына матап, осыган оралып-сурініп іске асырады. Озі санасы аркылы Газиз жанынмен, ішкі сананмен карым-катынас жасауды уйренгенін абзал. Буны балага жазу-сызуды уйрене бастаганнан уйреткен жон.
Егер белгілі ережелерді сактасаныз, бунын еш кандай кауіп-катері жок. Онын устіне кызык, керемет! Озініз туралы шындыкты білгініз келмей ме? Озінізге кайгы-касіретті, ауруды, бейнет пен зардапты калай жасап алганыныздын туйінін таркаткыныз келмей ме? Енді тек алга! Біз оз омірімізді, Оз Алемімізді озіміз гана курамыз. Ендеше неге тамаша Алем курмаска!
/Озіннін Газиз жанын туралы не білу кажет?/
80 – Габаса суресі: 18, 19, 20, 21, 22 аяттар.
«Алла адамды не нарседен жаратты? (18) Бір тамшыдан жаратып, оны бейнеледі. (19) Сосын онын жолын онайластырды. (20) Кейін оган олім беріп, оны кабырга койдырды. (21) Калаган сатте оны тірілтеді». (22)
КУРАН КАРИМ, казакша магына жане тусінігі. 585 бет.
 
Психоталдауды, сараптауды білмей турганда-ак, гректін улы дарігерлері Эскулап пен Гиппократ «адамнын ішкі даусын» білген. Бул жонінде Парацельс жазады. ХХ гасырда Зигмунд Фрейд адамнын ерекше «мені» (супер эго) жане сананын алды деп адамнын санасын бірнеше топка жіктейді. Аркайсысынын аткаратын міндетін айкындайды.
Фрейдтін осы курылымы психотерапия мен психологиянын дамуына манызды кызмет аткарады. Сонан сон баска курылымдар пайда бола бастайды: юнгиандык психоталдау, доктор Мельдін автоматтык хаты, Винердін кибернетикалык курылымы, бихевиоралдык курылым, гештальт – терапия, транзактілік сараптау, эриксиондык жадылау (гипноз) т.б.
Бугінгі танда психиологтар мынандай пікірге келді. Адамнын санасын шартты турде: «кадімгі сана» жане «тупкі сана» деп екі болікке жіктеді. Біракта, біз «тупкі сана» деп адамнын журегінде орналаскан Жаратушынын Озін – Газиз жанды айтамыз. Себебі, Газиз жан немесе Жаратушы – Алла ар адамнын журегінде деген тусінік казак халкына сонау ыкылым заманнан бері белгілі болган.
Казактар шыбын жан деп оз жанын, Газиз жан деп журектегі Жаратушы – Алланы айткан. Біздін улттын ислам дінінін кейбір кагидаларын кабылдай бермейтіні жане жанкештілікпен (фанатизм) дінді куалап кетпейтінінін де себебі мумкін осыдан келіп туындайтын шыгар. Мысалы, аруакты жокка шыгару, ырымга сену, баксы-балгерге емделу, кумалак т.б.
Біздін халык бес уакыт намаз окымаса да Алла журегінде екенін білген. Табигат зандылыктарын бузбаган! Не нерсе, кандай іс арекет болмасын "Кудайсыз курайдын басы да сынбайды" деп кыскаша туйіндеп, "Алланын жаккан отын адам урлеп сондіре алмас" деген тужырымга келген. Басты устанган максаттары "Кудай біледі", осынын аркасында откен гасырларда оте бакытты гумыр кешкен, Кудайды аузынан, санасы мен ойынан тастамагандыктан осынша жер аумагына т.б.шексіз байлык пен молшылыкка, бакытка, шаттыкка боленген. Букіл алемдік аділеттілік занына сайкес - карымтасы оте жаксы халыкпыз!
Адамнын кадімгі санасы да, Газиз жаны да – оз бетінше ойлауга бейім. Адам озі бутін тулга. Газиз жан – біз білуге талпынатын тылсымнын бір болігі. Мысалы, озініз осы сатте жазылган сойлемдерді оки отыра, ондагы аріптерді коріп ойланасыз, сонымен катар белгілі дыбыстарды, коршаган ортанын, ауанын не жылы, не салкын екенін, дененіздегі озгеріп жаткан кубылыстарды сезесіз. Озініздін тыныс алуыныздын озгеруін, булшык еттерініздін ширыгуын ангарасыз. Бурын осы жагдайларды саналы турде байкаган жок боларсыз. Біракта, сіздін Газиз жаныныз баска да талай кубылыстарды кабылдап жатты емес пе?
Газиз жаннын кабылдауынын аукымы мунан да кен, арі тунгиык. Себебі, Газиз жан Акикаттын нак озін кабылдайды. Ол аз десеніз, біздін Газиз жанымыз назік дене, куат ретінде гарышта болып жаткан акпараттарды озіне сактайды. Арбір жасаушада генетикалык денгейде агза туралы акпарат тылсымдалып кулыпталган (закодирован) болса, онда арбір пенде баласында букіл гарыш жайлы акпараттар сакталган.
Жаратушы, Кудай дегеніміз – бір тутас агза. Осынын ішінде аркайсымыз озімізге жуктелген жеке міндетімізді гана аткарамыз. Газиз жанымыз мухитта калкып журген муз тауынын озімізге корінбейтін негізгі болігі. Газиз жанымызда откен омірлеріміздін барлык акпараттары, бес сезім мушелерімізге жазылып койган (коз-кору, кулак-есту, тіл-дам сезу, мурын-иіс сезу, тері-айналадагы кубылысты, асерді сезу, ауа-райын кабылдау).
Барлык агзаны баскару міндеті, еске сактау кабілеті орталык жуйке жуйесі аркылы отеді. Ол шартты козгалысты, сезімдерді, адетті, ойдын туындауын, кылыктарымызды, тартібімізді т.б. кубылыстарды Газиз жан аркылы іс жузіне асырады. Олай болса, озімізбен-озіміз арпалысуды токтатып, Газиз жанымызбен одактасайык. Ол біздін ен сенімді комекшіміз, жебеушіміз. Газиз жанмен жумыс жасау ушін онын «мінезінін» кейбір ерекшеліктерін білуіміз керек.
/Озін-озі сактау міндеті/
 
«Адамдар да осімдік тарізді, жаксы кутілмесе, жайнап оспейді» Ш. Монтескье
 
Енді озіміздін Алем курылганнан кейін: оны коргау, демеу кажет. Сіздін кай жерде, не істеп жатканыныз манызды емес. Ішкі сана бір сатке де кырагылыгын жогалтпайды. Ол біздін сенімді серігіміз, коргаушымыз, колдаушымыз. Окінішке орай, буны озіміздін абактымызга айлануына мумкіншілік береміз де, озімізді «турмеге» тумшалап тастаймыз. Сол кезде Газиз жанымыз – озіміз курган Алемнін шекарасынан шыгуга тиым салып, мурсат бермейді. Буны ол біз ушін, бізідін тыныштыгымыз ушін жасайды.
/Газиз жанымнын комегімен калындыгымды коргап калуым/
«Мен жігіт, он бес – отыз арасында,
Бул жаста коп: бересі – аласым да.
Жалыны бойга симай сырттан корініп,
Кун сайын турады артып кайрат кушім». Султанмахмут Торай;ыров
1975 жылы Алматыдагы ауыл шаруашылыгы институтын бітіріп, уш ай аскери офицерлер дайындыгын Талдыкоргандагы Еркін ауылында орналаскан бір аскери болімшеде оттік. Уш айдын ішінде кан сорпамызды шыгарып, жіптіктей кылып шыгарды. Тартіп оте катан, бір сат бос отыргызбайды. Кап-кара кайыстай болып Алматыга келдім.
Ушінші курста окып жургенімде Алматынын шет тілдер институтынын неміс тілі болімшесінде окитын Рахпар деген озбек кызымен танысканмын. Бір коргеннен-ак бір-бірімізді унаттык. Уш жыл бойы кыз бен жігіттін арасындагы суйіспеншілігімізге кіршік тускен жок. Студенттік махаббат кызык мол жылдары, студенттер кауымы арасында асаба болып: абыройым артып, конілім тасып журген.
Аскери дайындыктан кейін Рахпарга келсем, касындагы бірге окитын курбысы Кулайхан турмыска Политехникалык институтты бітірген, Шымкенттік жігітке турмыска шыккалы жатыр екен. Коярда-коймай: «Сен біздін тойымызды баскар, Рахпар кыз жолдас болады», – деп бізді кондірді. Бір топ жігіттер мен кыздар поезбен улап-шулап, тойлатып жігіттін ауылына келінді алып келдік.
 
Кулайханнын келін болып тускен жері даулетті, осіп-онген беделді аксакалдын шанырагы. Кешке той. Шымкенттін казактарынын ерекшелігі, жастар тойына улкенді-кішілі конактар тугел келеді екен. Кемінде бес жузден астам адам;а казекемнін кен дастарханы жайылды. Тойды баскаратын мен, сазды музыкада жергілікті онерпаздар кауымы.
 
Осы ауылда барлык казак ауылдарындагыдай сері «атаманы» бар екен. Ол озіне карсы келгендерді урып-согып, жан баласын бет каратпайды. Озі ауылдын асабасы. Ауылдагы тойды сол гана баскарып билеп тостейді. Той басталардын алдында сол «сері» келіп: «тойды мен баскарып жургіземін», – деп еді, уй иесі аксакал: «кайдагы жок жаланаяк бузыктарга тойды баскартпаймын. Бул тойды Алматыдан арнайы келген асаба баскарады», – деп алгі жігітті тиып тастады.
 Той басталды. Жар-жар айтылып, келіннін беті ашылды. Той озінін толыксыган шагына жетті. Би басталды. Байкаймын алгі жігітім Рахпардын касынан шыр айланып шыкпайды. Бір-екі кабат билеген сон, ушінші кабат колынан жулкып, коркытып турганын козім шалып калды. Озім тойды кудалардын арасында жалгастырып жургенмін. Жетіп барып, колдын кырымен алгі серінін колын кагып жібердім.
Той басталганда-ак, жагдайдын ушыгып бара жатканын ел де, озім де сезгенмін. «Мына жігітке киын болды-ау, кызынан айырылатын болды гой. Ана жындыга бекер асабалыкты бермеді», – деп маган адейі естірте айткан жігіттердін создерін де естігенмін.
Сойтсем, ауылдын бутына шалбар киген бойдактары намыстанып, оздерінін басшыларынын шашбауларын котеріп, кайтсе да кыз жолдасты алып калмакшы болып озара келісіп алган сиякты. Оздері ауылды жерлерде «кыз алып кашуды» салт-дастурге айландырып алган. Сокет емес. Алгі «атаманнын» колын кагып жіберуім мун екен, оншакты жігіт маган карай тура умтылды.
Студенттік шакта той баскарып жургенде, кошеде, паркте жергілікті орыстын жігіттерімен тобелескенде, топты тобелестін талай кукайын коргенмін. Топтын ортасында калсан болды, таптап кетеді. Жас кунімде спортпен катты шугылданганмын, жылан сиякты жылдам болатынмын. Ытып шетке шыктым. Корермендер коршап алган, анталап тур. Кой дейтін біреуі жок.
«Агайыннын аты озганша, ауылдастын тайы озсыннын» кері. Топты тобелесте – басшысын бір урганда жалп еткізіп есінен тандырып кулата алмасан, сорым кайнады дей бер. Топтын алдында алгі «батырым» барын салып маган карай жугіріп келеді. Турган орнымнан ыршып секіріп барып баспен карсы алып, бетінен шарк еткізіп, екі колымнын кырымен екі жігіттін мойнындагы куре тамырынан, сальто жасап тонкеріле бере екі аягыммен тагы екеуінін шыкшыттарынан теуіп тусірдім.
Сонгы адістерді бірден жерге туспей, кеністікте – секіріп бара жатып, кол-аякпен торт адамды ап-сатте урып кулатуга болатынын білмейтінмін. Бесеуі топалан тиген койдай жерде жусап, ал алгі «атаман» бет-аузын кан жауып кеткен, дем алмай сулык жатыр.
«Олді! олді! олтірді!», – деген жанушыратын айгай шыга бастады. Мен: «Олген жок, жай есінен танып калды. 10...15 минутта есін жинайды, котеріп алып кетіп, беті-колын жуып жаткызып койындар!», – деп едім, айгай-шу сап басылды. Алгіні котеріп алып кетті, калган тортеуі усті-бастарындагы шанды кагар-какпастан талтіректеп жондеріне кетті.
Наполеон айтпакшы: «Данк пен маскарашылыктын арасы бір-ак адым». Кан-кан болып канга малшынган койлегімді ауыстырып келсем, елдін – асіресе жас бозбалалар мен балалардын козкарастары ерекше, барі курметпен силап: «ага тобелеске уйретінізші», – деп каумалап алды. Той оз калпына тусіп, ын да жок, шын да жок тан атканша созылды. Ертеніне кайтар алдында уй иесі аксакал:
 – Балам, кай жердікісін, кай туган боласын?
 – Семей, Уржар, Науалыдан. Суйегім: Найман - Торт Толегетай – Каракерей - Байыс– Тума – Кожагелдімін.
 – Журекті екенсін, – деп тарту-таралгысын беріп, ризашылыгын білдірді. Поезга Кулайхан куйеуімен, жора-жолдастарымен шыгарып салды.
Озімнін бала куннен ерекшелігім, ар нарсенін, окиганын, кылган кылыктарымнын, жеткен жетістіктерімнін, сурінген шактарымнын себебін іздеймін. Тагы да, себебін таппай тыным таппаймын. Осы окиганы ылги ой елегімнен откізетінмін. Сондагы тусінбейтінім, калай ап-сатте коз ілеспес жылдамдыкпен, бес апталдай азаматты кинодагы сиякты урып жыгуыма не себеп болды?
Кейін осы адістерді озімше жасап корейін деп едім тук шыкпады. Осы кітапты жазу барысында барып, осы тылсым куштін кайдан пайда болганын тусіндім. Озімнін Газиз жаным – мені коргау ушін, маган осы тобелес адістерін Озі жасатыпты, батыр бабаларымнын аруактары келіп комектесіп жіберіпті. Адам киналган сатте, адамнын журегіндегі Газиз жаны: ата-бабаларынын аруактарын аркашан комекке жібереді!
 
/Екі марте «О дуниеге барып кайткан» Кымбат Кабдашкызы Орынбаеванын тозакта корген сумдыктары, жумакта корген туыстары, болашак омірге келетін сабилерімен жолыгуы/
Кісінін оз олімімен олгені кандай да болса жаксы олім. (беймезгіл олім шейіт)
Пайгамбарымыз Мухаммед (с.г.с.)
Кымбат Кабдашкызы созін былай бастады:
– Турлі аурулар, моральдык-этикалык денгейдін кулдырауы, психикалык соккылар тарізді турлі киыншылыктардын пайда болуы, бір канаты алсіреген ушкан кус тарізді адамзат кауымын озінін табиги даму багытынан ауыткыта бастатады. Осындай жагдайды оз басымнан откізіп, керек десеніз екі марте «о дуниеге» де барып кайттым.
Турмыс курган бастапкы 1997 жылы куйеуім Марат екеуміз  Талгар ауданы, Алмерек ауылында  екі кайын сініліммен бірге турдык. Пенде баласы болганнан кейін, асіресе кыздар арасында ыдыс-аяк сылдырламай турмайды. Сондай бір кезекті «азамат согысынын» бірінде кайын сінілім ішімнен тепті, менін іш курлысымда бірдеме узіліп кеткендей болды. Уйде бір таулік жатып калдым.
Ауырып болмаганнан кейін туган агам Курметтін жубайы Шолпан мен бауырым Аділет Алматы каласынын орталык емханасынын хирургия боліміне алып келеді. Дарігерлер рентгенге тусіріп тексергеннен кейін: «Ішегін узіліп гемотома болуы мумкін, сенін тірі калуына кепілдік бере алмаймыз. Сондыктан операция жасамас бурын оз колыннан колхат бересін», - деді. Жан керек, Кымбат колхат береді.
Дарігерлер Кымбатты операцияга дайындап іске кіріседі. Уйыктататын дарі еккеннен кейін Кымбат терен уйкыга шомады. Озі былай дейді: «Уйкыга кеткеннен кейін жаным танімнен болініп, озім аппак жамылгы жауып койган таніме тобеден карап турмын. Дарігер бідемені айтып, пышагымен мені кескілеп жатыр. Мен карап турмын. Айткан создерін тусінбеймін».
Осы сатте кубыр-труба сиякты бірдеменін ішімен уша жонелдім. Алдымнан, оте алыстан кіп-кішкентай жарык корінеді, жете алмаймын. Ушып келемін, ушып келемін... Тынысым тарылып кетті, кубырдын ішінен тезірек шыккым келеді. Бір кезде мені донгелегі бар зембілге (каталка) салып екі есікке алып келеді. Есіктін алдында гуманоидтарга уксайтын бір орта бойлы адам тур. Тек жылтырап козі гана корінеді.
Козі адамдікі сиякты. Бірак, улкен. Усті-басына куміс тектес матадан жасалган кебінге уксас киім киіп алган.  Зембілге салган калын нопір адамдар кезекте тур. Алгі кебін киген адам оларды іріктеп жатыр.
– Мынаны анда жіберіндер, ал мынаны кері кайтарындар!
Менін кезегім келгенде:
– Мынау кері кайтарылмайды, – деп бір есікті ашып, итеріп кіргізіп жіберді.
Іші ойлы-кырлы сырганакка уксайтын кан тустес кубыр екен. Сол кубырдын ішінде айналып ушып келемін, ушып келемін... Бір мезетте жіп-жінішке кыл копірдін устінен бірак шыктым. Екі аягыммен турмын. Кыл копір шайкалактап тур, шайкап тур. Артымдагы унгірге уксас куздан жалынышты ынырсып киналган дауыстарды естідім.
– Кымба-а-ат, кешірші бізді! Кешір! Кутка-а-ар бізді!
Артыма караймын. Кім ол?! Алдымда дуал. Есік корінеді. Дуалдын ар жагында ана дуниенін адамдары мені кутіп тур. Акемнін шешесі ажем, Мараттын ата-анасы, ажесі, Мараттын турік досы Яша акесімен барі бірге тур. Ол кезде Мараттын акесінін агасы Ашмухаммед ата тірі болатын. Ол кісі де тур екен.
Мен:
– Ой ата! Сіз менен бурын жетіп алгансыз ба? – деп коямын. Ол кісі бауырына айтып жатыр:
– Мынау Мараттын келіншегі Кымбат болады. Сенін туган келінін.
Сонан сон ажемді коріп:
– Апа! Мен сізді таныдым, келдім міне,  мен келдім! Барі кулімдеп тур.
Кыл копірдін ортасында турмын. Арттагы дауыс киналып мені шакырып жатыр. Ойладым:
– Елдін барі тозак дейді, соны корейінші. Кім менен соншалыкты кешірім сурап жатыр, соны білейінші, – деп кыл копірдін устімен артыммен артка журдім. Токымдай гана жер бар екен.
Сонда турып унгірдін ішіне кірдім. Кірсем турі коркынышты: коздері, денесі куп болып ісіп кеткен бір айелді тіліне дау шеге кагып, таска іліп койган. Сойлей алмайды, тек «ын» деп ынырсыган дыбыс шыгарып менен комек сурап тур, булар осекшілер. Мен  оны танымаймын, турі бузылып кеткен.
Мен: «Бисимилахи рахманир-рахим», – деп тілімді калимага келтіріп алып, ары карай журдім. Карасам  енді бір айелдін басын салбыратып, шашын казыкка байлап, котеріліп турган екі аягына шеге кагып, кабыргага жапсырып койыпты. Тілі салактап жерге жетеді. Ол да сойлей алмайды, тек «а-а-а-а!!!» дейді. Унгірдін ішінін ауасы ауыр, ниеті (аурасы) жаман.
"Егер Адам баласына Алла Тагаладан баска тагы да біреуге табынуга буйыра алсам, арбір айелді оз еріне табындаруга буйрык берер едім".
Пайгамбарымыз Мухаммед (с.г.с.)
Одан армен журсем, келесі айелдін он козіне шеге кагып, кабыргага оны да асып, жапсырып койыпты. Ол не арі, не бері козгала алмайды. Лаулап жанган оттын ішінде жан дауысы шыгып: «Кымба-а-ат! Кымба-а-ат!» – деп, бір айел адам тірідей жанып жатыр. Алдында естіген даусым осы тірідей жанып жаткан адамнын дауысы екен. Турін танымаймын. Бірак дауысы таныс.
Одан арі карасу батпакта бір адам туншыгып, малтып шыга алмай жатыр. Кім екен деп карасам, тусінбеймін. Бір кезде куйеуім Мараттын екі жездесі болган еді, соларга уксап кетеді. Екеуі де кезек-кезек туншыгып, малтып шыга алмай жатыр. Кызыгы, екі адам бір адам болып тур.
Бір батып шыкканда: «Олдім, олдім комектес! Олдім, олдім комектес! Куткар бізді!», – дейді. Мен ол жакка бара алмаймын. Сумдык коркынышты. Осыларды коргеннен сон кері кайтып кыл копірдін устіне барамын.
Сонан кейін: «Е, баягы кыл копір дейтін осы екен гой!», – деймін. Кыл копірдін устімен журіп келе жатсам дірілдеп турып лактырып жібереді, устіне кайта екі аягыммен дік етіп тусе каламын. Астыма карасам, кап-карангы куз. Мені осылай уш кабат лактырды. Ушеуінде де дік-дік етіп, кыл копірдін устіне тусе каламын. Ушінші кабат лактырган сон жумактын есігіне бардым. 
Есіктін сыртынан айкайлаймын: «Аже, мен келдім. Казір сені кушактап иіскеймін!». Есікті енді ашып кірейін деп турганымда, жогары жактан канаты бар екі еркек куйеуім Мараттын анасын котеріп ушырып акеп, тура жумактын есігінін алдына апарып кояды.
Мараттын анасы есікті жауып турып:
– Кайда асыктын кызым? Менін жалгыз карашыгым Макенімді (Маратты) кімге тастап кеттін?!
Мен айтамын:
– Сіз мені жіберінізші, мен ажемді кормегелі каншама жыл болды, са;ындым. Барып иіскеп кушактап келейін.
Мараттын анасына карасам, улкендеу кыз бала мен кішкентай ул бала, екеуі екі жагынан екі етегін устап тур екен. Ол кезде кызым Азиза екі жарым жаста болатын. Мараттын анасы:
– Мына екі бала сенін балаларын.
– Менде мундай балалар жок. Менде бір гана бала бар – Азиза.
– Жок мыналар – Мараттын дуниеге келетін балалары. Сендердін балаларын. Кудайдан жалынып сурап алганмын.
– Жо-ок! Сіз мені жіберініз, шаршадым. Омір сургім келмей кетті! Мунда кіремін.
– Жок! Сен кері кайтасын! Мен Алла Тагаладан Маратыма дурыс келін бер деп жылап жалынып, жалбарынып жургенде журіп сураганмын. Сонда сені кездестірді. Ол сенімен гана кеменгер адам болады. Баска адаммен ондай бола алмайды.
Сол кезде:
– Е! Студент кезімде кок базарга жиі барушы едім, мумкін сол кезде сізден бірдеме сатып алган шыгармын, – деп ойымды айтып жатырмын. Ол кісі ундемейді. Сол кезде екі баланы коргенде кызым Азиза есіме туседі.
– Массаган! Мен не деген озімшіл эгоистпін. Озімді гана ойлап турмын. Азизаны тастап кеттім. Кім оган шеше болады?! Кімге калдырып бара жатырмын? Жок! Мен оліспей беріспеймін!
Турган жерімнен жогары жакка карасам, биікте каугадай сакалы беліне тусіп кеткен, аппак киінген аксакал малдас курып улкен кітапты ашып отыр екен.
– Ай, балам! Кімсін сен?
– Мен Кымбат Кабдашкызымын, ата! Сіз кім боласыз?
– Мен ажал боламын. Ажалмын!
Алгі арада не айтарымды білмей саскалактап калдым.
– Е, е! Бул омірге асыгып келген екенсін. Сені бул жерге асыктырып жіберген екен. Сен оз еркінмен келмеген екенсін. Сені бул омірге зорлап, куштеп жіберген екен гой. Сені олтірген екен. Сен тіпті узак омір суретін адамсын. Негып бул омірге асыктын?
 
Аксакал кітапты ашып карайды. Мен:
– Кымбат Кабдашкызымын! Кымбат Кабдашкызымын!, – деймін.
– Тусіндім, карагым.
– Калсам бола ма?
– Сенін алі дам-тузын таусылатын кун жеткен жок.
– Бірак менін кері кайткым да келіп, кызымды ойлап турмын. Ата, оліспей беріспеймін!
"Ар нарсенін кілті бар. Пейіштін кілті кембагал мусапірлерді жаксы коруде".
Пайгамбарымыз Мухаммед (с.г.с.)
Осы сатте мені жумактын есігінен шыгарып жібереді. Келген кубырмен кайта кері багытка уша жонелдім. Алыстан жарык корінеді.
– Мына жарыкка жете алмаймын гой!, – деп ойлаганымда он жакка, кыска жолга бурып жібереді. Осы кубырдын ішімен уша жонелдім.
Оянып кетсем, операция устелінін устіндегі шамнын жарыгы екен. Дарігер бетімді шапалактап: «Проснись, проснись! Тур, тур, оян!», – деп, бетімді урып жатыр. Сандырактап, сандырактап уш тауліктен кейін есімді жиыппын.
Мен:
– Болды ма, Азиза! Болды ма, Азиза!, – дей беріппін. Есімді жиганда тула бойымнын, операция жасаган мушелерімнін ауырганын сездім. Ана жакта еш ауырганды сезген жокпын. Менін ойымша операция 20 минут жасалган сиякты.
– Операция 20 минутта тез жасалды гой, – деймін. Медбике кыз:
– Ой, тате! Сіздін системамен жатканынызга уш кун болды гой, – деді.
Бул окига 1997 жылдын тамыз айында болган.
/«О дуниеге барып кайткан» Кымбат Кабдашкызы Орынбаеванын екінші рет олуі, дуниеге жумакта корген балаларын алып келуі/
"Олім алдында жаткан адамнын алдына (Ла иллаха иллаллаху) деп калиманы кайтаруды естіртіп айтып турындар". Пайгамбарымыз Мухаммед (с.г.с.)
1997  жылы караша айынын 19 куні уш айдан кейін, ішегім кайта туйіліп, операция;а екінші кабат тустім. Бурынгы операция кайта кайталанады.
Бурынгы коргендерім айна катесіз кайта коремін. Алдындагы коріп тілдескен ата (ажал) айтады:
– Неге келе бердін? Сен казір калгын келсе мумкіндік бар. Калуына болады.Сен келе бердін, келе бердін гой, – дейді.
– Мен емес кой, осылай болып калды гой.
Ата:
– Ойлан.
Мен жумактын алдынан екі баланы тагы коремін. Мараттын анасы ішке кіргізбей былай дейді:
– Кайт кызым, райыннан кайт. Тезірек кайт!
Мен айтамын:
– Апа! Маган бір мумкіндік бересіз бе? Мен ажемді ішіне кіріп бір иіскеп кайтсам болды. Сонан кейін кайтамын.
Мараттын анасы:
– Ол есікке кірген адам, екінші кайтып шыкпайды. Ойлан. Калгын келсе кал.
Осы коргендерімді бірінші кабат коргенде жан баласына айткан жокпын. Корыктым. Бул коргендерімді екінші кабат коргенімде ойландым. Тауекелге бел буып, алдымен куйеуім Маратка айттым.
– Сенін анан мені о дуниеден кайтарды. Касында улкендеу кызы мен кішкентай улы бар. Кейін бір жылдан кейін аягым ауыр болып екінші кызым Айгерімге босандым. Одан кейін ушінші балам Еламанды дуниеге алып келдім.
Басынан откен тылсым дуниеде корген адам сенгісіз гажайып окигасын шурайлы тілмен баяндап берген Кымбат Кабдашкызы соз сонын былай аяктады: «Мен бурын кыл копір, о дуние жайлы естігенмін, газет журналдардан, кітаптардан окыганмын. Бірак, сенбейтінмін. Мен озім козіммен кормесем ештенеге сенбейтін адаммын. Екі кабат тылсым дунинін тура солай кайталанып корінуі мумкін емес кой!
Будан бурын да, осыдан кейін де тылсым дуние туралы неше турлі кызык жайттарды коріп турамын. Казір, бір Алланын кудіретінін шексіз екенін жане о дуниенін, аруактардын бар екеніне шек келтіре алмаймын».
/Кымбаттын енесінін аруагы бір жыл бойы жанында колдап журуі/
«Мен Елбасы болсамда казак деген атасын ардактап, анасын сыйлаган, аруагын кастерлеп, Алласына сиынган елдін перзентімін. Аруактын бар екені рас болса, Атырау мен Алтай, Алатау мен Арканын арасында талай тобе донбекшіп, талай ісімізге орнынан аунап тусіп, бугінгі біздін ісімізге ак батасын беріп жаткан болар деп білемін. Лайым сол бабалардын батасы кабыл болсын дегім келеді...Біз екі жарым гасырдан астам Ресейдін боданы болып келдік. Сондыктан мен санадагы кулдык психологияны озгерту ушін ата-бабалар аруагына сиындым, солардын касиетті рухын тірілттім. Букіл казакка сауын айтып, оларга ас беріп тойларын откіздік. "Олі риза болмай, тірі байымайды" дейді халкымыз. Сол аруактар риза болсын деп, жаткан жерлерін тауып, басына белгі орнаттык, есімдері ел жадында журсін деп олардын атын мектептерге, кошелерге, ауыл-селоларга, аудандарга бердік...Ендеше сол аруактар бізді колдамады деп кім айта алады?!»       
Казакстан Республикасынын Президенті: Н.А.Назарбаев.
Алдынгы тылсым дуниені кормес бурын, тагы бір кызык тылсым кубылыс болды. Маратка турмыска шыктым. Ол кезде Мараттын анасы кайтыс болып кеткен. 1994 жылы келін болып тускеннен кейін тус коремін. Тусімде казаки той койлек киіп ак волгамен уйге келеміз. Есік ашык тур. Биік тугыр тур екен.  Сонын устіне шыгып турмыз. Мараттын акесі 1980 жылы дуниеден откен. Сол кісі жаксы киімін киіп болек кулімсіреп бізге карап отыр екен. Мараттын анасы шашу шашып тур, соны теріп алып жатырмыз.
 
Мараттын анасы Маратка:
– О! Мен кызды болып жатырмын. Ей, шешек! Осы кыздын шашынан бір тал туссе онбайсын сен! Мына бала менін кызым! Балам, мына уйге кара!, – дейді де мені уйге кіргізіп жібереді. Озі кірмейді.
Мен:
– Сіз уйге кірмедініз бе?
– Жоок! Мен коршілерге той жасаймын. Менін Маратым уйленді. Келін тусірді. Той жасаймын, той жасаймын!
Танга жуык оянайын деп жатсам біреу сыбырлап:
– Кымбат! Кымбат!, – дейді.
Козімді ашсам аяк жагымда Мараттын анасы кадімгідей тур. Онім бе, алде тусім бе деп озімді шымшимын. Онім сиякты. Маратка карап колымды созып оятайын десем, денемді игере алмаймын. Козгалмайды. Озімді шымшыласам сезіп турмын. Мараттын анасы кабыргадагы ілулі турган суретіне артымен жылжып кетіп калады. Мен турамын да:
– Марат! тур, тур!
– Не болды, не болды?!
– Маман менін аяк жагымда тур. Мені оятты. Кызым! Тур!, – деді маган. Карасам тангы сагат 7 екен.
Марат:
– Койшы, мумкін емес.
– Сенін анан ана суреттегідей киімімен келді, – деп анасын суреттеп бердім.
Опеарация;а тусер кезімде Маратты анасынын аруа;ы:
– Бул уйден тезірек, кетіндер!, – деп аян берді. Сонан кейін екі айрык жолга алып келеді:
– Мына жолда ылги зираттар, мына жол узын жол сенін жолын.
Мен айтамын:
– Мен сіздін уйінізге барайын.
– Жок! Менін уйіме баруга болмайды. Ол жакта тек зираттар. Мен зираттар жакка барамын, сенін жолын мына узын жол, – дейді. Осы тус 1997 жылдын шілде айында 4-5 кабат корінеді. Осынын барі тылсым дуниенін ескертуі екенін кейін тусіндім.
Мараттын анасынын аруагы, улкен кызым Азизага ауыр аяк болганымда касымда тура бір жыл журді. Марат кобінесе іс сапарга шыгып кетеді. Уйде жалгыз каламын. Кунделікті кешкісін уйге анау-мынауларды кіргіземін. Уйде бака болады. Баканы кормеппін. Аягымда котеріп енді басайын десем:
– Кызым, абайла. Аягыннын астында бака жатыр, – дейді. Жан-жагыма карасам ешкім жок. Дауыс Мараттын анасынікі. Сонан кейін: ««Бисимилахи раххман аррахим», – десем, бака секіріп-секіріп отіп кетті. Ауыр бірдеме котерсем: «Абайла!», – дейді. Коркатын жагдай болса: «Абайла! Корыкпа!», – дейді. Содан кейін шамнын барін жагып корыкпай уйыктайтын болдым. Босанган кезде Мараттын анасынын аруагы тобемде турды.
Дарігерлер:
– О! Кыз босандын, кыз босандын!, – деп айтып турганда Мараттын анасынын аруагы кулімдеп карап турды. Сонан кейін Мараттын анасынын аруагы кайта кайтып келген емес.
/Агзанын омір сургіштігін баскару/
 «Омір жолы – тар сокпак, бір иген жак,
 Иілтіп екі басын устаган Хак.
 Имек жолда тыянак, тегістік жок,
 Кулап кетпе, тура шык, козіне бак».    Абай
 
Газиз жан – орталык жуйке жуйесі жане кун торабы жуйелерінін (солночное сплетения) жиынтык жуйке жуйесі аркылы, агзада болып жаткан агымдарды бакылап отырады. Газиз жанмен тілдесу барысында, иландыру температураны, кан тамырынын согу жиілігін (пульс)  кан кысымын озгерту аркылы емші агзанын аурудан арылуын тездетеді.
Газиз жаннын келесі аткаратын міндеті – жеке бастын тарихын немесе тагдырын куру. Газиз жан бунымен – адам баласы жарык дуниеге келген саттен бастап шугылданады. Газиз жанымызда біздін откен омірлеріміз жане ата-бабаларымыз жайлы толык акпараттар сакталган. Коршаган ортага жане озімізге деген козкарасты, карым-катынасты калыптастыру туа салганда-ак бойымызда бар касиет.
Бул бізге аке-шешемізден дарыган. Есейе келе біртіндеп омірлік тажірибе жинактаймыз. Коршаган алемге козкарасымыз, карым-катынасымыз, байланысымыз саналы турде бірте-бірте калыптасады. Газиз жанымыз бастапкы бала кезімізде калыптаскан пікірімізді, омірге деген козкарасымызды демеп кана отырады.
Егер де, сіздін балалык шагынызда озінізге керемет асер еткен окига болса, онда біліп алыныз! Сіздін Газиз жаныныздын бір болігі осы жагдайды сабидін козкарасымен коріп, тіршілігінізге ыкпал етеді. Сондыктан, озініздін жеке тарихынызды кайта тонкеріп тастап, откен окигаларды баскаша багалаудын оте зор манызы бар.
Асіресе бала куніміздегі коркынышымыз жадынызга жазылып калгандыктан, кейбір адамнын омір бойы белгілі бір нарседен коркып журуі мумкін. Осы жагдайды ой елегінен откізіп, кайта баскаша сараптап дурыс бага берініз, сол кезде осы коркыныштан мулдем арыласыз.
 
/Еске сактау кабілеті/
 
«Адаскан кушік секілді,
Улып журтка кайткан ой
Окінді, жолын бекінді,
Ауре болма, оны кой».     Абай
Еске сактау кабілеті де, Газиз жаннын карауында. Осында откен омірініз туралы бейнетаспада – бес сезім мушелерінізге жазылган, сакталган. Газиз жанмен хабарласып, оз тарихынды кайта карап, осыларды кайта кайталап кору онай. Белгілі бір ауруынды немесе шыргаландарынды откен оміріннін окигаларынан іздеуініз керек.
Сіз сол кезде: рухани соккынызды, осынын себебін умыту ушін тепкілеп-тепкілеп – саналы турде теренге коміп тастагансыз. Осы себепті бакылауды, жонге салуды саналы турде санамыздан ошіргенбіз. Бул «тікен» санамызда, жадымызда узак жылдар бойы кадалып, какшиып отыр. Кадалган «тікен» белгілі бір уакытта, белгілі жагдайда ауык-ауык жанымызды жаралап – кайгы, куйзеліс, зардап, касірет, бейнет акеледі.
/Газиз жан сырттан келетін акпараттарды мултіксіз кабылдайды/
 
Кейде ауырып дарігерге каралсаныз былай деуі мумкін: «Кешірініз, бул ауруга медицина комектеспейді». Сыркат адам осыдан кейін омірден туніліп, емдеуін догарады. Казіргі медицинада коптеген аурулар жазылмайды деп есептеледі. Біракта, есінізде болсын! Бул аурулар тек казіргі калыпты медицинанын емдеу адістерімен жазылмайды.
Кандай ауру болмасын жазылады, тек кана адам осынын туындау себебін, жауапкершілігін оз мойнына алып жуктегенде, кандай ауру болмасын жазылып кетеді. Казак буны «таяктын екі ушы бар» дейді. Жаратушы ауруды емімен коса жараткан. Аурудан жазылу ушін – оз омірініздін жауапкершілігін озінізге гана жуктеуініз кажет.
Оз оміріннін жауапкершілігін озіне жуктеу дегеніміз – айналандагы адамдарды кіналаудан, осектеуден, сынаудан, коре алмаудан толыктай бас тарту. Талай сыркат адамдардан естіген де шыгарсыз: «Менде неше турлі аурулар бар» деген жыланкы созді. Мумкін сізге осылай болу унайтын шыгар. Себебі, сізге біреудін мусіркеуі, жаны ашуы унаганнан кейін, кім корінген танысынызга озініздін мунызды шагып, жанынызга лаззат алатын шыгарсыз. Онда сіздін ауруыныздын жыл сайын оршіп-оніп, касірет гулімен гулдеп, шешек жарып, тагы да уга, зардапка толы жемісін беруіне тан калуга болмайды.
/Оз бетінізше ойлай алу/
 
«Журекте кайрат болмаса,
Уйктаган ойды кім туртпек?
Акылга сауле конбаса,
Хайуанша журіп кунелтпек». Абай
Гаиз жан бізге кандай акпарат кажет екенін оз бетінше шешеді. Біреуін озгертеді, енді біреуінін онін айландырады, кейбіреулерін кабылдамайды, калгандарынан ортак кортынды жасайды.
/Саби калай коркады?/
 
3 жасар бала тербелетін орындыкта отырып кулайды. Натижесінде орындыкка отырудан коркатын болады. Баланын санасы тербелетін орындык пен жай орындыктын айырмасын айырмайды. Ол екеуін бір нарсе деп біледі. Бул жагдайда Газиз жаны баланы коргап, сактандырып оган коркыныш туындаткызады. Бала ер жетіп, есейе келе осылардын айырмашылыктарын білгеннен кейін, орындыкка отырудан корыкпайтын болады.
 
/Бір де бір дурыс еркек жок деген тужырым дурыс па?/
 
Озі жакын тутып журген еркек айелді алдап, корлап, гул сезімін таптап кеткеннен кейін, опык жеген айел озінін ойын тужырымдай келе: «Барлык еркектер онбаган» немесе «Бір де бір дурыс еркек жок» дейді. Бул ой санасына уялап алганнан сон, онын омірінде тура осындай еркектер кездесіп турады. Себебі, онын ой орісі тап осындай еркектерді гана озіне тартатын болады. Тіпті баска бір еркек оган силасыммен, суйіспеншілікпен караса да, онын Газиз жаны сырттан келіп тускен акпараттын онін озгертіп, кубылтып береді.
 
/Пенде баласынын озі жумбак. Айелін тусінбейтін еркек/
 
Кейбір еркектер баска адамдар оны силамайды, курметтемейді, озінін жары озіне коніл болмейді, камкорлык жасамайды деп жыланкы пікірін айта береді. Акикатына келгенде онын айелі оган курметпен карап, асты-устіне тусіп байек болады. Біракта, бул жагдай – еркектін ойымен кабаттасып уйлеспегеннен кейін, осы камкорлыкты кабылдамайды. Оган осыны тусіндіріп айтсан: «Айелімнен жылы соз, жылы кабак корген жокпын», – деп бет бактырмайды. Тіпті мойындаган куннін озінде: «Ол сайкалга бір нарсе кажет болгандыктан гана, кулыкпен істеп жур», – деп азар-безер болады.
 
«Мумкін біздін ішімізде ботен біреу отырган шыгар?», – деп сурарсыз. Арине ешкімде отырган жок. Адам тулгасы – жеке бутін. Булай болу – адамнын тылсым, купия касиеттерінін бірі.
Біздін аркайсымыздын, озіміз білмейтін тылсым касиет, кабілеттеріміз оте коп. Пенде баласынын озі жумбак. Біздін максатымыз – осы тылсым дуниенін пердесін аз болса да ашу. Себебі, осыган озіміздін тагдырымыз, оміріміз тауелді. Пенде баласынын басындагы шыргаландар: ауру, рухани соккы – сананын калауымен, Газиз жанмен адамнын шыбын жанынын арасындагы уйлесімділіктін болмауынан туындайды.
Себебі, Газиз жанымыз озіміз жайлы ана гурлым коп біледі. Газиз жан нактылы Акикатпен немесе Жаратушымен тікелей байланыста, карым-катынаста. Осынын натижесінде ішкі даусымыз, санамыз, жан дуниеміз Гарыштык дамуга озіндік улесін косады. Сондыктан, Газиз жанымызбен санамыз (сана - адам жанынын рухани жетілу денгейінін корсеткіші) арасында уйлесімділіктін болуынын манызы оте зор.
II ТАРАУ. ЖУРЕКТЕГІ ЖАРАТУШЫ – ГАЗИЗ ЖАНЫНЫЗБЕН ТІЛ ТАБЫСУ
«Даналык соз – мусылмандардын жогалткан (іздеп журген) нарсесі. Оны кай жерден тапса, сол жерден сініріп алуга хакылы». Пайгамбарымыз Мухаммед (с.г.с.)
/Озінді жетілдіру, дамыту какпасы/
 
Осы кундегі бір де-бір казак тілінде басылып шыккан кітап – журектегі Жаратушынын гажайыбы жане Онымен байланысудын нактылы адістерін жане осы тажірибені игеріп кету мен уйренуді тап осылай талкыламайды. Кімнін де болмасын, озінін омірлік тажірибесін негізге ала отырып, Газиз жанынын немесе журегіндегі Жаратушынын Озінін комегімен букіл алемді озіне багындырып алуга болатынына автор шуба келтірмейді. Бул жагдайда сізге ерекше касиет пен жогары білім туралы дипломнын кажеті жок.
Шындыгында, осы кітаптан озініздін кабілеттерінізді калай дамытуга болатынын білетін боласыз! Сіз откен омірініз бен казіргі омірініздін окигаларын еске тусіре аласыз, жаман адеттерінізден кутылып, орнына коптеген пайдалы адеттерді кабылдап, артурлі аурулардын, урей мен коркынышыныздын себебі мен салдарынан арылып, озініздін калауыныз бойынша озінізді кайтадан баска адам кылып жасай аласыз. Тагдырынызды озгертіп, оз Алемінізді баскаша курасыз. Сіз омірінізді сапасы мен манін тубегейлі озгертетін багалы куралга ие боласыз.
 
Егер озініздін калауыныз бойынша, букіл алем сізге багынатындай етіп озгерткініз келсе жане осы іс жузіне асу ушін: ойлау жуйенізді, оз адеттерініз бен калауынызды істеген арекеттерінізді осы багытта дамыта тусініз. Жолдын алыстыгы – озініздін ойлау жуйенізге, калауынызга байланысты. Тандау озінізде.
/Газиз жанмен байланысу – киялынды нактылы максатка айналдыру/
«Адам жетпіс бес пайызга оз киялымен, тек жиырма бес пайызга акикатка орай омір суреді; онын куші де, алсіздігі де осында». Ремарк
Газиз жан – киялыннын іске асканын еске салады. Сіз киялдаганда, киялыныз Газиз жанынызда – оз арманыныздын, елесініздін ішінде калыктап, болып жаткан жагдайды сезінесіз, біракта онын бурмалаушы саттеріне коніл аудармайсыз. Кол жетпестей корінетін киял, барімізде де ара-тура болып туратын калыпты жане табиги касиет.
Кейбір кездерде арманымыз сондай бір багытты, мыгым бол;анда адам алдына кой;ан максатына жетеді. Адепкіде бул ойланбай, алдын ала кесіп пішпей-ак іске асады.
Газиз жанмен байланыс – бул сондай адіс, оз алдына кой;ан нактылы максатынды, сананды, ойлау жуйенді, кылыктарынды біртіндеп барып озгерту аркылы іске асыру.
Киялдау сиякты, Газиз жанынызбен байланысу калыпты, сау табиги касиет. Сіз айналанызда болып жаткан жагдайларга назар аудармай-ак, сананыз аркылы коршаган алемнін жай куйін, жапсарын біліп отырасыз. Киялынызда да сіздін сананыз, Газиз жанынызбен байланыста болады. Бірак, айырмасы мынада:Газиз жанмен байланысу, хабарласу, акпарат алу асері аркылы – сіздін ойыныз бос киялга емес, керісінше нактылы жане пайдалы максаттарды іске асыру ушін жумсалады.
Осындай нактылы максаттарга: аурудан, темекі шегу мен арак ішуден, жокшылык пен кедейшіліктен кутылу, озінді-озін багалау, арыктау, коркыныш пен урейден арылу, еске сактау кабілетінді арттыру – осындай келенсіз тізімдерді шексіз жаза беруге болады.
Осы кітапты окып болганнан кейін, сіз озінізді жане баскаларды кандай болмасын пайдалы жане кажетті максаттарды іске асыруды, Газиз жанымыздагы омірлік багдарламаны озгерту аркылы калай жасауды білетін боласыз.
Сіз осы кітаптан Газиз жанынызбен байланысудын адістерін толыгымен кен баяндалганын тауып жане омірден нактылы алынган дайектермен танысасыз. Сізде тусінбейтін сурактар болмайды. Сіз осы кітапта корсетілген адістерді жетілдіре тусіруді уйреніп, озініздін де жеке жолынызды табасыз.
Егер де «калай баюдын жолдарын» іздеп немесе баска адамдарга билігімді кайтсем де жургіземін деп, Газиз жанмен байланыска шыгуды осы максатта уйренсеніз, онда осы туралы ойды мулдем умытыныз. Арекетініз іске аспайды. Газиз жаныныз буган жібермейді. Бул кітаптан ондай адістерді таба алмайсыз.
Біракта, сіз озініздін омір танымынызды арттырып, оз омірінізді, озгелердін де омірлерін де озара суйіспеншілік, тусіністік аркылы байытып озгерткініз келсе гана, ары карай оки берініз.Газиз жанмен тілдесу – казіргі заманда омір сурудін улы купиясы.
«Гылымсыз ахирет те жок, дуние де жок. Гылымсыз окыган намаз, туткан ораза, кылган хаж, ешбір гибадат орныны бармайды». Абай оныншы соз
Газиз жанмен тілдесу – казіргі заманда омір сурудін сапасын арттырудын ен багалы куралы. Газиз жаннын комегімен озініздін жеркенішті, жексурын кылыктарыныздан бас таруынызга, ар турлі шыргаландардан шыгатын ерекше жолдарды тауып, жагымды кылык, жайлы мінез калыптастыруынызга болады.
 
Егер осынын барі шын болса, неліктен елдін барі жаппай кунделікті Газиз жанымен байланысумен шугылданбайды?
Ен басты кесел, богет: журегінін кірі мен рухани ілімнін таяздыгы. Бул касиет тек кана: ниеті ак, ойы молдір, санасы таза, бес уакыт намаз окымаса да журегіндегі Газиз жаны - Кудайды унемі есіне алып, Онын бергеніне ар сат сайын шукіршілік айтып журетін рухани іліммен нурланган адамдарга гана беріледі!
Коптеген адамдарга сенімді акпарат козі жетіспейді, олар Газиз жан жайлы тек кате, бурыс акпараттармен гана таныса алады. Адамнын ішкі жан-дуниесінін тылсымын мектептерде, арнайы дарігерлік жогары оку орындарында окытпайды. Оз бетімен окыгандар да шала-пула бірдемелермен устіртін гана танысады. 
Бул кітап жанадан уйренушілердін денгейінде жазылган. Егер сіз рухани білім денгейінізді дамыту ушін окысаныз, осы кітаптан керекті акпараттардын барін табасыз. Егер сіз осыны касіп кылып, оз ісінді ашамын десеніз, сізге ештене де богет бола алмайды. Егер де, біреуге комектесу ушін уйренсеніз оган да куба-куп. Газиз жанынызбен байланысу аркылы озініздін жеке адістерінізді жетілдірсеніз оган да макул.
Сіз осы кітаптан косымша екі акпарат козін табасыз. Біріншіден, озінді-озін кайта куру аркылы осы жане откен омірінізді еске тусіре аласыз. Екіншіден, озіне Газиз жанынызбен тілдесу аркылы, психологиялык тажірибе жасау патшалыгынын какпасын аша аласыз.
Осы кітаптын мазмунын угып тусіну жане Газиз жанынызбен тілдесу адістерін менгеру ушін – сізде орта білім болып, оки алсаныз болганы. Керегі осы гана. Сізге жогары білім мен ерекше кабілеттін кажеті жок. Шындыкка жугінсек, сіз бул кітаптан озініздін кабілеттерінізді ары карай калай дамытуга болатынын білесіз!
Бул кітап гасырлар бойы калыптаскан адамнын ішкі жан-дуниесінін кереметтері жайындагы купиялылык пен надандыктын бултын сейілтеді. Тек, кім болмасын Газиз жанымен тілдесу адістерін колданганда, колында омірін байытатын, магыналы-мазмунды кылатын куатты да карапайым табиги кару гана калады. 
Бугінгі танда, баска бір де бір казак тіліндегі кітаптарда Газиз жан такырыбын терен, аукымды, нактылы адістерін адамнын кунделікті тажірибесінде колданатындай етіп каралмаган.
 
Менін максатым:
 
Осы кітапты жазу барысындагы алдыма койган максатым, Газиз жанмен тілдесудін пайдалы жане курметтеуге лайык білім екенін корсету, шынында да бул солай. Егер сіз озінізді-озініз кайта куру адістерімен жеке шугылдансаныз немесе оз тажірибенізді суйікті адамынмен, досынмен боліссеніз пайдасы оте зор болуы мумкін.
Озінді кайта куру адісімен шугылданып, сіз ен жогары озіннін «мен»-інізге жакындайсыз, сол аркылы – адамзаттын да ужымдык «мен»-іне жакындайсыз. Газиз жанынызда келенсіздік мулдем болмайды. Егер де сіз максатты турде табандылыкпен шугылдансаныз, казір армандауга гана болатын натижелерге жетесіз.
 
/Акпаратты соз гана тасымалдамайды/
 
Біздін коптеген ойларымыз, оміріміздін ар кезендерінде санамызды иландырып отырган. Кейбір пікірлерге оз бетімізше ойлау жуйеміз аркылы озіміз жеттік. Булай илануда озіміздін откен кундеріміздегі омірлік тажірибемізге суйендік.  Озіміздін Газиз жанымыздын багдарламасы – озіміздін калауымызбен, баска адамдардын комегімен иландыру, не сендіру аркылы курылган.
Алдымен озіміздін от басымыз: не ана, не мына ойларды кайта-кайта кайталап, миымызга куйып, иландырып тастаган. Сонан кейін мугалімдер мен озіміздін курбы-курдастарымыз. Казір осылардын барлыгын басымызда устаймыз.  Кейбір ойларды сенім кылып уялату ушін кайталай берудін кажеті болмайды.
 
/Акпаратты соз гана тасымалдамайды/
Балалар кобінесе ата-аналарынын кошірмесін, сонымен катар ауруларын кайталайды. Кыз баланын етеккірі уакытылы келмей киналуы, анасынан беріледі. Ойткені ол, анасынын осы аурудан зардап шегіп жургенін коріп, осыны кайталайды.
Ой кейбір кезде лезде кіріп уялап калады. Асіресе рухани соккы алганда. Кейбір сатте хирург-дарігердін андамай сойлеген созі де бірден кабылданады.
/Соз осіреді де, ошіреді де/
«Соз киесін таппаса, иесін табады». Казактын макал - мателі
Емшіге он жак шабы ауырган жас келіншек келеді. Дарігерлер: созылмалы аднексит деген аныктама беріпті. Ауруы осыдан уш жыл бурын кенеттен басталган екен. Сол кезде дарігерлер сокыр ішек деп операция жасаган. Операциядан кейін де ауырганы басылмайды. Дарігерлер, гинекологка – айелдер дарігеріне жібереді. Олар да оздерінін аныктамасын койып емдейді. Натиже жок. Экстрасеанстык кабілеті бар емшіге барады. Ол тіл, козден, кара дуадан емдейді, «баягы жартас, сол жартас» – натиже жок.
Емші екеуі келіншектін Газиз жанымен байланыска шыгады. Сонда аурудын себебі «операция» екені аныкталады. Емші келіншектін Газиз жанымен байланысып операция жасаган уакытка кері алып келеді.
 – Дарігерлер бірденені кызу талкылап жатыр. Міне анестезиолог (мушені дарі егіп жансыздандыратын маман) менін он жагымда кан тамырымнын согу жиілігін олшеп тур.
Ол маган карап: «Натижесіз. Барі бурынгы калпында калады».
Емші наукаска кайта артка оралуын отініп, дарігерлердін создерін мукият тындауга кенес береді.
 
– Создерін шала тусінемін. Желдеткіш богет болып тур. А, олар оздерінін бас дарігерін соз кылып, осектеп жатыр. Ол енбек акы акшаны озі алып, калгандарына уакытылы бермейді. Барлыгы жиылып бас дарігерге бармакшы. Анестезиолог:
«Натижесіз. Барі бурынгы калпында калады», – деді. Мен енді тусіндім олардын не жайында айткандарын. Жас келіншек осыдан кейін, озінін катесін енді тусінгенін айтып разы болды. Келіншек келесі куні: «ауруым жогалып кетті, озімді керемет жаксы сезінемін», – деп емшіге телефон шалды.
Кейбір наукастар Газиз жанынын комегінсіз-ак операция кезінде не болганын есіне тусіре алады. Сауатты дарігер, операция кезінде аузындагы созін абайлап сойлеп, ауруды жігерлендіріп, созбен демеп, жаранын тез жазылуына елеулі ыкпал етеді.
 
/Аузыныздагы созінізге абай болыныз/
 
«Андамай сойлеген, ауырмай оледі». Казак макал-мателдері
 
Газиз жан – акпараттарды айнытпай, булжытпай кабылдайды. Кейбір соз не сойлем астарлы болса, онда ішкі сана: ойлау жуйенізге, омірге козкарасынызга, кылган кылыктарынызга сайкес – оны озінше озгертіп, баска магына береді. Сондыктан: аузыныздан шыккан созінізге, сойлемдерінізге абай болыныз!
 
Егер де сіздін сойлемдерінізде мынандай создер мен сойлемдер белен алса: «Мен жынданатын шыгармын...», «карасам ауырамын...», «басым айланып кетті...», «жігерім кум болды...» т.б. онда ойланатын уакыт жетті.  Енді кос магына беретін, ауруга душар кылатын кейбір астарлы создердін, сойлемдердін тізімін жасап корейік. Бул тізімді озініз ары карай жалгастыра беруінізге болады:
– жаман екен
– окпелеп журмін
– коркынышты болып тур
– журегім шайлыгып калыпты
– менін осыдан журегім айниды
– журегімді кыжылдатады
– омірден жалыктым
– еш нарсеге кызыкпаймын
– барінен де тунілдім
– сары уайымга салындым
– кайгырып, уайымдап журмін
– кек сактап журмін
– кешіре алмаймын
– мына істін арты насырга шабуы мумкін
– коргім келмейді
– сумдык екен
– корсем козім шыксын
– бул балалар басымды ауыртты
– жетпей желкен киылгыр
– коктей солгыр
– албасты баскыр
– каргыс аткыр
– жолын болмагыр
– керен болгыр
– шайтан алгыр
– жын соккыр
– журегім ауырады
– журегіме тас байлап койган сиякты
– жыным келеді
– менін бул іске заукым шаппайды – колымнан келмейді
– бунын барі кенірдегімде кептеліп тур
– пікір айтуга кукысы жок
– пыскырганым бар
– олмесен, оме кап
– Кудай урсын
– ішім куйіп барады
– тас тобеннен жургір
– аурулардын шо;ыры
– мен жазылмаймын
– кудер уздім
– саган окпеледім
– адам емессін
– жегенін желкеннен шыксын
– адам болмайсын
– басым ауырады
– журегім шаншиды
– ол барып турган ит екен т.б. жане боктык создер тіркестері.
Казекен: «жаксы соз, жарым ырыс», – деп бекер айтпаган. Сойлегенде кандай соз тіркестерін колданасыз, ойланып корініз... Астарлы, кос магыналы создер сіздін бірденеге, біреуге деген козкарасынызды білдіреді. Сондыктан, козкарасынызды, пікірінізді озгертініз. Сонда сіздін сойлеу манерініз де озгереді. Соз корынызга жанадан жаксы ниеттегі создер косылады.
/Даусы карлыккан мугалім/
Бір мугалім унемі даусынын карлыгып калатынына шагымданып, емшіге келеді. Емші жумыс жайын сурап, оган бул жумыстын унамайтынын біледі. Мугалім унемі: «Бул балалар кенірдегімде кептеліп отыр», – деп озінін колынын кырын кенірдегіне апара береді. Емші оган баска жумыс тауып алуын, болмаганда балаларга деген козкарасын тубегейлі озгертуге кенес береді.
/Газиз жанмен калай тікелей байланыска шыгуга болады?/
 
«Кудайга сенген кустай ушады,
Адамга сенген мурттай ушады». Казак макал-мателдері
Сіз Газиз жаннын тартіп багдарламасын калай іс жузіне, нактылы окигага айландыратыны жайлы жалпы маглумат алганнан кейін, енді Газиз жанмен калай тікелей байланыска шыгуга болатынына токталайык. Осыны тусінсеніз шыргаландарыныздын, ауруларыныздын туындау себебінін купиясына бойлай аласыз. Сонан кейін сананызды сауыктыру багытына карай жумсайсыз. Буны бірнеше адістермен іс жузіне асыруга болады.
ІСКЕ КІРІСПЕС БУРЫН МЫНА ЖАЙТТЫ ОЙЛАНЫП АЛЫНЫЗ: Сіз узак жылдар бойы ауруынызбен алыстыныз, арпалыстыныз, шайкастыныз. Оны богет, ботен бірдеме ретінде кабылдадыныз. Сондыктан да, озініздін Газиз жанынызбен карым-катынаска туспес бурын, озінізге жане ауруынызга, шыргаландарынызга деген козкарасынызды, калпынызды озгертініз. Ауру сіздікі гой, оны озініз оз танінізде «мапелеп осірдініз». Пенде балаларында мынандай ойлау жуйесі калыптаскан – ауру жау, онымен кандай жолмен болмасын куресу кажет. Біракта, осынын салдары не болатынында шаруамыз жок.
Аурумен куресу – озінмен-озін согысу. Озінмен-озін жау болуды токтатыныз. Оны кабылданыз да, озінмен жауласканды токтатыныз. Букіл гарышта кадеге аспайтын куш болмайды. Сіздін ауруыныз да, сондай куштін бірі. Осыны озінізді жетілдіру, дамыту багытында колданыныз. Озіннін Газиз жанынмен карым-катынаска тусу – бул улы купия, тылсым. Бул гарыштын суреттеуге келмейтін улы Кудірет куштерімен жанасу. Егер де, осы куштерді аздап болса да білуге куштар болсаныз кірісейік. Буны тек кана таза, молдір ойынызбен, ак ниетінізбен істеніз!
 
/Байланыс адістері/
 
Газиз жанмен байланыс жасау ушін, Онымен белгілі бір тіл жане белгі кою шарт. Сіз озініздін ойыныз аркылы оган белгілі буйрык берменіз, керісінше сонын жетегінде журуге тырысыныз. Газиз жан – кандай белгі, кандай тілмен сойлесуді озі біледі.
Жайласып отырып озініздін Газиз жанынызга сурак коюга іштей дайын болыныз. Сурак койган сон, сіздін максатыныз: оте мукият, ыждагатты турде агзанызда болатын озгерістерді бакылау. Дененіздін кай болігінде озгерістер болып жатканын ойша – ішкі жан дуниенізбен, ішкі даусынызга кулак турініз, бакыланыз. Алган жауапты ойша озгертуге тырыспаныз. Газиз жан жауаптын адістерін озі тандап, іріктеп алады. Сіздін істейтінініз осы жауаптарды сезімталдыкпен кабылдау.
 
Сурак мынадай: «Менін Газиз жаным, менімен сана денгейінде карым-катынас, байланыс жасауга дайын ба?»
 
Жауап артурлі болуы мумкін. Буны озініздін Газиз жаныныз шешеді. Мысалы, біраз уакыттан кейін асказаныныз кыжылдай бастауы мумкін. Бірак, бунын «Иа» не «Жок» деген жауап екенін сіз алі айыра алмайсыз. Сондыктан да, Газиз жанынызга іштей алгыс айтып:
«Газиз жаным, мен сенін жауабынды тусінгім келеді. Егер де асказанымнын кыжылы «Иа» деген жауап болса – онда осы жауап кайталансын. Кайталанганда нактылы арі аныгырак болсын. Егер де бул жауап «Жок» мен алі дайын емеспін деген жауап болса – онда керісінше саябырлап, мулдем жогалып кетсін.
 
Сонан сон, белгі кайта кайталанса. Онда «Иа» деген жауап болганы. Газиз жаныныз озінізбен сана денгейінде карым-катынас, байланыс жасауга дайын. Арбір жауап алган сайын Газиз жанынызга алгыс айтуды умытпаныз!
Енді сізде Газиз жанынызбен карым-катынаска, байланыска тусетін арна бар. Газиз жанынызга сурактар коя беруінізге болады, ол оган «Иа» не «Жок» деген жауап береді.
Егерде «Жок» деген жауап алсаныз капаланбаныз. Барібір жауап алдыныз гой. Мундай жагдай сіз шаршап-шалдыгып турганда, коніл-куйініз басен болганда, коршаган орта жайсыз жагдайда болады. Немесе озінізге, озініздін Газиз жанынызга козкарасынызды курт озгертініз. Озінізді-озініз курметтеніз, силаныз. Суміреймей кеуденізді шалкак устаныз. Бул жагдайда Газиз жаныныздын алдында кешірім сураныз. Кешірімді озінізге сенбегенініз ушін жане ауыруынызбен куресіп, арпалысып, майдандасканыныз ушін сураныз.
Газиз жанынызды аяланыз, мапеленіз. Унемі осындай калыпты устаныныз. Мумкін сіздін Газиз жаныныз урейленіп калган шыгар, онда оны сабырлылыкка, байсалды калыпка тусіру шарт.
Немесе, сіз осы айтып отыргандарга сенбейсіз. Біраз уакыт куте турыныз, кездескен кедергілерді женіп, кайтадан байланыска шыгыныз. Газиз жан кей кезде созінін орнына елес, бейне беруі мумкін. «Иа» деген жауапка бір бейне, «Жок» деген жауапка екінші бейне. Егерде жауап ойша дыбыс болса, онда оны кушейтіп азайтуга болады. Газиз жанынызбен «ішкі дауыс» аркылы да байланысуга болады. Онда ойыныз аркылы нактылы жауаптар аласыз.
Мысалдар:
 
Бір адам Газиз жанынан жауап алган кезде колы оз-озінен котерілген. Енді біреуінін карны шурылдаган. Келесі біреуі жазуды коріп окыган. Осы кітаптын авторы жауапты он колынын сук саусагынын котерілуі аркылы алады «Иа» деген жауапта он колынын сук саусагы котеріледі, ал «Жок» деген жауапта саусагы козгалмайды.
Кобінесе саусактын котерілуі аркылы нактылы жауап алуга болады. Есім ауып кенкелес болып кетем бе деп корыкпаныз. Біздін барлыгымыз да, баягыдан есіміз ауып кеткен жынды-сурейміз, еселанбыз.
Адамдар оздеріне ауру тауып, озіне жане баскаларга зардап, куйзеліс, бейнет акелуі калыпты жагдай ма? Оз омірінін жауапкершілігін оз мойнына алгысы, жуктегісі келмейтіні калай? Бул жерде айта кететін жайт, не жаксы, не жаман Газиз жан болмайтындыгы. Егерде нак ак ниетінмен каласан, Газиз жаныныз озінізбен кайтсе де карым-катынас, байланыс жасайды.
Газиз жаныныз аруакытта, аркашанда сізге камкор болады, біракта буны озінше: сіздін ойлау жуйенізге, калауынызга, ниетінізге сайкес іс жузіне асырады. Себебі, озінізді бала кунінізден осылай тарбиеледініз. Газиз жанынызга сенініз: ол жайлы жагдайды, жаксы калыпты озінше жасайды.
Газиз жаныныз баріне бірдей асер етеді. Оган сіздін білім, мадениет денгейініздін кажеті жок. Сіз карапайым адамсыз ба, алде галымсыз ба оган барібір. Карапайым адамда Газиз жанымен тілдесу іс жузіне жаксы асады, ал галымдар – окыган пысакай, мадениет денгейіміз баскалардан жогары деп пайымдайтын адамдар, оздерінше пансынып, білгішсініп, карапайым арі тамаша танкаларлык жагдайларды кабылдай алмайды. Кызгылыкты талай нарселерден кур калады.
Тагы кайталаймын – адам тутас бір тулга. Оз Газиз жанынызга коніл боле отырып, сіз адамнын тылсым купияларынын пердесін ашуга талпынасыз, тырысасыз!
 
/Саусак белгілері/
 
Алдында айтылган адістер – сіздін Газиз жанынызга байланыска шыгу ушін берілген тандау адістері. Газиз жан кажетті адістерді озі тандайды. Кейбір кездерде Газиз жанга белгі беруді усынганыныз тіпті карапайым. Буны саусактын котерілуі, не мятниктін тербелісі аркылы іске асыруга болады. Ен карапайым адіс – саусактарыннын біреуінін котерілуі.
 
Мысалы, он колыннын сук саусагыннын котерілуі «Иа» деген жауап (егер онкай болсаныз), сол колыныздын сук саусагынын котерілуі «Жок» деген белгі. Озініз тусініп отыргандай, булай болуы шартты турде гана. Сондыктан да, кандай белгі болмасын озініздін калауыныз шешеді. Саусактардын котерілуі саналы турде емес, автоматты турде болуы шарт. Саусактарынызды саналы турде козгалтуга тырыспаныз.
Озініздін Газиз жанынызга толык сенім білдірініз. Сурактарды нактылы жане анык койыныз. Сурактарыныз біркалыпты болсын. Себебі, Газиз жан не айтсаныз, ойласаныз соны гана айнытпай каз-калпында кабылдайды.
Бірден ескерте кетейін – озінін Газиз жанымен байланыска шыга алмайтын адам жане нашар Газиз жан болмайды. Егер бір адіс жумыс жасамаса, баска адісті корініз. Барлык адістерді колданып байканыз. Мумкін ішінен озінізге жагатын адісті тандап аласыз.
 
Газиз жаныныздын туниыгынан жауап аламын деген нак калауыныз болса, онда натиже созсіз болады.
 
Енді іске кірісейік:
 
Жайласып жумсак орындыкка не тосекке, диванга отырыныз, колайлы болса жантайып жатыныз. Екі колынызды бос койыныз. Газиз жанынызбен кандай белгі беретінін бірден келісіп алыныз. Немесе тандауды Газиз жаныныздын озіне калдырыныз. Озі тандасын.
Ойша немесе дауыстап озініздін ішкі жан-дуниенізге мына суракты койыныз:
«Менін Газиз жаным, менімен сана денгейінде байланыска шыгуга дайын ба? Егер «Иа» дайынмын десе – онда он колымнын сук саусагын котер, егер «Жок» десе сол колымнын сук саусагын санасыз турде котер», – деп айтыныз. Жауапты табам деп ауре болманыз, тек шыдамдылыкпен кутініз.
Бірнеше секундтан кейін дененіздін белгілі бір болігінін шымырлаганын, уйыганын, болмаса шанышкылап ауырганын, не жансызданганын сезесіз. Бул белгілер – булшык еттерініз, Газиз жаннын хабарын кабылдап жатканынын айгагы. Енді бір колыныздын сук саусагы озінін-озі котеріле бастайды. Бірер саттен сон, саусагыныздын ушы аздап козгалып котеріледі. Жауап алганынызды сезгеннен кейін, озініздін Газиз жанынызга алгыс айтып, саусагынызды тусірініз.
Егер де, «Жок» деген жауап алсаныз, онда коршаган ортада, не оз мінез-кулкынызда жайлы жагдайдын болмай турганы. Озінізге-озініз сенбей, болатын байланыстан жасканып, кашкалактап турсыз. Осы келенсіздіктерді жойып, байланыска шыгуды кайта-кайталап байканыз.
/Маятник тербеліс адісі/
 
Маятник – сагаттын тілі сиякты жіпке асып койып шайкалтатын мыстан жасалган кішкене темір шар, шарик.
Бул адісті іске асыру ушін 20 см жіпке ілінген шарик кажет. Шариктін орнына неке сакинасын немесе кадімгі гайканы да колдануга болады.
 
Шынтагынызды орындыктын устіне койып, маятниктін жібін бас бармагыныз бен сук саусагыныздын арасына кысып устаныз. Шарик осы кезде арі-бері тербеледі. Шарикті онга-солга, артка-алдыга, сагат бойымен жане керісінше айландырыныз. Осы кезде Газиз жан кандай булшык еттер іске косылып турганын аныктайды. Сонан сон шариктін тербелісін токтатып: «Газиз жаным, осы тербелістін торт турінін біреуін танда. Тандап алган тербелістін турі «Иа» деген жауап болсын.
Маятниктін козгалысынан коз алмай жауап кутініз. Бірнеше секундтан кейін шарик козгала бастайды. Тербеліске тусу ушін біраз уакыттын кажет болуы мумкін. Онын козгалысы, тербеліс аукымы ар турлі болады. Тусінікті болу ушін шарик неше турлі козгалыска, тербеліске туседі.
«Иа» деген жауап алган сон, Газиз жанынызга алгыс айтып, калган уш тербелістін турінен «Жок» деген жауапты тандауын отінініз.
Бул коне тылсым, тексерілген адіс. «Козгалып турган тірі маятник» адамды баурап алады. Біракта, бунда турган ешкандай тылсым куш, сикыр жок. Газиз жан оз бетінше ойлап, белгілі булшык еттерінізді бакылауга алып, озіндік шешім кабылдау;а кабілетті. Озініздін Газиз жанынызга мултіксіз сенініз.
 
/Сурактарды калай коюга болады?/
 
Сурактарды дурыс коя білудін манызы оте зор. Бул денгейге жету ушін, сізге біраз білім мен тажірибе кажет. Ол ушін озініздін талпынысыныз, куштарлыгыныз, кулшынысыныз, кумарлыгыныз, ынтаныз кажет. Газиз жан ар созді бурмаламай кабылдайдындыктан сурактар нак, анык, карапайым болулары шарт. Екі ушты, не астарлы сурак коюга болмайды. Не сурагалы турганынызды гана айтыныз. Бастапкыда, койгалы турган сурактарыннын тізімін кагазга жазып алыныз.
Егерде тусініксіз жауап алсаныз, онда суракты дурыс коймаганыныз. Сурагынызды баскаша кайта койыныз. Газиз жан – судырап турган суайт болмасаныз жауапты аркашан адал береді.
Ескерте кететін жагдай, болашак окигаларды сураудан сак болыныз! Бунымен ойнауга болмайды. Болашакты ойлау жуйемізге орай, озіміз курамыз. Болашакты білу аукымын сурау ушін оте сак болу шарт.
 
Газиз жанмен байланыска тусу кауіпті емес пе? Арине жок, кауіпті емес. Бул оте керек, кажет. Казіргі заманда адамнын санасына акпарат легінін толассыз куйылуы сонша, осы акпараттардын легінде малтыгып, туншыгып, есімізді жия алмай: какалып-шашалып журміз.
Осыны керек етеміз бе, жок па – Газиз жанымыз озімізді шыр етіп жерге тусісімен-ак багдарлайды, багыт береді. Біз осы акпараттар легін, озімізді-озіміз тусінген жагдайда гана кадеге жаратып, іске асыра аламыз. Сондай-ак, оз оміріміздін жауапкершілігін оз мойнымызга жуктегенде гана, акпараттар легін дурыс арнага бурып, рахатын коре аламыз.
 
/Газиз жанмен тілдесуді уйрену адістері/
 
Арбір тарауларда белгілі аралас адістер корсетілген. (Булар тек жазу ушін гана арналган. Осыларды сізге дауыстап оку міндет емес.) Бул сурыптаудын онша манызы жок, тек кана іздеп табуды женілдету ушін колданады. Сіздерге берер кенесім, арбір адісті жеке парак кагазга немесе 10 х 12 см катты катырма кагазга кошіріп жазып алыныз.
Осылай істесеніз кандай максатка жетуді каласаныз, сол бойынша колданатын адістер реттеліп турады. Осы кітапты окып уйреніп болганнан кейін, сіз колданатын адістерінізді калауыныз бойынша реттеп аласыз.  Коркем жазумен корсетілген адістердін создерін дауыстап окуга тиіссіз. Осы создерді жаттап алсаныз оте жаксы, біракта оку;а да болады.
Алгашында жеті кадам жасайтын адістерді жаттап, сананызга сініріп, тусініп алыныз. Ол кыска гана.  Сіздін кабылдауынызга келген адам сіз кагазга карамай сойлеп турганынызды корсе, сізге улкен сеніммен карайды. Сіз осыдан кейін кабылдауыныздагы адамнын козін жумуын отінесіз, осы кезден бастап ол адам сіз окып турсыз ба, алде жатша айтып турсыз ба білмейтін болады.
Негізінде окып айтып турсыз ба, алде жатша согып турсыз ба онша манызды емес, біракта бірнеше рет кайталаганнан кейін озініз де жаттап аласыз, бул сіздін озінізге деген сенімінізді улгайта туседі.
Багалы адістерді уйреніп, канагат сезіміне боленініз. Газиз жанынызбен тілдесуді уйреніп, озініздін омірлік багдарламанызды тубегейлі озгертіп, тагдырынызды баска арнага буру – сіздін омірініздегі ен пайдалы тажірибенін бірі болуы мумкін.
/Озінді-озін кайта курудын сызба жоспары/
 
1-ші кадам:
Озініз арылгыныз келетін аурудын бір турін нактылы аныктап алыныз.
2-ші кадам:
Осы аурудын тууына, пайда болуына себепкер болган Газиз жаныныздын болігімен байланыска тусініз.
А) Ойша, жан дуниенізбен мына суракты койыныз: «Осы ауруыма себепкер болган Газиз жанымнын болігі менімен сана денгейінде тілдесуге, байланысуга дайын ба?
Б) «Иа» не «Жок» деген жауаптын белгісін аныктап алыныз. Бул бейне, елес, сезім, ішкі дауыс немесе сук саусагыннын котерілуі, маятник тербелісі болуы мумкін.
3-ші кадам:
 
Байланыс орнаткан сон, Газиз жаныныздын болігіне мына суракты койыныз: «Газиз жанымнын осы ауруаа жауап беретін болігі (ауруыныздын атын нактылап айтасыз) менін кандай тартібім, кылыгым, ойым, сезім кубылысым (эмоция) осы ауруды туындатканын хабарлауга дайын ба?».
 
А) Егер «Иа» деген жауап алсаныз, онда нактылы кай тартібін, кылыгын, ойын, сезім кубылысын туралы: «Менін кай тартібім, кылыгым, ойым, сезім кубылысым осы аурудын туындауына себеп болды?», – деп сураныз.
Б) Егерде, «Жок» деген жауап алсаныз, онда келенсіз кылыгыныз бар, Газиз жаныныз бул сурактын жауабын беруге азір дайын емес. Онда, осыны ескерініз де, келесі кадамга аяк басыныз.
4-ші кадам:
Газиз жаннын белгілі бір болігінін аткаратын кызметі жане жайлы жагдай жасаудагы калауын аныктап алу ушін:
А) Мына суракты койыныз: «Мен ушін шыргаландарым аркылы не істегелі жатканынды, істегенінді маган хабарлап айтуга дайынсын ба?».
 
Б) Егерде «Иа» деген жауап алсаныз, онда сана денгейінде нактылы жауап беруін отінініз: «Мен ушін кандай жайлы жагдай жасаганынды айт, хабарла». Озініздін калауынызды жаксы ниетке багыштаныз.
В) «Жок» деген жауап алсаныз, жаксы жайлы жагдай аркашанда бар, бірак Газиз жан осынын жауабын беруге алі дайын емес. Ондай жагдайда жайлап келесі кадамга келініз.
5-ші кадам.
Озініздін калауынызды іске асыратын жана адістерді куру. Газиз жаннын осы болігінен сураныз: «Менін тупкі санамынын шалкып жаткан тунгиыгынан киялымды колданып, осыны іс-жузіне асыратын, кем дегенде уш адіс курашы. Бул адістер бурынгы тартібімнен жаксы, сенімді болып, маган да, коршаган алемге де жайлы, жаымды болсын».
Арбір жана адісті курган бетте «Иа» деген белгі берсе, ары карай жалгастыра берініз. Озінізбен болатын озгеріске, жана адістердін магынасын тусіну манызды емес. Тек Газиз жанынызга керекті уакытын беріп, келіп тускен белгілерді санап, есептеп отырыныз.
6-шы кадам.
 
Енді жана адістерді тупкі сана жане кадімгі сана денгейінде тексерініз. Ол ушін Газиз жаныныздын барлык болігіне: «Менін жана тартіптеріме карсы болатын боліктер бар ма?», – деп сураныз.
 
А) Егер жауап «Жок» болса, онда болашакка косылуды іске асыра берініз.
 
Б)Егер карсымын «Иа» деген жауап алсаныз, онда карсы болган адістерін алмастыруды отінініз.
«Менін жана адістеріме карсы болган адістерді, Газиз жанымнын барлык боліктері канагаттанатын адістермен алмастыр немесе осыны жетілдір. Жасап, жондеп болаганнан кейін маган «Иа» деген жауап бер». Осыдан сон жылжып келесі кадамга аяк басыныз.
7-ші кадам:
Болашакпен бірігу. Озінізге жана адістерді жасаган Газиз жаннын болігінен: «Жана адістерді болашакта керекті уакытта, кажетті жерде іс жузіне асуынын жауапкершілігін озіне аласын ба? Барлык мумкіншіліктерді, адістерді сараптап жане жауапкершілігін озін алуга дайын болган кезде – маган «Иа» деген жауабынды хабарла.
/Газиз жанга кайта багдарлама беру адісі бойынша, асказанды емдеу адісі/
 
Осы кітапта баяндалатын емдеу окигалары – психотерапевт, психолог, гомеопат Валерий Синельниковтын «Возлюби свою болезнь» атты кітабынан жане Асет Ризаулы Мукашбековтын алдынгы жазган кітаптарынан, жеке емдеу тажірибесінен алынды.
«Акылга конбайтын калыптан корыкпа!
Есінізде болсын –
Акылга конбайтын калыпты,
Кей кезде данышпандык дейді».  Асет Мукашбеков
 
Емшіге каралуа асказанында жара бар жігіт агасы келеді. Онын наукаска шалдыкканына талай уакыт болыпты. Ауруы бірнеше кабат устап, кайталаныпты. Сонгы рет оте катты болган екен. Дарігерлер комектеспейтін дарі-дармекетрді уйіп-тогіп беріпті.
Ол Газиз жаннын ауруды калай тудырганын аныктауын, озін нашар сезініп турса да бірден келіседі. Емші алдымен Газиз жан жане кадімгі сана туралы, аурудын ішкі себептері, адамдардын ауруларды оздерінін калай туындататыны жайлы ангімелейді.
Сонан сон, олар Газиз жанга кайта багдарлама беруге кіріседі.
Емші.
– Сіз наукассыз, бул жай озінізге унамайды, сіз осыны озгертуді тілейсіз. Мен сізге Газиз жан туралы кыскаша тусінік бердім. Келініз, енді Газиз жаннын ауруды туындаткан болігімен ресми байланыс орнатайык. Сіз дайынсыз ба?
Наукас.
– Иа, дайынмын.
Емші.
– Осыны калай жазуга болатынын білесіз бе?
Наукас.
– Мен бурын буны істеген жокпын. Білмеймін гой деп ойлаймын.
Емші.
– Онда мен тусіндірейін. Казір ойша ішкі жан-дуниенізге, нактылы айтсам Газиз жаныныздын ауру тудырган болігіне сурак койыныз.
Наукас.
– Кандай сурак?
Емші.
– Оны казір айтамын. Алдымен Газиз жаныныздын осы болігінен жауапты калай алуга болады?
Жауап озініздін дененіздін бір жерінен сезіледі. Мен кай мушенізден сезілетінін нак білмеймін – оны озініздін Газиз жаныныз шешеді. Мумкін жауапты ойша, ішкі даусынызбен аласыз. Немесе сурет, бейне турінде ойынызга елестейді. Кандай жагдай болмасын, сурак койганнан кейін, сіздін шаруаныз – озініздін дененізде болатын озгерістерді бакылау. Сіз осы агымга саналы турде богет жасауга тырыспаныз.
Газиз жаннын озініз сурак койган болігі, озі туралы колайлы адіспен хабар береді. Менін сізге кояйын деп отырган сурагым мынандай: «Менін Газиз жанымнын аурудын туындауына себепкер болган жауапты болігі менімен сана денгейінде байланыска шыгуга дайын ба?». Осы суракты койысымен-ак, не болатынын байканыз. Кандай болмасын озгерістерді: сезім, ойша, бейне. (Наукас козін жумып кайта ашады).
Наукас.
– Суракты кайталауга бола ма? Мен жонді есіме сактап алган жокпын.
Емші.
– Арине. Сіз менін айткан создерімді іштей кайталаныз.
 
«Менін Газиз жанымнын аурудын туындауына себепкер болган жауапты болігі менімен сана денгейінде байланыска шыгуга дайын ба?». (Еркек козін жумады). Онын мамыражай калыпка тусіп, букіл денесінін булшык еттері босап, бей-жай куйге тускені байкалып тур. Біраз уакыттан кейін денесі аздап жиырыла бастады. Ол козін ашады.
Наукас.
– Сіз білесіз бе, аркам тугел шымырлап кетті.
Емші.
– Мен сізді дурыс тусінсем, сурак койганнан сон, арканызды суык карыгандай болып тону сезімі болды гой?
Наукас.
– Иа.
 
Емші.
– Сіз Газиз жаныныздын осы болігінен жауап алдыныз. Бірак, біз алі онын «Иа» немесе «Жок» деген жауап екенін білмейміз. Сондыктан, Газиз жаннын осы болігіне берген жауабы ушін алгыс айтып, кайтадан сураныз. Ойткені, бул байланыс сіз ушін оте манызды.
 
– Суракты былай койыныз: «Маган кайтарган жауабынды дурыс тусіну ушін алдынгы белгі кайталансыншы. Егер «Иа» деген жауап болса алдынгы белгі каттырак кайталансын. Онда: «Мен сенімен байланыска шыгуга дайынмын дегенді білдірсін. Егер сен менімен карым-катынаска сана денгейінде шыгуга азірше дайын болмасан, онда белгі байкалмасын, не жогалсын. (Наукас кайтадан біраз уакыт озінін ой тун;иы;ына шомады.
 
Наукас.
– Менде алгі сезім кайтадан пайда болды.
Емші.
– Олай болса, Газиз жаныныздын осы болігі сізбен карым-катынас жасауга дайын болганы.
Наукас.
– Солай болганы да.
Емші. – Тамаша! Енді бізде Газиз жанга койган сурактарынызга нактылы жауап алатын адіс бар, осынын жардемімен сурактарга жауап алатын боламыз.
Наукас.
– Мумкін мен осы сезімді саналы турде шакырып отырган шыгармын?
Емші.
– Біріншіден озініздін Газиз жанынызга сенуге кенес беремін. Сіздін куман келтіруініз тек зиянын тигізеді. Екіншіден, осы сезімді саналы турде шакырып коруінізге болады. (Еркек козін біраздан кейін кайта ашады).
Наукас.
– Саналы турде шакыра алмадым. Талпынысымнан ештене шыккан жок.
Емші
– Кордініз бе! Озініздін куманінізбен жазылу агымына тек богет жасайсыз. Газиз жаныныздын осы болігінен кешірім сурауга кенес беремін. Ары карай жылжуга дайынсыз ба?
Наукас.
– Дайынмын.
 Емші.
– Газиз жаныныздын осы болігіне коятын сурагыныз: «Менін кандай тартібім, кылыктарым немесе кандай ойларым мен сезім кубылыстарым ауру тудырганын хабарлауга дайынсын ба?». (Наукас біраз уакыт козін жумып, озінін жан-дуниесіне шомады).
Наукас.
– Бастапкы белгі аркамда тагы кайталанды.
Емші.
– Онда Газиз жаныныздын осы болігі: «Иа, мен дайынмын», – деп хабар беріп тур.
Наукас.
– Солай болганы да. Бул кандай тартіптін белгісі?
Емші.
– Бул маган да кызык. Казір білеміз. Озініздін Газиз жаныныздын осы болігінен сураныз:
 
«Менін ауруыма себепкер болган кандай тартібім екенін нактылы айтшы. Ойша хабарлашы. Осыны тусінейін, жауапты бар болмысыммен сезейін». (Еркек озінін жан дуниесіне уніліп, козін ашпай былай дейді).
Наукас.
– Менін басымда екі соз – «жеркеніш» жане «ашушандык» колбендеп жур.
Емші.
Газиз жаныныздын осы болігінен, осы создердін омірінізде кандай ма;ына беретінін сураныз.
Наукас.
– Мен енді тусіндім! Мен коптеген заттарды жек коремін. Шыдай алмаймын. Мен осы каланын кірі мен ластыгына шыдай алмаймын. Маган адамдардын иттігі, акымактыгы, жагымпаздыгы, озбырлыгы ішкі жан-дуниеме конбайды, сондыктан жолаушылар колігінде журе алмаймын. Таксиге отырамын. Кейбір жагымсыз иістерді жактырмаймын. Негізінде теніздін жагасында, Канар аралдарында тургым келеді. Таза тосекте, адемі таза келіншекпен куні бойы жатуа дайынмын.
Емші.
– Енді мынандай сурак койыныз: «Жеркеніш, ашушандык, шыдай алмау сезімдерін беру аркылы маган жардемдесуінмен, сен маган кандай жайлы жагдай жасайтынынды хабарлауга дайынсын ба?».
Наукас.
– Мен мына жауапты алдым. «Таза, молдір алемде омір суру, онда барі озіме унауы. Таза калада омір суріп, адамдардын карым-катынастарынын таза болуы».
Емші.
– Калауыныз керемет! Осыган келісесіз бе?
Наукас.
– Арине.
Емші.
– Біракта осы калауынызды іс жузіне асыратын адіс унамайды ;ой.
Наукас.
– Ауру асказан дурыс адіс емес.
Емші.
– Онда Газиз жаныныздын осы болігіне, озінізге камкорлык жасап, жайлы жагдай жасаганы ушін алгыс айтыныз. (Еркек біраз уакытка козін жумады).
Наукас.
– Алгыс айттым.
Емші.
– Енді Газиз жаныныздын осы болігінен сураныз: «Озіме жайлы жагдай жасайтын баска тартіп адісін карастырып маган хабарлауга, Газиз жанымнын осы болігі дайын ба?».
(Еркек бір сатке козін жумады).
Наукас.
– Дайын. Аркама белгі белгісі келіп жеткенше, ойша келісім алдым.
Емші.
– Бул сіздін Газиз жанынызбен ортак тіл табысканынызды корсетеді. Енді Газиз жаныныздын осы болігінен мынаны істеуін отінініз: Озініздін ішкі корынызды, ой-киялынызды колданып, жаксы калауынызды іске асыру ушін жана уш адісті куруды. Осы озінізді ауруга шалдыктырган ескі адістерден: жеккорушіліктен, ашудан, шыдамсыздыктан жаксы болып, натижесінде жаман кылыктар болмай, Газиз жаныныздын баска да боліктеріне жагымды болуын тіленіз.
– Мен сізге «жана тартіп адістерін» тусіндірейін. Жана тартіп адістері: тын ойлар, сезімдер, мінез кубылыстары, кылыктар. Озіне, жакындарына, айналандагы адамдарга, коршаган алемге баскаша карау деген тусінік. Бул омірдін артурлі жагдайларына, болган окигаларга деген баска козкарас.
 
– Газиз жаныныздын осы болігіне тагы айтыныз, калай осындай тартіптін жана адісінін біреуін курганда – «Иа» деген жауап берсін. Будан кейін алгыс айтып, ары карай жалгастыруын отінініз. Сіз «Иа» деген жауапты уш марте алуга тиіссіз.
Наукас.
– Кандай жана адіс екенін мен білмейтін боламын гой.
Емші.
– Білмегенініз тіптен жаксы. Бул жагдайда, Газиз жаныныз осыны курганда жане іске асырганда саналы турде богет жасамайтын боласыз. Газиз жаныныз хабарласа да, буны біліп, білмеуініздін болатын озгерістерге катысы жок.
Наукас.
– Жаксы, мен тусіндім. Тек, осыларды тагы бір кайталанызшы.
Емші.
– Біз былай істейік. Мен айтып отырамын, ал сіз менін айтканымды іштей кайталап отырыныз: «Газиз жанымнын ауруыма жауап беретін болігі. Менін кабілет корымды, ой-киялымды колдана отырып тартіптін, ойлаудын жана уш адісін кур. Бул менін жаксы калауым. Бірак, олар ауруга шалдыктырган бурынгы адістерден артык, сенімді жане натижесі тамаша болып, Газиз жанымнын баска да боліктеріне де, айналамдагы адамдарга да жайлы, жагымды болсын. Осындай тартіптін жана адісін кура салысымен, маган «Иа» деген жауап беріп, ары карай жалгастыра бер». (Еркек козін жумып, озінін ішкі жан-дуниесінін тунгиыгына батады. Бес минуттан кейін козін ашады.
 
Наукас.
– Болды. Мен уш марте «Иа» деген жауап алдым.
Емші.
– Сіз Газиз жанынызга ішкі жумыс аткарганы ушін алгыс айттыныз ба?
Наукас.
– Арине.
Емші.
– Жана адістердін магынасын білесіз бе?
Наукас.
– Жок. Осыган байланысты мен озімді колайсыз сезініп отырмын. Озімде бірдеме озгерді, бірак не озгергенін білмеймін. Емші.
– Сіз озініздін Газиз жанынызга толыктай сенесіз бе?
Наукас.
– Толыгымен сенемін.
 
Емші.
– Онда жаксы. Казір біз сіздін дудамалынызды шешетін тагы бір келесі кадамды аттаймыз. Казір Газиз жаныныздын озіміз жумыс істеген болігіне емес, калган тутастай боліктерінен сураныз:
«Менін Газиз жанымнын осы жана тартіп адісіне карсы болгандары бар ма? Егер карсылык бар болса, «Иа» деген, ал карсылык жок болса «Жок» деген жауап беріндер.
Наукас. (бірер саттен кейін)
– «Иа» деген жауап алдым.
Емші.
– Онда карсы болган боліктердін бар болганы гой?
Наукас.
– Мумкін.
Емші.
– Онда осы суракты кайта койыныз.
Наукас. (бірер уакыттан кейін).
– Бірер карсылыктар бар екен. Мен тагы да «Иа» деген жауап алдым.
Емші.
– Газиз жаныныздын карсы болган боліктеріне алгыс айтыныз. Менін сенімім бойынша, жана тартіп адісін курган болікпен, калган боліктердін одактасуларын отінініз. Олар бірігіп оздері «ужым» курсын. Карсы болган боліктер неге карсы болгандарын айтып, озгерістерін енгізсін. Осыдан сон, карсы болган адісті барі келісетін жана адіспен алмастыруларын отінініз. Олар оздерінін жумыстарын аяктаган сон, «Иа» деген жауап беруін сураныз. (Еркек озінін ой тунгиыгына шомады).
 
Наукас.
– «Иа» деген жауап бар.
Емші.
– Енді Газиз жаныныздын калган боліктерінен сураныз: «Жана тартіп адістеріне кандай болмасын карсылыктарын бар ма?»
Наукас.
– Жым-жырт тыныштык.
Емші. – Газиз жаныныздын барлык боліктері жана тартіп адістерімен тугелдей келіскені гой?
Наукас.
– Иа.
Емші.
– Бізге алі бірдемелерді істеу кажет. Біз осы озгерістердін болашакта жумыс істеуіне сенімді болуымыз керек. Газиз жаныныздын жана тартіп жасаган болігінен сураныз:
«Жана тартіп адістерінін болашакта, барлык жагдайларда мултіксіз жумыс жасауын оз жауапкершілігіне аласын ба?
Наукас. (бірер саттен сон).
– Ол дайынмын «Иа» деген жауап алдым.
Емші.
– Енді озінді ауруга шалдыктырГан ескі адістеріннен, жана тартіп адістері артык болса, онда Газиз жанын тек осыларды гана колданады. Ауруын озінен-озі керексіз болып мулдем жогалады.
Наукас.
– Білесіз бе, бул танкаларлык жагдай, менін ауырганым басылды. Озімді анагурлым жаксы сезінемін.
 
Курметті окырман! Осынын алдындагы «Озін-озі кайта багдарлаудын сызба жоспары» такырыбын кайта-кайта кайталап окып: мукият, ыждагаттылыкпен тусініп, кажет болса жаттап алып, озінізге – оз бетінізше колданып корініз. Пайдасынан баска, зияны жок. 
 
/Озініздін жеке тарихынызды кайта тонкеріп карау/
 
«Ойга тустім, толгандым,
Оз мінімді колга алдым.
Мінезіме коз салдым,
Тексеруге ойландым».       Абай
Біздін Газиз жанымыз аркімнін жеке озіндік тарихын курады. Ол тарих – біздін оміріміздін окигалары. Газиз жан – бунымен пенде баласы жерге шыр етіп тускен саттен бастап шугылданады. Газиз жанымызда біздін оміріміз жайлы барлык акпараттар бар. Біз ержете келе тажірибе жинактаймыз.
Бірак, біздін оміріміз откен оміріміз бен тажірибелеріміз аркылы куралатынын білмейміз. Коршаган алемге саналы турде карау уздіксіз озгеріп отырады. Газиз жан оміріміздін бастауындагы жане откеніміздегі калыптаскан козкарасымызды устанады.
Мысалы, балалык шагынызда озінізге катты асер еткен окига болса, онда есінізде болсын! Газиз жаныныздын бір болігі оны саби кунініздегі козкараспен карап, омірінізге елеулі ыкпал етеді. Сондыктан, озіннін жеке тарихынды тубегейлі тонкеріп, Газиз жаныныз аркылы откенге баскаша карап, баскаша бага беріп: калыптаскан козкарасынызды озгертесіз.
 
Біз оз алемімізді, оз омірімізді, озіміздін тартібімізбен – озіміз курамыз. Біздін омірге деген козкарасымыз: бастапкыда ата-анамыздын, мектептін, кітаптардын, теледидардын асерімен біртіндеп калыптасады. Уакыт оте келе, осынын барі Газиз жан тартібі багдарламасына айланады.
Бунын шагылысын, жангырыгын озіміздін омір суріп жаткан алемнен коруге болады. Оз омірімізді кайта карау аркылы, озіміздін Газиз жанымыздагы багдарламаны озгертеміз. Ягни, озіміздін алемімізді, омірімізді, тагдырымызды озгертеміз.
 
Ауру дегеніміз – озіміздін келенсіз ойларымыздын, жаман кылыктарымыздын, теріс сезім кубылыстарымыздын фани – заттык алемдегі шагылысы, жангырыгы, бейнесі. Сол ушін, озіннін жеке тарихындагы ауруга себепкер болган окигаларды табудын оте зор манызы бар. Откен тарихтагы келенсіз окигалар, омірді осылай кабылдауга калыптастырады. Адамдардын запа шегіп, киналып жургенін калай кабылдауга болады? Асіресе жакынын, туысын, ауылдасын болса ше? 
/Мусіркеме сорлыны, мусіркесен сорлыны, отер онда корлыгы/
 
Менін жубайым Рахпардын мугалім болып кызмет істейтін жакын-сырлас курбысы бар. Ол курбысы жасы келіп калганына карамай, казак айелдерінде кексе жастарында сирек кездесетін келісті келбетін, сунгактылыгын уш бала тапса да сактай білген. Онын ерекшелігі елдін барін мусіркеп, кол ушын бергісі келіп турады. Білімді де, беделді устаз. Рахпар екеумізге айтканы:
Маган унемі ауылдын адамдары, жакындарым келіп мундарын шагады. Айткандарын егіле отырып тындаймын. Жаным ашиды, мусіркеймін, колымнан келген комегімді беремін, акыл-кенесімді айтамын. Бірак, олар кеткеннен кейін озімді жаман сезінемін. Аяк астынан ауырып калып мазам кетеді. Осынын себебін айтындаршы. Озім 30 жылдан астам устаз болсам да, адам психологиясын жонді білмейді екенмін. Оздерін осы такырыпта лекция окып, танымды-тагылымды рухани денгейдегі бірнеше кітаптар да жаздындар емес пе?
Рахпар екеуміз кыскаша тусіндірдік:
– Егер біз біреуді мусіркеп есіркей бастасак, онда озіміз сол адамнын курбаны боламыз. Мусіркеп отырган адамын кішкентай кансоргыш кандалага (вампир) айланып, куатынды сора бастайды. Озін куатынды жогалтканнан кейін алсірейсін, ауырасын. Есіркеген адамын куатынды сорганымен тынбай, сені «ажетханага» айландырады.
– Мен калай «ажетхана» боламын?!
– Оп-онай. Алгі адам озінін бойындагы кара ниетін, жаман ойларын, жексурын кылыктарын, келенсіз сезім кубылыстарын сізге куйып кетеді. Озі женілдеп «куле кіріп, кунірене шыгып» сіздін турмысынызды, озінізді т.б. коре алмай кызганып, сіздін ішкі жан-дуниенізге дарет алып, «тышып» кетеді. Енді «ажетхана» болмаганда нен калды?
– Сонда мусіркеген адамнын барлык жаман істері маган келе ме?
– Біреуді мусіркей отыра, онын шыргаландарын озімізге тартып алып, онын ішкі жан-дуниесіне араласып, сол бишаранын омірімен омір суретін боламыз. Біреуді аяп, мусіркеп: Газиз жанымыздын денгейінде коршаган Алемге ошпенділік танытамыз. Осы ошпенділік букіл алемдік аділеттілік Карымта заны бойынша озімізге кайтып оралады. Сіз біреуді аяймын деп, озініз аянышты, мусапір халге тусесіз.
– Мен біруге жаным ашыганда онын ішкі жан-дуниесіне кол сугам ба?
– Біреуді мусіркеген адам нактылы кайырымдылыктын болмаганын білмейді. Ошпенділік, ашу-ыза – мусіркеу турінде болгандыктан, кайта айланып озінізді урады. Себебі, алгі адам озінін ойлау жуйесінін денгейімен оз Алемін курып алган. Сіздін біреудін ішкі жан-дуниесіне кол сугуга кукыныз жок!
– Ол адамга комек беруім ушін не істеуім керек?
– Адамга шын жаныныз ашыса, оган озінін Газиз жанынын комегімен озін-озі кайта карауды, озінін ойлау жуйесін озгертуді, ОЗ Алемін озі кайта куруды уйретініз. Кайырымдылыктын ен абзалы да, пайдалысы да осы.
 
 – Осыларды уйренуім ушін не істеуім, неден бастауым керек?
 – Ол ушін казіргі окып отырган кітабынызды т.б. Асет Ризаулынын бурын жазган кітаптарын мукият, ыждагаттылыкпен тусініп окыныз. Ен алдымен озініз озгерініз, Оз Алемінізді жанадан курып тубегейлікті озгертініз! Сол кезде коршаган Алем де, айналандагы адамдар да, турмысыныз да, денсаулыгыныз да жаксы жакка карай озінен-озі озгеретін болады.
Пенде баласынын осы фани-заттык алемдегі іздегенінін озі осылар емес пе? Казак атам бата бергенде: «Екі дуниенін кызыгын кор», – деп тілейді. Сондыктан, озінізді дамытып, рухани мен тандік лаззатты неге тенестірмеске? Неге бакыт кушагына шомылмаска? Неге омірдін рахаты мен кызыгын, куанышын, шаттыгын, кереметін кормеске? Неге тылсымын тусінбеске?
– Асет Ризаулы, озініз таяу арада Еуропада уш ай болып кайттыныз. Немен шугылдандыныз? Олар мусіркеушілік дегенді калай тусінеді екен? Еуропа халкынын, олардын ойлау жуйелерінде бізбен салыстырганда кандай айырмашылыктары бар екен?
 
– Германияда болган екі айдын ішінде осы кітапка материал жинадым, интернетке шыктым, оз тереземді аштым. Алемдік денгейдегі ар елдін талай жазушыларымен, психолготарымен пікір таластырып, хат-хабар алмастырдым. Сонан кейін Грецияда бір ай – Зевс туган Крит аралында курортта болганымда осы кітаптын негізін 20 кунде жазып бітірдім, бул да маган берген Кудайдын кереметі!
Еуропада кызмет корсеткен кісілерге «чаевой» деп акша береді. Бул деген тамаша емес пе? Алгі кісінін енбегін багалагандык кой. Ал біз болсак ше? Корінген арамтамакка акша береміз, оларды жанымыз ашып мусіркейміз. Германияда кайыршы турмак ондай тусініктін озі жок.
Ойлау жуйелерінін бізден айырмашылыгы: біздегі сиякты озінін мусапірлігіне, келенсіздігіне анау кіналі, мынау кіналі деп жауапкершілікті біреуге артпайды. Арамтамактык ойлау жуйесі, бірін-бірі коре алмау, сырттан сойлеп осектеу, кызганыш, біреуге ренжіп окпелеу, біреуді мусіркеу мулдем жок.
Теледидар багдарламаларында анайы жексурын фильмдер корсетілмейді. Грецияда теледидар багдарламасынын арнайы бір арнасы, Парламент мажілісінін отырысын, депутаттардын есебін, куні-туні бастан аяк толык корсетіп отырады. Букіл Еуропа елдерінін адамдары жауапкершілікті тек кана оздеріне гана жуктеген. Білетіндері бірак кагида: «Аркім Оз Алемін озі гана куруы керек».
Франкфурт Майн каласында Казакстаннын Германиядагы бас консулы Анарбек Карашев, казір Словакияда тотенше елші – біздін ауылдын азаматы, барып салемдесіп бір сагат молшерінде ангімелесіп отырдык, сондагы Анарбектін айтканы: «Асет ага, бул немістер адам кайыр сураса ешуакытта садака бермейді, тіпті ондай тусінік жок, ал ит немесе дала хайуандарын байкаусызда автоколік кагып кетсе т.б. жагдайга ушыраса жандары калмай апарып емдетіп асырайды, ит немесе баска хайуанаттар аш болса тамактандырады.
 
Себебі, олар айтады: «Олар хайуан емес, сананы Кудай не ушін берген, аяк колы балгадай, дені сау адам Оз Алемін озі курып, міндетін біреуге артыуга болмайды, егер де жасы жеткен кария не мугедек болса карттар уйіне не мугедектер уйіне барсын». Еуропада халыктын ойлау жуйесіне орай: тыныштык, токтык, мамыражайлык, даналык, тазалык, аділдік белен алган.
/Бала таппай тусік тастау – баланы курту багдарламасынын бір корінісі/
 
Емшінін кабылдауына белі, сегіз козі ауыратын айел келеді. Рентген онын омырткаларынын орнынан тайып кеткенін аныктайды. Ауру алгаш олі бала туганда пайда болган. Айелдін Газиз жанымен хабарласканда, жатырында жаткан олі саби осы ауруынын себебі болганы аныкталады. Ал сабидін оліміне Газиз жандагы багдарлама себеп болган.
– Алгаш рет бала котергенше бала таппаймын деген ой сізде болды ма?
– Жок, ондай ой болган жок.
– Бірак, біз Газиз жаныныздан ауруыныздын пайда болуы жане баланыздын олі тууы, бала таппаймын деген багдарламамен байланысты екені жонінде нактылы акпарат алдык кой. Себепсіз салдар болмайды. Мумкін бул багдарлама бала кунінізде калыптаскан шыгар.
– Бул туралы есімде жок, – деп алгі айел бет бактырмайды.
 Емші мен айел Газиз жаннын тунгиыгына бойлап, осынын себебін зерттейді. Сол кезде сегіз козі 14 жасынан бастап ауырганы аныкталады. Оган біраз откен окигалар себеп болган. Алгі айелдін акесі мен шешесі жиі жанжалдасып, тобелеседі. Бала кобінесе кішкентай кунінен ажесінін колында тарбиеленіп оскен. Ажесі: «аке-шешен сен ушін урысысады», – деп кызга бірнеше кабат айтады. «Егер сен жок болсан, олар бакытты омір сурер еді», – дейді.
Сол кезден бастап кыздын белі ауыра бастайды. Оны дарігерлерге корсетеді. Ауруы біртіндеп саябырлап, білінбей кетеді. Біракта, онын Гзиз жаны – балалар ата-ананын бакытты болуына богет, дуниеге мезгілсіз келеді деген кортындыга келеді.
Бул дегенініз оз баланызга тікелей олім тілеудін багдарламасы, сананыздын калауы. Бул окиганы уакыт оте кыз умытады. Кейіннен озі ана боларда, онын осы ойы баланын олі тууына себепкер болаган. Сонан кейін белі, сегіз козі ауырып, жатырмен байланыскан омыртка орнынан тайган.
Осы окигалар есіне тускеннен кейін, баска да осы тектес келенсіз жайттардын болганы аныкталады. Бул тек кана келіншектін Газиз жанына жазылган ішкі багдарламасынын іске асуы. Осы багдарламаны келіншекке анасы берген. Себебі, анасы талай кабат колдан тусік тусірген.
 
Бала таппай тусік тастау – Газиз жаннын баланы курту багдарламасынын бір корінісі гана. Келіншектін анасына бул багдарламаны шешесі берген. Булардын барі де, гарыштын белгілі бір зандылыгын орескел бузган. Адам олтіру тізбектеліп осылайша жалгаса берген.
Енді не істеуге болады? Откен кун олген кун – окірсенде, окінсенде, оксісенде кайта айланып келмейді. Олай болса шурк етпеніз, озініздін ойлау жуйенізді курт озгертіп, калауыныз бойынша омір суретін ба;дарлама жасап алыныз. Аурудын пайда болуына да, омірдегі келенсіз бір окига себеп болады. Буны біреу біледі, біреу білмейді, мулдем бейхабар. Ол ушін озінді-озін танудын, зерттеудін аса зор манызы бар!
/Танауынан агатын ірін – іштегі оксік, білінбеген сагыныш/
 
Бір келіншектін танауынан бір жыл бурын кокшіл ірін ага бастапты. Зардап шеккеніне жалпы бес жыл болган. Танауы тунде бітеліп калады. Гомеопатиялык («Тяньши» корпорациясынын шоптен т.б. жасалган табиги онімдері) емдеу алдында жаксы натиже беріпті. Дарігерлер манка (гейморит) деп аныктама беріп, тесіп тазалауды усынады. Келіншек бул усыныстан бас тартып, шоп онімдерімен емдейтін емшіге келіпті.
Маселенін манісі, алдында болган окигалар себеп болган. Осынын алдында кызы шет елге кетеді. Кызы кеткенен кейін айел жалгызсырап, сагыныш пен сары уайымга салынады. Коз жасын кол кылып тогеді. Келенсіз ойлардын белен алуынын себебі, ол омірде кызымен карым-катынасын бірінші орынга койган. Казіргі омірі магынасын жогалткан. Себебі, ол тек кызы ушін гана омір сурген. Танауынан агатын ірін – іштегі оксік, білінбеген сагыныш сезімінін сырткы корінісі. Айел осыган уксас талай окигаларды есіне алды.
 
Курметті окырман! Оз басыныздан откен осындай шыргаландардын, окигалардын тарихын тонкеріп тастап кайта караныз. Тарихты тонкеріп кайта карау – келенсіз, кері кеткен, сыркатка шалдыктыратын, адамды олтіретін ойларды: жаксы, жагымды ойлармен алмастырыныз. Ол ушін откен окигаларды кайта карап, осынын жауапкершілігін озінізге жуктеніз. Арбір окигадан Кудайдын кудіретін сезінініз. Осы кезде кейбір откен жайттар акылынызга конбайтын шыгар.
Біракта, есінізде болсын! «Кудайсыз курай басы да сынбайды». Казакша айтканда таубана тусесіз. Сол кезде ішкі келенсіздіктерініз, канагаттанбау сезімі, коршаган алеммен болган кым-кигаштыгыныздын барі де озінен-озі жогалады. Болган, откен окигалардын барі аділетті, арі белгілі бір зандылык екенін сезесіз, білесіз! Осыдан кейін озініз нактылы жагдайды кабылдап, адамдарды кешіріп, оларга алгыс айтатын боласыз.
/Улы мен немересін мусіркеп, журегі ауырган ана/
 
Инфаркт алганнан кейін, бір айелдін журегі узак уакыт ауырады. Газиз жанымен байланыс жасаганда онын себебі: реніш, ашу-ыза, коре алмаушылык, озін мусіркеу, кек алу т.б. жагымсыз ойлар мендеп алганы білінеді. Себеп, улы мен келінінін ажырасуы.
Айел бул жагдайды еш кабылдай алмады. Келініне деген ашу, улы мен немересін мусіркеп аяу, озіне журек ауруы болып жабысты. Омірінде осындай талай жайсыз окигалар болган екен. Осы окигаларды кайта сараптап, откен кундерге козкарасын тубегейлі озгерткеннен кейін гана, журек ауруынан жазылды.
 
Откен тарихынды кайта тонкеріп карау ушін: онаша, тыныш жерді тандап алыныз. Озінізді байсалды, мамыражай калыпка тусірініз. Арбір кайта караганда, оз алемініз бен оз омірініздін жауапкершілігін озінізге жуктеніз. Озінмен іштей айтысуды, арпалысуды, жанжалдасуды койып, іске кірісініз!
/Тарихынды тонкеріп кайта караудын адістері/
 «Жас картаймак, жок тумак, туган олмек,
 Тагдыр жок откен омір кайта келмек.
 Баскан із, корген кызык артта калмак,
 Бір Кудайдан басканын барі озгермек».        Абай
1. Кайта карау ушін, оз омірініздін тарихынан, рухани соккы берген келенсіз бір откен окиганы тандап алыныз.
2. Осы окиганы, сондагы болган адамдарды коз алдынызга елестетініз.
3. Бірінші істейтін шаруаныз – осы болган жайтты толыктай кабылданыз. Казак буны «Кудайдын ісі» дейді. Болган жагдайды кабылдау – осынын туындау себебін озіне жуктеу. Себебі, Жаратушы: Газиз жан бейнесінде аркайсымыздын журегімізде орын тепкен. Буны аркім озінше курады. «Мен озімнін ойлау жуйеммен іс-арекетіме жауаптымын. Бул окигага катыскан адам оз ойы мен іс-арекетіне озі жауапты. Омірде кіналы жан жок. Тек оз ойына, озінін кылыктарына, озінін іс-арекетіне жауапты адамдар гана бар».
4. Осы жагдайды калай, кандай ойынмен, кандай кылыктарын, сезім кубылыстарынмен жасаганынызды еске тусірініз. Жаксы, жанга жайлы жагдайларды озіміздін жаксы, жайдары ойымызбен жасаймыз. Ауру, соккы акелетін жаман жагдайларды да, озіміз пасык ойымыз бен кара ниетімізбен табамыз.
5. Осы болган жагдайдан сабак алып, кортынды шыгардыныз ба? Кандай жаксы талім алдыныз? Казекен буны: «Алла артынын кайырын берсін», – деп кыска да, нуска тужырымдай салган. Оз тарихынды тонкеріп кайта караганда, оз омірінізде жолыккан адамдардын толыктай тізімін жасасаныз куба-куп болар еді. Буны жасауга болады. Оз омірінді кайта караганда: откен окигалар, умыт болган жайттар кайта калкып шыгады.
6. Тізімдегі окигага катыскан адамдардын олгендерінін аруактарына, тірілерінін оздеріне берген сабактары ушін алгыс айтыныз. Арбір кайта караган сайын: «Мен сенін осы окигага катысканын ушін, сенімен бірге осыдан жаксы гибрат алганым ушін алгыс айтамын. Мен саган суйіспеншілікпен ак бата беріп, оз омірімнен азат етемін. Саган бакыт тілеймін».
7. Осы жагдайдын кейіпін, бейнесін: Газиз жанынызда тубегейлікті озгертініз. Маселе мынада, оміріміздегі кандай жагдай болмасын, озінін ізін Газиз жанымызга белгілі бейне ретінде жазып кетеді. Танбасын, ізін, табын калдырады. Осы сакталып калган бейне – омірімізге жаксылык не жамандык болып ыкпал етуі мумкін. Егер де, жагымсыз бейне болса, онда оны міндетті турде озгертініз. Газиз жанымызда жазылып калган жаман бейнеледі озгерту ушін «бейнені озгерту» деп аталатын, адамнын жан-дуниесін тубегейлікті озгертетін жаттыгу бар. Келініз, енді осы жаттыгуды уйренейік!
 
/Бейнелерді озгерту/
«Егер де бір нарсеге ен карапайым адістермен жетуге болатын болса, ешкашан курделі кадамдар жасама. Бул омірдін ен дана ережелерінін бірі». Ремарк
 
1-ші кадам.
 
Озінізге омірдеге откен окигалардын кайсы ауру акелгенін аныктаныз. Олар бірнешеу болуы мумкін. Кей кезде, осы окигалар мен катыскан адамдар коз алдыннан колбендеп кетпей коюы мумкін. Кейбір уакыттарда осы жайсыз окигаларды санамыздан ошіріп, тепкілеп-тепкілеп терен коміп тастайтынымыз сонша, буларды кайта еске тусіру ушін талай уакыт пен куш-кайратымызды жумсауымызга тура келеді.
Оз ауруынызга, жан ауруынызга бар ынтанызды болініз. Аурудын тусін, турін, колемін, ауырган мушенізді аныктаныз. Озінізден сураныз: «Бул аурудын калтарысында не тыгылып жатыр? Жадымдагы кандай создер, сойлемдер, окигалар, адамдар калкып шыгады?
Осы сурактан кейін ой туріндегі бірінші пайда болган бейне – сіздін ауруыныздын себебі. Ауруыныздын себебін тапканнан кейін оны «ошірініз», ягни ап-сатте, лезде кішірейтіп жогалтып жіберініз.
2-ші кадам.
Озінізге денсаулык пен бакыттын бейнесін жасаныз. Коз алдынызга аурудан жазылып алган болашагынызды елестетініз. Озініздін сау, бакытты калпыныздын бейнесін курыныз. Откен жагдайларда озінізді баскаша калыпта устаганда, адам ретінде не озгеретіні жайлы ойланыныз. Бул сіздін омірінізді калай озгертер еді. Озініз не айтар едініз? Айналаныздагы адамдар сіз туралы не дер еді? Кандай сезім кушагына боленер едініз?  Озінізге унайтын, озінізді баурайтын бейнені реттеп калыпка тусірініз. Бул озініздін ендігі журетін багытыныз болады.
3-ші кадам.
Екі суреттін орнын алмастырыныз. Себептін жане сын;ырла;ан денсаулыктын. Озініздін ауруыныздын себебі мен келешекте болатын курыш денсаулы;ынызды ой елегінен откізіп, орындарын алмастырыныз.
Ол ушін коз алдынызга аурумен байланысты суретті елестетініз. Осы суреттін томенгі сол жак бурышына, озінізді баска калыпта – денініз сау болатын кездегі бейненін кішкентай гана каралау келген суретін орналастырыныз.
Ендігі істейтінініз: тез арада осы суреттін бейнесін жаркыратып ул;айтыныз. Осы жаркыраган денсаулык суреті, ескі ауру туралы суретті толык жауып, бейнесі комескіленіп сумірейіп кеткенше устаныз. Буны бір секундтка жетпейтін аралыкта істеніз. Жагымды жане жагымсыз суреттердін орнын ауыстырысымен-ак, денсаулык жайлы жагдай бейнесі жаркырап улгайып, нактыланып букіл тактаны (экранды) жабатын болады.
Козінізді ашып жан-жагынызга караныз. Осыдан кейін, ішкі жан-дуниенізге кайта уніліп, басынан бастап кайта кайталаныз. Алдымен келенсіз суреттен бастап, оны бурышта орналаскан жагымды суретпен алмастырыныз. Буны 5...7 кабат кайталаныз. Озінен-озі пайда болатын калыпка келтірініз.
Келенсіз окигалар, адамдар туралы ойдын озі, бірден жаксы жагдайды, мыкты денсаулыкты корсетіп, конілінізге коктем уялататын болсын. Арбір кайталаган сайын, біткенен кейін сурет тактасын тазаланыз, ягни козінізді ашып, конілінізді баска арнага бурыныз.
4-ші кадам.
Тексеру. Енді бірінші «себептін» суретін есінізге тусірініз. Осыны жадынызга сактауга тырысыныз. Не болды?
Егер алдында айтылып откен шарттарды, адістерді дурыс істесеніз булай істеу киын болады. Бурын келенсіз жагдайлар мен жагымсыз адамдар туралы ойлар коз алдыныздан колбендеп кетпей, миынызды бургылап турган болса, енді осылардын бірде-біреуін жадынызга устап тура алмайсыз. Себебі, ойынызды тек кана мыкты денсаулык, бакытты жана омір жайлап алып, коныс тепкен.
Бул адіс миынызга – омір суру багытынын жана жолын нускайды. Сіздін белгілі, нактылы максатыныз бар. Осыган кайтсеніз де жетесіз. Осынын барі ішкі жан-дуниенізде, Газиз жанынызда: озгерген ойлау жуйесі, жана тартіп – тек кана жанга жайлы, бакыт пен шаттыка толы омірді куруга багытталады.
Осыдан сон 1-ші жасаган кадамынызга кайтып оралыныз. Ауруыныздын бейнесімен не болганын сезесіз. Ауруыныз кобінесе із-тузсіз жогалып кетеді. Кейбір жагдайларда ауруыныз бейнесін кубылтуы мумкін. Орнын, колемін, тур-тусін озгертуі мумкін.
Бундай жагдайда алдынгы жаттыгуларды жасай беруден жалыкпаныз. Ары карай узбей жалластырыныз. Ішкі жан дуниенізге кайта унілініз. Сураныз: «Осы аурудын калтарысында не бугып жатыр? Ойыма кандай создер, сойлемдер келеді? Жадымнан кандай окигалар «калкып» шыгып жатыр?», – деп.
Есінізден шыгып, жадынызда комескіленіп калган окигалар осы аурудын себебі болуы абден мумкін. Осылардын орнын алмастырыныз. Содан кейін бірінші жасаган кадамынызды кайта кайталаныз.
Осыны сананыз толыктай тазаланып, молдір болганша кайталап жасауды узбеніз. Осы айтылып откен жаттыгуларды ертеніне кайталап кайта жасаныз. Булай істеу кол жеткізген натиженізді бекіте, ныгарлай, орныкты кыла береді. Будан кейін осы жаттыгуларды, тек откен келенсіз ойлар мен уайым, ескі ауруларыныз кайта оралса гана жасаныз.
Біраз уакыт откен сон, келенсіз ойлар мен ескі ауруларыныз сізді тастап оз жондерімен кетеді. Біздін басымызда тек кана мулдем жана: нурлы, кайырымды, ізгілікті ойлар гана калады. Осыган орай, озініз мыкты денсаулыкпен, бакытпен, жанынызга жайлы жагдаймен марапатталасыз! Омірдін рахатын, кызыгын, куанышын, шаттыгын, шексіз бакытын коресіз!
 
/Газиз жаннын тунгиыгына барудын адістері/
 
«Таннін лаззаты – саулыгында,
 Жаннын лаззаты – білімінде». Фалес
Ауру – озініздін бір белгілі жаман ойыныздын, кылыктарыныздын, сезім кубылыстарынын касіретті жеміс екенін сіз енді білесіз. Озінізді коршаган алем – озініздін ойыныздын натижесі. Біз оз алемімізді озіміздін ойымызбен, тартібімізбен, кылыгымыз бен курамыз. Біздін ойымыз осы фани алемде нактылы іс жузіне асады. Осылайша оз алемімізде жагымды, жагымсыз заттарды, окигаларды жасаймыз. Ауру – жагымсыз адеттерге уйір болып, табигатпен уйлесімділікті талкандау. Пенде баласы осыдан кутылгысы келеді. Ауырудан арылу ушін кем дегенде 3 кезеннен оту шарт:
1. Кандай келенсіз ойларынызбен, кара ниетінізбен, жексурын кылыктарынызбен ауруды тудырганынызды аныктап алып, осынын жауапкершілігін озінізге гана жуктеуініз кажет. Ол ушін ішкі жан-дуниенізге унілініз, осы талкандайтын ойларды, кылыктарды табыныз. Осыларды табуга оз бойыныздагы кара иетініз бен, жексурын ит мінезініз, шошка кылыгыныз комектеседі.
Келенсіз кылыктарыныз, кандай жайлы жагдай жасаганын аныктаныз. Бул арада айта кететін жайт: Тек кана жаксы жагдайды гана ескерініз, жаман жагына коніл аударманыз. Жаксы жагдайды «жокка» шыгарманыз.
Мысалы:
Реніштін жаксы жагы – озінізге деген козкарасты озгерту;
Кіналі сезіну – озіннін тартібінді озгерту;
Ыза-ашу, сіркеннін су котермеуі – коршаган алемді озгертсем деген калауын т.б.
Пенде баласы жаман ойлап, заттын коленке жагын гана коруге бейім. Олар омірде озіне не кажет екенін білмейді, керісінше келенсіз коленкелі кажет емес нарселерді жаксы біледі.
 
/Акесіне, куйеуіне окпелеп – жатырынан кан аккан айел/
 
Емшіге каралуга жасамыс, кексе айел келеді. Ауруы – жатырдын ісігі. Ол озінін шыргаландарын узак жырлайды. Жыры біткен сон емші сурак кояды:
– Озінізге не тілейсіз?
– Менін аурудан жазылгым келеді.
– Егер мен дурыс тусінсем, сіздін ауыргыныз келмейді гой?
– Сіз дурыс айтып турсыз.
– Жаксы. Бірак, мен сізден естиін дегенім, озініздін жазылуыныз ушін зор манызы бар.
Нактылысын айтсам, мен емді бастап жібердім. Ол менін: «Озінізге не тілейсіз?» деген сурагымнан басталды. Сіз талай дарігерге каралдыныз. Олар талай кабат сыркатыныз жайлы буге-шігесіне дейін айтып берді. Сіз оз ауруыныздын сараптамасын оте жаксы білесіз. Неден кутылгыныз келетінін де. Біракта, біз сіз екеуміз мынаны білуіміз шарт. Екеуміздін бірігіп жумыс жасау барысында неге талпынатыныныз нактылы болу керек.
– Мен сізді тусінген сияктымын. Менін: «Менін сау болгым келеді», – деп айтуга міндетті екенмін.
– Дурыс. Енді мен ушін де, озініз ушін де тусіндірінізші, сіз ушін сау болу дегеннін магынасы неде?
– Біріншіден менін жатырымнын сау болуы. Сонан сон, ішімнін томен жагы ауырмауы...
– Токтаныз. Сіз жана гана ауырмауы деген кері магыналы созді айтып, алдынгы айткандарыныздын барін жокка шыгардыныз.
– Енді тусіндім. Осы магына жаксы, жанга жайлы болуы ушін калай айтуым керек?
– «Менін ішімнін томенгі жагында жаксы сезім мен жайлы жагдай болуын калаймын», – деп ойынызды білдіруініз кажет.
 
- Мен ішімнін томенгі жагында жаксы сезім мен жайлы жагдай болуын калаймын, осыны тілеймін, – деп айел кайталайды. Ары карай: Етек кірім ай сайын оз мезгілінде келуін, келген сатте гана білуімді. Етек кірім келгенше де, келгеннен кейін де озімді жаксы озімді жаксы сезінуімді калаймын. Жатырымнан каным тек кана етек кірім келгенде гана оз молшерімен агуын тілеймін. Менін коніл куйім жаксы болып, омірге куанайын.
– Керемет! Енді сіз де, мен де неменеге талпынганымызды білдік.
 Сонан сон, алгі айелдін Газиз жанымен байланыска шыгып, ауруынын себебі талай жылдар бойы куйеуіне деген окпесінін «кара казандай» болганын аныктайды.
– Куйеуінізге не себепті окпеледініз?
– Ол унемі ойнас жасап, арак ішіп, мені кемсітіп уратын.
– Сіз осы ушін оган окпеледініз гой. Біракта, мен сізден «неге?» деп сураган жокпын, «не себепті?» деп сурадым гой.
– Ол мені ренжітпеуі ушін, – деп жауап кайтарады айел.
– Енді осыны, жаксы жагдайда кайта баяндашы.
– Мен онын маган козкарасын озгертіп, бізде тату-татті жануя болганын калаймын.
– Жаксы. Куйеуініз неге осы калыпты устанатынын жонінде ойланып кордініз бе? Озінізге осындай куйеуді кайдан тауып, баурап алдыныз?
– Мумкін ол маган уйленбей турганда осындай болган шыгар. Біракта, бурын баска болатын. Арак ішпейтін. Білмеймін.
– Енді озініздін акенізбен карым-катынасыныз калай болды?
 Емшінін осы сурагынан кейін алгі айел коз жасын колдете отырып:
– Сіз білесіз бе? Ол да арак ішіп шешемді сабайтын.
 
– Сонда сіздін балалык шагыныздан бастап Газиз жанынызда еркектер жайлы теріс пікір калыптаскан ба? Озініздін акенізге деген окпеніз «кара тастай», ал шешенізді мусіркеп аяуыныз да шогырланып жинала берген екен!
 – Мен оз акемді узак уакыт бойы жек кордім. Казір ол маган барібір. Сонда, осындай куйеуді маган Жаратушы жаза ретінде берген бе?
– Жок. Жаза ретінде емес. Сіздін балалык шагыныздан еркек атаулына деген теріс пікір калыптасып, сананызга жазылып калган. Осы талкандайтын багдарламаныз, озінізді-озінін тартібімен уйрететін куйеуді тартты. Озінді айел ретінде жане еркектін бастауы галамды суюге, жаксы коруге уйретеді.
– Сонда менін не істеуім керек?
– Сізге оз омірініздін барысын, озініздін акенізбен жане куйеуінізбен болган карым-катынастарды бутіндей кайта тонкеріп карап шыгу кажет. Ен алдымен буган сіздін акеніз де, куйеуініз де кіналі емес екенін бар болмысынызбен тусінуініз кажет.
Сіздін ананыз озінін апасынан беріліп дарыган, жуккан: еркектерді жек коретін багдарламаны устанган. Сондыктан, ананыз да осындай куйеуге тап болган. Біракта, олар оздерінін сасык кеудесімен, осыдан дурыс кортынды шыгармай, тарбиеге конбей, оздерінін жек кору сезімдерінін денгейінен котеріле алмай калган. Енді осы багдарламаны озініз узбей ары карай жалгастырудасыз, карымтасын алудасыз. Егер де сіз операцияга жатканда ештенке де озгермейтін еді. Осы багдарламаны оз кызынызга мура ретінде откізіп беретін едініз.
– Кызым, казірдін озінде осыны ары карай жалгастыруда. Жакында гана куйеуімен ажырасып тынды.
– Міне кордініз бе? Егер сіз озінізбен-озініз жумыс жасауды бастасаныз, онда тек кана озінізді гана емес, кызынды да осы бейнеттен куткарасын.
Осыдан кейін алгі айел мен емші екеуі еркектер жайлы жана тартіптін адістерін, ойларын озгертудін багдарламасын жане оздеріне айел-ана ретіндегі козкарастарын тубегейлі озгертті.
Бірнеше куннен кейін наукас айелдін жатырынан кан агуы токтады. Енді бір айдан сон дарігерлер тексергенде жатырындагы ісігі де жогалган екен.
3. Жанга жайлы калау ниетінмен жаксы жагдайды калыптастыруын жане осыны іске асыратын жана адістерді куруын кажет. Мынаны ой елегінізден откізіп корініз.  Белгілі бір жагдайларда, сіз узак уакыт озінізге белгілі бір тартіппен гана журдініз. Ол тартібініз тек кана ауру мен зардап акелді. Осыны арі карай колдана бердініз.
Себебі, біріншіден: осыны не ушін істеп жатканынызды білмедініз,
Екіншіден: бунын орнына не істеу кажет екеніне бейхабар болдыныз. Казір озініздін Газиз жаныныздагы жазылган багдарламаны озгертудін саті тусті. Ол ушін оны зерттеніз, ыждагттылыкпен мукият окыныз, жан дуниенізбен кабылдап тусінініз. Бала кунінізден сананызга кандай ережелер мен шарттар жазылганын аныктаныз. Неменеге сенесіз, осы сезім калай пайда болды?
 
Коз алдымызга елестетейік. Адамды бала кунінен есік озіне гана карай ашылады деп уйретті делік. Ол есіктін екінші жакка ашылатынын білмей ості. Осылай деп оны ата-анасы, мугалімдер окытып уйретті. Енді осы адам есіктер ар турлі жакка ашылатын жерге тап болды. Онын білетініне уйлеспейді.
Ол есікті келіп тартады, бірак есік ашылмайды. Оган кайтсе де есіктін сыртына бару керек. Есіктін калай ашылып-жабылатынын білмейді. Оган бала кезінен бастап, есік тек бірак жакка гана ашылады деп уйреткен. Осы жагдайдын баскаша адісі барын білгенше, ол капастан шыга алмайды. Озінін омірін курсаулап, баленін барін «дурыс емес» есікке жабады.
 
Адамдардын басым болігінін жагдайлары осындай. Олар кейбір пікірлерді, озінін козкарасын, устанган ережесін сенімге, басшылыкка алады. Осыларды озінін Газиз жаны мен санасында унемі шыр кобелек айландыра береді. Осы ойларымен, кылыктарымен, сезім кубылыстарымен озінін омірін куратынын сезбейді, білмейді. Бул ойлар оган зардап шектіреді. Тартып журген бейнетін біреуден кореді немесе «жагдайды», укіметті, президентті кіналайды, кей кезде Кудайга да тіл тигізеді.
 
Егер озініздін жеке басыныздын омірінде шыргалан не ауру пайда болса, онда ойлау жуйеніздін токырауга тап болганы. Сондыктан, тартібінізді озгертіп, озінді-озін дамытуын кажет. Ем конбайтын аурудан жазылган коптеген адамдар озінін сыркатка ушыраган кездерін алгыспен есіне алады.
Адам саналы жан екенін, онын омірі окып уйрену жане озінін омір суріп, тіршілік кешу барысында, оз оміріне жанадан тын жаналык кіргізіп, курап, коршаган алемнін, озінін купиясын, тылсымын білуге талпынуды мулдем умыткан.
 
Адамды Жаратушы озі тектес етіп жараткан. Біракта, пенде баласы озінін биологиялык жане алеуметтік тіршілігінде дайынга гана ие болуда. Курудын орнына куртуда. Сондыктан, жайлы жагдайды калыптастырып, осыны іс-жузіне асыратын жана тартіп курып, ойлаган ойынызды іске асырыныз. Біракта, жана адістер – ескі, коне адістерден денгейі жогары болсын. Негурлым коп адістерді менгерсеніз, согурлым тандау, талгау еркіндігі мол болады. Жана адістерді куру кабілеті – азат жане сау болудын негізі.
 
Газиз жанды багдарламалау адісі мындаган наукастарды емдеген. Кандай жагдайдагы болмасын сыркатты, тіпті казіргі медицина «емдеуге конбейтін» деп аныктама берген ауруларга: катерлі ісік (рак), тері тулеуі (псариоз), кояншык (эпилепсия), сусамыр (сахарный диабет) жаксы асер етіп жазады. Ол мултіксіз емдейді.
III TАРАУ. КАЗАКСТАН РЕСПУБЛИКАСЫНЫН ПРЕЗИДЕНТІ Н. А. НАЗАРБАЕВТІН ЖАНЕ БУРЫНГЫ КАЗАКСТАНДЫ БАСКАРГАН Д. А. КОНАЕВТІН АРУАКТАРГА КОЗКАРАСЫ
"Патша - Алланын жердегі коленкесі. Кім оны курметтемесе, Алланы курметтемегені. Кім оны корласа, Таніріні корлагандык болады".  Пайгамбарымыз Мухаммед (с.г.с.)
"Мен Елбасы болсамда казак деген атасын ардактап, анасын сыйлаган, аруагын кастерлеп, Алласына сиынган елдін перзентімін. Аруактын бар екені рас болса, Атырау мен Алтай, Алатау мен Арканын арасында талай тобе донбекшіп, талай ісімізге орнынан аунап тусіп, бугінгі біздін ісімізге ак батасын беріп жаткан болар деп білемін. Лайым сол бабалардын батасы кабыл болсын дегім келеді...
Біз екі жарым гасырдан астам Ресейдін боданы болып келдік. Сондыктан мен санадагы кулдык психологияны озгерту ушін ата-бабалар аруагына сиындым, солардын касиетті рухын тірілттім. Букіл казакка сауын айтып, оларга ас беріп тойларын откіздік. "Олі риза болмай, тірі байымайды" дейді халкымыз. Сол аруактар риза болсын деп, жаткан жерлерін тауып, басына белгі орнаттык, есімдері ел жадында журсін деп олардын атын мектептерге, кошелерге, ауыл-селоларга, аудандарга бердік...Ендеше сол аруактар бізді колдамады деп кім айта алады?!"
 
Казакстан Республикасынын Президенті: Н.А.Назарбаев.
/Дінмухаммед Конаев. Аруакты ардактай білейік, агайын!/
Аруакка табынып, оны басына котеріп, сол аркылы кун коріп байып отырган елдер бар. Ал біздін мусылман елінін бірі САУДОВСКАЯ АРАБИЯ БІР АДАМНЫН ТУГАН ЖЕРІ МЕН ОЛГЕН ЖЕРІН АРДАКТАП, ТАБЫС КОЗІНЕ АЙНАЛДЫРЫП ОТЫР.
Арыстанбабтын да сондай ертелі-кеш киелі орынга айналмауына кім кепіл? Осы уакытка дейін еліміздін баяу дамуына аруакка кырын карау сиякты біреу байкап, біреу байкамайтын купия сырдын жатуы мумкін. Аруакты ардактай білейік, агайын!
/Баска елдердін аруагы тірілерге дуние тауып беріп жатыр/
(Осы жерде коніл аударатын маселе: Араб елдерінен окып келген діндарлар "аруак жок", - деп зар кагады. Себебі олардын миын солай уландырып койган. "Арабтын бетін тырнасан, ар жагынан жебірей корінеді" деген соз бар. Мундагы барлык маселе акшага - БИЗНЕСКЕ келіп тіреліп турганын, басында аз гана саулесі бар адамга да тусунікті. Автордын ескертпесі).
Біздін аруактар кулыптаулы тур немесе кора-копсыга айналып кеткен. Аруакка деген козкарасты айырма, міне, осындай.
Мен откен кыста Кырымда болып кайттым. Онда Тегерандагы діни когам мушелерімен откен ангіменін бас жагында Отыргандардын біреуі орнынан турып бізден алдымен, «егер руксат болса, бір нарсені Сізден сурагымыз бар», - деді.
- Сураныздар, руксат, - дедім мен.
- Олай болса, Сіздін раббыныз кім, дінініз кандай, пайгамбарыныз кім, кыблан кайда, кімнін урпагысыз, миллетін кім», - деді.
Мен озінін ретімен «Алла тагала, Ислам, Мухаммед, Адаш ата, Ибрахим» деп жауап бердім.
Олар оз тілдерінде «шын мусылман, шын мусылман» деп бір-біріне айтып жатты.
- Сіздін елде осы Мухаммед пайгамбарга сахаба арі акылгой болган, алдекайда жасы улкен бір улы аруак жатыр деп есітеміз, бір адам басын сукпайтын корінеді. Тастанды боп айдалада жатса керек. Осы соз рас па, одан хабарыныз бар ма?
- Иа, хабарым бар. Арыстанбаб деген кісі біздін елде жатканы рас дедім. Сонда залда отырган барлык адам орындарынан турып, ауыздарын кубірлетіп, беттерін сипап, орындарына кайтып отырды.
- Осыган байланысты менде тагы бір сурак бар Сізге, - деді екінші салде оранган кісі.
- Сураныз, кулагым сізде, дедім мен.
- Ол кісі Сіздерде калын елдін ортасында жатыр ма?
- Калын елдін ортасында емес, шеткерірек, онаша жатыр дегенімде кейбіреулері бастарын шайкады.
- Біз калын елдін ортасына акеп койып, тірілерді тарбиелейтін ардакты да курметті аруак тулгага айналдырсак, бізге суйегін бересіздер ме?
- Бурынгы откен атакты адамдардын барлыгы да дал олген жерлеріне койылган деген дерек бар. Козгамаган дурыс шыгар. Біздін бір улкен окымысты гулама бауырымыз Шам шахарынын орталык зиратында жаткан Ал-Фарабидін суйегін сураганымызда Сириянын басшылары осындай жауап берген бір кезде. Пайгамбарлар мен сол сиякты алемге танымал адамдар олген жерлеріне койылган деген ангімені Мухаммед пайгамбардын озінін аузынан Абубакір Сыдык естіген.
Баскалар аруакты осылай курметтепті. Бул бізге де сабак болу керек. Аман болсак оган да жетерміз, - деді Дінмухамед Ахметулы Конаев.
Заман кейде козді ашып-жумганша озгереді екен. Сонымен бір тарихка деген козкарас та озгеріп жатады. Д. А. Конаевтын баска елдер сиякты аруакты ардактауга аман болсак жетерміз дегені корегендік болып шыкты. Арыстанбабтын аузындагы кара кулып алынып, есігі айкара ашылды. Оган жан кірді. Мусылман халкы гана емес, алемдегі бар халык: ултына, дініне байланыссыз агылып келе бастады. Казір ол кумырсканын илеуіне айналды.
«Кеменгер Конаев» кітабынан - Алматы, 2003 жыл. 317 бет (кыскартылып алынган)
 
/Газиз жаныммен байланыска шыгуым. Аруактардын тусіме кіруі/
 
«Дуние жап-жасыл гулбакша секілді. Кімде-кім содан адал енбегімен сыбагасын алса, береке табады. Кім де кім напсіге ілесіп, енбексіз, киянат жасап алса, киямет куні оган тозактан баска ештене буйырмайды». Пайгамбарымыз Мухаммед (с.г.с.)
 
2009 жылы наурыз айынын 29-шы жулдызында Германиядагы кызымнын уйіне Алматы-Астана-Франкфурт Майн багытында ушатын ушакпен келдім. Рухсат кужаттарым уш ай. Куйеу бала, кызым, немерем ушеуі кутіп алды. Туратын жерлері Франкфурттын жанындагы Кёнгштайн деген демалыс аймагында (курорт) орналаскан шагын таза да, асем кала. Ауасы озіміздін Кокшетаудын ауасына уксайтын дертіне шипа, саф таза, молдір шипалы ауа. Жутсан жуткын келе береді. Жері таулы – кыратты, калын карагайлы, шырша аралас орман, кок майса аланкайлы.
Алматыда 10...12 сагат компьютордын алдында жазу жазып, тапжылмай отыргандыктан, толып, денем ауырлап, озімді жайсыз сезініп жургенмін. Уш жылдын аралыгында рухани денгейдегі танымды-тагылымды 8 кітап жазып, 24 000 данасы колдан-колга тимей тугелдей сатылып кеткен.
Германияда озімнін сусамыр ауруына шалдыкканымды жане кан тамырымнын кысымы жогарылап кеткенін білдім. Канымдагы кант курамым калыпты жагдайдан 4 - 5 есе кобейіп кетіпті! Сол жылы аштык устаган жок болатынмын. Денемді тугел туз алып калганын, озімнін катты ауырып жургенімді сездім. Енді не істеймін?!
Германияда екі ай узбей, аптасына екі кабат куні бойы 10-11 сагат монша-саунага тусіп, хауыз – бассейнге шомылып озімді туздан тазарттым. Тамак ішуді азайтып, жеміс-жидекке коштім. Ушінші айды Грециядагы Крит аралындагы курортта кызым, немерем ушеуміз Эгей тенізінін жагалауында дем алдык.  Еуропага барар алдында психотерапевт, психолог, гомеопат Валерий Синельниковтын «Возлюби болезнь свою» атты кітабын окып, бул кітаптын озім жазып журген кітаптармен ундес, сайкес екенін бірден ангардым.
Газиз жан калай жумыс, кандай міндеттер аткаратынынын тылсымын аруактар аркылы білгенмен, гылыми турде жонді біле алмай жургенмін. Осынын жауабын кайдан тапсам екен деп, орыс тіліне аударылган шет ел тіліндегі рухани кітаптарды шетінен мукият окып іздеп жургенмін. Іздегенімді акыры таптым!
Грецияда Зевстін туып, ерліктерін жасаган жері Крит аралындагы бір айлык демалысымда Синельниковтын осы тамаша кітабынын керекті-ау деген такырыптарын казак баласынын ойлау жуйесіне сайкестендіріп, кей бір жерлерін озгертіп, озімнін ойымды, козкарасымды, пікірімді білдіріп, осы окып отырган кітаптарынызга косып жаздым.
Осынын алдында 8-ші кітабым «Жаратушыны аруактар аркылы тану немесе «Ак ананын» тылсым дуниелері» атты кітапті «Ак ана» – Зейнекамал Каржымбайкызынын бойындагы касиеттерінін негізінде жазганмын. Алдынгы аруактар жайлы кітаптан кейін, коптеген тылсым жагдайлар: Крит аралында, Газиз жанмен байланыска шыгу маган керегімше, сураганымша ашылды гой деп ойлаймын. Канша айтканмен де, данышпан Абай бабамыз айтпакшы:
 
«Шексіздікті шектеулі акылмен білу мумкін емес!».
Ен бастысы Газиз жанмен калай байланыска шыгуды уйрене бастадым. Осынын бір мысалын келтірейін:
/Озін азат етіп, кинамауды отінген аруак/
 
«Карыз Алланын жердегі туы. Егер Алла кайсы бір пендесін жазалагысы келсе онын мойнына карыз туын іліп кояды».   Пайгамбарымыз Мухаммед (с.г.с.)
 
2009 жылдын какаган кантар айында озімнін ауылдасым, арі институтта катар окыган З. жерлесім кайтыс болды деп, Тілеудерді Кулиев екеумізге хабар айтты. Бара алмадык. Тілеуберді екеуі менен 2 курс жогары окыган. Ауылдасым маркум З. жаксы окып, институтты кызыл дипломга бітірген.
Грецияда Крит аралында да кан курамындагы канытым мен кан кысымым ойнап турып алды. Мамыр айынын 20-нан 21-не караган туні, уйкыга жатар алдында Газиз жаныммен байланыска шыгып, осы ауруымнын себебін аян турінде айтуын отіндім.
Тангы сагат 3-тен аса тус кордім. З. маркум аскери киіммен лейтенант, (оку бітіргеннен кейін 2 жыл офицер болып кызмет аткарган) келді. Ундемейді конілсіз. Мен онын озіне кайтыс болганын біліп коніл айтамын. Осы сатте озім тагы бір жаназада отыр екенмін. Маркум ызбарланып: «Мені неге кешірмейсін, неге азаптайсын?», – дейме, осындай магынадагы создерді айтады. Бір уакытта озінін устіндегі киімдерінін дал-дулын шыгарып тагы оліп калады. Тус коргеннен сон, Газиз жаннымен кайта байланыска шыгып сурадым:
«Бул тус нені білдіреді», – деп.
 – Сен оган ренжіпсін, окпен алі кунге толык таркамапты – деп, Газиз жаным жауап катып, іле-шала будан 33 жыл бурын болган окиганы санама салды.
З. аскери борышын аткарганнан кейін, Уржар ауданынын «Калинин» колхозында бас агроном болды. Маган тау ішінде, табигаты керемет, ылги немістер туратын Некрасовка ауылындагы № 1 бригада агроном кызметін усынды. Келістім.
1977 жылы Уржарда куаншылык, малга жем-шоп жетіспегеннен кейін Семейдін касындагы «Тавричанка» деген жерден сабан баулап, ауылга жіберіп отырдык. Біздін ауылдын кысы баланын ойыншыгы екен. Кыстын, бораннын кокесі осында. Кардын калындыгы кем дегенде 1,5 метр. Карлы боран уйыткыганда, далага беліне аркан байлап шыкпасан адасып кетесін. Желдін куші адамды дедектетіп ала жонеледі. Уй жермен жексен, кар басып калган. Уй екенін кар астынан, будактап тутіні шыгып кылкиып турган муржадан гана білесін.
З. бригадир мен есепші. Тарактор, машина, сабан баулайтын техника, жанар-жагар майымыздын барін озімізбен бірге алып келгенбіз. Тобымызда 30-дан астам жумысшылар бар. Кун жылт етіп ашылса болды, егістік алкапка бульдозермен жол ашып жумыска кірісеміз. Бауланган сабанды тиеп, ауылга жібереміз.
Біраз уакыттан кейін З. «Мен Семейге барып дем алайын. Сен маган жетерлік акша бер. Келгенде тауып берермін» – деді. Бердім, бірак кол хат алган жокпын. Озінмен балалык шакта, арі студенттік кезде бірге оскен ауылдасыннан колхат алудын озі біртурлі екен.
Бірер аптадан кейін келді. «Акшаны ауылга барганда бірдеме кылып, актімен шыгарып берермін», – деді. Сендім. Бухгалтерияга есеп бергенде: «Мына акша кайда?», – деді. Ман жайды айтып: «Бас агроном алган», – дедім. З-га барып: «Алган акшанды орнына кой», – десем, беті шімірікпей: «Есепші сенсін, озін кайдан тапсан онан тап, менін шаруам жок», – деді. Сол кезде: кара жер хабар бермесін, алгі маркумнын беті кандай кара болса, іші де сондай кара екенін бар болмысыммен тусіндім. Іштей тындым.
Бірак, озімнін міндетімді адал аткарып журе бердім. Басшыларга бірер кабат айтып коріп едім, мені тындайтын, созіме кулак асатын пенде байкамадым. Сонан кейін жан баласына арыз айтып шагынган жокпын. Натиже болмайтынын «З-ны куаласан да кумалак туспейтінін ку, тайганак, екі тілді суайт,сайкал, дуниеконыз, арам екенін» ішкі даусым айтып турды.
Сол кезде келіншегім Рахпар бірінші баламызга ауыр аяк. Туратынымыз кулагалы турган аядай гана 2 болмелі, тобен тобесіне тиетін: ішінде тышкандар оріп журген, едені, тобесі балшыкпен сыланган жаман там. Коршілеріміз – омірі турмыска шыкпаган 80-ге таяп калган апалы-сінілі хохолдын екі кемпірі. Озім «Мусакудык» деген болімшедемін, уйге атпен тауды тік асып, аптасына бір келемін.
Рахпар кундіз-туні жалгыз. Ангімелесетін адамы корші, екі кейуана кемпір. Бар дуниеміз – улкен радиокабылдагыш, екі кісілік тосек пен бір кабат жамылатын корпе-жастык. Шаугім, кішкене казан. Енбекакы алмаймын, «жогалган» акшанын орнына тугелдей устап калады.
Сойтіп жургенде колхозга жанадан, казакшага судай улты балкар Мурзаков деген бастык келіп, бас агрономды: «Ісінде натиже, созінде патуа жок – ку созден, куырдак куыратын алаяк ку екенсін», – деп, бірден жумыстан босатып жіберді.
Онын орнын маган усынды. Кунде шакырады, келіспеймін. Алгі кылыктан кейін бул орынды жаман ырымга балап, касарысып отырып алдым.
Карызды бір жылга таяу уакыт отедім. Жумыстан арыз беріп шыгайын десем – бас агроном боласын деп босатпайды, енбек кітапшамды бермейді. «Ауселенді коріп алайын», – деп, колымды бір сілтедім де кетіп калдым. Себебі: жазыксыз «жапа» коргенім ушін – колхозга, бурынгы басшыларга, баскарма мушелеріне, бухгалтерияга деген окпем «кара казандай» болатын.
 
«Карызынан кутылмай дуниеден откен адам, сол карыз узілмейінше корінде кісендеулі калады».      Пайгамбарымыз Мухаммед (с.г.с.)
 
Узак жылдардан кейін З. келіп: «Баягыда жастык шакта бір откен кателік еді, сен кешір», – деді. Мен оган: «Жастык пен саткындыктын, арамдыктын, ішмерездіктін арасы жер мен коктей. Сен маган, мен саган, нактылап айтсам бір-бірімізге жоламайык», – деп дартенін басын кайырып алдым. Кездесе калсак жай гана салкын салемдесіп кана журдік. Кежегем кейін тартып, бурынгыдай етене араласа алмадым.
З. маркум туралы тус коргеннен кейін, Газиз жанымнан сурадым: «Ауруымнын себебі, осы талай жылгы комескіленіп кеткен реніш пен окпе ме?», – деп. «Иа» деген жауап алдым. Сонан сон маркумнын аруагын кешіріп, берген омірлік сабагы ушін алгыс айттым да: «Сен азатсын!», – деп оны босаттым. Ауруларыма, осыны білдірген Газиз жаныма шексіз алгысымды айттым. Коп узамай денсаулыгым калыпты жагдайга келді. Озімді мендеп алган ауруларым озінен-озі жогалып кетті.
/Куран даметкен аруак/
 
Сонгы кездерде тусіме бала куннен тай-кулындай тебісіп бірге оскен, он жыл бір партада отырган досым маркум С. жиі тусіме кіретін болды. Ол бозбала кезінде улкен кателік жіберіп, сонын киямет азабын да корді. Кейіннен жаксы азамат болып Уржардын ПМК-сынын біреуінде прораб болып, абыроймен кызмет аткарды. Енбегімен, акылымен, білімділігімен, елге кайырымдылыгымен, марттігімен, адамгершілігімен, жумысты уйымдастыра білу кабілетімен ел курметіне боленді.
Окінішке орай, 50-ден аскан кезде, салауатты омір салтын устанбай бакилык болып кетті. Артында жаксы азамат болып жетілген улы мен кызы калды. Жубайы омір бойы тіл-адебиеттен мугалім болып, лагып жонсіз сойлейтін – миы ашып кеткен пенде. Аудан орталыгында орыс мектебінде окып тарбиеленгеннен кейін балалары – мангурттін озі болып шыга келді.
Мен Газиз жаныммен байланыска шыгып сурадым: «маркум досым С. неге жиі тусіме кіре береді?», – деп. Газиз жанымнын жауабы: «артынан куран багыштап окитын адам жок, сонан кейін амалсыздан сенен даметеді. Осыны балаларына тусіндіріп айтуын кажет», – деді.
Казір жума сайын ата-баба аруактарына багыштап Куран сурелерінен аяттар окыганда: С. досым мен бурынгы жургізушім: бауырым сиякты болып кеткен, орда бузар 30-да шейіт болган, уйленіп те улгермеген асыл азамат, журегі кіршіксіз таза, адамгершілігі мол, иманды болгыр Манат Ниязов маркумды ерекше ілтипатпен есіме алып, озім білетін Куран сурелерінін аяттарын багыштап отырамын.
 
IV ТАРАУ. АДАМДАР ОЗДЕРІНЕ КАЛАЙ АУРУ ТАУЫП АЛАДЫ
 
Канагаттанарлык омір суру ушін тогыз талапты орындау керек:
– жумыстан лаззат табу ушін жаксы денсаулык керек;
– оз кажеттілігінді канагаттандыру ушін жеткілікті байлык керек;
– киындыктармен куресіп, оларды жену ушін кайрат керек;
– оз куналарынды мойындап, таубага келуге бой усынушылык керек;
– лайыкты бірдене тындыру ушін азапты енбек етуге шыдамдылык керек;
– оз жакындарыннын ізгілігін кору ушін Рахымшылык керек;
– баска адамдарга пайда келтіріп, комек корсетуге озінді мажбур ету ушін суйіспеншілік керек;
– Жаратушы сен ушін акикат болу ушін сенім керек;
– болашакка деген урейден арылу ушін уміт керек; И. Гете
 
/Ауру дегеніміз не?/
 
«Ауруды жараткан – Кудай, ауырткан – Кудай емес». Абай (28-ші кара соз)
 
Омірдін негізгі заны – біркалыпты тепе-тендікті сактау (гомеостаз). Кандай жан иесі болмасын, озінін ішкі омір зандылыгымен тепе-тендікке умтылады. Бул зан кандай жан иесіне болмасын, алгашкы жарык дуниеге келген сатінен бастап асер етеді. Бул омірдін тепе-тендік калпы кандай жагдайда болмасын мултіксіз сакталады. Тірі жан иесіне Акикат – сырткы жагдаймен асер етеді. Ол осыган жауап береді. Тірілер мен олілердін айырмасы осында. Сау агза – уйлесімділік пен тепе-тендік сакталган калып.
Казіргі омір суру жагдайында тепе-тендікті сактау онай емес. Егер осы тепе-тендік бузылса, оны жондеуге болады. Агзанын озі де осы тепе-тендікті унемі біркалыпта устауга тырысады.  Ауру – тепе-тендік калпынын бузылганынын белгісі. Жуйке жуйеміздін ушы, белгілі бір мушеде жагдайдын дурыс болмай жатканын білдіреді.
Ауырсыну – сау калыптын бізге айткысы келген арекеті. «Ей, пенде! Сен назар аударатын бірдеме бар». Егер адам осыган коніл болмей, ауырсынган мушесін дарі-дармектермен туншыктыра берсе, онда адамнын Газиз жаны ауырсынганды удетіп, коздырып жібереді. Осы белгінін комегімен Газиз жан – озінін камкорлыгын білдіріп, бізге жайлы жагдай жасау максатымен, «сенін бір мушен дурыс емес» деп жеткізеді. Сондыктан, оз ауруынызга курметпен караныз.
/Емделерден бурын, ауруга деген козкарасынызды озгертініз/
 
«Адам агзасы физика, химия зандарына сайкестендіріліп жасалган. Олар ешуакытта озгермейді. Бул зандар арбір жуйкеге, арбір талшыкка, арбір мушеге жазылган. Бул зандар жасаушаларды, талшыктарды, мушелерді баскарады жане аркайсысына міндеттерін боліп берген. Бул зандар букіл агзаны аралайтын жуйке жуйесі аркылы арекет етеді, жуйке жиілігін тудыратын жане санага тікелей багынбайтын талшык жуйке жуйесі аркылы да зандарды іске асырады». 
Хенри У. Волммер, медицина докторы
Емделерден бурын ауруга деген козкарасынызды озгертініз. Ауруыныз катерлі болса да, ешуакытта ауруга жаман бірдене ретінде караманыз. Бул ауруды – озініздін Газиз жаныныз тудырганын умытпаныз. Газиз жан – унемі, кай жерде болмасын сіздін камкоршыныз, коргаушыныз. Ауру тудырганда – осынын накты себептері болды.
Озініздін агзанызды, ауруынызды согуге, урсуга асыкпаныз. Аурумен арпалысудан бас тартыныз. Керісінше, осы ауруды берген Жаратушыга, Газиз жанынызга алгыс айтыныз. Аурудын озіне алгыс айтыныз. Тіпті булай істеу ынгайсыз болса да істеніз.
Казіргі калыпты медицинанын ауруларды жаза алмайтын себебі, олар аурумен арпалысады, куреседі. Былайша айтканда оны туншыктырып, салдарын жоюга тырысады.
Аурудын пайда болу себебі, Газиз жаннын тунгиыгында болып, озінін талкандайтын ісін арі карай жалгастыра береді.
Енді мынандай корініс пайда болады. Газиз жан ауруды жасап, оз тілінде бізге белгілі бір акпарат, ескерту бермекші болуга талпынады. Бірак, біз дарігерге барып, осы акпаратты дарі-дармектермен туншыктырамыз. Озімізбен-озіміз арпалысып, осынын куралы ретінде кымбат дарі-дармектерді сатып аламыз. Акылга кона ма?!
Дарігердін міндеті – агзага богет жасамай, онын арекетін туншыктырмай, керісінше «ішкі дарігерге» жардем беру гой. Ойланатын, басы істейтін дарігер озін-озі емдеуді жандандыра, жани туседі. Озін-озі емдеу жайын ойланыныз. Сіздін агзаныздын озі тепе-тендікке умтылады. Сондыктан, неге сізге осыган комекші болмаска? Ойткені, біздін аркайсымызда «ішкі дарігеріміз» бар.
Біздін мадениетімізде, ауруды бізге байланысы жок касірет деген пікір калыптаскан. Осынын себебін оздері тусінбейтін айдаладан іздейді. Осы жагдай оте ынгайлы бекініске отыруга мумкіндік береді: «Мен оз ауруыма жауапты емеспін. Буган дарігерлердін басы ауырсын».
 
Адам озінін ауруынын жауапкершілігін озіне жуктемесе, онда жазылмайтын созылмалы турге ауысып, келесі ауруды тудыра береді. Осы кезде адам: жагдайды, жаман ауа райын, туган-туыскандарын, жумысын, дарігерлерді т.б. кіналай бастайды. Ол озінін ішкі жан дуниесіне унілуді, озіне-озі комектесуді умытады.
 
Енді казіргі медицинанын ауруга деген козкарасынын байыбына барайык:
Дарігерлер алдымен ауруды аныктап( диагноз), оган белгілі атын кояды. Сонан кейін дарі–дармектермен ауруды туншыктыра бастайды. Олар зардапты женілдетеді, бірак ауру баягы «таз калпында» калып, созылмалы турге ауысады. Бір мушеден, екінші мушеге коше бастайды. 
Дарігерлер дарі-дармектердін комегімен журіп-туратын «балдак» береді. Ол осы «балдакпен» журуге уйренеді. Калай ойласаныз, солай ойланыз казіргі калыпты медицинананын істеп отырганы акылга конбайды!
Бууан дарігерлер кіналі емес. Медициналык оку орындарында 6...8 жыл бойы, оларды белгілі бір тартіп оку жуйесімен окытады. Озініз ойланызшы, откен гасырларда казак даласында аурухана дегендер атымен болган жок кой. Адамдарды баксы-оташылар, балгерлер: Газиз жаннын, сананын комегімен, сыркатка баска тартіп багдарламасын беріп, озін-озі жазып алуына кол ушін берген.
/Казіргі калыпты медицинада оте кызык жагдай калыптаскан/
 
Улы адамдардын біреуі айткан екен: «Табигат емдейді, ал дарігер марапатталып атак алады», – деп.
Казіргі калыпты медицинада оте кызык жагдай калыптаскан. Жана дарі-дармектерді, жана емханаларды, зерттеулерді жасау ушін, аса коп молшерде каржы жумсалады. Окінішке орай, ауру азайганнын орнына кун санап оршіп, созылмалы турге ауысып, мулдем жаналары туындап жатыр. Ауруды емдемейді – туншыктырады. Тіпті казіргі курал-жабдыктар адамнын назік денелеріне асер ете алмайды. Олар ауруды Газиз жаннын тубіне тыгып тастайды.
Калыпты медицина озінін химиялык т.б. адістерін гана колданып, адамнын ішкі жан дуниесіне унілмейді. Буган аса маманданудын тигізіп жаткан ыкпалы орасан. Дарігер бір мушеге немесе жуйеге гана жауапты.
Екінші шырылдаган шындык – медицинаны акшанын, сауданын козі дарі-дармектерге тауелді етіп, матап тастаган. Олар ана дарі, мына дарі жаксы деп, адамнын ашып журген миын, онан арман ашытады. Тукке турмайтын дарілерін жангыртып жарнамалап, наукас сорлынын калтасындагы калган тиін-тепшігін какшып алады. Оздері тук болмагандай безірейіп отыра береді.
Хирургтер пышактарын жаландатып, акша ушін: «Сенін ана мушен, мына мушен артык, баланды ішінді жарып алмасак оздігіннен туа алмайсын», – деп тондіріп, сау адамды сойып кембагал, жас келіншектерді кайта бала котермейтін бедеу етеді. Бул да ултымыздын басына тонген бір катер! Наукаска ешкімнін жаны ашымайды, адам туралы камкорлык умытылган!
Копшілік хирургтардын оз даріханасы бар. Даріні тек озінін деріханасынан гана сатып алуга мажбурлейді. Барінін ойлайтыны – акша, акша, акша! Наукас мулдем умытылган. Жанадан жасалган дарі-дармектермен алдымен хайуанаттарга сынак жасалады. Сондыктан, дарінін салдары оте катерлі, кауіпті.
Булай деп казіргі медицинаны мулдем жокка шыгаруга да болмайды. Медицина ауруды женілдетеді, бунын озі жаксы. Адамнын журегі кысса, басынан жаракат алса, апатка туссе т.б. шугыл жагдайларда тез арада медициналык жедел жардем кажет.
Бул арада жан туралы ангіменін озі артык. Жогарыда жазылган адістер аркылы, ауруыныздан жазылып кана коймай, унемі сау калыпта болуды уйренесіз. Бул сананын жана калпы.
Біздін ата-бабаларымыз табигатпен уйлесіп, тепе-тендік калыппен омір суріп, жарык дуниеге: Елубай, Алпысбай, Жетпісбай, Сексебай, Токсанбайларды акелді емес пе?! Окінішке орай, казіргі танда камал алар кырыктан кейін белден айырылып, атка айналган азаматтарымыз жыртылып айырылады. Дарігер философ болу керек. Немесе даналык ілімін терен игерсе одан артык емші болмайды!
Рухани надандыктын салдарынан, коптеген сыркат адамдар ауруынын ішкі жан-дуниесінде ойлаган ойынын салдрынан пайда болатынын кабылдай алмайды. Олар буган дайын емес. Булар «сикырлы дарі», «гажайып кондыр;ы» аркылы емделгісі келеді. Пенде ауруды озі тудырып, сонан сон осыны баска біреу жазса екен дейді. Дарі-дармектер асер етпеген сон дарігерді кіналайды. Дарігер алі бірде-бір адамды емдеген емес.
 
Дарігер наукастын сауыгуына комектесуіне міндетті, немесе денсаулыгын біркалыпты устап журуіне. Дарігер ен алдымен емші болуы кажет. Егер біз оз алемімізді, омірімізді озіміз куратын болсак, онда ауруымызды да озіміз тудырамыз. Омірімізде неге ие болсак, ол біздін Газиз жанымызбен, санамызбен уйлескен. Біздін ауруымыз да – ойымыздын устанган тартібіміздін фани-заттык алемдегі шагылысы. Ауруымыздын себебі, біздін ішкі жан-дуниемізде, ойлау жуйемізде буып жатыр.
Екінші жагынан, ауру – келенсіз тартібімізден, кара ниетімізден, коршаган ортанын табигат зандылыктарын тусінбеуден калкан болады. «Экология мен тамак кайда калады?», – деп сурарсыз. Коршаган орта, тек кана ауруды жетілдіретін, осіріп-орбітетін негізді гана курайды.
Адам агзасын коз алдымызга елестетейік. Онда тан, жан, Газиз жан, сана, назік денелер жане рух бар. Біздін дене мушелері туралы, сана жайлы аз-муз хабарымыз бар. Газиз жан туралы бейхабармыз. Бул такырып узак уакыттар бойы кулыптаулы болды.
Булай болуы оте жаксы. Осылайша адамзаттын киесінін киелісі сакталды. Сонгы кезде адамнын Газиз жанына терендеп ену белен ала бастады. Теледидар, радио, баспасоз беттері аркылы: аурудан, коз-тілден, кара дуадан т.б. зиянды заттардан, адеттерден кулыптаудын (кодирования) артурлі адістері пайда болды.
Бул жагдайда Газиз жандагы, санадагы аурудын негізгі себептері ескерілмейді. Осыны жургізетін дарігерлердін, баксы-балгарлардін оздері де толык білмейді. Білімдері таяз. «Анкау елге арамза молда» болып жур.
Мысалы, дарігер-психотерапевт маскунемдерді емдейді, ал озі ішімдік ішеді.
Дарігердін озі ауру – екінші ауруды емдеуге тырысады. Коз дарігері козайнек тагады. Коптеген экстрасеанс жургізетіндер оздерін-оздері емдей алмайды. Бірдене дурыс емес! Олардын колданып журген адістері нагыз емдік асер етпейді, айтпесе оздерін емдеп алмай ма?
 
/Ауру – біздін санамызга теп-тендіктін бузылганы жайлы хабар/
 
«Басында жан мен дене екі баска,
Жан шыдап тура алмайды козгалмаска.
Дене сауыт сыкылды жаннын орны,
Оган да куту керек бузылмаска». Шакарім аулие
Ауру – біздін санамызга теп-тендіктін бузылганы жайлы хабар. Осыны тандік денгейде тенестіруге талпынады.
 
Мысалы, сусамырмен (кант диабеті) ауырганда инсулин егеді, журек ауырганда гликозидтерді. Біракта, бунын барі уакытша женілдетеді. Тамакты тенестіру, жаттыгумен шугылдану, физиотерапия, аштык устау, тыныс алу жаттыгуларын жасау, суык суга шомылу жаксы комектеседі. Бірак, барлык ауруларга бірдей емес.
 
Назік денелердін тунгиыгында тыгылып жаткан аурулар бар. Ол біздін ойымыз, сезіміміз, кылыгымыз, тартібіміз, алемге козкарасымыз. Адамнын санасы мен тані озіне акпараттардын 1...5% пайызын гана устап тура алады. Негізгі акпараттар онын Газиз жанында. Адамнын Газиз жанында онын ата-бабасынан тукым куалап, атадан балага беріліп келе жаткан барлык багдарламалар жиынтыгы бар.
Ауру тек кана бір мушені гана емес, букіл агзаны ойсырата бастайды, онын корганыс жуйесін (имунная система), сонан сон тукымына беріледі. Адамнын назік денелеріне ыкпал ететін кондыргылар уакытша жаксартканымен, онын танінін негізгі корын куртады.
Сауатсыз, надан экстрасеанс, баксы-балгер, емшілер, казіргі психогенератор кондыргылары аспирин т.б. сиякты дарілерден де кауіпті. Калыпты медицина азірше ауруды туншыктыратын неше турлі адістерді ойлап тауып, букіл адамзат баласын азапты да, біртіндеп киналып олетін ажалга жетелейді.
Адамнын Газиз жанында озінін ата-бабалары жайлы барлык акпарат тылсымдалып кулыптаулы жатыр. (Код). Осы курылым адамнын болашагын жасайды. Коріпкелдердін бал ашып болашакты болжай алуы осымен тусіндіріледі. Балгер картаны, алакандагы сызыктарды, кумалакты т.б. озіне тан куралдардын комегімен адамнын Газиз жанындагы акпаратты сана денгейіне алып келеді.
Бунда турган тылсым ештене жок. Біз осы ілімді терен білсек, оз тагдырымызды озіміз жасаймыз. Балгерлер, коріпкелдер тек Газиз жанындагы озінді устау тартібінді, ойлау жуйендегі жазылган акпаратты гана оки алады.
Газиз жанда адамнын озін устау тартібінін жане букіл Алемнін акпарат курылымы сакталган. Егер де, адам озінін тартібімен, ойлау жуйесімен букіл Алемдік агзага карама-кайшы келсе, онда уйлесімділік пен тепе-тендік бузылады. Осынын салдары адамнын тагдырына асер етіп, ауру тугызады.
Коз алдынызга елестетінізші, егер бір жасауша агзанын зандылыгымен омір сурмесе, онда агза ушін ауру жасаушага айланады, агза осыны алгашында емдеуге талпынады, егер натиже болмаса – куртады.
 
Ауру – озініздін Газиз жаныныздагы: сіздін бір тартібініз, белгілі бір ойыныз, сезім кубылысыныз, кылыгыныз букіл Алемдік занмен карама-кайшылыкка тускенін хабарлайды, осынын хабаршысы. Кандай болмасын аурудан жазылу ушін, ен алдымен озіннін ойлау жуйенді, тартібінді, кылыгынды, сезім кубылысынды букіл Алемдік андармен уйлестіру шарт.
/Бастыгымен жанжалдасып жаны калган адам/
 
Емшінін кабылдауына окпесі кабынып, кейіннен аскынып кеткен ер адам келеді. Ауруы оте ауыр жагдайда отеді. Агзасы антибиотиктерді кабылдамайды. Емші онын Газиз жанымен байланысканда мына себептер белгілі болады. Онын ауруынын туындау себебі, жумысында бастыгымен болган жанжал. Осынын салдарынан жан-дуниесіндегі бастыгына деген реніш: біртіндеп букіл алемге деген «кара казандай» окпеге, жабірге, ренішке уласкан.
– Тусінесіз бе, – дейді емші,
– Реніш: Газиз жаныныздын бір адамга гана емес, онын урім-бутагына олім тілеу. Бул талкандайтын багдарлама. Букіл алемдік аділеттілік Карымта заны бойынша озінізге кайтып оралган.
– Жаза ретінде ме? – деп сурайды наукас.
– Ешкандай да жаза емес. Ауру – сіздін ойыныздын, кылыктарыныздын, сезім кубылыстарыныздын фани алемдегі шагылысы немесе заттык корінісі. Ой –тылсымдалып кулыпталган акпарат, ерекше куат. Осы куат пен ой кайтсе де заттык-фани алемде озінін сырткы бейнесін, корінісін корсетеді. Бул ішкі жан дуниеніздін айнадагы шагылысы сиякты кубылыс.
«Ішкі акикатын – сырткы келбетін». Егер ойыныз талкандау, быт-шытын шыгару, мысалы – реніш, окпе, біреуді сыртынан жамандау, осек айту, коре алмаушылык т.б. болса, ол ауруга айланады.
– Енді менін не істеуім керек?
– Буны жоюдын бірак амалы бар. Ол оз бастыгынды кешіріп, осы жагдай ушін алгыс айту.
– Бастыгымдікі дурыс емес болса, оган калай алгыс айтамын? Кешіруге болады.
– Негізінде Жогаргы Санага, Кудайга осы жагдайды жасаганы ушін алгыс айтыныз.
Сізге тусіну керек, реніштін себебі бастыгынызда емес, озініздін ішкі жан-дуниенізде екенін. Осы жагдайды озініз жасадыныз. Келініз, осы жанжалды калай озінізге тартып алганынызды аныктайык.
Ары карай емші мен наукас Газиз жанмен жумыс істеп, жанжалдын себебін аныктауга кіріседі. Себеп – жылдар бойы корланган ашуы, реніші, бастыктарга деген окпесі, озінін жумысына канагаттанбауы, озіне деген сенімсіздігі болып шыкты.
Осыдан кейін алгі еркек таубасіна келіп, кешірім сурап, алгыс айтканнан кейін, озінін Газиз жанындагы кара ниетінін багдарламасын залалсыздандырганнан сон: озіне, жумысына, бастыктарына козкарасын озгертіп еді, ауруы із-тузсіз жогалып кетті.
Ауру – алгі еркектін алдыга жылжып, рухани дамуына, жан-дуниесінін жетілуіне жетелеген куш болды. Ол озінін ауруын онан арман туншыктыруын жалгай берсе, онда ол озінін ренішімен, окпесімен курган талкандайтын, бузатын багдарламаны токтату киын болатын. Бул багдарлама тек озіне гана емес, балаларына да берілер еді.
Біраз уакыттан сон алгі еркектін баласы кышымамен ауырды. Акесі буны откен жагдаймен байланыстырмады. Біракта, акесінін жан-дуниесі тазаланып болганда, баласы озінен-озі жазылып, сакайып кетті.
/Адамнын ой-орісінін алапат куші/
 
«Біз омірге не берсек, одан тек соны гана табамыз». Эмерсон
 
Аурудын себебі сыртымызда емес, ішкі жан-дуниемізде екенін тусінетін уакыт жетті. Басты себеп, біздін козкарасымыздын озі сау емес. Емделу ушін алдымен омірге деген козкарасымызды озгертуіміз кажет. Егер ішкі жан-дуниенде уйлесімділік болса, онда сыртында да уйлесімділік болады.
Гарыш алемінін зандылыгын тусіндіру арекеті, сонау ыкылым заманнан бері келе жатыр. Артурлі дін агымдарында хадистер, сурелер, аяттар турінде берілген. Бізден кажет ететіні, тек кана осыларды тусіну. Бурынгы адамдар, казіргілермен салыстырганда анагурлым діндар болган. Олар киелі кітаптардагы кагидаларды бузбауга тырыскан.
Казіргі «оркенниетті» алемде негізгі багыт: фани-заттык жалган алемнін кызыгы, ал рухани дамуга коніл аз болінеді. Бул адамзатка, алемге кандай катер тондіреді?
Акырзаман. Осымен коріпкелдер бізді коркытады.
Ой адамнан туындап, біржакты куатка ие. Ойдын куші галамат! Галымдардын есептеуі бойынша адам ойынын куаты, атом куатына караганда шексіз. Адамдар оздерінде кандай алапат куат куш корынын бугып жатканын сезбейді, білмейді. Осы куат куртатын да, курайтын да кушке ие!
/Бурынгы АКШ-тын Орталык барлау баскармасынын жане саяси барлаудын директоры Аллен Далестін купия нускауы: «Американын СССР-ге карсы куресінін негізі»/
 
Бул нускауда былай делінген: «Согыс бітеді, барі ойтіп-буйтіп орнына келеді. Біз барымызды: алтын жане кажетті кушімізді адамдарды топас, жынды-сурей, есерсок кылуга жумсаймыз. Адамнын миы мен санасы озгеруге бейім. Берекесіздіктін уркын шашып, олардын багалысын, киелісін – жалганга, елеске алмастырып осыган сендіреміз.
Калай?
 
Біз Ресейден озіміздін одактастарымызды, комекшілерімізді, козкарасымызды болісетін адамдарды табамыз. Белестен-белеске шыга отырып, жер бетінде ен багынбайтын халыктын озіндік санасын тубегейлі озгертіп, бурын-сонды болмаган аукымдагы, сондірсе сонбейтін касіретті акелеміз.  Адебиет, театр, кино – адамнын ен жаман кылыктарын корсетіп, осыны даріптейтін болады.
Біз адамнын санасына: зорлык-зомбылыкты, женіл журісті, ойнастыкты, жонсіз жыныс катынасын, каныпезерлікті, саткындыкты сініретін адамдарды кандай жолмен болмасын, демеп отырамыз. Мемлекет баскаруда бей-берекетсіздік пен белгісіздікті курамыз. Біз білдірмей, быксып, шала жанып жаткан мемлекет кызметкерлерінін есерсоктыгын, пара алгыштыгын, жагымпаздыгын, сайкалдыгын, екіжузділігін,урейін,  жауапкерсіздігін унемі каркынды турде урлеп, лаулата тусеміз.
Адалдык пен адамгершіліктін ешкімге де кажеті болмай, откеннін саркыншагы болып, бундай адамдарды журт келемеждеп, мазактап кулетін болады. Озбырлык, баса коктеушілік, отірік, алдау, маскунемдік, бангішілік (наркомания), саткындык, ултшылдык, улт пен улттын ошпенділігін тугелдей адамдардын санасына сініреміз.
Не болып жатканын тек санаулылар гана молшерлеп сезетін болады. Бірак, біз бундай адамдарды тыгырыкка тіреп – дарменсіз етіп елге кулкі-мазак кыламыз. Оларды когамнын калдыгы деп хабарлап, куйырыгына жанган «куйрык» байлап коямыз.
Халыктын адет-гурпын, салт-дастурін, рухани негізін, отан суйгіштігін тубірімен жулатын боламыз. Біз осылайша буыннан сон буынды шаткаяктата, тенселте беріп, адамдарды бала, бозбала кезінен санасын уландыра береміз. Негізді аркашан жастарга салып, оларды жидітіп, шірітіп, талкандай бастаймыз. Біз буны осылайша іске асырымыз.
 
/Ойдын кудіреті: ащы судын тущы суга айлануы/
 
Адам ой-орісінін, ынта-жігерінін судын курамын озгерте алатыны жонінде «Уш анык» кітабында Шакарім аулие жазган мынандай окига бар.
1881 жылы Ливерпульдан Сан-Францискога карай бет алган кемеде орт болып, кеме суга батады. Кайыкка мініп аман калгандар коп уакыт су бетінде болады. Ішейін десе ішетін су жок.
Аман калган кеменін капитаны артынан былай деп ангімелепті.
 
Ешкандай лаж калмаган сон, біз барлыгымыз Кудайга жалбарынып, барлык куш-кайратымызбен «кайыктын сыртындагы су ащы емес» деп оз ойымызды шогырландыра бастадык. Сойтіп, біраз уакыт шыдаган сон мухит суын ішіп корсек, онын суы шынында да ішуге болатын тущы болып шыкты!
Сойтіп, біз олімнен аман калдык, дейді. Осылай адам ойынын, куат-жігері асерінен ішуге келмейтін теніздін ащы су озінін курылымын озгертіп, тущы суга айналган. Інжілде айтылатын Иса пайгамбардын суды шарапка айналдырган ісін де галымдар осылай, судын курылымын озгертумен тусіндіреді.
Адам біреуге ренжіп, оган талкандайтын ой багыштаса, ол ой озіне касірет, зардап, ауру, азап турінде кайта оралады. Керісінше, суйіспеншілік пен курайтын жагымды ойды багыштаса, онда ол ойы озіне куаныш пен жетістік акеледі. Бул арада букіл алемдік аділет Карымта заны мултіксіз жумыс жасайды. Адамдар Гзиз жан денгейінде бірін-бірі кырып-жояды, сонан сон ауру неге азаймайды деп таныркайды. Казіргі алемде зорлык-зомбылык оте коп.
Адамнын омірге деген козкарасынын, онын акелетін гажап салдарынын асерінен казіргі медицина «жазылмайды» деп аталатын аурулар жазылып кетеді жане омірде оз орнын тауып: бакытка, молшылыкка шомылады.
Газиз жандагы кара ниет багдарламасын залалсыздандыру, тек кана адамнын ауруын емдеп кана коймайды, онын тагдырын озгертіп, балалары да сыркаттарынан тауір болып, тагдырлары тамаша жакка карай озгеріп кетеді.
 
Корытынды:
Егер сіз ауру болсаныз, онда Газиз жаныныздаГы ойлау жуйеніз, кылыгыныз, тартібініз, ниетініз букіл гарыштык зандылыктарга «томпак» келтіріп тур деген белгіні хабарлап жатыр.
Осы аурудан емделу ушін: біріншіден, канда ойлар, кай тартіп, кандай кара ниет екенін аныктап алу кажет.
Екіншіден, Акикаттын, Гарыштын зандылыктарын бар болмысынмен білуін, тусінуін, кабылдауын шарт. Кандай аурудын, кедейшіліктін, кайыршылыктын болмасын тупкі себебі: адам оз омірінін уш негізін тусінбеуден туындайды:
1. Оз оміріннін максатын, ман-магынасын, не ушін жарык дуниеге келгенін тусінбеу.
 
2. Гарыштын зандылыгын тусінбеу, кадагалап сактамау.
3. Газиз жанында – кара ниеттін, куртатын ойлардын, жексурын кылыктардын, кауіпті сезімдердін болуы.
 
/Казіргі калыпты медицинадагы калыптаскан козкарастар/
 
Негізгі кагидалары:
 
1. Адам коршаган ортадан болек.
2. Коршаган алем – карсы жане одактас. Жаксы жане жаман болады.
3. Біздін агзамызга белгілі бір куштер шабуыл жасайды (микроорганизмдер, химиялык, заттык асерлер, адамдардын арекеті). Біз унемі осылармен арпалысамыз.
4. Ауру акелетін микроорганизмдерді курта, жоя отыра женіске жетеміз. Осы согыстан кейін, агза озінін ауырган мушелерін калыпка келтіреді.
5. «Алсіз» аурулармен куресу онай. (Мысалы, тымау т.б.). Жазылмайтын аурулар да болады, оларды емдеп жазу мумкін емес. Кейбір аурулардын алдын алуга болады. (Агзаны шыныктырып, алдын ала егіп т.б.).
6. Денсаулыкты сактау – курес.
7. Ауру – зардап. Онымен барлык адістермен унемі куресу кажет.
8. Дарігердін міндеті – наукастын ауруын женіп шыгуына жардемдесу.
9. Дарі-дармек ондіретін онеркасіп аурулармен куресу ушін, ана гурлы кушті дарілерді ондіреді. Медицинадагы алдыга даму, аурулармен куресетін жетілген адістердін дамуымен аныкталады.
10. Кей кезде біз женеміз, кей кезде ауру женеді. Тіпті біз ауруды женуді уйренсек те, тупкі натижесінде женілеміз. Себебі, олеміз.
/Бурынгы ата-бабаларымыздын, баксы-балгерлердін козкарастары/
 
1. Адам коршаган ортадан болек емес, ол онын бір болшегі.
2. Денсаулык – коршаган ортамен уйлесімділікте тіршілік кешу адістері. Бул озінмен-озін жане коршаган ортамен уйлесімділік (гармония).
3. Біздін таніміз табигаттын неше турлі кубылыстарымен унемі байланыста болады (микроорганизмдер, химиялык заттык асерлер, адамдардын іс-арекеттерімен). Булардын барі – коршаган ортанын болінбес болшектері. Осы куштердін кайсысынын болмасын пайдасы бар.
4. Ауру: тепе-тендіктін бузылганынын белгісі. Озіміздін таніміздін осы белгісіне оте мукият карауымыз кажет.
5. Біз тепе-тендікті бузып – озіміздін кара ниетімізбен, теріс ойымызбен, жонсіз кылыгымызбен ауру табамыз.
6. Біз озіміздін ойымызга, кылыктарымызга, сезім кубылыстарымызга асер ете аламыз. Біз коршаган Алемге асер ете аламыз. Озіміздін кара ниетімізді тузеп, денсаулыгымызга камкорлык жасаймыз.
7. Ауру – адам мен табигаттын жетістігі, онын саулыгын корсететін белгі. Ауру – бузылган тепе-тендікті калпына келтіреді. Ауру – табигаттын емдеу кушінін пайда болу белгісі.
8. Ауырсыну – агзанын озін сактаудагы калыпты сауыуу арекеті.
9. Агза бузылган тепе-тендікті озі калыпка келтіруге тырысады. Сауыгу – табиги агым. (Мысалы, хайуанаттар ауырса ашыгып жазылып кетеді). Егер біз тепе-тендіктін калпынан шектен тыс шыгып кетсек, онда сырттан комек кажет болады.
10. Емшінін міндеті – табигаттын емдеу куштеріне, тепе-тендік калыптын кайта калпына келуіне кол ушын беру.
/Жазылу жолына тусу/
 
«Кім де ниетін – имандылыкка, тазалыкка, тілін шыншылдыкка, озін тыныштыкка, мінезін – туралыкка, кулагын тындаушыга, козін – онегелі бакылаушыга айналдырып алган болса, демек ол бакытты».  Пайгамбарымыз Мухаммед (с.г.с.)
Егер де сіз жазылу жолына тусуге дайын болсаныз, ен бастысы – озініздін ауруыныздын жауапкершілігін озінізге жуктеп, оган деген козкарасынызды озгертініз.
Буны калай тусінуге болады?
Бул дегенініз, Сіздін ауруынызга ешкім де жане озініз де кіналы емессіз. Ауру – озініздін ойыныз бен жаман кылыктарыныздын сырткы корінісі. Ауру сіздін Газиз жаныныздын – сіз бірдемені дурыс істемей жатырсыз, коршаган ортага, болып жаткан жагдайларга кылып жаткан кылыктарыныз, адамдарга жане озінізге зиян деген белгісі.
Ауру – сіздін жаксы калауынызды, ак ниетінізді іске асыратын адіс. Ауру – Газиз жаныныздын: талкандайтын тартібінізден, жаман кылыктарыныздан сактандыру адісі.
Туптеп келгенде: бул Кудайдын, Алемнін, Жогаргы Сананын сізбен ангімелесуі.
/Сіздін ауруыныз не жайында хабар беруге тырысады/
«Жанын сау болса, сорлымын деме,
Танін сау болса, жарлымын деме». Казак макал-мателдері
 
Коптеген адамдар жауапкершілік жоніндегі идеяны, ойды киналып барып, азер кабылдайды. Жауапкершілікті озіне жуктеу – біреуді сынап-мінеуден, коре алмаушылыктан, сыртынан осектеуден, біреуге ренжіп окпелеуден, озінді баскалардан кем санаудан т.б. толып жаткан келенсіз ойлар мен жагымсыз кылыктардан бас тарту. Буган уакыт жане біраз куш-кайрат кажет. Озінді озгерткеннен де, балені баскага жаба салу, арине онай да, арі женіл!
Кейбіреулер озінін шыргаландарын білсе де, озгергісі келмейді. Олар озгергеннін орнына осылай зардап шегіп, касірет тартып журе бергісі келеді. Арине, аркімнін тандауы озінде. Арбір адам оз омірін озі курады!
Тажірибе корсеткендей, жауапкершілікті озіне жуктеу – жазылу;а деген бірінші кадамыныз. Онсыз, кандай болмасын кымбат дарілердін, баска да істеген арекеттерініздін натижесі болмайды. Сіз бір дарігерден кейін, келесі дарігердін табалдырыгын тоздырып сенделе бересіз, ал ауруыныз бір мушенізден, келесі мушенізге ауысып, созылмалы турге ие болады. Сондыктан, тек кана жауапкершілікті озінізге гана жуктеп, кандай аурудын, тіпті емделмейді дейтінінен де жазылуга абден болады.
/Калтарыста жаткан калауын/
«Ей, пенде ойланып іс істе. Істеген ісін уят келтірмейтін болсын. Сонда жаксылык істеген боласын, жамандыкка жол койылмасын». Пайгамбарымыз Мухаммед (с.г.с.)
 
Адам оте курделі тепе-тендіктегі жан иесі. Онда жайдан-жай ешнарсе пайда болмайды. Адамнын кандай кылыгы, ауруы болмасын – озіндік бір белгілі жайлы жагдай жасайтын міндеті бар. Аурудын себебін аныктау – Газиз жан ауру аркылы білдіруге тырысатын жайлы жагдайдын калауын табу. Ауру – наукастын озі сезбейтін белгілі бір міндетті аткарады.
 
/Жалгыздыктан кутылган кемпір/
 
Емшіге бір кемпір келеді. Шалы кайтыс болганнан кейін, коп узамай басы айланып, журісі талтіректеп т.б. мидын кан айналысынын дурыс емес екендігін білдіретін белгілер пайда болады. Озінін ауруын – жакын адамынан айырылу деп білді. Нактылы себебі де осы болатын. Бірак, кемпірдін Газиз жаны аурудын комегімен балаларынын озіне коніл болуін тіледі.
Калай?
Кемпірдін болек туратын азамат болган уш улы бар-тын. Барі уйлі-жайлы, бала-шагалы. Аналарымен оте сирек араласатын. Шалы олгеннен кейін, байгус кемпір жалгызсырап калды. Карі адамга, осы сатте оте коп коніл болу кажет еді. Бірак, олай болмады. Ауру осыны табуга комектесті. Сонан кейін Кудайга караган бір улы кунделікті келіп, ман-жайын біліп, конілін аулап, жайма-шуактататын болды.
 
V ТАРАУ. АУРУ АДАМНЫН КАЛАУЫН КАНАГАТТАНДЫРАТЫН КАРАПАЙЫМ АДІС
«Озімнен кейінгі калатын умбеттерім ушін уш нарседен коркамын: напсіге беріліп тура жолдан таю. Озін-озі жаксы корушілікке, сезімкумарлыкка беріліп кетуі. Гылымга, білімге ие бола турып, білімсіздіктін ісімен айналысу».
Пайгамбарымыз Мухаммед (с.г.с.)
 
Кандай адам болмасын, оган коніл аударуды кажет етеді. Бул табиги калып. Егер де, жуйке жуйесі коршаган адамдардын конілін білуін каласа – бірак, оны ала алмаса, онда адамнын денсаулыгына кауіп тонгені.
Казактын шалдарынын жасы келгенде: «Сойлесетін адам жок», – деп куніреніп, куйзеліп барып олетіндері осынын бір далелі. Керісінше, кемпірлердін коп жасайтын себебі, немере-шоберелерімен ауре болып, жетімсіреп-жалгызсырауга, «жетімдікке» уакыты болмайды.
Тап осы жагдай кешегі Кенес укіметінін тусында казактын «атка мінерлерінін» арасында белен алган. Жай гана есепші, бригадир, бухгалтер т.б. кызмет істеген адамдар зейнеткерлікке шыкканнан кейін: «Мен баленбай болып жургенде анау салем беруші еді, енді танауын шуйіріп, кайкан кагып салем де бермейді», – деп куйзеліп, бар уайымы осы болып: 1...2 жылдын аралыгында, зейнетакысын да жонді ала алмай оліп калатын.
Ауру – адамнын тілегін, калауын канагаттандыратын карапайым адіс. Біз буган бала кунімізден уйренгенбіз. Бала ауыра калса, каншама коніл болініп, камкорлыкка боленеді. Асты-устіне тусіп, еркелетіп байек болады. Ата-аналары жумыстан ертелеу келіп, жылы-жумсагын, таттілерін аузына тосады. Бала бірер жума сабакка бармай рахаттанады!
Газиз жаннын ауру беру аркылы аткаратын тагы бір міндеті – озін-озі сактау. Кейбіреулер ауру аркылы нактылы шыргаландардан кашкалактайды, ал енді біреулер шындыктан жалтарады.
Мысалга бас ауруын алайык. Егер жагдай унамаса – басыныз ауырады. Адам шаршаганда желкесі тартып, басы шойын куйгандай болады. Себебі, Газиз жан ауруды беру аркылы демалу кажет екенін білдіріп, озінізге камкорлык жасап жатыр. Ауру кобінесе жаман кылыктардын алдын-алу міндетін де аткарады. Мысалы баспа (ангина) тамагыныз ауырса бет алды сойлемейтін бос созді сойлетпеуге тырысканы т.б.
/Ауруымыз – кара ниетіміздін, жаман ойларымыздын жемісі/
 
«Дене курлысынын уйлесімін біркалыпты устау дегеніміз – тагам мен сусынды талгау, дарет тартібін мукияттау, киім мен ауа тазалыгын сактау, дене мен рух бірлігін естен шыгармау, уйкы тартібін бузбау». Ибн – Сина
Арбір пенде баласы гарыштын бір болігі. Ол гарыштын болігі ретінде, фани-заттык алемде белгілі бір міндеттерді аткарады. Гарыштын жогаргы куші пенделеріне жане баска да жан иелеріне «жансыз» заттарына озіндік сана берген. Осыны біз тіршілік барысында кемелдендіріп барып, мерзім уакытымыз біткенде Жаратушы Иеміздін алдына кайта кайтамыз.
Адам осылайша озінін омір суру барысымен гарыштык агымга, онын жетіліп дамуына озіндік улесін косады. Пенде баласы гарыш деген тутастын бір кішкентай гана жасаушасы екенін коз алдымызга бір сатке елестетейік. Арбір жасаушанын агзада аткатарын белгілі бір міндеті бар. Осыны аткару ушін агзадан куат, коректік заттар алады. Арбір жасаушанын олшеніп берілген омірі бер. Уакыт оте келе картаяды, оледі. Онын орнын жана жасауша алмастырады.
Гарышта да, барлык жан иелеріндегі сиякты екі агым журеді: куру, бірігу (ассимиляция) жане ыдырау (диссимиляция). Денсаулык осы екеуінін тепе-тендігімен аныкталады. Тепе-тендік калай бузылады, сол сатте кай мушеде, кай арада бузылганы ауру турінде белгі береді.
Ойлау жуйеміз осы агымга калай асер етеді?
Ой – куаттын жан-жактылы шогырланган турі. Ол куратын да, куртатын да алапат кушке ие.
Арбір адам: оган кайырымдылык, камкорлык, жігерлендіру, коніл болу калай асер ететінін біледі. Бундай адам озін бакытты сезініп, мамыражай, байсалды, шаттыкка боленіп, дені сау болады.
Егер адамды унемі коркытып, боктаса онын устіне ол адамнын ойы да бузык болса, коп узамай-ак сыркатка шалдыгады.
Бірнеше гасырлар бурын мынандай тажірибе жургізіпті:
Каскыр камаган тордын касына койды байлап койыпты. Бірнеше куннен кейін кой ауырып, арам катыпты.
Адамдар оз омірін оздері курады. Сондыктан, оз омірлерінін жауапкершіліктерін оздеріне гана жуктеуге міндетті. Бірак, олар оздерінін шыргаландарын біреуден коруге немесе істеген куналарін баска біреуге ысырып тастауга адеттеніп кеткен.
Адам баласы омірінде озінін ойынын алатын орнынын манызын тусінбейді, сонынан: «осы шыргаландардын барі кайдан шыгып жатыр», – деп ан-тан болып, алекке туседі.
Озінізде кандай талкандайтын ойлар унемі туындайды? Жиі-жиі кімге ренжисіз, кімді жамандап согесіз, каргайсыз, кіналайсыз? Кімді мусіркейсіз?
/Ой калай озінін талкандау асерін іс жузіне асырады?/ 
«Табигат бірде былай, бірде олай,
Кетері малім емес алдекалай.
Акесі жан, шешесі дене болып,
Коніліміз сол себептен екіталай».    Шакарім аулие
 
Тагы да коз алдымызга тірі агзаны елестетейік. Егер бір жасауша озін гана бузып коймай, баскаларына да ыкпал ете бастаса, онда сол агза катерлі ісік (рак) ауруына шалдыгады. Казак буны: «Бір кумалак, бір карын майды шірітеді», – дейді.
Озініз туралы жаман ойласаныз, кіналі сезініп осы ушін озінізге ренжісеніз, онда озінізді-озініз курту багдарламасы іске косылады. Егер де, талкандайтын ойынызды баска біреуге багыштасаныз (коре алмасаныз, сыртынан жамандасаныз, каргасаныз т.б.) бунда да озінізді куртатын боласыз.
Сіз гарыштын бір болшегісіз гой, онда келесі адам да осы гарыштын кішкентай бір болшегі. Баска адамга жаман ойларды багыштай отыра, озінізді жокка шыгарасыз.
 
/Жатыры ісіген айелдін жазылуы/
 
Емшіге жасы 40-тан аскан жатыры ісік ауруына шалдыккан айел келеді. Ісік будан бес жыл бурын пайда болып, жылдар откен сайын аскына беріпті. Ол айелге: «операция жасамасан катерлі ісікке айланады», – депті дарігерлер. Біракта, айел оларга конбейді.
Алгі айелдін Газиз жанымен байланысканнан кейін, ауруынын себебі аныкталады. Себеп – куйеуіне деген реніш, окпе. Осыдан бес жыл бурын жануясындагы жанжалдан кейін куйеуі арак іше бастайды. Жыл откен сайын ішімдікке тіпті салынып кетеді. Отбасында кунде тобелес, жанжал, боктык, бірін-бірі кіналау. Ісік осы бес жылда жинакталып, корланган реніштін натижесі.
 
Неге тек жатыр ауырады?
Себебі, ауру еркекпен байланысты. Айелдін айелдік касиеті аякка тапталган. Жатыр – айелдік бастаудын, онын айелдік мушесінін бейнесі. Емші мен айел екеуі аурудын тарихын терен казбалай бастайды. Айелдін етеккірінін кыз кезінде бузылганы аныкталады. Бунын себебі, озіне айел ретінде жаман козкараспен карагандыгы. Озін осылай багалау шешесінен берілген екен. Онын шешесі де еркектермен ит пен мысыктай болыпты.
Алгі айел куйеуінін кылыктары: озіне жане жалпы еркектерге деген теріс пікірден туындаганын тусінеді. Осы кітапта баяндалган озін-озі кайта багдарлау адісін колданып, алгі келіншек бурынгы пікірін, еркек кіндікке деген козкарасын тубегейлі озгертеді.
Ол алдымен озін айел ретінде силауды, озіне суйіспеншілікпен карауды жолга кояды. Еркектерге козкарасын озгертті. Сондай-ак алемге коршаган адамдарга. Осыдан сон, бір жыл аралыгында ісігі кайтып, мулдем жогалып кетті. Куйеуімен карым-катынасы тузеліп, ол арак ішкенін койды.
Айта кету керек, бул натиже айелдін озімен-озі орасан зор жумыс істегенінін жемісі. Ол кайтсем де жазылам деп тіледі, калады. Хирургтармен, дарігерлердін комегіне жугінбеді. Озінін ішкі жан-дуниесіне уніліп, озінін ауруынын себептерін залалсыздандырды.
/Откен кундерін ошпес із калдырып, ауру туындатады/
 
«Алла тааладан еш нарсе жасыра алмайсын. Біреуге жамандык жасасан артынан жаксылык жаса, жасаган жамандыгын ушін тірлігінде жазаланасын, біреуден бір нарсе сурама, аманат алма. Екі кісінін ортасында казылык кылма».
Пайгамбарымыз Мухаммед (с.г.с)
 
Алдынгы мысалдардан байкаган боларсыз, аурудын себебі откен шакта жатканын. Газиз жанынызда – откен омірініз жайлы барлык акпарат сактаулы. Бурынгы откен окигалар, реніштерініз, казіргі шактагы шыргаландарыныз – ауруга урындырады. Газиз жаннын бірден кабылдап, уйрену кабілеті гажап!
Бул катты рухани соккы, коркыныш, жакын адамынды жогалту, алдау, саткындык т.б. Белгілі бір жагдайларда Газиз жаныныз осыларды кайта кері айландырып есінізге тусіреді. Мысалы, кіналы болу сезімі, немесе теріс кылыктарын омірінізді озгертіп жіберуі мумкін.
/Тоты кусты таптап кетіп «жынданган» кыз бала/
 
Анасы озінін 14 жасар кызын емшіге алып келеді. Кыз бала кунінен бірнеше кабат 20...30 минуттан колын кайта-кайта сабындап жуа береді. Психиаторлар оны «жынданган» деп, жуйкеге катты асер ететін кушті дарілерді бере бастаган. Емші баланын Газиз жанымен байланыска шыгады. Сол кезде мына жагдай белгілі болады.
Бала 9 жаска толганда, туган куніне тоты кус силайды. Тор болмаганша тоты кус уй ішінде еркін ушып журеді. Кыз бала бірде ас болмеге кіргенде, жерде конып отырган тоты кусты байкамай таптап кетеді. Кусты жерден котеріп алса, оліп калыпты. Баланын колы кан-кан болады. Анасынан корыкканынан кусты апарып коміп тастайды. Болган жагдайды ешкімге айтпайды. Анасына: «тоты кус желдеткіштен ушып кетті», – деп отірік айтады.
Бір жагынан шындыкты жасырган, екіншіден ата-анасын алдаган кінасы ауруынын себебі болган. Баланын Газиз жаны колына жуккан канмен коса, кіналы болу сезімімен де баланы куткаргысы келеді. Кыз бала емшінін комегімен озін кіналы сезіну сезімінен арылып, калыпты жагдайына келіп, сауыгып кетеді.
/«Кызтекеліктен» кутылган бозбала/
 
Емшіге 17 жасар бозбала келеді. Бастапкыда катты уялып, озінін шыргаланын узак айта алмай кумілжіп отырады. Сонан сон, кызара – уяла отырып озінін кыздармен карым-катынасында киындык барын айтады. Бул киыншылык, осы жастагы ар бозбаланын басынан отетін келенсіздік емес еді.
Кыздармен жаксы сойлеседі, біракта жыныстык катынас жасагысы келмейді, буган кызыкпайды, тартып, уйіріп кумар кылмайды. Бірер жыл бурын улдарга кызыга бастаган. Ангіме барысында бірнеше кабат: «Менін «кызтеке» болгым келмейді. Еркек болгым келеді. Менін айелдерге баргым келеді», – деп кайталап айтады.
Емші екеуі онын Газиз жанынан бул ман жайдын жонін біледі. 12 жаска толганда баска ул балалар сиякты, бул да кыздардын дене мушелерін кызыктай бастайды. Оздерімен бірге окитын бір кыз балигатка ерте толып, екі анары бултиып, боксесі булгандап, балтыры жалтырап айелдік белгілері ерте білінеді. Бала озінін досы екеуі осыны колымен устап, коздерімен кормекші болады.
Даретханада кызды андып турып, бас сап устап алып шешіндіріп карайды. Колдарымен сипалап кореді. Канагаттанады. Алгі кыз ботадай боздап, болган жайтты анасына айтады. Анасы улдын шешесіне келіп, сенін улын менін кызымды зорламакшы болды деп кубылтып айтады. Улдын шешесі баласын сілікпесі шыкканша сабап, урады. «Ендігарі кыздармен мундай жасаушы болма! Естисін бе? Ешуакытта кыздарга жолаушы болма!».
Бул жагдай біртіндеп умытылады. Біракта, баланын Газиз жаны кыздарга жолауга тиым болса, онда улдарга жолайык деген кортындыга келеді. Себебі, ул балаларга жакындауга тиым салынган жок кой. Алгі бозбала озінін «кызтекелік» жагдайын тусінгеннен кейін, калыпты жігітке айланды.
/Адам ауырсынганын Газиз жаннын тунгиыгына туншыктырып тастайды/ 
«Озімнен кейінгі калатын умбеттерім ушін уш нарседен коркамын: напсіге беріліп тура жолдан таю. Озін-озі жаксы корушілікке, сезімкумарлыкка беріліп кетуі. Гылымга, білімге ие бола турып, білімсіздіктін ісімен айналысу».
                          
Пайгамбарымыз Мухаммед (с.г.с.)
Адам озінін жагдайынан малтыгып шыга алмаса, онда жан-сезімінін ауырсынганын Газиз жаннын тунгиыгына туншыктырып тастайды. Белгілі бір жагдайда жан-сезімінін ауруы, адамнын санасынан тыс калкып шыгады. Бул кезде осынын козін тауып, залалсыздандыру керек.
/Танаудан агатын су – булыгып жаткан сагыныштын коз жасы/
 
7 жасар кыз бала жактырмайтын (аллергия) тумауынан зардап шегеді. Айдын белгілі кундерінде тымау кайталанып отырады. Танауынан су агу жарты жыл бурын басталган. Себебі, баланын 17 жасар немере агасын аскерге алады. Баланын агасы согыс журіп жаткан аймакка таяу жерде аскери барышын аткарады.
Агсы баламен бірге турган. Акесі кунделікті жумыста болгандыктан, бала агасына абден бауыр басып алады. Танаудан агатын су – булыгып жаткан сагыныштын коз жасы болатын. Буны баланын Газиз жанынын коркынышы, сагыныш сезімі, аяушылыгы, уайымы курды.
/Аурулардын туындайтын негізгі себептер/
 
«Озінін ауруын тусініп, емделуге азірліктін озі жазыла бастау». Сервантес
1. Адамнын Газиз жаны – аурудын комегімен жайлы жагдай жасагысы келеді.
 
2. Ауру – сіздін кара ниетініз, жаман ойыныздын, теріс кылыктарыныздын сырткы корінісі.
 
3. Откен кундердін тажірибесі – откендегі рухани соккы, сезім кубылысы.
 
4. Бала кунінізден калыптаскан Газиз жаныныздагы омірлік багдарламанын асері – ауруды сенім аркылы туындату.
5. Астарлы, кос магыналы создерді колдану.
Кыскаша кортындыласак:
1. Адамдар оз ауруларын оздері туындатады. Сондыктан ауруынын себебін аныктап, оздері жазылып алуларына болады.
2. Аурудын себебі сыртта емес, ішкі жан-дуниемізде.
Олар томенгідей:
а) Оз омірінін мані мен магынасын тусінбеу. Жарык дуниеге не ушін келгенін білмеу.
б) Гарыштын зандылыгын, букіл алемдік аділеттілік Карымта занын сактамау, одан бейхабар болу.
в) Газиз жанында – олтіретін ойлардын, жаман кылыктардын, келенсіз сезім кубылыстарынын болуы.
3. Ауру – Гарышпен тепе-тендіктін, уйлесімділіктін бузылганынын белгісі, хабаршысы.
4. Ауру – кара ниетіміздін, зиянды ойларымыздын, жексурын кылыктарымыздын, каралы калауымыздын сырткы корінісі. Осылайша Газиз жанымыз – бізді кара ниет пен жаман кылыктарымыздан, теріс ойларымыздан коргайды.
 
VI ТАРАУ. АДАМНЫН ТАНІ 
«Кулкы жаман адам озін-озі азаптайды. Кімнін уайымы кобейсе, сонын денсаулыгы нашарлайды. Кім де кім адамдар мен айтыса беретін болса онын абройы кетеді».
Пайгамбарымыз Мухаммед (с.г.с.)
 
Біздін денеміз – озіміз омір суретін алемді кабылдайтын курал. Таніміз біздін козкарасымыздын, ойлау жуйеміздін сырткы корінісі, немесе ішкі жан-дуниеміздін айнадагы сиякты шагылысы, бейнесі. Біз ауруды озіміз жасаймыз. Ауру – озіміздін тартібіміздін, озімізге айтып турган белгісі. Осыны тындап уйренуіміз кажет.
Біздін денеміз – арбір ойымызга белгілі кубылыс арекетін береді. Жаксы ойлармен, суйіспеншілікпен баламызды камкорлыкпен мапелеп, аялаганымызда – сынгырлаган денсаулык, керемет котерінікі коніл-куймен жауап кайтарады.
Керісінше кара ниет, жексурын кылыктар, бузык талкандайтын ойларымызга – ауру, куйзеліс, зардап, азаппен жауап береді. Біз денемізді озіміз тандаймыз. Сондыктан, озіннін сырткы келбетіне канагаттанбай реніш білдіру оте кауіпті. Біздін Газиз жанымыз – дененін пайдасы ушін ойлау жуйемізге, істеген кылыктарымызга орай осы денені курды. Бул осы фани-заттык алемде белгілі максаттарды іске асыратын куралымыз.
Біздін денеміз озіміздін ойлау жуйеміздін жемісі. Сондыктан, танімізді сымбатты, серіппелі, адемі кылгымыз келсе Газиз жанымыздагы бурынгы калыптаскан ойлау багдарламасын озгертуіміз кажет. Оз дененді осы калпында кабылдап, оны суйудін, жаксы корудін манызы ерекше.
Дененін сол жагы – айелдін куатынын, ананын, келісімшілдіктін, тыныштыктын, мамыражайлыктын, сінірудін, конбістіктін белгісін сипаттайды.
Дененін он жагы – Акенін, еркектік куаттын, нагыз еркектіктін, кожайыннын, жетекшінін, камкоршынын, тіректін, калканнын белгісін сипаттайды.
Адамнын біртутас екенін умытпаныз. Онда еркектік те, айелдік те куат айланып турады. Еркектерде еркектік куат бултиып білініп турса, айелдерде керісінше білінбейді. Еркектік куаттын касиеті – жауапкершілік жане тауелсіздік. Еркектік куат – куруды, жоктан бар жасауды, тартіппен ережені бір арнага тогыстыруды білдіреді. Еркектік куатта Кун табигаты бар, сондыктан козгалгыш арі іскер.
Арбір ер бала, жасоспірім, бозбала озінін мінез-кулкынын белгілі бір касиетін дамытуга тиіс, сонда оте куатты болады.
 
«Куйеуі айелін шакырса, дуга (тілек) устінде отырса да, дугасын токтатып куйеуінін алдына келуі керек. Куйеуі руксат бермесе айел напіл (каза болган) тута алмайды, себебі парыз оразаны руксатсыз тутады. Еркектен руксатсыз біреуге, бір нарсе бермесін. Егер берсе сауабы еркекке, кунасі айелге болып калады. Айел еркектен руксатсыз бір жакка кетпеуі керек, кетсе уйге келгенше періштелер лагнет айтып турады. Куйеуі залім болса да, ол уйге оралганша Алла тагала жане періштелер оган каргыс айтады».   Пайгамбарымыз Мухаммед (с.г.с.)
 
Айелдік куаттын касиеті – молшылык, жуастык, конбістік. Айелдік куатта Ай табигаты бар. Ол сондыктан момын, жуас, конбіс. Арбір кыз бала, бойжеткен озінін мінез-кулкында осы касиеттерді дамыта беруі тиіс, сонда бакытты болады.
Айелдін куші – турмыстык кеністік жасап, от басы-ошак касында береке, татулык, суйіспеншілік куру. Біздін ата-бабаларымыз еркек пен айелдін арасында уйлесімділік болуын терен тусінген. Жаратушы еркекті артык кылып жараткан. Казак: «Алтын басты айелден, бакыр басты еркек артык», – дейтіні осы.
Озініздін ата-ананызга деген козкарасынызды кайта караныз. Аке бала ушін – гарыштагы еркектік бастауды білдірсе, ана – айелдік бастауды білдіреді. Озін туралы жане карама-карсы жынысты пенделерге деген келенсіз ойлардан арылыныз. Осылай істегенде, сіз омірініздін сол жагы мен он жагын тенестіресіз.
 
/Адам анасынын жатырында калай дамиды?/
 
"Атанын шахуатынын коп кой мані,
Ананын курсагында кан болганы.
Кус пен адам болар деп кім айта алар,
Олі кан мен жаны жок жумыртканы.
 
Басында онын киімі шахуат еді,
Кызыл кан, ак жумыртка кигені ані!
Денесі неше миллион кубылса да,
Онын жаны – баягы ескі жаны.
 
Сезімінін зорайып, азаймагы –
Кандай турде болганнан онын тані.
Кайда барса, ол озін "озім" дейді
"Озім" деп денесі емес, жанды айтканы.
 
Сол жаннан тіпті "озімдік" жогалмайды,
Есеп емес, сан оліп, сан кайтканы". Шакарім аулие
 
Жан иелері адам денесін алу ушін узак сатылы (эволюциялык) даму жолынан
отеді. Козгалатын жане козгалмайтын тіршілік иелерінін барінде де сана болады. Ол таста, минералдарда, агаштарда т.б. Таулардын, жоталардын осетінін, агаштын коріп иіс сезетінін галымдар баягыда-ак далелдеген. Ен томенгі сана таста, минералда, сонан кейін осімдіктерде, онан жогары балыктар – дам сезуі жетілген.
Араларда иіс сезу жетілген болса, жыландардын есту кабілеті ерекше. Кустар тулганы не озінін жемтігін биіктен жаксы коре алады. Кустардан да жаксы дамыган торт аякты хайуандар, ал осылардын ушар басын адам тектестер туйыктайды. Осы косамжарлыктан адамнын гана жаны азат бола алады.
Адамнын санасы туарда анасынын жатырында жатып эволюциялык дамудын барлык сатыларынан отеді. Урыктанган кезде еркектін шахуатынын айелдін жумыртка жасаушасымен косылып – бес тауліктен кейін жасауша жумырткасынын боліну натижесінде тамшы пайда болады.
 
10 куннен кейін тамшы оріктей болып не жумырткага, не кауашакка айналады. Алгашкы айда бас, екінші айдын аягына таман – кол, аяк т.б. дене мушелері пайда бола бастайды. Ушінші айдын сонында аяк пен колдын саусактары, шаш, суйектер, тері, жыныс мушелері мен тесіктер пайда болады.
Торт айдан кейін кулын мушелері тугенделіп бітеді. Бесінші ай аякталар кезде – жан аштык пен шолді сезеді, ал алтыншы айдын бітісінде су кабымен капталып жатырдын не он, не сол жагына орналасады. Он жакка орналасса еркек бала, ал сол жакка орналасса кыз бала болганы.
Анасынын жатырында болашак адам оте жаман жагадайда болады, бірак сана томен болгандыктан осы азапка шыдап кетеді. Саби мойны кисайып басын ішіне карай тыгып алып тізесінін колымен жауып томен карап буктеліп жатады. Егер улкен адамды осындай жагдайга салса бірнеше минутта омір сурмес еді.
 
Жеті айдан кейін санасы оянады, озіне соккан желдін лебін сезеді. Озінін тар капаста жатканын білген адамнын жаны журегінде орналаскан Газиз жанынан - Алладан  осы капастан алуын сурайды жане Оны умытпаска ант етеді.
Біракта, жарык дуниеге келіп ата-анасынын аялы алаканы мен камкорлыгына боленгеннен кейін берген анты есінен шыгып кетеді. Осы алемде барлык адам баласы айтеуір бір кезде ант-су ішеді, біракта осы фани-заттык жалган, откінші алем сиякты олардын да ант-суында патуа болмайды. Атанын шахуатынын (урыктын) мані шынында да коз жетпейтін теренде жатыр.
Себебі, жан иелерінін келешек оміріндегі коретін бакыты мен корлыгы, адамшылык касиеттері осы шахуаттын куат туріне, онын ана курсагына тусу уакытына, жагдайына жане баска да коптеген себептерге байланысты. Кандай жан иесі болса да урыктан, не болмаса жумырткадан тарап, омірге келеді.
Адам баласы омірге келу ушін ауелі аке шеше курсагына озінін урыгын салу керек, ал шеше одан арі оны бала калпына келтіріп калыптастырады. Ягни, аке – жаратушы, ал шеше – калпына келтіруші. Бундай ойларды Шакарім мен Абай аспан, не болмаса кун мен жер, олардын арасындагы байланыс туралы жазылган олендерінен алуга болады.
Кун мен жердін арасындагы махаббаттан букіл жер бетіндегі жан иелері туып, омірге келеді. Махаббатка жан тартылып шахуатпен ана курсагына туседі. Шакарім айтпакшы, басында онын киімі шахуат еді. Ананын курсагына тускен сон жан ананын урыгына оранып кызыл кан калпын алады. Арі карай жан озінін рухына байланысты, акын созімен айтканда, неше миллион кубылып, озіне дене калыптастырады.
Рухтын касиеттері жан иесінін откен омірінін натижесіне байланысты. Бірак, денесі озгерсе де, онын жаны – баягы ескі жаны болып, озгермейді. Себебі, жан мангілік.
Медицинанын далелдеуіне караганда ана курсагында онын денесі осу барысында артурлі болып озгереді екен.
Курсактагы баланын денесі балыктын калпынан бастап, жер бауырлаушылар, кустар жане баска да турлі хайуанаттардын калпын алып, акыры адам турін алады. Бул – материалдык гылымга тусініксіз кубылыс болып корінгенмен, рухани тургыдан алсак, оны тусіндіруге болатын сиякты.
Омірдегі корген тажірибенін барлыгы жан иесінін генасында жазылып, ол келесі омірлерде озінін корінісін береді. Откен омірдегі тажірибе корінісін біз инстинкт деп атап журміз. Арбір дене турінде озіне лайык инстинкт бар. Сонын аркасында барлык жан иелері озіне тиесілі омір турін алып, калткысыз омір суреді.
 
Шакарім созімен айтканда, сезімінін зорайып, азаймагы – кандай турде болганнан онын тані. Сонымен бірге, ол кандай тан алса да озін "озім", ягни, жан деп айтканы. Мысалы, жылан жоргалайды, кус ушады, ан жугіреді деген тарізді. Олардын барлыгынын негізі – жан. Ен сонында адам калпын алады.
Жаннын откен омірі онын рухында жазылып калгандыктан, курсактагы рух озіне дене калыптастыру барысында откен омірдегі денелерін тагы да есіне тусіріп, бірінен кейін бірін калыптастырып отеді. Курсактагы бала денесінін турлі жануарладын бейнелерін алатыны осыдан болса керек.
Бірак, табигаттын сырлы зандылыгы бойынша, ол бул жарык алемге келгенде озінін откен омірлерін умытып, олардын ен негізгі корытындыларын гана калдырады. Мысалы, жана туган баланы ешкім де емшек емуге уйретпесе де, озі еме береді.
Откен омірдін адамнын есінде сакталмауы тагдырдын бейімділігінін бір корінісі. Егер адам откен омірінде жауласканын білсе, ол бул омірде онымен бірге тіршілік кура алмас еді. Ол озінін откен омірінде жау болганын умытып, бул омірде оган дос болып келіп, озінін карызын отеуі мумкін.
Анага берілген шахуаттын кундылыгы акенін касиеттері, кім екеніне байланысты. Егер акенін шыккан тегі, омір суру адісі, жан дуниесі жаксы болса, арине, шахуаттын кундылыгы да соган сайкес жогары болады. Барлык омір коріністері біздін хромосомымызда, арбір жасаушамызда жазылып, сакталып отырады.
 
Егер ата-тегімізде жаман касиеттер мен аурулар болса, ол урпакка беріліп, тузету оте киынга согады. Жерге отыргызган урыктын келешек тегі агаштын турі мен касиетін беретіні сиякты, акенін берген шахуаты да келешек урпактын кадір-касиетін аныктайды.
Баланын анасы тогыз ай бойы курсагында баланын танін гана калыптастырып коймайды, ол онын акесі берген шахуаттын жаксы-жаман касиеттерін де осіреді. Бул – ен ауелі ананын озінін кадір-касиетіне, сонан кейін онын сол кездегі коніл куйі, ойлаган ойлары мен сезімдері, омір суру калпына байланысты.
Ягни, осімдік урыгы ушін жердін кунарлыгы кандай манызыды болса, ана курсагынын касиеттері де шахуаттын жетілуі ушін сондай манызы бар. Ананын озінін касиеттері мен онын бала котеру кезіндегі калай тамак ішу, уйыктау, озінін коніл куйін баскара білу касиеттеріне байланысты келешек наресте калыптасады.
Мысалы, гарыш кеністігінде біздін жер теріс полюс болып озіне алемдегі озіне керекті заттарды тартады. Ал алем кеністігіндегі жулдыздар, онын ішінде кун де, он полюс болып табылады.
Уакыттын ар сатінде жерге асер жасайтын галамшарлардын (планеталардын) асері артурлі болгандыктан, сол кездегі туган жан иелерінін тагдыры да артурлі болады. Оларга сол саттегі галамшарлардын озара байланысы асер етіп, сол байланыс адамнын алдагы омірін баскарып отырады. Астрология гылымы, міне, осы зандылыкты білу аркылы адамнын келешек омірін болжай алады.
Гарыштагы ерітінді – эфир, ал батарея Кудайдын алемдік корінісі болып, осылай гарыш кеністігіне куат беріліп, барлык галамшарлар (планеталар) арсында уздіксіз озара байланыс болып жатады. Теріс полюске – жер, айел жыныстылар, ал он полюске – кун, еркек жыныстылар жатады.
Сондыктан, ана курсагындагы урык озіне керекті заттарды тартып бала денесін кураса, жер курсагындагы осімдік урыктары да оздеріне жерден, куннен, гарыштан оздеріне керекті заттарды тартып, оз денелерін курайды.
Урык касиеті кандай болса, ол озіне сондай касиеті бар заттарды тартады. Урык маскунем, кунахар адамдікі, не болмаса рухани жетілген, иманды адам болуы мумкін.
Урык та, соган байланысты, озіне соган сайкес заттарды тартып, болмысын курайды. Сондыктан, туган бала маскунем, хайуан болып, не болмаса адамгершілігі улкен адам, аулие болып шыгуы мумкін.
Ерітінді – ананын каны. Кан букіл денені аралайтын болгандыктан, онда адамнын кандай тамак ішкені, не ойлап, не сезгені – барлыгынын асері бар. Анод, он полюс бастагы ми зат (ойлар) боледі де, ол заттар кан аркылы шахуатка жетіп, онын назік жане турпайы болмыстарын калыптастырады.
Егер анасынын басында "коргасындай" ауыр, кайгылы ойлар болса, онда шахуат та сол "коргасындай" заттармен жабылып, туган бала уайымшыл, ауру, зардапты, акылы томен болып калыптасуы мумкін.
Егер ана – келешек баласынын кокірек козі ашык болсын десе, ол басына "алтын" орналастыруы керек. Ягни, ана жаман ойларга жол бермей, тек кана жаксылык ойлап, коніл куйін жогары устап, рухани музыка тындап балага "алтын" жіберіп отыруы керек.
Сонда шахуат кымбат металлмен капталып, дені сау, акылды, сулу, барлык киыншылыктарга тозімді, кымбат бала туады. Бундай баланын келешегі зор, ата-анасына куаныш, еліне тірек болады.
Міне, осынын барлыгы аягы ауыр айелдердін оздерін дурыс устап, оте катан бакылауда болуынын зор манызын корсетеді. Адамзат урпагынын келешегі айелдерге коп байланысты, сондыктан олардын табигаттын осы зандылыгын мукият білгендері жон.
 
Бала дуниеге келген сон да енді оз болмыстарын калыптастыратын заттарды озін коршаган ортадан, табигаттан алады. Сондыктан баланын коршаган ортасы онын келешектегі омірін аныктайды.
Ал, шахуаттын озіне жасалган жагдайларды барынша утымды пайдалануы онын озінін рухани касиеттеріне, ягни, жаннын туа біткен касиеттеріне байланысты болады. Жан касиеттері – онын откен омірлерінін натижесі. Бул – барлык омірдін мані. Адамнын баска жан иелерінен айырмашылыгы да осы манде жатыр.
 
Тукым куалау зандылыгы бойынша, адам болмысынын кундылыгы ен ауелі шахуаттын касиетіне, ягни аке тукымына;
сонан кейін, ол шахуаттын курсактагы дурыс осу жагдайына, ягни ана касиеттеріне;
туганнан кейінгі оскен ортасына; жане озінін жан талабына байланысты болады.
Біздін казак халкы осынын барін білген. Сондыктан ар адам озінін жеті атасын білген. Казекем: "Жеті атасын білмеген жетесіз" деген оте терен магыналы философиялык ойды тегін айтпаган. Болашак урпак жеті ата-бабаларынын рухында гылыми турде айтканда генінде (генетика гылымы осыны зерттейді)жазылган багдарлама бойынша омірге келеді.
/Айелдін жукті болуы/
 
Омір агынынын жана бастаганын, осы алемге келуге дайындыктын белгісі. Айелдін бала котеруіне дейінгі, жукті болганнан кейінгі кезендн ылги жанына жайлы жагымды сезімдерге боленудін зор манызы бар. Маселе мынада. Анасынын ойы баланын Газиз жанындагы багдарламасына сініп, баланын денсаулыгы мен тагдырына асер етеді.
Мысалы, жукті болганда баланы алдырып тастау ойымен туган бала: алжуаз, алсіз, аурушан, корганыс кабілеті томен болып жарык дуниенін есігін ашады. Ансынын кара ниеті мен жаман ойыны аркылы, балага озін-озі курту багдарламасы беріледі.
/Жукті болган кездегі улану/
 
Егер жукті айел озінен-озі уланса, онда Газиз жанында бала тапкысы келмейтін ойдын тыгылып жатканы. Онын агзасы бойына біткен баланы кабылдамай жатыр.
Кей кезде жукті келіншек болсанардын алдында катты уланады. Себебі, онын анасы де ауыр босанган. Осы коркыныш кызына берілген.
Келесі сатте, келіншектін ойында бала табуга алі ерте, алдымен окуымды бітіріп алып табамын деген ой болган. Бундай жагдайда Газиз жан ен ынгайлы жагдайды тандап алады. Сондыктан, осы жуктілікті кабылдап, озіннін Газиз жанына сенім білдіріп, баланнын дені сау болуына жагдай жасауа міндеттісін.
 
/Тусік тастау/
 
Газиз жанында катты коркыныш, урей бар. Болашакка деген сенімсіздік, босанар алдындагы коркыныш. Бул еркекке сенбеуден де болады. «Мені тастап кетсе кайтемін. Баламен жалгыз каламын гой». Не озінін кушіне сенбеуі: «Казір емес – кейін». Жуктілік мерзімнен, уакытынан бурын болды деген кате сезім де, тусік тастатады. Бунда да, келіншектін Газиз жанында бала тапкысы келмейтін жаман пигыл, кара ниет бугып жатыр. Бул сатте де агза баланы кабылдамайды.
 
/Тусік тастаган келіншектін омірден алган сабагы/
 
Емшіге урімдей жас келіншек келеді.
– Маган комектесінізші.
– Не жагдай болды?
– Бір ай бурын баламды жогалттым, тусік тастадым. Озімді кайда коярымды білмеймін, тунде уйыктай алмаймын. Озімді оте кіналі сезінемін.
Келіншектін Газиз жанымен байланысканнан кейін мына жайт аныкталады. Жарты жыл бурын бір жігітпен танысады. Бір айдан сон бала котереді. Жігіт жануя куруга, аке болуга алі дайын емес. Ол баланы алдырып тастауын отінеді.
Кыз оган ренжіп, бала тауып, оны жалгыз асырап жеткізуге бел буады. Булай істеуіне кыздын аке-шешесі де карсы болады. Кыз уш ай бойы шешімге келе алмай, кобалжып журеді. Ол озінін жануялык омірі осылай басталады деп куткен жок еді. Баланы тусам ба, тумасам ба деген кудік мендеп алады.
Іштегі баланы алдырып тастауга кеш. Жігіт кайта келіп, турмыска шыгуын усынады. Окпелеген кыз, турмыска шыгудан бас тартады. Міне осы шыргаландардын салдары тусікке акеп тіреді. Бул жагдайда кім кіналі? Сенсеніз, кіналі жан жок. Кызга да, жігітке де омірдін осы кырын оту кажет болды. Екеуі де осыдан жаксы кортынды сабак алды.
Емшінін алдына бірнеше келгеннен кейін, келіншек озін кіналау сезімінен кутылып, оз омірінін жауапкершілігін озіне жуктеуді уйренді. 
/Бала котермеу/
Егер айел бала котермесе, онда онын Газиз жанында, баланын жанын жоятын багдарламанын болганы. Газиз жаннын катты карсылыгы, сабидін Газиз жанында бірнеше есе артып орши туседі. Бундай бала омір суруге кабілетті болмайды. Айелдін Газиз жанында баланы куртатын багдарлама бар. Барлык дін агымдарында айел жеміс беретін – жермен, танмен суреттеледі.
Еркек – рухани рухпен, урыктандырушы ретінде бейнеленеді. Куранда еркектін жануядагы міндеті мен айелдін міндеттері таска кашагандай анык, нактылы жазылган. Еркектерді жек коретін айелдер бала котермейді. Бундай айел рухты жек кореді. Осынын барі онын Газиз жанында багдарлама турінде жазулы. Айелді кемсітіп жек коретін еркек, жердін касиетін жокка шыгарып, ауру тан алады. Кобінесе бел кушінен айрылады.
/Екі кабат баласын алдырып, екі кабат бала жатырынан тыс біткен/
 
Емшіге жатыры ісіген айел келеді. Ісіктін себебі – Газиз жанында еркектерді жек коретін багдарлама бар.
– Мен ушін олардын мулдем болмагандары жаксы, – дейді емшіге.
Алгі айел екі кабат баласын алдырып, екі кабат бала жатырынан тыс біткен. Балалары жок.
/Кей кезде бала котермеуге айелдін кара ниеті себеп болады/
 
Бір айел жігітті аркандап устау ушін, оган бала тауып беруді ойлайды. «Содан жукті болсам, ол мені тастап кетпейді. Борыш сезімі оган жібермейді». Онын жакын курбысы: «Сен кандай акымаксын. Кетем десе бір де бір еркекті баламан байлай алмайсын. Тек озіннін жане баланнын омірін бузасын. Оган жабыса бермей ажырас, немесе ортак тіл тап. Сонда, барі калпына келеді».
Ол курбысынын созін кулагына да кыстырмады, озінше жасады. Жанталасып емделіп, каншама демалыс аймактарына – курорттарга барса да, жігіттен бала котере алмады. Бірнеше жылдан сон ажырасып тынды. Жарты жыл отпей баска еркекпен косылып, оган турмыска шыгып, бір жылдан кейін кыз бала дуниеге келді.
/Коркыныш – омір агымына карсы болу/
«Акыл да, ашу да жок, кулкі де жок,
Тулап, кайнап бір журек кылады алек.
Біреуінін куні жок біреуінсіз,
Гылым сол ушеуінін жонін білмек».     Абай
Келешегіне сенімсіздікпен карау да бала котермеудін себебі болуы мумкін. Балалар біздін болашагымыз гой. Газиз жанынызда бала тууга деген дайындык болмайынша, урыктанумен шыргалан бола береді. Тыгырыктан шыгатын бір гана жол бар. Озініздін ішкі жан-дуниенізді зерттеніз. Осы жерден бала котермейтін себебінізді аныктай аласыз.
Кей кезде дене мушелерім бузылып: олпы-солпы болып, коркімнен, кулын мушелерімнен айырылам деген коркыныш та, бала котермеудін себебі болады. Айелдін босанганнан кейін адемі болмай калады дегені жай ашейін аныз. Егер айел тандік те, руханилык та жукті болуга дайын болса, онда бала котергенде агзасы гулденіп, кулпырып кетеді.
Босанганга дейін озін-озі кутетін айелдер, бала тапканнан кейін де – адемі, сулу, сымбатты калпын сактай береді. Сабиін камкорлыкка алып, жана адамды мапелеп-осіріп тарбиелеу – айелді мейірбан, адемі кыла тусіп онын оміріне жана ман-магына береді, ана болудын бакытын басынан кешеді.
Бала котермеген ерлі-зайыптылар кем дегенде бір жыл жыныстык катынастан аулак болып, осы аралыкта озінін от басы – ошак касы, бала туралы ойларын кайта тонкеріп карап: бала таптыруга, табуга оздерін дайындауы шарт.  Ерлі-зайыптылар жаман кылыктардан арылып, агзасын ашыгу аркылы тазалап (аптасына бір кабат 24...36 сагаттан) озінін денсаулыктарын шындауы кажет. Ен бастысы омірге деген озініздін козкарасынызды тубегейлі озгерту.
VII ТАРАУ. АУРУЛАРДЫН ТУРЛЕРІ
 
«Алла киямет куні айтады: «Ей, адам баласы! Ауру болдым, маган келіп конілімді сурамадын». Адам айтады: «Уа, раббым, Сен букіл алемнін паруардігарі болсан, менін калай коруім мумкін еді? Алла айтады: «Паленше деген адамга ауырып жаткан кезінде барып конілін сурамадын, егер барганында онын касынан мені корген болар едін». «Ей, адам баласы! Озін тамактандын, бірак мені жоктамадын». Адам айтады: «Уа, раббым, Сен букіл алемнін патшасы болсан, мен Сені калай тамактандыруым мумкін?» Алла айтады: «Пален пендем муктаж болып алдына барганда, сен онын кажетін отемедін. Егер сонын муктажын отегенінде, сол жерден мені тапкан болар едін». Пайгамбарымыз Мухаммед (с.г.с.)
/Бізде артык муше бар ма? Біреуін алып тастаса не болады?/
 
Бізде артык муше жок. Москвада академик Ивашкиннін (Мокванын гастрология институтынын профессоры) пікірі бойынша бауыр, от, от жолдары, барып ток ішекке жалгасады. Екеуінін арасында (офинктер Одди) какпа бар, ол унемі жабык турады, ал тамак ішкенде 30...40 минут ашык турады. Себебі от кабынын ішіне бауырдан келген от жиналады. Сіз тамак ішкенде мидан, отке какпаны аш деген буйрык келеді. Келген буйрыкты от орындайды да, ултабар от арасындагы какпаны ашады. От жеген тамакка аралсып оны кортады.
Коз алдынызга елестетініз, дарігерге барып каралдыныз. «Отінізде тас бар, ол кейін козгалып от жолын бітеп тастауы мумкін. Сондыктан отті казір сылып алап тастаган жон». Дарігер дурыс айтып тур. Енді ойланыз, тамак ішкеннен кейін мидан какпаны аш деген нускау келді. Бірак оны орындайтын орындаушы жок!
От ултабарга келмейді де, жеген тамагыныз кортылмайды, ал бауырдан от боліне береді. Ол (поджелучная железа) уйкы безге барады да, баска мушелерді буза бастайды. Сойтіп адамнын ас корту агымы бузылыды. Біз отті алып тастау аркылы ас корту агымынын жумысына араласып кеттік.
Тасы болса да, жаман жумыс істесе де от орнында болганы дурыс.
Кытайлар есептейді: Агзадагы ен басты мушелер журек, буйрек, кок бауыр. Ал кок бауыр ен манызды куат (энергия) беретін муше. Осы кок бауырды, ішкі мушелерден кан токтамаса оп онай сылып, онша керексіз муше ретінда алып тастайды. Осынын салдарынан агзанын куат козі бузылып, аурудын ен бірінші себебі, куат (энергия) жогалады. Кытайда сондай-ак айел адамнын жатырын алып тастауга руксат етілмейді. Себебі, бул муше де куат (энергия) орталыгы болып табылады.
Откен гасырдын 60-шы жылдары Америкада тажірибе жургізіп 100 баланын 3 жаска толганда сокыр ішектерін алып тастаган. Келесі топтагы 100 баланікін алмаган. Бакылау барысында сокыр ішегі алынбаган балалар кабілетті, акыл ойы жаксы дамып денсаулыктары жаксы болган.
Ал сокыр ішектерін алып тастаган балалар керісінше аурушан, кабілетсіз, таяз ойлы болып оскен. Кішкентай гана сокыр ішектін мига асер ететінін галым – дарігерлер болжай да алмаган. Будан шыгатын кортынды, табигат адам агзасына еш кандай артык муше жаратпаган. Сондыктан ешбір мушенізді алып тастауга асыкпаныз, ізденініз!
/Балалар аурулары/
«Ата – аскар тау,
Ана – бауырындагы булак,
Бала – жагасындагы курак». Казактын макал-мателдері.
Балалардын ойлау жуйесі еркін – ол кунделікті куйбін тіршіліктін артурлі кедергілері мен кокыстарынан таза. Ата-анасы мен бала унемі рухани карым-катынаста – біртутас. Баланы емдегенде балага ата-анасын кору шарт емес. Себебі, баланын Газиз жанында ата-анасынын ойлары, сезім кубылыстары, істеген кылыктары жайлы толык акпарат бар.
 
Бала барін біледі. Тек кана озінін сезімдерін созбен жеткізе алмайды. Сондыктан, ата-аналарында бір шыргалан болса бала ауырады, озін тусініксіз калыпта устайды. Мына пікірді копшілігініз білетін шыгарсыз: «Ата-анасынын кунасіна баласы жауап береді». Бул – Акикат.
Балалардын барлык аурулары онын аке-шешесінін ойларынын сырткы корінісі. Буны білудін зор манызы бар. Аке-шешесі оздерінін тартібін, жаман кылыктарын, келенсіз ойларын тузеп, баласынын жазылып кетуіне комектесе алады. Ата-аналардын білулері шарт – баланын ауру себебіне олардын еш кіналары жок. Ауруга белгі ретінде карау керек. Баланын ауруы – букіл отбасына ескерткен белгі.
Балалар ата-анасынын болашагы жане олардын карым-катынастарынын сырткы корінісі. Баладан, біз ересектер: дурыс алде бурыс жасап жатырмыз ба, бірден байкауга болады. Баланын ауырганы – ата-анасына берілген белгі. Олардын карым-катынастарында бірдеме дурыс емес. Осыны біріккен кушпен талдап, жануяда уйлесімділікті, татулыкты, тыныштыкты орнататын кез келді. Баланын ауруы – акесімен-шешесіне оздерін озгертетін уакыт болды деген белгі!
Ересектер оздерінін кулыншактары ауырган кезде не істейді? Олар баласынын ауырганын белгі деп тусіне ме? Арине жок.  Аке-шешесі баласынын аузына неше турлі дарі-дармектерді тыкпаштайды. Осы арекеттерімен келіп турган белгіні туншыктырады. Осындай надандык, баланын ауруын онан арман аскындырып жібереді. Ауру ешкайда жогалмайды, теренге сунгіп баланын назік денелерін талкандауды жалгастыра береді.
Балалар оз аке-шешесін оздері тандайды. Ересектер де солай. Гарыш, Жаратушы откен омірлеріне сайкес, ар балага озіне лайык ата-ана тандап береді. Кейбір баланын жаксы молшылык пен байлыкка шомылган жануяда, енді біреуінін нашар, кедей отбасында дуниеге келуі – букіл алемдік аділеттілік Карымта занымен іске асады. Бул жерде букіл алемдік аділеттілік Карымта заны мултіксіз жумыс істейді. Бунын барі баланын откен омірлеріндегі істеген жамандыгы мен кайырымды істеріне байланысты.
Бала акесі мен шешесін кайталайды. Онда гарыштын аталык та, аналык та касиеттері бар. Баланын Газиз жанында ата-анасынын ойлары, сезім кубылыстары, кылган кылыктары сактаулы. Аке – гарыштын аталык белгісінін, ал айел – аналык белгісінін бейнесі.
Егер аке-шешесінін ойлары бузык болса, онда бала оларды біріктіре алмайды, білмейді. Осы сатте Озін не тусініксіз тартібімен, не ауруымен білдіреді. Сондыктан, ата-анасы оздеріне, коршаган Алемге, бір-біріне калай карайды, баланын денсаулыгы да солай болады.
/Кызганшактыктын, жауыздыктын зардабы/
 
Кішкентай сабиде кояншык (эпилепсия) ауруы басталады. Жиі-жиі кайталанады. Дарі жагдайын онан арман томендетіп жібереді. Аке-шешесі «халык емшілеріне», баксы-балгарлерге апарады. Бул уакытша женілдік береді. Сонан сон акесі сабиін емшіге алып келеді.
– Сіз оте кызганшак адамсыз, – дейді емші. Кызганшактык Газиз жанынызда: жауыздыктын, ошпенділіктін, кара ниеттін оте мол корын шогырландырады. Алгашкы айелінізбен осыны Жаратушы жасаганын, Онын ескеруін ескермей, озгергеннін орнына, керемет жауыз, кара ниет ошпенділікте болдыныз. Натижесінде, бірінші айелінізден туган улыныз бангіші (наркоман) , мына баланыз тумай жатып кояншык ауруына шалдыкты.
Баланын ауруы аркылы сіздін Газиз жаныныз – озінізді, айелінізді курту багдарламасына карсылы;ын білдірген.
– Енді не істеуім керек?
– Баланы бірак нарсе жаза алады. Озініздін кызганшактыгыныздан арылу.
– Калай арыламын?
– Сіз буны тек суюді, суйіспеншілікті уйренсеніз гана істей аласыз. Ол ушін: озінді, айелінді, баланды, айналандагы адамдарды суюін керек. Кызганшактык – сую емес. Бул озіне деген сенімсіздіктін белгісі. Айелінізге меншік зат ретінде карамай, озініздін айнадагы шагылыс бейненіз ретінде караныз.
Оз омірінізді тонкеріп тастап кайта карап шыгыныз. Кай уакытта кызгандын, коре алмадын, айелдерге окпелеген, ренжіген, озініздін бел куатына куман келтірген шактарынызды.
Жауыздыгын, жексурындыгын ушін Кудайдан кешірім сураныз. Алдындагы таныскан барлык айелдерді кездестіргені ушін, кандай жагдай отпесін алгыс айтыныз. Ен маныздысы, Жаратушыдан озінізді, улынды, тагы баска урім-бутагынды, айналандагы адамдарды болашакта суйе білуді уйретуін сураныз.
Бала уйде айгай-шу, жанжал болса, онда онын кулагынан булак агып немесе колкасы сырылдап (астма), козі кормей ауырады. Осылайша озінін ата-анасына: «Маган назар аударындар! Мен ушін отбасында – татулык, тыныштык, уйлесімділік болу керек».
Балалардын Газиз жанындагы омірлік багдарлама – анасы жукті болганда калыптасады.
Біракта, осыны ересектер тусіне бере ме?
 
/Баласын алдырып тастауды ойлаган айел/
 
«Кімде жетіспеушілік пайда болса, оны адамдардан тілесе онда ол ешкашан муктаждыктан арылмайды. Ал егер Алла тагаладан сураса онда Алла тагала оны муктаждыктан куткарады, не акырет берумен, не тез дуние берумен».
Пайгамбарымыз Мухаммед (с.г.с.)
– Сіз ауыр аяк болардын алдында баланы алдырып тастауды ойлапсыз гой, – дейді емші диатезбен ауырган баланын анасына.
– Иа, солай болган. Мен ойладым, бала табуга алі ерте. Біракта, куйеуім мен ата-енем бала табуга кондірді.
– Баланы тууын туыпсыз. Біракта, Газиз жанынызда оны куртудын багдарламасынын сілемі калыпты. Босангын келмеу – баланын оміріне тікелей тонген катер. Ол осыган аурумен жауап катты.
– Енді не істеуім керек? Балама калай кол ушымды беремін? Дарігерлер бул ауруга дарі жок, тек тамак мазірін (диета) сактау кажет дейді.
– Дарі бар. Ен бастысы озініз «тазалануыныз» кажет. 40 кун бойы Кудайга жалынып, баланы алдырамын деген ойыныз, баланы аялап суйіспеншілікке болемей катігез болганыныз ушін кешірім сураныз. Бул сіздін баланы куртам деген багдарламанызды залалсыздандыруга комектеседі.
Буган коса, озіне, куйеуіне, сабиіне деген махаббатынды, суйіспеншілігінді білдіріп жур.  Есінізде болсын, куйеуіне деген кандай болмасын окпен, ренішін, уйдегі жанжал баланнын денсаулыгына бірден асер етеді. Оз отбасында махаббат, суйіспеншілік кеністігін курыныз. Будан тек кана барінізге жаксылык болады.
 
Жукті келіншектін ойынын, сезім кубылысынын, болашак сабидін денсаулыгына зор асері бар. Бала тумай алдырамын, босанудан корку, кызганшактык, куйеуіне окпелеу, ата- енесімен жанжалдасу – барлыгы балага беріліп, онын Газиз жаны озін-озі курту багдарламасын курады.
Бундай саби омірге корганыс жуйесі алсіз, жукпалы аурулар бірден жугатын болып дуниеге келеді. Дарігерлердін буган катысы жок. Себеп, сабиде онын аке-шешесінде. Диатез, аллергия, энтерит, стафилокок инфекциясы – барі аке-шеше ойынын бузыктыгы, бала котергенше де, бала котергеннен кейінгі де. Балаларда неше турлі коркыныш пайда болса, себебін аке-шешесінін тартібінен іздеу керек
 
/Коркыныштан кімді емдеу керек?/
 
Бір куні емшіні балаларын коркыныштан емдеу ушін бір айел уйіне шакырады. Аныктаса, анасынын озі уйінен карыс кадам шыгуга коркады екен. Акесі бангі шегеді. Сонда кімді емдеу керек?
/Кішкентай кыздын коркынышы/
 
Келіншек кішкентай кызын емшіге алып келеді. Кішкентай бала таяу арада: карангыдан, уйге жалгыз калудан корка бастапты. Емші анасымен бірігіп себебін аныктай бастайды. Сойтсе, жануядагы жагдай кыл устінде тур. Келіншек ажырасуды ойлап жур екен. Кішкентай бала ушін ажырасу деген не?
Бул акесін жогалту. Аке – тірек, корган. Анасында ажырасу жайлы ой туындай бастаганда, буган кішкентай кыз коркыныш ауруы аркылы озін кауіпсіз сезінбейтінін білдірген. Келіншек озінін ажырасам деген райынан кайткан сон, отбасы татулыкка бет бурганда, кішкентай кыздын да коркынышы озінен-озі жогалып кетті.
/Уяда не корсен, ушканда соны ілерсін/
 
«Асыл соз адамдарды жаксылык ниетке баурайды». Пайгамбарымыз Мухаммед (с.г.с.)
Балалардын тартібінін, ата-анасынын тартібіне тікелей тауелді екені маскунемдерді емдей бастаганда бірден корінеді. Емшіге балалары маскунем ата-аналар жиі келеді.
Улдарынын не кыздарынын емделгісі жок. Сонда емші олардын ата-аналарымен жумыс жасай бастайды.
Емші ата-анасынын Газиз жанынын тартібінін багдарламасын аныктаганда, улынан немесе кызынан олардын айнадагы шагылыс бейнесін немесе аке-шешесінін бурын окіртіп ішкендері білінеді. Аке-шешесінін Газиз жанындагы маскунемдік багдарламаны залалсыздырганда, олардын маскунем улы, не кызы арактарын оздерінен-оздері коятын болган.
 
Казак атам: «Уяда не корсен, ушканда соны ілерсін» деп тужырымдай салган. Ересектер мына манызды шартты жетік білуіміз кажет. Егер де от басы-ошак касында суйіспеншілік, татулык, уйлесімділік, силасымдылык болса, онда баланыздын дені сау болады. Уйлесімділік – ата-анасынын сезімдерінде аздап шаткаяктай бастаса – баланын тартібі де, денсаулыгы да кілт озгереді.
Балалар тук білмейді, бізден акылсыз деген козкарас калыптаскан. Есінізде болсын!
Балалар бізден коп біледі. Балалар – ашык жуйе. Біз ересектер, бала дуниеге келе салысымен-ак озіміздін ойымызды танып, оларды жауып, туншыктырып тастаймыз. 
VIII ТАРАУ. АЙЕЛДЕРДІН ЖЫНЫС МУШЕЛЕРІНІН АУРУЛАРЫ
/Айелдердін аурулары/
Айелдердін аурулары оздерінін тартіптерін, кылыктарын, сырткы бейнелерін, коріктерін кабылдагылары келмегенде ауырады. Ол озін нагыз айел ретінде сезіне алмаса немесе сезінгісі келмесе, біреудін аяулысы, суйіктісі, суйкімдісі, багалысы, ансауы бола алмаган кунде де ауырады. Бундай айелдер артурлі жолдармен озінін назіктігін, айелдігін туншыктырып, айел – ана деген кагиданын, тусініктін озінен бас тартады.
Кейбір айелдер жыныстык мушелермен байланысты нарселерді куна деп кабылдап, осыган сенімді болып ауруга шалдыгады. Айелдердін когамдык жумыстарга белсене араласып, озін от басы – ошак касынын билеушісі екенін білдіретін тусінік откен гасырда Кенес укіметінін тусынан басталып, алі жалгасуда.
Буган Лениннін: «Арбір аспаз айел – мемлекет билей алады» деген сандырагы мысал бола алады. Бул айелді когамдык омірде жаксы кылганмен, толып жаткан «айелдік шыргаландарды» туындатып жібереді. Осы омірде еркектін куатына ие болып, озін айел ретінде сезіну, олар ушін оте манызды.
Еркектік пен айелдік бір бутіннін полюстін екі жагы емес пе? Олар бір-біріне жайдан-жай тартылмайды гой. Жаратушы Алемді жаратканда бірден еркектік жане айелдік бастауга боліп тастаган.
Айелдердін жыныс мушелерінін ауруы – еркекті жокка шыгару, одан кашкалактау, оны канагаттандырмаудан туындайды. Бундай айел озінін міндетін білмейді жане оны аткармайды. Сондыктан, озіне еркектін міндетін алады. Егер, айел еркекке суйіспеншілік, куаныш, лаззат силай алмаса, онда онын жыныстык мушесінде, айтеуір бір шыргаланы бар болганы дей берініз.
 
/Жатыр/
 
Жатыр – айелдін шабыттану уйінін белгісі. Жатырдын жагдайы, сіздін осы алемде – айел, ана, жар ретіндегі корсеткішініз.
/Эндометриоз/
 
 Сіз айел ретінде озінізді коргансыз сезінесіз. Еркектерден тек кана жаман кылыктар кутесіз. Унемі біреу шабуыл жасайтындай сезінесіз. Сіз озінізді айел ретінде корсетуді, осыны іске асырудан бейхабарсыз. Онымен коймай озінізді мужисіз, кемсітесіз. Сондай-ак, еркектерге окпелісіз, ренжисіз, кіналайсыз. Озін шектеу мен омірден тунілу жатырдын озгеруіне акеп тірейді. Бундай жагдайда – айелдер махаббатты, суйіспеншілікті баска бірдемемен алмастырады.
/Менін куйеуім керемет куйеу, менде оган деген суйіспеншілік жок/
 
Емшіге эндометриезбен ауырган жас келіншек мунын шагады.
– Сіз білесіз бе, менін куйеуім керемет куйеу. Ол жаксы адам, балалардын улгілі акесі. Біракта, махаббат пен суйіспеншілік басты орында екенін білсем де, менде оган деген суйіспеншілік жок.
Жатырынан унемі кан агып эндометриозбен ауыратын айел былай дейді:
– Мен еркектерді жек коремін.
Тап осындай сыркатка шалдыккан айел:
– Менін куйеуім оте адал. Бірак, мен баска біреуді суйемін.
 
/Жатырдын ісігі – фибромиома/
 
Егер куйеуінізден немесе баска бір еркектен жабір корсеніз, бірак оны кешіріе алмасаныз, журегінізді осы шер – шерменде болып катып калса, онда сак болыныз!  Жатырдын ісуі – еркек кіндіктілерге деген реніш. Кіналардын корланып калган шогыры жане осыны унемі есте устауыныздын салдары. Сіздін пікірінізше, айелдік назіктігінізге унемі соккы жасалып жур деген ойдасыз.
Казіргі калыпты медицина бул ауруды емдей алмайды. Сондыктан, жатыры ісіп ауырган айелдердін барлыгына жатырын кесіп алдырып тастауды усынады. Буган арбір айел келісімін бере бермейді. Кесіп алып тастау ем емес. Есінізде болсын! Жатыр айелдін куат козінін бірі. Операция жасаганда аурудын себебі курып кетпейді.
 
/Дурыс айел де, дурыс куйеу де болады/
 
Емшіге 40-ка келген айел келеді. Бірнеше кабат жатырын кесіп алып тастауды усынган.
– Біз ен басты маселе туралы ангімелесейік, – дейді емші.
– Не туралы?
– Калай не туралы? Кандай ауруды болмасын емдеу ушін, алдымен онын себебін жою керек.
– Иа.
– Озініздін ауруыныз туралы не айтар едініз, не ойлайсыз?
– Мен бул туралы ойланган емеспін. Тіпті не айтарымды білмеймін.
– Озініздін ауруынызга калай карайсыз?
– Ол маган богет жасайды. Менін осы сыркаттан тезірек кутылгым келеді.
– Сіз білесіз бе, адамдар омір агымында ауруларды оздері туындатады.
– Мен сізбен толык келісемін.
– Караныз, сіз саналы турде жатырдын озінізге богет жасайтын ісігін сурап алган жоксыз гой. Ал сіздін Газиз жаныныз баскаша ойлайды. Ол сіздін ісігінізді осірді. Менін сенімім бойынша, буны сізді корге тезірек тыгайын деп жасаган жок.
– Онда не ушін жасады?
– Сіздін озінізге айел ретінде карауыныз ушін. Озініздін кейбір ойларыныз бен сезімінізді озгерту керектігі ушін. Келініз, казір Газиз жаныныздагы жатырдын ісігін осірген болігінен сурайык, сонда сіздін кандай ойыныз, кылыктарыныз, сезімініз – Газиз жаныныздын осы болігіне ісікті осіруге мажбур еткенін білетін боламыз.
– Сурап кажет жок. Мен онсыз да білемін. Сіз айтып жатканда, маган оз-озімнен жауап келді.
– Онда менімен болісініз.
– Себеп менін куйеуімде.
– Сіздін куйеуінізде ме, алде онын тартібіне деген озініздін кылыгынызда ма?
– Менін кылыгымда. Айтынызшы, куйеуі ішсе, жанжал шыгарып боктаса, кандай дурыс айел шыдайды?
– Дурыс айел де, дурыс куйеу де болады. Егер куйеуі дурыс емес болса, озін дурыспен деп санайтын айел, онын жылдар бойы арак ішкеніне, боктаганына тозгенше, оган ренжігенше, озінін ішкі жан-дуниесіне уніліп: «Не ушін осынын баріне шыдап журмін? Кандай ойым, кандай кылыктарым менін оміріме осы еркекті акелді? Озімде кандай кемшілік бар?», – деп сурак коюга тиіс.
– Бірак, мен оны суйдім гой.
– Адамдар кей кезде махаббатка катысы жок нарсені, махаббат деп шатысады. Онын устіне сіз озінізді жаксы кормейсіз. Айтпакшы, оз акенізге калай карайсыз?
– Сіз білесіз бе, ол да ішімдікке кумар болып, анама жаман карады.
– Сіз тусінесіз бе, сіздін жан-дуниеніздегі ойыныз, озінізге деген козкарасыныз, айел ретінде еркектерге карым-катынасыныз бала кунде калыптаскандыктан, оз омірінізге осындай еркекті тартып алгансыз.
– Енді менін не істеуім керек?
 Емші будан арі алгі айелмен бір сагат жумыс жасап, аурудын себептері туралы айелге «уй тапсырмасын» береді. Бір айдан кейін алгі айел кайта келеді. Онын коніл куйі, киген киімі, рені улкен озгерістердін болганын білдіріп турды.
 
– Сіз білесіз бе, ішімнін томен жагында тартып туратын ауруым мулдем жогалды. Озіммен танертен бір, кешке бір сагат жумыс жасаймын. Куйеуімнін де жаксы жакка карай озгеріп келе жатканын сеземін. Бір ай болды, аракты аузына алмайды.
– Келініз, емімізді ары карай жалгастырайык.
 Екі айдан сон алгі айел емшіге телефон шалып:
– Сізге телефон шалып тур;аным, озімнін куанышыммен болісейін деп едім. Кеше гинеколог – айелдер дарігері жане онколог – катерлі ісіктер дарігерлері мені есептен шыгарды. УЗИ жатырымнын тап-таза екенін корсетті.
 
/Жатыр мойнынын таттануы (эрозия шейки матки/
 
Жатыр мойнынын таттануы – айелдін намысын аякка таптагандыктын бейнесі. Озініздін ар-намысынызды айел ретінде біреудін таптаганына сенімдісіз. Сіз озінізді айел ретінде калай устау керектігін білмейсіз.
Казіргі медицина емдеудін орнына татты куйдіруді усынып, ауруды онан арман тунгиыкка шоктіреді. Есеп бойынша жатыры ісік ауруына шалдыккан айелдердін 90 пайызы, алдында жатырдын мойыны таттану ауруымен ауыргандар. Оны куйдірген.
 
Дарігер бунын себебімен емес, салдарымен курескен. Осынын себебін аныктап – озініздін тартібініз, кылыгыныз, ойыныз, еркек кіндіктілерге козкарасынызды озгертуініз кажет.
 
/Озімді суйікті айел, аяулы жар ретінде калай сезіне аламын?/
 
 – Калай менін намысым аякка тапталмайды, – деп жакында жатыр мойны тат ауруына шалдыгып, жыныс мушесінен суйык боліне бастаган айел.
– Куйеуім унемі іс апарда, кезекші. Мен болсам екі баламен уйдемін. Жарык дуниені кормеймін. Осындай жагдайда, озімді суйікті айел, аяулы жар ретінде калай сезіне аламын?
– Сізше, екі баласы бар, куйеуі жумыс істейтін айелдердін барлыгы оздерін суйікті айел, аяулы жар ретінде сезінбейді демекшісіз гой.
– Жок, неге олай? Менін уш баласы бар курбым бар. Куйеуі уйінде коп болмайды. Бірак, ол гулдеп, кулпырып журеді. Ал мен болсам осы тыгырыктан шыгатын жолды таба алмай алекпін.
– Онда келініз, осы тыгырыктан шы;атын жолды бірге іздестірейік.
– Іздестірейік, – деп куана келіседі келіншек.
 
/Жыныс мушелерінін сыртынын кабынуы, вагинит, акуыз
 
Айелдін жыныс мушесі – айелдік кагидалардын белгісі, бейнесі. Жыныс мушелерінін сырткы шыргаландары: озінін айелдік, назіктік болмысына сенімді болмау, урейлену, елден кеммін-ау, калып калдым ;ой деген коркынышты білдіреді.
Бул айелде еркектерге деген ошпенділік бар: реніш, кіналау, ыза болу, жек кору.
Шуртекейдін (вульва) жане кунтиместін (влагалища) ішкі жагынын кабынуы – озінізді айел ретінде томен санайсыз. Сіздін пікірінізше, айелдер еркектерге ыкпал ете алмайды.
Мынандай зандылык бар: оздерін кем санайтын еркектердін ішегіне двенадатиперстный) жара туседі, ал айелдердін жыныс мушелері кабынып ауырады.
 
/Маган ылги каккан-соккан еркектер кездесед/
 
Емшіге жас келіншек келеді. Онда созылмалы акуыз (молочница) , жиі-жиі мол молшерде жаман исті суйык болінеді. Дарігерлер уакытша гана женілдік береді. Газиз жанымен хабарласканда – еркектерге деген «созылмалы» карсылык.
– Сіз білесіз бе, маган ылги каккан-соккан еркектер кездеседі.
– «Каккан-соккан» деген не?
– Аныгын білмеймін. Менінше омірде дурыс еркек болмайды гой деймін.
– Мулде болмай ма?
– Арине мулде емес. Мумкін олар бар да шыгар. Бірак, дурыс еркекті алі кездестірген емеспін. Бірінші куйеуімнен ажырасканда, онын ойнаска барганына шыдай алмадым. Екіншісі, озі кетіп калды. Казір кайдагы жок «кокыр-сокырлар» кездеседі.
 
/Дисменорея – етек кірдін жуйелі келуінін бузылуы/
 
Сіз озініздін айелдік танінізді коре алмайсыз. Немесе озініздін айел екенінізді мойындагыныз келмейді. Озініздін айелдік назіктігінізге куман келтіресіз.
 
Айлык етек кір айналымы неге бузылады?
Бір жас кыздын айлык етеккір айналымы бузылады. Онын Газиз жанымен байланысканда себебі аныкталады. Кыз озінін бала кезін еске алды. Кішкентай кунінде анасы: «кыз емес, ул кутіп едім», – деп зарлай берген. Онын устіне уйінде ул бауырына катты коніл болінген. Уакыт оте келе барі умытылады. Бірак, Газиз жанында сакталган келенсіздік калып, кейіннен айелдігіне кері асерін тигізген.
Озінін айелдігіне кумандану, еркектерге деген ошпенділікпен тыгыз байланысты. Буны кыз бала анасынан кабылдайды. Онын жыныстык жетілуіне кері асерін тигізеді. Тагы бір себеп, жыныстык катынаспен байланысты коркыныш, озін кіналі сезіну. Онын пікірінше жыныстык мушелерге катысы бар барлык істер куна, таза емес.
 
/Откен омірінде еркек болган айел/
 
Емшінін кабылдауына жатыры ісіген, оган косымша етек кірі келгенде жанына батып ауыратын айел келеді. Ауырганда 3...4 кун бойы козгала алмайды. Дарінін, дарігерлердін асері болар-болмас.
Газиз жанынан себебін сураганда: «Сіз откен омірінізде еркек болгансыз жане айелдерді олтіргенсіз. Сол ушін осы омірде азап коресін», – деген жауап алады. Айел алгашында коркады, озіне-озі келгеннен кейін:
– Мен енді тусіндім, айелдердін балтырларына неге карай беретінімді. Сіз білесіз бе, бірде-бір колбендеген кок етектіні кур жіберген емеспін. Теледидардан жаланаш кыздарды корсетсе, жугіріп барып коретінмін. Енді не істеуім керек? Омірімнін аягына дейін осылай азап шегіп журемін бе?
Мен онын айелдерге деген козкарасын кілт озгертсе айелдін Газиз жаны ауруды шакыруды токтататын болады, – деп кенес бердім. Келесі айда айелдін етек кірінін келуі жуйелі турде болды.
/Аменорея – етек кірдін келмеуі/
 
Етек кірдін келмеуі – айел болудан бас тартуды, озіне жексурындыкпен карап, айел екеніне мойын усынгысы келмеуді білдіреді. Кыз бала жыныстык жетіліп, пісіп-тола бастаганда озінін етек кірі келетінін біледі. Ол кобінесе анасын кайталайды. Егер анасынын етек кірінін жуйелі турде келуі бузылса, кызы да сондай болады.
Кейбір айелдер калыпты етек кірі ауыртпай, емшек бездерінін томпайуынсыз, коймалжынсыз болатынын білмейді. Егер де сізде осынын белгісі болса, ойланыныз – етеккір келген кездегі озін жаксы сезінуге не богет болып тур?
 
/Жыныстык жетілуі токтап калган бойжеткен/
 
Емшіге 20 жасар бойжеткен келеді. Етеккірі алі басталмаган. Ата-анасы коптен бері мазасыздануда. Бойжеткеннін бармаган маманы, каралмаган баксы-балгерлері калмайды. Тіпті «халыкаралык денгейдегі» экстрасенсорга да каралады, барлык дарілердін дамін татады, гармондыкпен коса. Натиже жок.
Емші 12...14 жас аралыгында жыныстык жетілуінін токтап калганын бірден байкайды. Себебі, кеудесін керіп турган кос анары білінбейді, боксесі булгандап бултиган емес – кушиган, даусы баланікі.
 
Гипноз барысында бойжеткен 12 жасында болган жагдайды есіне тусіреді. Осы жаска толар алдында анасы, онын етеккірі келетінін тусіндіріп айтады. Кыз бала катты уайымдайды. Себебі, анасынын етеккірі келгенде бірнеше кун тосектен тура алмай, ауырып катты киналатын. Еш кандай ем, дарі асер етпейтін.
Анасы етеккір мезгілін туршіге кутетін. Кыз бала тыгылып бір апта жылап, Кудайдан айел болгысы келмейтінін, кыз калпында калайын жалынып-жалбарынып сурайды. Оган майды шешесі онан арман куя туседі. Озінін босангандагы киналганын, ауыр босанганын жырлайды.
Акесі де кыздын анасымен дорекі болатын.  Жаратушы жалынып-жалбарынган тілегін кабылдады ма, алде калауынын куштілігі ме, жыныстык жетілуі токтап калады. Емші оган екі сагаттык лекция окиды. Еттеккір калай отетінін, калыпты жуктілік калай болатынын, ана болудын куанышы т.б.
Бойжеткеннін емшіден шыга бере етеккірі келгендіктен такси шакыруга тура келеді. Екі аптадан кейін алкым-жулкым болып бойжеткеннін шешесі жетеді. Онын шыргаландары анагурлым курделі болып шыгады.
Жас кунінде улкен куна жасаганы ушін, онын Газиз жаны 22 жыл бойы етеккірдін катты ауруымен жазалапты!
Бойжеткен жарты жылдан кейін кайта келеді. Озінін емшектерінін осуін токтатуын отінеді. Осы аралыкта кулпырып: оте корікті, адемі, айелдік мушелері «мен мундалап» айшыктанып, кос анары кеудесін керіп, боксесі бултындап, балтырлары толып кетіпті. Емші бойжеткеннін отінішін орындайды.
 
/Жатырдан кан агу/
 
Каннын жатырдан агуы куанышты саттердін, кезендердін кетіп бара жатканын білдіреді, осыны бейнелейді. Озінізді нагыз айел ретінде сезініп, оз омірінізге куанышты, шаттыкты кайта кайтарыныз. Буган сізге богет: откен кундердін реніші, ашу-ызасы. Осылардан кутылыныз.
 
/Куйеуі баска катынга барып жур деп кудіктенген айел/
 
Емшіге коптен бері жатырынан кан агатын айел келеді. Таяуда жатырынын ісігенін де біледі. Себеп томендегідей екен. Бірнеше айлардын алдында, куйеуі баска катынга барып жур деп кудіктенеді. Жанжал шыгарады, уйден куып жібергісі келеді, бірак балалары токтау айтады.
– Мені кыздай алган. Букіл омірімді соган арнадым. Одан баска ерке кіндіктіге етегімді ашкан емеспін. Ал ол иттік жасады. Шыдай алмай куйеуіме: «Сен білесін бе, жумыста еркектер кырындап кыр сонымнан калмайды. Бір дарігер тіпті, турмыска шыгуга колка салды. Онын улкен уйі мен колігі бар». Мен колка салган дарігерге: «Менін куйеуім, балаларым, жануям бар», – дедім. Осыны білгеннен кейін куйеуім, бір апта аягымнын астында домалап кешірім сурады. Мен оны алі кунге кешірген жокпын, мумкін кешіре де алмайтын шыгармын...
 
/Ет осу жане жумалактардын кабынуы (киста и воспаление яичников)/
 
Жумалактар айелдін куру орталыгынын белгісі, соны бейнелейді. Жумалактармен шыргалан – озініз осы омірде айелдік бастауынызды іске асыра алмауыныз. Буган озінізге айел ретінде сезінуінізге богет, кедергі келтіріп журген ойларыныз жане еркекпен озінізді тен санауыныз ыкпал етеді.
 
/Еркекшора бойжеткеннін арманы, ауруынын себебі/
 
Емшіге аднексит жане етек кірінін келу жуйесі бузылган бойжеткен келеді. Ауруы етек кірі басталганнан пайда болган. Емші онын улдарша киініп жургеніне бірден назар аударады. Бойжеткен бірден:
– Менін жумалактарымды жумыс істететін дарі берінізші.
– Сіз немене дарі ішкен жоксыз ба?
 – Іштім. Гормондык. Ішкен кезде етек кірім калыпты отеді. Калай ішуді догарамын, етек кірім келмейді. Омір бойы гормондык дарі іше бермеймін гой. Аягыма жун каптап, басымдагы шашатарым тусе бастады. Сізде дарі бар деп естідім.
– Бар.
– Онда маган берініз.
– Берейін. Бірак, емделудін барлык шарттарын орындауга дайынсыз ба?
– Арине. Кандай шарттар?
– Ен алдымен еркекшора емес, айел болуыныз кажет.
– Мен айелмін. Тіпті бір баланы алдыртып та тастаганмын.
– Баланы алдыртып тастадым деп босуге болмайды. Мен айел болу дегенде жыныстык тургыдан емес, жан дуниенізбен айел болу деген тусінік. Сіз бала кунінізден улдармен ойнап, олардын киімін киіп еркекшорага айланып кетіпсіз.
– Бунын барін кайдан білдініз?
– Тіпті, еркектердін мамандыгын окып жургенінізді де сезіп отырмын.
– Иа, солай. Мен казір студентпін. Болашак мамандыгым машиналарды жондеу. Озім механизмдерді жондеуді унатамын. Сіз білесіз бе, он жыл еркек болуга, бар омірімді берер едім.
 
/Козу, тосек лаззатын алмау, канагаттанбау/
 
Жыныстык козбай, тосек катынасынан лаззат алып канагаттанбаудын себебі, коптеген жагдайда – коркыныш. Омірден, еркектен, акеден корку. Рухани жане кияли тарбиені басшылыкка алатын катал аке озінін кызына – сені зорлап кетеді деп коркытады. Жезокше, женіл журісті айелдерді жек коретін аке, кызынын Газиз жанына жыныс катынасы жайлы келенсіз, жексурын ойларды уялатады.
 
/Озін коздыра алмайтын жас келіншек/
 
 – Менін акем оте катал. Ол мені унемі кадагалайтын. Кей кезде шектен шыгып кететін. Мектеп бітіре салысымен бір жігітпен кездесіп журдім. Егер белгілі уакыттан сал кешіксем, онда жанжал шыгарып, неше турлі анайы создер айтып, тіпті айелдер дарігеріне апарып тексертемін деп коркытатын.
Тосек лаззатын алмайтын, козбайтын айелдер оз омірлерінде жыныстык катынастын рахатына шомыла алмайды. Оларда рухани мен тандік тепе-тендік жок. Олар тек кана рухани дамуга коніл боліп, тандік лаззаты жокка шыгарады.
Буган тек кана коркыныш мурындык болмайды, сондай-ак жыныстык катынас куна, харам деген пікір де косылады. Бундай айелдер оз омірлеріне кобінесе оз сезімдерін білдіре алмайтын колапайсыз еркектерді тартады. Булар тосек лаззатын баска бірдемемен алмастырады.
 
/Козбайтын айел, жыныстык катынас рахатына шомыла алмайды/
 
Емшіге жыныс катынасы кезінде козып, тосек лаззатын ала алмайтын айел келеді. Гипноз барысында балалык шагынын бір корінісін есіне тусіреді.  Бірде аке-шешесі жататын болмеден шешесінін ынырсыган даусын естиді. Ол ойлайды, шешесі ынырсыса катты киналып ауырып жатыр. Есікті ашып акырын сыгаласа, акесі тосекке шешесінін устіне шыгып алып кысып, оны ауыртып, умаждап, жулкылап жатыр екен. Ал, шешесі астында булкынып шыга алмай жатыр.
– Мен енді тусіндім, неге жыныстык катынасты жек коретінімді, – дейді гипноздан оянган келіншек.
– Акеме, баска еркектерге деген теріс козкарасымнын кайдан пайда болганын. Мен еркектер айелдерді унемі ауыртып, зардап шектіреді деп есептейтінмін. Есімде тагы бір калганы, шешем акеме: «мазамды алмашы», – дегенде осы создін магынасын, жыныстык катынас деп тусінетінмін.
Калыпты лаззат алатын тосек катынасынын болмауы, осынын куйзелісі омірдін баска да жагдайларына ыкпал етуі мумкін. Мысалы, бул жагдай ет жемейтін (вегетерианка) айелдердін арасында жиі кездеседі. Адам идеялык тургыдан ет жемейтін болады. Олар жануарлардын мурделерін, олігін жеуге болмайды дейді. Елдін барі акымак, кагып кеткен емес кой. Ет жемейтін айелдер біртіндеп ет жей бастаса, козып тосек лаззатын алатын болады. Букіл алемге, еркектерге кумандану да тосек лаззатынан бездіреді.
 
/Кандай ойларым, кылыктырым, тосек лаззатына богет жасап жур?/
 
Емшіге барган бір келіншек озінін Газиз жанынан сурады: «Менін кандай ойларым, кылыктырым, сезім кубылыстарым – козуыма, тосек лаззатына боленуіме богет жасап жур?». Газиз жаны кыска да нуска: «Озіннін адамдарга, еркек кіндіктілерге куманын», – деп жауап катты.
Тосек лаззатын алмайтын айелдер, адетте ата-анасы тобелестен коз ашпайтын жануяда осіп тарбиеленеді. Бундай от басында суйіспеншілік пен силасымдылык жетіспейді. Кейбір от бастарында татулык болса да, суйіспеншілік пен озара тусіністік болмайды. Бул отбасында еркек пен айелді, борыш сезімі мен тартіптілік байлап турады.
Сонгы уакытта теледидарда неше турлі анайы коркем фильмдер каптап кетті. Онда ашык жыныс катынасы жануарлар денгейінде корсетіледі. Осылайша жыныстык катынастын назіктігі, тылсымы, рахаты, асері, молдірлігі, кайталанбас ерекшелігі, шаттыгы адамнан алшактап барады. Махаббат. Жан, тазалык, ойдын молдірлігі деген тусініктер бірте-бірте козден де, конілден де булбул ушуда.
Осындай бейнетаспаларды коріп оскен улдар мен кыздар, колдан жасалган жасанды лаззат елесін оз бойларыны сініріп, омірлерінде басшылыкка алады. Натижесі бала котермеу, козбау, омірден тунілуге акеп тірейді. Адам жас шагында тандік лаззат пен рухани лаззат катар журетінін біле бермейді. Тек кана махаббат кана нак лаззатты акеледі. Кус екі канатымен ушатыны сиякты, адам рухани мен тандік тепе-тендік калыпта болуы кажет.
 
/Сут бездері/
 
Ананын камкорлыгын, бала котеруді, оны коректендіріп емізуді білдіреді, осыны бейнелейді.
 
/Сут бездерінін аурулары/
 
Бул озінізді коректендіретін махаббаттан, камкорлыктан, озінізге коніл болуден бас тарту. Оз омірінізді ен сонынан коясыз. «Жаксылыкты алдымен озіне, сонан кейін баскаларга жаса» деген кагиданы умыткансыз.
 
/Ет осу мен беріштену (кисты и уплотнения/
 
Булар аса камкорлыктын, шектен тыс жаны ашудын белгісі мен бейнесін білдіреді. Сіз баска адам жайлы камкорлыкпен озінізді туншыктырып тастайсыз. Онымен коймай, озінізге карамайсыз, кутінбейсіз. Сіздін басты ураныныз: «Барі озгелерге, озім сонан сон». Казіргі медицина емшегі ісіп кетсе, тек кана пышакка тусуді усынады, оларда баска адіс жок. Пышактап тастау, ем емес екендігін жаксы білесіз. Бул аурудан кутылу онай, арі карапайым.
 
/Баласынын еркін омір суруіне мумкіншілік бермеген ана/
 
Бір айел баласынын асты-устіне тусіп аялап, камкорлык жасаганы сонша, тек озінін емшегінін ісуіне акеп соккан жок, баланы да ауа жетпейтін демікпе ауруына ушыратады. Ойткені анасы озінін кылыгымен, баласынын еркін омір суруіне мумкіншілік бермей, туншыктырып тастады.
Тагы бір айелдін Газиз жанымен байланысканда, емшегінін ісу себебі, ол баска адамдарга соншама камкорлык жасап, олррды куйзеліп аяйды екен. Бул айел озіне карамай, баскалар ушін омір сурген. Бірінші орында озі емес, ботен біреулер болган.
– Менін озіме уакытым жок, – дейді алгі айел.
Бірнеше айлар бойы шоп (геомопатиялык) дарілер ішеді. Сонан кейін емшінін комегімен алдымен камкорлыкты озіне, сонан сон баскаларга корсетуді уйренеді. Емшінін ар кабылдауына келген сайын, ісігі кайта бастайды. Алгашында беріштеніп катып калган емшек жумсарып козгала бастайды, колемі кішірейеді, біртіндеп біржола жогалады.
Алгі айел бастапкыда, ен бірінші озіне коніл болу кажеттігін тусінбей дал болады.
– Ен бірінші озінді ойлау жаман, бул менмендік-эгоизм, – деп бет бактырмайды.
– Менмендік тек озін туралы ойлап, баскаларды ойламау, баска адамдардын омірі сізді толгандырмау, баскаларды пыскырмауын. Біракта, озінді ойлап, баскалар ушін озінді озгертуге тырысу – бул адамдарга деген суйіспеншіліктін, жанашырлыктын шыны. Оз омірінді озгертіп, ішкі жан-дуниенізге суйіспеншілікті, махаббатты шогырлай отыра, сіз озінізді суйесіз, озініздін айналанызда суйіспеншілік кеністігін курасыз.
Жакын адамдарынызга мусіркеп аяу емес, суйіспеншілік пен махаббат кажет болатын жагдай туындауы мумкін. Баска адамдардын оміріне араласып кол сугуды койып, сіз онын омірін, оз омірінізді, оз алемінізді озгерте отыра, оларды озгертетін боласыз. Оз алемінізді жаксы жакка карай озгертіп, гарыштык дамуга оз улесінізді косасыз.
 
/Емшектен сут шыкпау (мастит)/
 
Буган баласынын асты-устіне шектен тыс тусіп байек болу, ол ушін орынсыз урейленуге душар кылады. Сіз осыны игере алмаймын деген ойдасыз.
 
/Баламды дурыс куте алмаймын деп ойлайтын айел/
 
Емшіге ауырган айел келеді. Ол озінін ауруынын себебін Газиз жанынан сураганда, мына жауапты алады. «Сен баламды дурыс куте алмаймын», – деп коркасын.
 – Арине, калай корыкпайсын. Куйеуім куні бойы жумыста, ата-енем жок. Барін озім істеймін. Акыл айтып, комек беретін адам жок. Кей кездерде емшек суттін дурыс шыкпауына жас аналардын озінін емшегін калай кутуді білмейтінінен де болады.
 
/Емшегі ісіп, катып, ысып кеткен келіншек/
 
Жас келіншек улга босанады. Босануы калыпты отеді. Ушінші куні бала емізетін айелдердегі сиякты суті молаяды. Емшегі ісіп, катып, ысып кетеді. Келіншек озінін кызуын олшейді. Массаган! Сынап баганасы 40 градустен котеріліп кетіпті. «Мумкін градусник бузылган шыгар», – деп екінші олшегішті алады. Бул жолгы дене кызуы алдынгыдан да жогары.
– Танкаларлык жагдай, озімді жаксы сезінемін. Тек кана кеудем лапылдап ортеніп тур.
Медбикені шакырайын.
 Медбике келіп градусникке карап, иманы келсаптай болады.
– Орныннан тыпыр етпей жатыныз. Мен казір дарігерді шакырып келемін.  Алкынып дарігер мен бала босандыратын акушер келеді. Дарігер медбикеге:
– Тез арада анальгин, димедрол, гормон, антибиотик дайынданыз.
Акушер кемпір келіншектін кеудесін байыптап карап:
– Сутінді саудын ба?
– Жок.
– Онда ман жайын белгілі болды, карагым.
Акушер кемпір келіншектін емшегін укалап, сутін сауа бастайды. Келіншек ауырсынып, шыдай алмай барады.
– Шыда карагым, алгашкы кезде киын болганмен, сонынан барі жаксы болады.
Дарігер:
– Озіннін сутін калай коп. Менін келіншегім босанганда суті аз болды. Оны жангак, сутті шаймен косымша коректендіруге тура келді. Екі куннен кейін суттін агыл—тегіл болганы сонша, кайда коярымызды білмедік. Перезентханада;ы сабилердін жартысын емізуге жететін.
Осы сатте озінін дарі-дармектерімен медбике де, алып-ушып жетеді.
– Кел егейік.
– Мумкін, екпей-ак коятын шыгарсыздар. Айт-айтпа химия гой. Бала ушін жаман болады.
– Сен не! Озіннін емшегіне карасаншы. Онын жанып турганы соншалык, жумыртка куыруга болады. Кызуын 40- тан асып кетті.
Осы сатте келіншектін куйеуі келеді.
– Не боп калды?
Дарігер мен медбике жагдайды айтады. Акушер кемпір танауына су жетпей емшекті сауып отыр. Келіншектін куйеуі келіншегінін мандайынан суйіп:
– Екпей коя турайык. Онын кызыуы калыпты.
– Калыптысы калай?  – деп дарігер мен медбике оре турекеледі.
– Сіз градусникке караныз.
Куйеуі градусникті мукият карап, алаканымен келіншегінін мандайын устап турып:
– Буларды лактырып жіберсеніз де болады, бузылган. Дарігер, озініз мандайын устап корінізші. Кызуы калыпты. Дарігер келіншектін мандайын устап:
– Баска градусник акеліндер.
Бірнеше минуттан кейін баска градусник калыпты кызуды корсетті.
– Міне гажап! Екі градусниктін бірдей істен шыгуы мумкін емес кой.
Келіншектін куйеуі:
– Градусниктер бузылмаган. Жиналып калган сутті сауып тастап еді, кызуы оз калпына келді. Бар болганы осы гана. Келіншек озін жаксы сезінді. Емшек бездері жумсарды.
– Мен енді унемі озімді сауып отыруым керек пе?
– Бастапкы уакытта гана. Сонан кейін озі калыптасады. Балага канша сут керек, сонша сут болінетін болады. Акушер кемпірдікі дурыс еді. Келіншек бір аптадан кейін саумай, емізе бастады.
/Емшек бездерінін жетілмеуі/
 
Емшіге кей кезде жас кыздар келіп, гипноздын комегімен емшектерін улгайтып берулерін отінеді. Коптеген жагдайларда олардын тілектері орындалады.
IX ТАРАУ. ЕРКЕКТЕРДІН ЖЫНЫС МУШЕЛЕРІНІН АУРУЛАРЫ
/Еркектердін аурулары/
Еркектердін аурулары – еркектердін озіне жане айелдерге дурыс карамаудын салдары.
Баскаша айтсак озіне сенбейтін, озінін еркектігін жокка шыгаратындар – жыныс мушелерінін ауруларына шалдыгады. Егер еркек айелге унемі теріс козкараспен карап, оларга ренжісе, ашуланса, кіна такса, жек корсе, сыртынан сойлесе т.б., онда жыныс мушесінін ауруымен кайтсе де ауырады. Будан кашып кутылу мумкін емес.
 
/Жумалак, еркектіктін сайманы (яички, член и предстательная железа)/
 
Еркектік кагиданын, шарттын, карулылыктын белгісі, осыны бейнелейді. Бул мушелердін ауру себептері: айелдерге деген кінамшылдык, реніш, жауыздык т.б. келенсіздіктер «жыныс мушелеріне» соккы жасайды. Сондыктан, куйеуі мен айелінін арасындагы татулык, айел мен еркектін арасындагы уйлесімділік – екеуінін де денсаулыктарынын кепілі.
 
/Канды ірін – гонерея айелімен жане ойнастарымен байланысты/
 
Емшіге бір ер адам созылмалы шыжын (простатит) ауруынан емделеді. Бірнеше жылдын алдында канды ірін – гонереямен ауырган екен. Онын «шытырман окигасы»
айелімен жане ойнастарымен байланысты. Осынын бастауы айелінін козіне шоп салуынан басталады. Айелінен кек алу ушін ойнастарга барады. Бірак, осы кылыгы озіне соккы болып кайтып оралады.
 
/Шыжын ауруы казіргі медициналык адістерге коне ме?/
 
Шыжын казіргі медициналык адістерге коне бермейді. Дарігерлер буны еркектін сайманынын ерекшелігімен тусіндіреді. Себебі, жукпалы инфекция лейкоцитке кіріп алып, дарі бара алмайтын калтарыста мекендейді. Суыкка шалдыгып не арак ішсен козып кетеді.
Емші былай тусіндіреді. Антибиотиктердін комегімен инфекция туншыктырылып, агзанын тунгиыгына онан арман батырылады. Аурудын нак себебі емделмейді. Инфекция озінін уакытын тосып бугып жатады.
Ер адам теріс ойлап, жаман кылыктар жасап, озінін баягы «таз» калпына келгенде инфекция «оянып» озінін бар екенін паш етеді. Ауа-райы мен ішімдік осы механизмді іске косатын тетік. Бундай жагдайда аурудын негізгі себебін жойып, озіннін алемге деген козкарасынды озгертуін кажет. Бунсыз кандай антибиотик ішсен де жазылу мумкін емес.
Бул аурумен кобінесе жасы келген адамдар ауырады. Аурудын басы – еркектік саймандагы ішкі ісік улгая келе, кіші дарет журетін арнаны кысып тастайды. Осыдан кіші дарет шыгару шыргаланы басталады. Кіші дареттін жінішке болып агуы, жиі-жиі даретке шыгу, кіші дарет шыкканда тіліп ауырсыну т.б. калыпты медицинада тек пышакка тусуді усынады.
 
/Жеті жылга созылан аурудын уш айга толар-толмаста жазылуы/
 
Емшіге жасы келген ер адам кіші дареттін журмеуі – аденома простаты ауруымен келеді. Аурудын алгашкы белгілері будан 7 жыл бурын байкалыпты. Бір апта бурын кіші дареті мулдем журмей калады. Ісік улгайып, кіші дарет журетін арнаны толыктай бекітіп тастайды. Оны жедел жардем колігімен ауруханага апарып пышакка салады.
Операциянын бірінші кезені – кіші дарет капшыгына, карынынын томен жагын тесіп тутікше кояды. Тутікшеге кіші дарет тогілетін шыны шиша байлайды. Операциянын бірінші кезені оте ауыр отеді. Екінші кезен будан да соракы. Сыркаттын жасы болса жетпісте.
Ауруханада жатканда емші туралы естіп, озінін кызымен емшіге келіпті. Емші екеуі бір сагат бойы аурудын пайда болу себептерін аныктайды. Кызынын болганы жаксы жардемдеседі. Ауруынын себебі, маркум айеліне жане букіл айелдерге деген реніш, окпесі екен. Ол озінін от басында кикілжін тудырганы соншалык, озінін еркектік «меніне» букіл алемдік аділеттілік Карымта заны бойынша улкен соккы алып отырган.
Емші оган табиги шоп (гомеопатиялык) дарілері жане уй тапсырмасына – озінін омір жолын кайта карауды, откен окигаларга козкарасын тубегейлі озгертуді усынады. Екі аптадан кейін, куанышы койнына симаган алгі шал арсаландап жетеді. Кіші дареті табиги арнамен ага бастапты. Бір аптадан кейін беліндегі шыны шиша мен тутікшені алып тастайды. Екі айдан сон кіші дареті саркырап агады. Жеті жылга созылган ауру, уш айга толар-толмаста жазылып кетеді.
 Емші:
– Ашейінде кіші дарет журмеу ауруы узак емделеді. Сіздін алгашкы натиженіз тез болды.
– Сіз білесіз бе, мен сізден шыкканда озімді тауір сезіндім. Барін сіз айткандай істедім.
Кудайга кун сайын осы ауруды бергені ушін жалбарынып алгыс айттым. Бірінші аптада куніне бірнеше сагаттан Жаратушыга жалбарындым. Кіші даретім журе бастаганда, дурыс істеп жатканыма козім жетті. Сонан кейін Кудайга жалбарынуды удете тустім. Менін ойымша, менін сенімім озімде. Емделуге сіздін татті созініз оз жумысын мінсіз аткарды, – дейді разы болган аксакал.
/Кара нар шогіп калар бел кеткен сон.../
 
Егер сіз озініздін еркектігініз жайлы мазасыздансаныз, онда еркектік сайманынызда шыргалан басталады. Озініздін ер, кушті, кайратты екенінізді жокка шыгару гана емес, осыган кумандануыныздын озі аса кауіпті. Жыныстык катынаста кіналі сезіну сезімі, осы кезде ширыгу – жаза ретінде ауру тугызуы мумкін. Жасы улгайган сайын, еркектердін шыргаландары ширыга туседі. Бунын себебі, карілікке мойын усыну. Карілікке сену – карілік озінін «кара ниетін» іс жузіне асыра бастайды.
 
/Белсіздік (импотенция/
 
Жыныстык кысым корсету, коркыныш, ширыгу, озінді жыныстык катынас кезінде кіналі сезіну еркектік сайманнын жумысын алсіретеді немесе бір жола солбірейтіп, ошіріп тастайды.
 
/Еркектік сайманы озінен ана;урлым акылды адамнын «жорыгы»/
 
Емшіге келген ер адам кысылып-кымтырылып:
– Оз айеліммен тосек катынасым тамаша. Жакында бір айелмен таныстым. Мені уйіне шакырды. Бардым. Біраз отырып ішіп-жедік. Тосекке жатканда сайманым турмай койды. Арі аурелендім, бері аурелендім тургысы келмейді.
Маскара болмас ушін шаршап жур едім деп, сайманымды сыбап, сумірейіп уйіме кайттым. Айеліме барсам дікілдеп турады, баска катынга барсам солмірейіп жатады. Одан бір баксы-балгер кемпірге барып едім, айелін сені окытып «дуалап» тастаган деді.
– Бул арада айелінінін катысы жок. Айтынызшы, осы айелге бара жатканда озінізді кіналі сезіну сезімі болды ма?
– Арине, болганда кандай. Мен тек кана кіналі сезініп кана койган жокпын, айелім біліп коя ма деп жаман корыктым. Бул корші уйдегі бойдак айел болатын.
– Міне, сіздін кіналі болу сезімі мен коркынышыныз сайманыныздын турмауына тіреді. Ол сіздін еркінізге багынбай, озінізді осылайша куткарды. Сайманыныз озінізден анагурлым акылды болып шыкты.
– Сонда мен озімді кіналі сезінуден жане коркынышымнан кутылсам, алгі катынмен барі дурыс бола ма?
– Сіз немене ажырасайын деп пе едініз?
– Жок, ол не дегенініз. Менін от басым керемет. Екі балам бар. Айеліммен карым-катынасым жаксы. Тек сонгы кезде шартпа-шуртка кеп кала береміз. Сондыктан, баска колбендеген кок етектіге барып «бой жазбакшы» болдым.
– Сіз бен айелінізбен араданыздагы кикілжінді жонге салу ушін, озініздін Газиз жаныныз, озінізді белсіздікке ушыратып жануянызды коргады. Озініз айттыныз, айеліммен карым-катынасым жаксы, тосек лаззатын толык аламын деп. Баска катынга козінді сузіп молигенше, оны дамелендіріп, сонгы кезде айелін бермей журген тосек лаззатын содан алуга талпынганша, оз айелінмен арадагы кикілжінді талдамайсын ба?
Оз сайманыннын, нактылап айтсак ішкі даусыннын акылын алып, дурыс тандау жасамайсын ба? Озінді-озін аттап кетудін кажеті шамалы. Сонан кейін маскара болып, балеге урынсын. Мен сізге токта деп кенес бере алмаймын. Бірак, осыны айтуга кукым бар. Енді озініздін сайманыныздын турмаган себебін білесіз, тандау оз еркініз!
– Менін ойымша сіз дурыс айтып отырсыз. Алдымен озімнін ішкі жан-дуниемді жонге салып, бакылайын.
 
Коптен корланып жиналган айелдерге деген реніш, окпе, жек корушілік, сондай-ак еркек ретінде озініздін істеген істерінізге кумандану бел кушінізді алсіретіп атка айландырады. Атек боласыз.
 
/Еркектердін жыныс мушелерінін аурулары/
/Сифлис, гонорея, гениталды герпс, трихаминоз, СПИД/
 
«Бозбаланын алынбапты мурты алі,
Кеткен шыгар талай кызда урпа;ы.
Бунын озі аурудан жутады,
Бірак, алі – талай кызды куртады».
 
ХХ гасырдын 70-ші жылдарындагы студенттік оленнен
Бул аурулардын себебі біреу-ак – жыныстык шатак. Еркектік сайманынызды кынынан суырып алып: онга да, солга да, алдыга да, артка да жонді-жонсіз сермей бересіз. Осыдан кейін неше турлі жаман ойлар, сезімдер озін кіналау сезімі, реніш, кызганшактык, артурлі коркыныштар, озін жазалау т.б. бас котереді.
Осылардын барлыгымен сансыз адамдар ауыратындыктан, казір олар оздерінін келенсіз сезімдері, ойларымен жыныс ауруларын туындататын турлі-турлі микроорганизмдерді, вирустардын осіп-орбуіне жагдай жасады, оларды шакырды.
Бурынгы откен гасырларда адам баласы Кудайдан коркып, табигаттын зандылыгын сактаган. Жана тонкеріс гасыры сифлис ауруын акелді. Жыныстык карым-катынаста тонкеріс басталды. Адамдардын кара ниеттері аурулар туындатады, бул Кудайдын жазасы.
Уакыт оте келе, медицина сифлис т.б. жыныс ауруларын антибиотиктермен туншыктыруды уйренді. Емдеу емес – туншыктыруды, сондыктан себебі жойылмайды. Себеп – былапыт жыныс катынасы. ХХ гасырдын ортасында кезекті тонкеріс – бангі (наркотик). Адамдар азганнын устіне аза тусуде. Когамдык Газиз жаннын кауымдастыгы жаза ретінде СПИД-ті туындатты. Бунын астарында да, казіргі медицинага конбейтін вирус бугып жатыр.
Кандай ауруга болмасын дарі, ем ыкылым заманнан бар. Ол – ойыннын молдірлігі, журегіннін тазалыгы. СПИД ауруынын емі – карым-катынастын пактігі. Бірак, бул даріханадан алатын дарі емес, озіміздін ішкі жан-дуниемізде.
«Катынды бастан, баланы жастан» демекші, адамды бала кунінен ер мен айелдін дурыс карым-катынасына уйрету абзал. Бул даріс: журегінін кіршіксіз тазалыгына, ойдын молдірлігіне негізделуі шарт. Ен жаксы устаз: ата-анасы.
Мынандай шындык окига болган. Улы Отан согысы (1941-45) шенберіне жетіп, шертиіп турган кезде, немістін бір дарігері СССР-ден Германияга куштеп акелінген 16...20 жас аралыгындагы кыздарды, бойжеткендерді тексеріп тан калады. Гитлерге СССР-мен дереу бейбітшілік келісім-шартына кол кою туралы усыныс хат жазады.
Озінін Гитлерге жазган хатында озін танкалдырган жайтты кенінен баяндап, мынандай рухани денгейі жогары, тартібі тузу елді жену мумкін емес дейді. Сойтсе, алгі тексерген жас кыздар мен бойжеткендердін 90 пайызынын кыздыктары бар, етектерін жел гана котерген екен.
 
/Ішкі даусына кулак аспай, «ат» болып сорлаган еркек/
 
Емшіге бел куші алсіреген 40 жастагы жігіт агасы келіп, озінін тарихын баяндайды. Жас кунінде оте келбетті болгандыктан, кыздардын оздері жабысыпты. Ол осыган сайкес еркектік сайманын кынынан суырып алып: урыгын онга да, солга да шаша берген. Біракта, ауру жуктырудан аман-сау, маз-мейрам болып, кутын кагып, Сырдын суы сирагынан келмейді.
Кундердін кунінде бір айел уйіне шакырады. Куні бойы барсам ба екен, бармасам ба екен деген кудік маза бермейді. Онын ішкі даусы: «барма» деп нактылы айтады. Онын устіне кошеге шыгардын алдында карлы жауын, катты жел согып нагыз табиги апат басталады. Бірак, оны не ішкі даусы, не ауа-райы токтата алмайды.
Барады. Осы кеште жыныс ауруын жуктырады. Осы аурудан жиырма жыл бойы уздіксіз емделіп, бел кушінен айырылган екен. Біздін аркайсымыз Газиз жанымыздын ішкі даусынан нактылы белгі, не нускау аламыз. Бірак, осыган кулак асып, тындай береміз бе?
«Еркін ойынды бакыласын, ал ойын іс-арекетінді баскарсын». Халык даналыгы
 
Антибиотиктердін аурудын себебін жоймайтынын тусінетін уакыт жетті. Себеп – озіміздін ішкі жан-дуниемізде, тартібімізде. Газиз жанымыз ауру тудыру аркылы манызды сабак береді. Дарігерлер тек кана ауруды туншыктырады. Бірак, каншага?
Сонгы кезде жыныстык аурулар созылмалы турге ауысты. Трихоманд, гонококки коздыргыштары дарілерге бейімделіп алды. Егер арак ішіп, не суык тигізіп «уйкысынан» оятып жіберсен, бауырым бармысын?, – деп, улап-шулап, озінмен кайта жылап коріседі. Біз оны кайта туншыктыруга тырысып алек боламыз.
 
/Газиз жанына: айелге дурыс карау ушін жіберген ауруы ушін алгыс айт/
 
«Ей Алланын пенделері, аурудан емделіндер, Алла тагала ешкандай ауруды адейі жаратпаган. Ал егер ауру келген болса, сол ауруга лайыкты емді жараткан. Тек бір кеселдін гана емі жок – ол карілік».   Пайгамбарымыз Мухаммед (с.г.с.)
Емшіге бір кызбен тосектес болып, кышынатын – гермес ауруын жуктырган жігіт келеді:
– Мен онымен тосекке жатканша осы сау кыз ба? – деп куманданып журдім.
– Егер куманін бола турып, неге барасын?
– Напсі жетелеп турса не істеймін?
– Онда тыр - тыр касынып отыра бер. Нак себебін білгін келе ме?
– Арине.
– Айелдерді «жаксы», «жаман» деп болетін адетін бар ма?
– Бар.
– Осы кызга барар алдында баска айелге ошпенділік, окпен болды ма?
– Иа, болды. Осыдан бір апта бурын, бір журіп журген кызыммен ажырасканмын. Енді не істеуім керек?
– Біріншіден, Кудайга, сонан сон озіннін Газиз жанына: айелдерге дурыс карау ушін жіберген ауруы ушін алгыс айт.
Екіншіден, осы кызга ауру жуктырганы ушін алгыс айт.
Ушіншіден, сені уйретіп, катер болатынын ескерткен ауруга алгыс айтатын бол. Сонында, айелдерге деген теріс козкарасынды тегіс тугелдей кайта жана жагымды сезіммен карап шык. Осы тізімге оз ананды кіргізуді умытпа. Бул оміріндегі бірінші айел гой.
– Мунын баріне уакыт керек кой. Озінді бірден озгерту де онай емес.
– Сенде тандау бар. Ескі ойларынмен журіп, оз оміріне тагы да «жаман» айелдерді, жыныстык ауруларды тарта беремін десен озін біл. Немесе ескі ойлау жуйенді, жанага алмастырып денін сау, айелдермен силасымдылык, жаксы карым-катынас орнатам десен озін біл. Кайсын калайсын?
– Арине сонгысын.
 
X ТАРАУ. МАСКУНЕМДІК, ТЕМЕКІ ШЕГУ, СЕМІЗДІК
/Маскунемдік/
 
«Арактан, ішімдіктен сактанындар, ойткені ол барлык жамандыктын кілті». Пайгамбарымыз Мухаммед (с.г.с.)
 
Маскунемдік жазыла ма? Арине жазылады.
Бунын себебі, Газиз жаннын тунгиыгында тыгылып жатыр. Аракка уйір адамдардын Газиз жанында белгілі бір тартіп багдарламасы бар. Буны «маскунемдік багдарламасы» дейді. Ол тукыммен беріледі немесе тіршілік кешу барысында рухани соккы алудын асерінен калыптасады.
Маскунемдікті емдеу ушін осы багдарламаны тауып, оны залалсыздандырып, салауатты омір суру тартібінін жана ба;гарламасын куру керек. Баскаша айтканда, ескі адеттен арылып, жана адетті калыптастыру кажет.
Казіргі медицина колданып журген (ампула тігу, ине шаншу, дарілер, шай, кулыптау-кодирование) тек кана ауруды Газиз жаннын тунгиыгына онан армен батырып, уакытша женілдік акеледі. Психиканы булай зорлау, мінез-кубылысынын озгеруіне акеп согады (ашушандык, жанжал шыгаруга бейімділік, тусініксіз кылыктар, сары уайымга салыну, еркектік бел кушінін жогалуы, немкурайлык, жараланып аяк-колын сындыру т.б.). Дарі мен кулыптау, шыргаландарды біраз уакытка шегергенмен де, аурудын нак себебін жоя алмайды. Нак себеп – адамнын Газиз жанында.
 
/Маскунемдік дегеніміз не, онын себептері?/
 
Маскунемдік – адамнын дарменсіздігі жанына тыныштык бермеуден, озін алсіз, кажетсіз сезінуден. Адам калай лаззат алу керек екенін білмейді. Онын уш жолы бар.
Біріншісі: адам суйіспеншілікпен куана енбек етіп, озінін рухани жетілу жолын кітап оку аркылы жетілдіре тусу.
Екінші жолы – «кумар» ойындар, енбексіз, алдаумен келген устіртін бакыт.
Ушіншісі – біреудін бакытсыздыгына куану. Осылардын ішінде, бірінші бакыт – нагыз бакыт, ен турактысы. Екінші бакыт – тураксыз бакыт. Ушінші турі тек кана зардап акеледі. Екінші жане ушінші турінен лаззат алгысы келетін адам іше бастайды.
Ішу – озіннін сананды лаззатка айырбастау. Адам акымактыгынан да ішеді, баскалар ішкеннен кейін ол да ішеді. Адам озіне дурыс максат коймай, ісі онбегеннен кейін маскунемдікке салына бастайды.
Озін-озі тануга умтылган адамда кудер узу деген болмайды. Отірік айта берген де адамнын баска жол таба алмагандыктан ішімдік ішкісі келеді. Адам біреуді алдаган кезде, онын айналасына да озі сиякты алаяктар жинала бастайды. Назік денесінен барі корініп тургандыктан бундай адамга ешкім де сенбейтін болады. Озінен барінін теріс айналып, бакыт козі жогалганын сезеді, себебі бакыттын озі де баскалар аркылы келеді.
Ашкоздіктен туындайтын жалгыздык сезімінен кейін де адам ішімдікке ауес бола бастайды. Біреуге беріп, осімкорлыкпен еселеп пайда табам деген адам да сонында жалгыз калады. Кіналы болу сезімі де ішкілікке кумар кылады. Осыдан кутылудын жолы Жаратушыга жалбарынып озіннін ой пигылынды озгертіп, Гази жаныннын комегімен танін мен жанынды тазалау.
 
/Оліп барып тіріліп, озіне-озі жоктау айткан адам/
 
«Арак-шараптан акыл да, пайда да, абырой да, кайырымды мінез-кулык та, адамгершілік те кутпе! Мулде ішпейтін адам – нагыз кадырлы адам». Шынгыс хан
 
Озімнін бал-бул балалык шактан Науалыда тай-кулындай тебісіп бір кошеде оскен Саркыт деген курдасым бар. Екеуміз бір жылы, бір ай, бір кунде дуние есігін де, мектеп есігін де бірге ашыппыз. Бірак, онын аке-шешесі ерте оліп, ага-женгесінін колында ості.
Саркыт Кажыгалиев бала кунінен созге пысык, еті тірі, мінезі шалкім-шалыс болатын. Омір жайлы толгаганда: «Пах, пах! Осындай да созге жуйрік адам баласы туа береді екен-ау!», – деп еріксіз ойлайсын, іштей суйсінесін. Біз он жылдыкты бітіргенде, ол шешен балаларына еліктеп 8 жылдыкты азер тамамдады. Кейбір сыныпты екі кайталап жіберді. Ауылда бір орта мектеп кана болатын. Кейіннен жетпісінші жылдары екінші орта мектеп ашылды.
Ол кезде мектепте нашар окысан, сол отырган сыныбында – усак балалардын арасында омалып, ен арткы партада онкиіп отыра бересін. Мугалімдер де кудер узіп: «Сен бадырак маган тиіспе, мен саган тиіспейін», – деп онын тыныш отырганына куанады.
Сабакка келмесе шаттанады!
Себебі, ойдан-кырдан жиылган, оншен бузык Науалы жетімдер уйінін жане сабак окымайтын тентек шешендердін балалары, каптаган орыс пен немістін балалары, ауылдын анкау казак балалары бір мектепте екі кезекпен, екі тілде азер сиып окитын. Бір класста жок дегенде 30-40 окушы.
 
Біздін корші екі кыздын бізден 3...4 жас улкен агасынын 4-ші сыныпта 4 жыл тапжылмай отырганы бар. Кішкентай кыздар 4-ші сыныпка кошкенде агасымен бірге окитындарын біліп уйлеріне ботадай боздап: «Егер анау бізбен окыса, біз окымаймыз. Балалар мазактайды», – деп кигылыкты салады. Апасы, аке-шешесі барып, оны баска, катар сыныпка ауыстырады.
Карындастары 8-ші бітіргенде, ол алі 4-ші сыныпта «білім жілігін», кайта-кайта кайталап, кеміріп отырган. Мектеп осындай сабак окымайтын, тентек улдарды, жылына бір кабат жиып-теріп, жасы толса колына 8-ді «ойдагыдай» бітірді деген кужат беріп, корші «Южный» ауылындагы трактористер дайындайтын училищеге жіберетін. Тамагы, киімі, жатар орны барі тегін, мемлекеттін мойнында.
Осы оку орнын Саркыт курдасым да бітіріп, аскерге барып келген сон, ауылдан 120 шакырымдагы Алакол колінін жагасындагы «Сартерек» болімшесінде трактор жургізді. Жаз айларында дайындаган кога, камыс шопті, кыс бойы ауылга тасиды. Кей жылдары біз жакта кыс оте катты болып, тфу деп тукірсен, тукірігін жерге туспей катып калатын сары шунак аяздар жиі болып турады.
Осындай какаган кыстын бір куні Сакен ауылга ымырт жабыла шоп алып келеді. Тіркемесін агытып, шопті сатып арак ішеді. Ішкенде сілейіп тойып, сілекейі акканша, есінен айырылганша ішеді. Тун коюлана тракторымен олендетіп уйіне кайтады.
Біздін ауылды как жарып агатын Кусак озені бар. Копірден оту керек. Бул ерін копірді таба алмай, тап копірдін жанындагы жарга, калын омбы карга тракторымен шонкиып асылып калады. Кардын калындыгынан трактор жарга куламайды. Асылып калган трактор – арткы екі донгелегі шыр айланып, айналаны азан-казан кылып, ауылды басына котеріп дарылдап тура береді...
Тап осы жардын басында Людмила Павловна дейтін мугалім орыс айелі туратын. Уйінін іргесінде дарылдап турган трактор уйкы бермейді. Мезгіл тун жарымынан ауган. «Неде болса барып, мынауынды дарылдатпай ошір, айтпесе бул арадан кет», – деп айтайын деп куйеуі екеуі келсе, трактордын тубінде – бір колы жогары котеріліп, бук тусіп катып калган адамды кореді.
Дереу ауылдык, аудандык милицияга телефон шалады. Олар іле-шала жетіп келіп караса, аязда катып калган адамнын майітін кореді. Майіттін аяк-колын созайын десе, шеге болып катып калган.
Милициялар майітті тексеріп, біраз уакыт тракторды айналшыктап журеді. Тонган сон, оздерімен бірге майітті мугалім айелдін уйіне ала кіріп, майіт жібісін деп пештін устіне агаш салып, колын кокитып жаткызып кояды. Оздері жылыну ушін арак, ыстык шай ішіп, біраз ангіме-дукен курып отырады.
Майіт жібімейді. Майіттін бір колы жогары котерілген калпы, ашык машинага тиеп, аудандык милиция боліміне алып келеді. Олар: «бізге оліктін кажеті жок» деген сон, аудандык ауруханага акеледі. Олар да: «біз олікті емес, сыркат адамды гана кабылдаймыз», – дейді.
Майітті майітханага (морг) апарып тастап, онын уйіне, агайын-туыстарына, колхозга, касіподак уйымына хабарлайды. Касіподак уйымынын бастыгы дереу кабырга газетін шыгарып: "Колхоздын болашагынан уміт кутіп журген аса енбеккор жас тракторисі Саркыт Кажыгалиев колхоздын шобін акеле жатып, когам мулкін аман сактаймын деп ерлік жасап, аязда далада калып, муз болып сіресіп катып калыпты", - деген каралы хабар естіртеді. Саркыттын ол шопті аракка сатып жібергенін кайдан білсін...
Саркыт тонып оянады. Жан-жагына караса бірнеше адам, анадан жана тугандай шешініп тастаган, каперлерінде тук жок, уйкыны согып жатыр. Колын созып біреуінін жамылгысын жулып алады. Екінші жагына караса кішкентай бала уйыктап жатыр екен:
«Алда бейшара-ай! Суык уйде жаланаш жатканы несі?!», – деп жаны ашып, койнына алып жатады, суп-суык. Бала оянбайды. Оны кымтап жауып кояды. Кайдан келіп-турганын білмейді. Устінде лыпа жок, анадан тугандай жап-жаланаш. Бас анкі-танкі.
Біраз уакыт жаткан сон: «Кой, біреуден шылым алып шегейін», – деп ойлайды. Уят болмасын деп жамылгысын жамылып, шыгатын есікті іздесе, бір жарыктын сызаты корінеді. Есікті акырын ашып сыгаласа, калгып-шулгып бір орыстын кемпірі отыр екен.
Шошытып алмайын деп жайлап барып орысша: «Апа! Темекі бар ма?», – деп сурайды. Козін ашкан кемпір бакырайып карап турып: «О, Кудайым-ай! », – деп айкайлап барып шалкасынан туседі де, талып калады. Саркыт кемпірдін бетіне су буркіп тірілтіп алганда, кемпір торт тагандап, ойбайлап каша жонеледі. Караса тан сібірлеп атыпты. Кемпірдін кылыгына тусінбей, жаланаш шыгуга уялып, босагада, аліптін артын кутіп отыра береді.
Бір уакытта у - шу болып дарігерлер, медбикелер жетеді. Киіндіріп аудандык милиция боліміне: «Мына бален тіріліп кетті», – деп апарып тастайды. Аудандык милиция болімінін бастыгы Жидебаев: «Омірімде талай сумдык, талай баскадай нарселер коріп едім, біракта, оліп-тірілген адамды бірінші кабат коріп турмын», – деп ауылына апаргызып тастайды. Уржар мен Науалынын арасы 12 шакырым.
Саркыт "ерін" милициянын машинасынан керіліп-созылып кайкайып, кошесінін басынан тусіп калады. Тус кезі. Уйіне жакындаса, ауласы каптаган адам, асылган казан. Айгай-шу, бір-бірімен «Ой, бауырымдап» корісіп жаткан адамдар.
Миы айланып турган Сакен: «Е, мен жокта уйімде біреу оліп калган екен гой. Булар кешеден бері мені таба алмай жур. Естімедім деп айтсам уят. Одан да хабар алып, білетін кісіше айгайлап барайын. Журісім болса мынау, озіме де обал жок», – деп, тундегі корлыкка, озінін оліктермен айкасып кушактасып жатканына намысы келіп, озінін шошка кылыгы есіне тусіп, онсызда басы ауырып, кіналі екенін сезініп, конілі босап жылагысы келген Саркыт:
– Ой бауырым-ай! Кырышында кеткен арманым-ай! Асылым-ай! Ардагым-ай! Коре алмай, сонгы созінді тындай алмай арманда кеттім-ау! Есіл ерім-ау! Боздагым-ау!
Бауырым–ау! деп окіріп жылап, озін-озі жоктап айгайга, жоктауга басады. (Біздін жакта даладагы таяк устап турган агайындарына жылап коріседі. Сонан сон айелдермен коріседі. Айелдер токтамай жоктау айтады. Сакен суырып салма керемет анші, даусы адемі болатын.
Алдымен катар-катар каздай тізіліп турган агайын-бауырларымен корісіп, ойбайлаган куйі, уйде жоктау айтып отырган апайлары, женгейлерімен бірігіп, токтамай сункылдап жоктау айтады. Ен сонынан айелімен коріседі. Еш бір адам танымайды.
Бажайлап караса бала-шагасы, агайын-туысы тугел аман. Балалары ол кезде кішкентай, каперлерінде тук жок, «Акеміз келді! Акеміз келді!» – деп, ойнап-шауып жур. Агалары тугелдей таяк устап тур. Олген кім болды екен?!, – деп ан-тан болып отырганда, «алтын басты, кара касты, жалбыр шашты, жылкы ерінді, кыр мурынды, озі косем, созге шешен, акын, жырау, тентек, оз дегенінен баскага конбейтін кыныр-кисык кайным-ау! Сенін орнына егін егеміз бе, кайтеміз?!», – деп жоктап отырган бір женгесі: «Ойбай!!! Оліп, катып-сіресіп муз болып, жібімей жатыр деген Саркыт тіріліп кеткен бе?!», – деп кулап барып, талып туседі.
Мундай сумдыкты кормеген ауыл халкы, нопір журт: бала-шага, кыз-келіншектер, катын-калаш, кемпір-шалдар уйді айлана кашады. Ол аз болса казан жагалап журген иттер улып, корадагы сиырлар моніреп ауылды азан-казан кылады.
Біраздан кейін есін жиган журт коз корім, кулак естір жерден: "Ай! Сен Саркытпысын?! Алде онын аруагымысын?! Аруак не Саркыттын кейпіне тусіп алган жын шайтан, пері болсан жоніне кет! Бізде не акеннін куны бар?!", - деп айгайлап жон сурасады.
 
Есі шыккан Саркыт шешендерден корген діни білімі есіне тусіп: "Оллахии, билахии! Олахии, билахии! Мен Саркытпын! мен Саркытпын! Саркытпын! Аязда олердей арак ішіп катып калыппын. Енді жібіп, тіріліп уйге келіп турмын! Маган сеніндер! Мен Саркытпын! Ендігарі сайтаннын сідігін ішсем желкемнін шукырын кормей кетейін!", - деп тамагын колынын кырымен озін бауыздагандай кейіп корсетіп, кос жудырыгымен кеудесін ургылап, тізерлеп отырып алып карганып-сіленеді.
Ол жылдары біздін ауылда шешендер коп, шетінен баукеспе уры. Усталып калса остіп карганып-сіленіп кутылып кететін. Анкау казак: Бул бейшара "Олахии билахии! ", - деп Кудайды аузына алып карганып отыр гой! Кой дуниесі де, малы да курсын, кешегі согыстан да, ашаршылыктан да аман калдык, буган да тауба!  - деп алгі шешенді жоніне жіберетін.
Акикатында согыс жылдары коныс аударылып келген шешендердін турмыс жагдайлары оте ауыр, аяктарына кысы-жазы калош киіп, сыгандар сиякты: коше-кошені кундіз катын-калашы мен бала-шагасы, тунде еркектері уры иттер сиякты тіміскілеп, казекемнін дастарханынан тогілген кикымдарды теріп жеп, малдарын, жумыртка, тауыктарын урлап-жырлап кундерін коретін.
Та;ы бір ерекшеліктері бірде-біреуі жумыс істемейтін, казіргі Алматы каласында уйір-уйірімен оріп, кангып журген сыгандардан айнымайтын. Саркыттын рухани білімінін денгейі де, тусінігі де осы шешендерден уйренген екі ауыз "Олахии, билахии! " деген созбен тамамдалатын. Алі де озгере койганы шамалы.
Саркыттын тірі екеніне козі жеткен ел: улап-шулап Саркытпен кайта коріседі, аяк-колын сипап, шашын жулып, нукып, урып кореді. Саркыттын денесі когеріп, соккы жанына батып ойбайлаганнан кейін аруак емес екеніне коздері жетеді. Казанын арты тойга уласады, Талып жаткан адамды тірілтуден тажірибесі бар Сакен, енді женгесін тірілтуге кіріседі...
Саркыттын Газиз жаны осылайша оны маскунемдіктен сактап, омірлік сабак берді. Менін курдасым сонан бері салауатты омір салтын устанып, мешіттін имамы сиякты: «арак ішпендер, ол харам. Ішсендер тылсым дуние тарапынан жазага ушырап, Кудайдын каргысына ушырайсындар. Мен буны басымнан откізгенмін!" - деп елге уагыз шашып, осы окигасын жырдай кылып, майын тамызып айтып, ішімдік баласын аузына алмайды.
Казір ауылда озі шамалас зейнеткерлікке шыккан мугалімдерді т.б. ерігіп жургендерді жиып алып: соткелеп, апталап, айлап жатып карта ойнап, 100, 200, 500, 1000 тенге ушін кызыл кенірдек болып айтысып, тартысып, шапкылап, аман-есен ел катарлы ауылда журіп жатыр. Сыныктан басканын барі жугады демекші, осы картожниктердін бірен-сараны болмаса, басым болігінін жумыска кырлары жок.
/Біреу: омірге, укіметке, саясатка окпелеп апталап жатып ішеді/
 
Мен саясатты тусінбейтін, акімдерге, укіметке карсы келмейтін адамдарды жек коремін, – дейді бурын араккеш маскунем болган, казір зейнеткерлікке шыкан жаарапия мугалімі, казір Науалыдагы аты шулы картожник, ку созден "куырдак куыратын" озін саясаткермін, білгішпін деп санайтын А.Ж. дейтін адам. Онын Газиз жанында: ашу-ыза, коре алмаушылык, жек кору т.б. келенсіз ойлар мен жаман кылыктар жылдар бойы шогырланып, кордаланып калган.
Кырык жылдай Уржар ауданындагы Науалы орта мектебінде география панінен мугалім болды. Бір де бір сабакта сабак айтпайтын, тек тукке турмайтын осек, отірікті судай агызатын. Себебі, такырыпты озі білмейтін надан болатын. Осынын натижесінде ауыл тарихында Науалы орта мектебінін бір де бір окушысы география болімін бітірген емес!
Ескерту: Науалыда екі орта мектеп бар. Онын устіне жогаргы класс окушыларын аракка уйретіп солармен бірге косылып ішетін. Оларды карта ойындарына уйрететін. Жас жеткіншектерге теріс тарбие бергені ушін букіл алемдік карымта заны бойынша Жаратушы тарабынан катты жаза алуда. Кангырып ку басы гана калды.
Біреу катынын кызганып ішеді. Арак онын кызганышын басады. Енді біреу: омірге, укіметке, акімдерге, саясатка деген ірілі, усакты окпе-ренішін озіне омір бойы жинактап, сонан сон апталап жатып ішеді.
 
/Маскунем улын емдеуге акелген айел/
 
 Емшіге бір айел озінін маскунем улына кол ушін беруін отінеді. Ангіме барысында айел озін буртурлі устады. Емші: «Озі арак ішеді, онымен коймай улына жардем беруін сурайды», – деп іштей ойлайды. Сойтсе алгі айел будан бірнеше жыл бурын маскунемдіктен емделіп «кулыпталыпты». «Кулыпталганымен» жан-дуниесінде ауру сакталып калган. Онын сырткы бейнесі, кылы;ы осыны білдіріп турды. Емші мен айел сойлеседі:
– Мен аракты койганыма куаныштымын.
– Канша жылга «кулыпталдыныз».
– Барлык калган оміріме. Мен осыган разымын. Бірак, улым іше бастады.
Бул айел онын ауруынын баласына «кошкенін» тусіне алмай ан-тан болды. Алгі айел «кулыптаудын» комегімен, озінін аракка кумарлыгын туншыктырып, Газиз жанынын тубіне сунгітіп жібергенімен, нактылы себебі жойылган жок. Ал, онын улына анасынын Газиз жаны ыкпал етті.
Ішкі жан-дуниесіндегі нактылы себептін козін куртпай, адам баска ауруга ушырайды. Ауырмаган куннін озінде, осыны озінін урпактарына «откізіп» береді. Кулыптау-кодирование будан біраз жыл бурын озінін жаксы жактарын корсетті. Бірак, казір осы маселенін туйіншегін шешу ушін баска шешім табу кажет.
Будан шыгатын жол бар ма? Арине бар!
Маскунемдіктен жазылудын негізгі бастауы – адамнын озінін ішкі жан-дуниесінде бугып жатыр. Тек оган баратын сурлеуді табу керек. Маскунемді емдеу (туншыктыру емес) – адам озінін ауруынын жауапкершілігін озіне гана жуктегенде гана іске асады.
Ен алдымен кандай курбандыкка бармасын, осы аурудан кайтсем де кутылам деген озінін зор калауы болуы шарт. Откенімен коштасып, озін тауып, салауатты омір салтымен баска адамга айлану. Барлыгын шешетін озінізсіз. Озіне жане емшіге деген сенім – гажайып жасайды. Ол ушін біраз тер тогуге тура келеді.
Барі тусінікті сиякты, ішімдік – У. Ол денсаулыкка зиян. Ол омірінді талкандап, жануяннан ажырастырып, тентіретіп, аздырып жібереді. Бул жайлы оте коп жазылып та, айтылып та жур.  Бірак, неліктен адамдар оздерін ішімдікпен улай береді?
Каншама жылдар бойы аракпен, маскунемдікпен куресудеміз – натиже шамалы.
«Куш – карма-карсы кушке тен» деген физиканын заны бар. Буны мектеп кабыргасынан білеміз. Біз негурлым маскунемдік, арак туралы коп айтамыз, согурлум маскунемдікпен куресу киындап, курделене тусуде.
Маскунемдік – жеке бастын ауруы, ішімдік озінше ішкі жан-дуниеннін ауруынын «дарісі». Мынаны білуініз шарт: ішімдік ауру тудырмайды, керісінше адамнын ішкі жан-дуниесінін озі бастапкыда-ак ауруга шалдыккан. Адам озінін ішкі жан-дуниесінін жарасын женілдеткісі келіп, бангілік (наркотик) заттарды ансайды. Сондыктан, алдымен адамнын жан-дуниесін емдеу шарт. Сонда бангігіе деген куштарлыгы озінен-озі куриды, жогалады, жабылады.
Маскунемнін жаны ауру. Оган – коркыныш, урей, жалгыздык, коре алмаушылык, кызганыш, реніш-окпе, ашу-ыза, тунілу «вирустары» жуккан. Ішімдік уакытша осыларды залалсыздандырады, умыттырады. Арине, арак адамнын ішкі жан-дуниесінін жарасын, жанын емдемейді. Барлык химиялык коспалар сиякты ішімдіктін де жанама жаман салдары болады. Улы заттар калдыгы ішкі мушелерге шогырланады, асіресе ми мен бауырга. Біртіндеп озінін талкандау жумысын жургізе бастайды. Сонда арак – у, екінші кырынан наукаска уакытша болса да жардемдеседі.
Арактын оміршендігі – адамдардын копшілігі іздейді. Олар ішімдіктін кулы болып, оган озінін еркін, жігерін, куатын: уакытша болса да озін тыныш сезіну ушін курбандыкка шалады. Сагым-елес ушін осындай толемакы толеуге тура ма? Озіннін омірінді, куатынды біраз ;ана болатын бангілік бакытка айырбастауга бола ма?
Болды жетеді!
Барлык куш жігерімізді маскунемдікпен емес, озінді жетілдіруге, рухани дамытуга жумсау кажет. Адам – табигаттын улы туындыларынын біреуі. Адамда жануарлар мен осімдіктерде жок касиет – кие бар. Бул касиет – озін-озі жетілдіру, жана бірдемеге уйрену, акикатты тусіне алу.
Не істеу керек?
Ен алдымен – ішімдіктерді, аракты касірет, зиян деп кабылдаулан бас тарту кажет!
Егер сізде аракка деген кумарлык бар болса, онда озінізге ренжімей тура-турыныз.
Алдымен ішкі жан-дуниенізге уніліп, аракты не ушін ішкін келетінінді аныктап алыныз.
Бунын кандай пайдасы бар? Иа! Пайдасын аныктаныз! Созіміз тусінікті болу ушін мысалдар келтіре кетейік:
Арак – адамнын сезім-кубылысын озгертетін бангілік (наркотиктік) сенімді курал.
Баскаша айтсак, кандай адамнын болмасын арак ішудегі максаты – озінін сезім
кубылыстарын озгерту.
Мысалы, ішімдік коптеген адамдарга бостандык, босансу, еркіндік береді.
Мамыражай калыпка енеді. Енді біреулер, келісім-шартка кол коюды женілдету ушін, салт-дастур ретінде колданады. Баска біреулер ангімесі жарасу ушін ішеді. Баз біреулер шаршагандарын басу ушін ішеді.
Коптеген адамдар жуйкесінін ширыгуын таркататын, шындыктан, корланып-жиылып калган шыргаландардан кашу ушін ішеді. Бірак, булардын барі – озінді-озін алдау.  Бунымен шыргалан шешілмейді, одан арман орши туседі. Шыргаландардан кашу емес, оларды шешу керек. Озіннен кашып кутыла алмайсын! Шындыктан, акикаттан калай кашасын? Осылардын барін кур;ан озінсін гой! Біз оз омірімізді озіміз курамыз гой.
Олай болса, одан кашу емес, оны озгерту кажет. Ол ушін озіннен бастауын шарт.
Ішімдік – адамнын конілін котереді, куаныш пен шаттыка болеп, сенімділік тугызады.
Омірде куанышка, шаттыкка, бакытка толы тіршілік кешуге баска жол жок па? Бар болса онын адісі кандай?
Маскунемдіктен емделудін бірінші кадамы, арактын жаксы жактарын жазудан бастаныз.
Жазып болганнан кейін, осы шаттык, куаныш, бакыт т.б. акелетін баска адістерді тізіп жазыныз. Ол ішімдіктен жаксы, сенімді болсын. Мынандай ереже бар: «Егерде жаман кылыктарыныздан кутылгыныз келсе, онда жана кайырымды кылыктарды курыныз! Осы кайырымды кылыктарды тап осы саттен танданыз, бастаныз! Ертенге калдырманыз.
Казак айтады: Еріншектін ертені таусылмайды», – деп. Оз омірінізді, жакындарыныздын омірін улауды догарыныз, токтатыныз!».
Енді «жана тартіп адістерінін не екенін толык тусіндіре кетейік. Жана тартіп адістері – жана ойлар, сезім кубылыстары, коршаган алемге деген баска козкарас. Бул омірдін артурлі жагдайларына, болып жаткан окигаларга баскаша карау, осыларды баскаша багалау.
Осы кезге дейін сізде тандау болган жок, сіз арактын кулы болып, одан кутыла алмадыныз. Енді тандау бар, ол – кайырымды, кайырлы адеттер. Озінізді куттыктаныз! Осы саттен бастап азаттык алдыныз!
Маскунемдік – адамнын жеке тулгасынын ауруы. Маскунемдік дегеніміз – жан дуниесі, жаны ауру адам. Оз омірін жан-жакты уйлестіре алган адам, еш уакытта сілейе тойып, мас болып арак ішпейді. Бундай жагдайда ішімдікпен арпалысу, онымен куресу акымактык болар еді. Себебі, ол оз омірін озі курып, омірдегі керектісін тапкан.
Жазылу ушін адамдарды жактырмаудан, жанжалшыл болудан т.б. жаман кылыктардан арылып, жан-дуниенізді тазаланыз. Маскунемдікті куйзеліс пен жан ауруы туындатады. Осы кезде арак жан-дуниенді жазгандай болады. Бірак, бунын барі уакытша елес.
«Мас болу – оз еркінмен жындану». Аристотель
Осы саттен бастап маскунемдікке душар кылган келенсіз ойлардан, жаман кылыктардан кутыла бастаныз. Сіз ушін буны баска пенде істемейді.
Келенсіз ойлардын, жагдайлардын кейбіреулері томендегідей:
– Артурлі коркыныштар: келешекке деген, біреу жазым кылып кетеді-ау деген;
– Озін кіналі сезініп, озін жазалагысы келуі;
– Откен кундеріне окіну;
– Сары уайым, куйзеліс, іші пысу;
– Жалгыздык сезімі;
– Окпе, реніш, ашу-ызы, коре алмаушылык, жек кору;
– Біреуді кіналау, жеркеніштік, адаммен тіл табысып сойлесе алмау;
– Кызганыш, кундеу;
– Озіне-озі канагаттанбау. Оміріне, коршаган ортага, алемге конілі болмау;
 
Тыгырыкка тірелу сезімі;
– Озін кем санау, озіне сенбеу. Озін не еркек, не айел ретінде сезінбеу;
Оз омірінізге суйіспеншілік, куаныш, шаттык, рухани тыныштык, уйлесімділікті кіргізініз. Жаман ойлардан, келенсіз кылыктардан калай кутылуга болады?
Ол ушін оз козкарасынызды міндетті турде озгертініз. Озінізді коршаган алемді, айналандагы адамдарды баскаша багалап уйренініз. Баскаша жол жок.
 Кыскаша кортындылайык:
1. Маскунемдіктен калай болса да арыламын деген: кайтпас кайсар калау, максат, осыны іске асыратын мукалмас жігер кажет.
2. Оз омірінізде аракты не ушін ішкенінізді аныктап алыныз. Ол сізге кандай
пайдалы міндет аткарды?
3. Жана тартіп адісін курып, осыны іске асыра бастаныз. Жана кайырымды
кылыктарды адет кылып, тандау еркінін тізгінін босатыныз.
4. Кері кеткен келенсіз ойлардан арылыныз. Озінізге, Алемге, айналандагы
адамдарга деген козкарасынызды кілт, тубдегейлі озгертініз.
 
/Темекі шегу/
 
«Жан талпынар талайды кормек ушін,
Ар сырын дуниенін білмек ушін.
Дене байгус салмак боп баса берер,
Жаралган гой тубінде олмек ушін».     Шакарім аулие
 
Темекі шегетін адамдардын басым болігі, темекіге жас кезінен уйренген. Темекі дамді деп ешкім айта алмайды. Алгаш тартканда басын айланып, журегін локсып, жотелесін.
Темекі шегетін адам – сасык дем, ентігуді, тісінін саргайуын, жугіре алмайтын окпе, кырылдаган тамак, окпенін катерлі ісік ауруынын елесін, окпе, журек ауруларына шалдыгатынын барі біледі. Біракта, оларды темекіні кайта тутатуга не мажбур етеді?
Адамдар лаззат алу ушін емес, озінін когамдагы алатын орнын білдіру ушін тарта бастап, сонынан адетке айландырады. Бозбала-жасоспірімдер озінін жеке тулгасынын маныздылыгын корсету ушін, жас кыздар ешкімге тауелді еместігін жане назіктігін айшыктагысы келеді.
Ержете келе осылар баска магынага ие болады. Ересектер оздерінін сезімдерін бакылап: тыныштык, жагдайы жаман емес екенін, байсалды калпын айгактайды. Адам – темекі тутатудын озін, озінін сезімінін биіктігінін белгісі деп санауга адеттенген.
 
 Темекі шегу барысында пайда болатын калып:
– Озінін ешкімге тауелді еместігінін, ержеткеннін белгісі;
– Озін топтын бір болігі сезінуін, олармен карым-катынас жасай алатындыгын;
 
– Жагдайынын жаман еместігін, ішкі сезімінін жумсактыгын, тыныштыгын,
байсалдылыгын;
– Озінін сезім кубылыстарын бакылай алатындыгын, мамыражай калыпка келетіндігін;
 
– Ойын бір багытка багыттай алатын сезімі, ойлай алу кабілетінін жогарлылыгын;
– Озінін ерекше сезімтал жан екенін;
– Озінін нагыз еркек, от басы екенін сезіну;
– Жумыс кабілетінін артатынына;
– Бір жумысты копарып тастаганын;
– Уакытын откізу ушін;
– Жана кунге, жана каркын беру ушін;
– Озінін молшылыкта омір суретінін корсеткісі келеді (кымбат шылым шегіп).
 
/Сіз шылымга калай байлангансыз?/
"Сырын мен білетін бірден – бір сулулык – денсаулык". Г. Гейне
 
Озінізге тандау жасаныз!
Ен бірінші істейтін шаруаныз, озініз темекі тартудан бас тартыныз. «Мен шылымды белгілі бір максатымды орындау ушін шеккенмін». Енді ойланыныз. Денсаулыкка зиян осы адіс колайлы ма? Мумкін осыны баска бірдемемен алмастырармын?
 
Салауатты омір салтын устангыныз келсе, жаксы калау жасаныз. Сол колынызбен мына создерді: «Мен шылымнан женіл кутыламын. Салауатты омір салтын устанамын. Менін окпем таза, дем алысым тунык. Мен жана тартіп адістерін курамын. Жана ойлардын комегімен темекіні онай тастаймын», – деп жазып кунделікті окып кайталаныз.
Мысалы, сіз шылым шегіп, шертие карап, озініздін еркек – уй иесі екенінізді корсеткініз келеді. Енді ойланыныз, баска кандай адістермен еркек екенінізді баса корсетуге болады?
Нак еркек болудын белгілері коп: жігерлі болу, озіне барлык жауапкершілікті жуктеу, уадеде туру, оз бетінше шешім кабылдау. Сіз осы белгілердін біреуін дамыта беруінізге болады. Осылайша Газиз жаныныз осыган калыптасып, оны озініздін пайданыз ушін, ен кауіпсіз адістердін біреуіне айландырады.
Егер темекі озінізге тыныштык, жайлы жагдай акелуге комектессе, онда омірініздін кандай кырына канагаттанбайсыз, кандай кырынын жайсыз жагдайын жактырмайсыз, соны аныктаныз. Озініздін жеке шыргаландарыныздын шырмауын шешкеннен кейін, озініз де шылым шекпейтін боласыз. Рахаттану мен тыныштыктын, мамыражай калыпка келудін баска адісін табуды уйренесіз.
Озініздін тартібінізде белгілі бір сезімге жеткізетін жол бар екенін білгеннен кейін, шылым шегуді азайта бастап, токтатыныз. Арбір тарткан темекінізге алгыс айтып, азат етіп, мынандай содермен шыгарып салыныз:
Сен менін белгілі бір калауымды іске асыру ушін комектескеніне алгыс айтамын;
мен сені байлаудан азат етемін;
саган суйіспеншілікпен разы бола отырып, оз омірімнен біржола босатамын.
Егер темекіні нак тастагыныз келсе, булай істеудін тук киындыгы жок. Кейбір кезде кымбат темекі байлыктын, молшылыктын, іскер адамнын коркі сиякты болып корінеді.
Дуние жузіндегі аса бір мынгырган бай, атакты адамга сурак койыпты:
– Сіз кандай шылым шегесіз?
– Мен мынгырган оте баймын. Не калаймын барі бар. Озімді, оз омірімді аса жогары багалап суйемін. Сондыктан, ешкандай да камшылайтын затка зару емеспін, – деп жауап кайтарыпты алгі шіріген бай.
Акикатында кімнін шыргаланы коп, тек солар гана шылым шегеді. Темекісіз-ак, омірдін кызыгына шомылып, кеуденді кере таза ауамен демалганга не жетсін!
Барлык темекі шегетін пенделерді біріктіретін, аса манызды нарсе – темекі шегетіндер артурлі денгейде омірді жокка шыгарады. Олар оздерін, омірдін агымын жактырмагандыктан, оздерін темекімен талкандайды.
Осы жалган фани омірде – озінізді жане омір агымын суйе бастаныз. Сонда сіздін суйіспеншілігініз аса жогаргы денгейге котеріледі, озініз-ак темекіден бас тартатын боласыз.
XI ТАРАУ. СЕМІЗДІККЕ ЖЕТЕЛЕЙТІН ОЙЛАР МЕН СЕЗІМ КУБЫЛЫСТАРЫ
 
/Семіздік, артык салмак, комагайлык, мешкейлік/
 
«Таннін сулулыгына ен жаксы шипалы дарі сергек арі жайдарман коніл куй».
 Х.Бостерм
 
Калай арыктауга болады?
Сіз аркашан ашыккан кезде, тамак ішетін сатті жіберіп алмай, жадынызда ойша сактап журініз. Егер сіз жігерлі адам болсаныз, ашыгуды омірініздін ажырамас болшегіне айландырасыз. Артык салмак сізді ауру, алсіз, мезгілсіз картайтуга акелуіне жол берменіз.
Оз дененіздін иесі болып, семіруіне жол берменіз. Озінізге багдарлама жасап алыныз, біракта бір аптанын ішінде арыктаймын деп ойламаныз. Калыпты салмакка келу ушін уакыт керек. Калыпка келіп, сымбатты да адемі бол;анда озінізді-озініз мактан тутыныз. Кімнін болса да, озін тамаша сергек, конілді сезінгенінде, озі ушін мактангысы келеді.
Осылай болу ушін енбектену керек! Ашыгу, озінді озін тежеу, дурыс тамактану – міне денсаулыктын отемі. Озініздін салмагынызга, карнынызга, боксенізге, колдарынызга унемі назар аударып журініз. Осы кітапты мукият, ыждагаттылыкпен окып шыгып, арыктагыныз келсе колданыныз. Ашыгу мерзімін аныктагыныз келсе ашыгу жоніндегі маманмен, болмаас дарігермен акылдасыныз.
 
Багдарлама жасалганнан кейін, сіз жаксы натижеге жетем деп озінізді иландырыныз. Сананыздын илануы денсаулыкты тузетуде манызды орын алады. Ашыгу онай емес, арыктау да киын. Тек сананыз иланып, дурыс арекет жасаганда гана, сіз коздеген натижеге жетесіз. Бугіннен бастаныз.
 
Тап осы саттегі денеміздін калпы, ойымыздын, сезім кубылыстарымыздын, кылган кылыктарымыздын айнадагы шагылысы, ягни ішкі жан-дуниеміздін сырткы корінісі.
Егер сізде артык салмак болса дарінін сикырлы кушімен арыктауга асыкпаныз. Ішкі жан-дуниенізге унілініз, себеп сонда. Озінді жане танінді узак 15...20...30 кундік ашыгумен, артурлі денгейдегі тамак мазірлерімен, кыстын какакан аязында жонсіз суык сумен куйынып зорлауга болмайды.
Арине, осындай адістермен белгілі натижеге кол жеткізесін. Бірак, ол уакытша болады. Озіне деген козкарасынды озгертпесен кайта семіріп, толасын.
/Семіздікке жетелейтін кейбір ойлар мен сезім кубылыстары/
 
Коркыныш жане корганыска деген кажеттілік. Семіз адамдар кобінесе озін коргансыз сезінеді. Май – корганыс, калкан міндетін аткарады. Олар оте сезімтал келеді. Біракта, оздерінін сезімдерін ауыздыктай алмаганнан кейін, май келенсіз сезімдер мен уайымды саябырлатады.
Семіздік – озінді жек корудін, озіне канагаттанбаудын сырткы корінісінін біреуі. Сіз озінізге онша разы емессіз. Озінізді орынсыз согіп, жиі-жиі сынап мінейсіз. Осы кезде дененіз амалсыздан корганыска кошеді.
/Оз басындагы отты кормей, елдін басындагы шокты кору/
Шашатаразга орасан жуан, «жарты туйенін етіндей» семіз айел келеді. Онын озі былшиган семіз адамдарды жек коретін.
– Доныз шошка сиякты жардай семіздердін терісі де алкам-салкам. Мен оларды иттін етінен де жек коремін.
Барлык семіз адамдарга ортак нарсе – оздеріне деген суйіспеншіліктін болмауы.
Сондыктан, арыктаймын десен алдымен озіннін танінді кабылдап, озіне суйіспеншілікпен карауды уйрен.
Коптеген айелдер босанганнан кейін тола бастайды. Буны дарігерлер де, оздері де гармондык курылымнын озгеруіне телиді. Себеп осында ма?
Баягыда казактын бала тапкан айелдері 10 бала тапса да – сунгак, сымбатты, корікті калыптарын сактап калды емес пе? Сирек болса да осындай коп балалы аналарымыз алі де бар гой!
Арине, агзада гармондык озгерістер босанганнан кейін болады: суйектердегі кальций курамы озгереді, жанбасы кениді, бірнеше милимметрге танауы узарады, бугагы білінеді т.б. Семірудін себептері мунда емес. Себеп – бала тапкан келіншек, озіне коніл болуді басендетеді. Барлык конілі балага ауады. Бул орескел кателік. Келіншек бала тапканнан кейін, озіне конілді екі есе болуі кажет. Буны аягы ауыр болып жургенде бастауы кажет.
Конілді тек бет-алпетіне гана болмей: озіннін ойына, сезімдеріне, тартібіне де болуін шарт. Суйіспеншілік, мамыражайлык мол болган сайын, баланын денсаулыгы да шындала береді. Ендеше уйкысыз тундер саны да, азайып кемиді.
 
/Науалы тургыны Нуртаза Абылхан аксакалдын ангімелері/
 
Кітап авторы ретінде маркум Нуртаза Абылханулы аксакалдын оз аузынан естіген, болган окигалардын біреуін гана айта кетейін. Нуртаза Абылхан аксакал аргы гасырдын барлык килы замандарын басынан откізген, узак тарих кешкен кеменгер кісі еді. Карадан хан болган дегендей аргы аталары артыкша туган жандар болган. Сондай асыл насілдін сонгы коздері, осы аксакалды бейнелеп айтсак, ана тілдін академигі, ангіменін – Ауезові деуге де болады.
 
/Найманнын тажалы/
 
Нуртаза аксакал созін былай бастады: «1952 жылы Кытайдагы Дорбіжін каласында 5...6 саудагер бірігіп семіз кой сойгызып, май жеп жарысатынбыз. Майды шайнамай жутуды уйрендік. Сол кезде озімнін ун тартатын екі меншік диірменім болды, ал Ертістін бойында Керейлер жалпы астык екпейтін халык, апталап жатып менен ун сатып алады.
Сол жылы жумыстарым да болып, онын устіне: «Нуке! Келіп конак болып кайтыныз», – дегеннен кейін Ертістін бойымен Алтайга карай кулдап журіп кеттім. Кыс кезі, кун енкейіп калан, шынылтыр аяз, ымырт жабыла Исатолла деген бір Керей бар еді, алгінін уйіне келдім. Мені коріп: «Ой, Нукен кеп капты гой!» – деп барі жік-жаппар болды. Мені аттан тусіріп алып уйге кіргізді. Сол кезде Керейде коп нан болмайды, тары жейді. Ол кезде казак келген бетте жон сураспайды, уйдін иесі малдарын жондеп далада жур.
Уйге келіп торде отырганымда, айелі улкен агаш шары аякпен толтырып быктырып, буктіріп тары алып келді. Аш келген адам алгіні согып алдым. Бір уакытта уйдін иесі мен айелі кубірлесіп жур, олардын тошаласы уймен катар болады. Тошала деген ет сактайтын жер.  Айеліне ет салып жаткан кезде: «агарган жагынан», – деп айтты.
«А, агарганы не салады екен, жанагы тарыны бекер-ак жеппін» – деп ойладым. Етін салды, ангімелестік, уакыт отті. Олар негізінде екі-уш уйден гана отырады, біраздан кейін коршісі келді, салем берді. Барі мені таниды, мен олардын копшілігін танымаймын. Айелі ет тусіріп, улкен астаумен бірак акелді, оларда жайма салу деген болмайды.
Карасам, айелі де бір мын болгыр адам екен, агарган жагы дегенді оте дурыс тусініпті, ылги аппак май, анда- санда гана бір каракесек ет, букіл бір куйрыкты ушасымен бірге салган сиякты.
«Аке-ау, калай болар екен» – деп бір ойладым да, уй иесі, коршісі ушеуміз уш жактап турадык. Колга бір кара ілінбейді, улкен кырма табакка турап жатырмыз, турап жатырмыз айтеуір бір уакытта турап біттік. «Ал енді жендер», – десем, алгілер «Нуке! Сіз женіз», – деп табакты маган карай итеріп кояды. «А, Найман шал! Аруагынан айналайын, мені колдай кор! Керейлердін алдында уятка калдыра корме», – деп озімді-озім бекітіп алдым.
Егер Каракерей, Байыс, Тума деп жатса тук емес кой, булар Найман деп сойлейді гой. «Кеудесіне нан піскен жаман Найман, табагымыздын шетін оя алмай кетті», – деп айтады. Ол кезде Найман мен Керей арасында іштей бір тартыс бар, Керей негізі тау халкы, тары гана егеді. Олай болса деп, ет тусер туспестен кірісіп кеттім. Бурынгы уйренген адіске салып майды жута бердім, жутып жатырмын, жутып жатырмын, бір майдын да дамін таткан жокпын.
Кенірдегіме кеп калган уакытта козгалактап коямын, табактын жартысынан аса табакты оздеріне карай итердім, каракесек ет жеген жокпын. Уй иесі мен коршісі мен тоймай табакка кол салатын турлері жок, суйек мужіп оздерімен, оздері отыр. Алгілерге ызам да келіп отыр, не болса да тагы да козгалактап койып кайта кірістім. Табак бітуге аз калганда, май онеміше турып калды.
Алгілерді ангімеге айландырган боп, табактагы майды тугел бітірдім. Карасам екі шенгел каракесек ет калыпты, не болса да деп бір шенгелін аузыма тастап жібердім. Каракесекті шайнап жеу керек, журегім локсынкырап алгілерге сездірмей уш кылкынып барып арен жуттым. Калган бір шенгел ет, енді мен ушін уайым болды.
Енді не істеймін деп отырганда ойыма бірдеме сак ете тусті: «мына Найман аш келген бе деп, мына кудагилар согер, мынаны кудагилар жесін», – деп табакты ары карай итере салдым. Айелі де ана жактан карап отыр екен, келді де табакты іліп ала жонелді.
Керейлер айелдерінен болек отырады екен. Сонымен суйек мужіп отырган уй иесі мен коршісі аш калды, оздерінен оздері корсін дедім. Шай, сорпа келді, бір тегене курт акелді езіп, осы куртты ішіп алдым.
Бір уакытта жатар алдында денем озінен озі кызып дуылдай бастады. Кешке жакын Ертісті бойлап келе жатканда су алатын ойыктарын коргенмін, атты караган болып жанагы ойыкка барып, бетіндегі каймак музды кагып тастап басымды салдым. Кантардын аязындагы музды суды басым мулде сезбейді, басымды екі уш кабат малып алдым. Басымды шуберек белбеумен суртіп, кургатып тук болмагандай болып уйге келіп жатып калдым.
Багана «агарган жагы» дегенде арты калай болар екен деп, танертен ерте кетемін, акша аударуым керек деп кулагына куя бергенмін. Маган не болса да ерте кету керек. Агарганнын арт жагы киын болатынын озім сезгенмін, айтпесе бір-екі кун жатайын деп келгенмін. Содан жаттым, не уйыктап, не койганымды білмеймін, донбекшідім. Танга жакын козім ілінгендей болды. Тан алан еленде турып едім, айелі де сак екен, мен ойтіп-буйтіп далага шыгып жуынганымша бір шаугім шайін кайнатып койыпты. Бір шаугім шайді аузымнын куйер-куйгеніне карамай ішіп алып атка кондым.
Атка енді міне берейін деген кезде кешегі коршісі сап ете тусті. «Ойбай, Нуке! Кететін боп калдын ба? Сізді бір-екі, уш кун жатады деп ойлап едік», «мен жатайын-ак деп едім, жаткызбасын жаткызбай бара жатыр», – дедім, бірак ол оны тусінген жок. «Сіз ерте кетеді дегеннен кейін бір куырдак куыртып койып едік», – деді. Аттап отуге болмайды, еріксіз узенгіден аягымды алып уйіне кірдім. Уйіне кіріп едім, сиырдын ашты куырдагы екен, екі-уш карбытып жеп жіберіп, екі-уш кесе шайін ішіп алып атка кондым.
Кун шыкпай шыгып кеттім, енкейсем болды май жетіп келеді, алі онешімде тур, шалкайынкырап койып журемін. Кантардын аязы, денем озінен озі кызып аязды елейтін емеспін. Калын улкен ішігім бар еді, оны боктеріп алдым. Жука ішігімді гана киіп, тымактын кулагын котеріп байлап алып жолмен келе жатырмын. Керейлер жарты не бір шакырым жерде жол бойлай екі-уш уйден отырады. Жол Ертісті бойлап журеді. Корген адамдар бір-біріне айкайлайды:
 
«Карандар ананы, Иса келе жатыр! Иса келе жатыр!» – Онысы Иса пайгамбар дегені, Иса аязда женіл киіммен журе береді деп естігендері бар шыгар. Енді біреулері, есі дурыс емес деп кулсе, копшілігі мына аязда калай жур деп, ан-тан калады. Мен оз кайгыммен озіммен-озіммін. Алтай жерінін Ертіс бойында кантардагы аязы 45...50 градустен кем болмайды. Куні бойы журіп, тус ауган кезде онешіме жетіп келетінін койды. Кун енкейген кезде озіме-озім келінкіредім.
Кумык деген сыралгы, озіммен курдас досым бар еді, алгінін уйіне карай тарттым, не де болса сонын уйіне согайын, олсем осында олейін деп. Аттан тенселіп тустім, Кумык мені коре сап: «Ой, Нуке кеп калдыныз ба? », – деп алгі жерде жік-жаппар болды. Атты байлап, айеліне: »Тамак сал», – дей бергенде колынан шап бердім. «Мен озім жол сокты ма, тамактан ушындым ба, тамак деген созді айтпандар», – деп, ет деген созді естісем журегім айныйды. «Мен тукте ішпеймін», – деп сулк барып жаттым.
Олар: «киын болды-ау конактын аурып келгені», «енді осылай болып тур, катты ауырып турмын, тамак туралы соз айтпандар, кара шай ішем де жатамын». Содан тура алмай екі кун жаттым. Екінші куні кун енкейе Кумык аттан тусіп жатып кулді: «Ой, Нуке! Сіздін ауруыныздын хабары келді, Исатолла хат жазып жіберіпті. Ертісті бойлап Найманнын тажалы кетіп бара жатыр, сактансын, уятка калмасын!». Исатолла біраз котерінкіреп жазыпты, бір еркек койды тугел жеп кетті деп.
Кумык досым куледі: «Биыл согымымыз арык еді, енді уят болды не істейміз?». «Ой согымын да бар болсын, озін де бар бол, ундеме», – дедім. Сол уйде 4...5 кун жаттым, 3-ші, 4-ші куні гана кішкене-кішкене бір жапырак, екі жапырак каракесек жеуге шамам келді. Абдан тыныгып болганнан кейін гана осы уйден козгалдым. Содан бері май жеуден калдым...
 
/Озінен аркашан кінарат іздейтін семіз келіншек/
 
«Ак коніл адамнын тамагы ем болады, ал ашкоз кызганшак адамнын тамагы дерт болады». Пайгамбарымыз Мухаммед (с.г.с.)
Емшіге будан бірнеше ай бурын босанган келіншек келеді. Ол бала тапкан сон бірден тола бастаган. Келіншектін Газиз жанымен байланысканда, озіне деген жаман козкарас толуынын себебі болганы аныкталады.
 
– Мен озіме унемі разы емеспін. Куйеуге тимей турганда да, тигеннен кейін де. Озімнен аркашанда кінарат іздеп табамын.
– Семіздік озінізге баскаша карауга мажбур етеді.
– Сіз дурыс айтасыз.
– Семіздіктін баска да себептері бар ма? , – деп емші келіншектін Газиз жанынан кайта сурайды.
– Иа, бар – дейді гипноз уйкысынан шыккан келіншек. Келіншек бірдеме айтайын деп еді, коз жасын токтата алмады. Сабасына тускен сон:
– Бала туган сон, куйеуіміз екеуміздін арамыз суып кетті. Ол баскаша озгерді. Біздін арамызда суйіспеншілік, силасымдылык жок. Сондыктан, мен тамактан суйіспеншілік табуга тырысамын.
– Бірак, сіз оз-озінізді жаксы кормейсіз, енді келіп куйеуім жаксы корсін дейсіз. Сіздін куйеуініз, озініздін озінізге калай карайтыныныздын айнадагы шагылысы гана. Барі онай! Алдымен озінізді жаксы корініз. Содан кейін куйеуініз де сізге карым-катынасын озгертеді.
Осыдан кейін емші мен келіншек, келіншектін Газиз жанынын жана тартіп адістерінін багдарламасын курады. Бір айдан кейін емшіге кулпырып турган корікті, сымбатты, жинакы калыпка тускен келіншек келіп:
– Емші, сіз білесіз бе, мен оз куйеуімді озім танымай каламын. Алгашкы косылган тойымыздагы асер мен сезім кубылыстарым кайта оралды. Мен ертен сізге курбымды ертіп келемін, онын да арыктагысы келеді.
 
/Ішкі ашу-ыза, кешіре алмау да семіздікке урындырады/
 
«Кімде кім озімен Алла тагала ортасындагы байланысты жаксыласа, онымен баска адамдар ортасындагы болатын нарселерді Алла тагала кабыл алады. Кім де кім озінін жан дуниесін жаксыласа, Алла тагала онын сырткы корінісін жаксылайды».
Пайгамбарымыз Мухаммед (с.г.с.)
 
Озінді сую, кабылдау – оте манызды. Егер озінізге разы болмасаныз, бунын сырткы корінісі кайтсе де корінеді. «Сырткы келбетін – ішкі акикатын». Баягыдан белгілі, адам озін жаксы коріп, озін жетілдіре берсе, онын денесі сымбатты, салмагы калыпты болады.
Адамнын жаны бос кеуек болуга конбейтіндіктен – суйіспеншіліктін, омірдін лаззатын тамакпен толтыруга тырысады. Казекен буны: «Таз ашуын тырнадан алады», – дейді.
Ішкі ашу-ыза, кешіре алмау да семіздікке урындырады. Толык адамдар оте кінамшіл, окпелегіш. Окпе мен реніш майдын жиналуын камтамасыз етеді. Реніш, окпе – озінді озгертуге деген талпыныс. Немесе озінді суюге, силауга, багалауга тырысу. Барі де – кайтадан суйіспеншілікке, озіне деген козкарасты озгертуге акеліп тогысады.
Емшінін кабылдауында болган жас кыз бірінші кабылдаудан кейін 4 келіге арыктайды, сонан кейін салмагы тапжылмай турып алады. Газиз жанымен байланысканда, арыктауына богет болган акесіне жане онын токалына деген реніш, окпесі екені малім болады.
Кызга 14 жас толганда, аке-шешесі ажырасып, акесі баска айелге кетеді. Сол кезден бастап кыз тола бастаган. Озінін арыктамау себебін тусінген сон – озінін акесіне, онын жеке оміріне козкарасын озгертіп калыпты салмагына тусті.
Баласынын денсаулыгы туралы жонсіз мазасыздану да анасын семіздікке урындырады. Бунын себебі, денсаулык пен мол тамакты бір –бірімен байланыстыратын тусінік. Тамакты коп жеген сайын мол сут болінеді деген угым.
 
/Емші, мені комагайлыктан куткарынызшы!/
 
«Омір – коп болігі тамак табу мен оны дайындауга кететін адам арекеттерінін тізбегі». Плутарх
Емшіге толык, онкиген семіз айел келеді. Айел жукті бола бастаганнан тола бастап, босанганнан кейін тіпті семіріп кетеді.
– Емші, мені комагайлыктан куткарынызшы. Мен озімді жактырмаймын. Озімнін туріммен елді уркітпес ушін, таныстарымнан тыгылып журуге мажбурмін. Алгі айелдін Газиз жанынын комагайлыкка жауап беретін болігімен байланысканда, онын комагайлыгы – 9 жасар баласынын денсаулыгына ерекше камкорлык жасаганынан екені аныкталады.
Келіншек ауыр аяк кезде анасы: «Егер балан сау болсын десен, тамакты коп же», – деп миына куя берген. Балага жукті болган 9 айда анасынын уйінде турган. Анасынын озі де жардай. Келіншек баласынын денсаулыгын мактан ете алатын. Бірак, кандай толеммен!
Келіншектін Газиз жаны – баланын денсаулыгына камкор болудын баска адістері бар екенін білмеген.
Комагайлык – Газиз жаннын жайлы жагдай жасау калауынан туындайтын жуйке адісі.
Комагайлар мен мешкейлер карны ашкандарынан баска, тамакка ерекше ман береді.
Тамактын комегімен, сезім кубылыстарынын бос кеністіктерін толтыруга тырысады.
Газиз жанында байланыс орнайды: асказанды ынкия тойып толтыру – сезім кубылысынын бос кеністігін толтырып, сезім канагатына болену. Адамдармен осылайша араласып, суйкімді болып корінгісі келеді. Суйіспеншіліктін жоктыгы, омірге разы болмау, оган канагаттанбау: адамды тамакка ынкия тойган мезетте – тез, ап-сатте лаззат алып канагаттануына акеледі.
 
/Кедейдін бір тойганы, шала байыганы/
 
«Комагай да ашкарак болып журме,
Тама;ына пышак такагандай табетінді боге». Сулеймен пайгамбар (с.г.с.)
Біздін ауылда, Науалыда менімен корші екі кемпір бар-тын. Турмыстары онша емес, жупыны. Ауылды жерде жаназа болганда «Кудайы тамак» деп елдін барі шакырсын, шакырмасын бара береді. Симаган копшілікті уй иелері кайта дастархан жайып, екінші тамакка отыргызады.
Алгі екі кемпір бірінші тамакка ынкия тойып алган сон, екінші тамакка кіруді андып, сатін кутіп турады. Симаган екінші кезектегі журт кірген кезде, менін коршілерім, тук кормегендей болып, торге барып жалпиып отырып алады. Оздері тойса да, коздері тоймай тамакты тагы жапырады.
Бір куні кызык жагдай болды. Осы коршілерім бір бай адамнын жаназасында, адеттегідей екінші отырыска кіреді. Даулетті адамнын урім-бутагы кой-ешкі, кунажын-тайынша, сиыр соймайтыны белгілі. Кемінде іркілдеп турган екі ту бие сояды. Оларга да атак керек кой: «Па, шіркін! Баленшекеннін жаназасында сойылган жылкынын казысы бес елі, табан казы болыпты! », – деген. Бул ангіме келесі бір бай олгенше жалгаса береді.
Алдынгы дастарханда ынкия тойып, суйретіліп шыккан екі кемпір, тамак кенірдекке келіп турса да, жылы-жумсак казы-картага жаудай тиеді. Тамак ішіп бола бергенде, жуандау кемпір ойбайлап отыра кетеді. Ел ан-тан: «Бул мешкейге не боп калды?».
Копшілік болган сон, ішінде барі бар гой. Жаназага келгендердін арасында бір дарігер бар екен.
Ойбайлап ішін устап домалап жаткан кемпірдін карнын караса, сырткы еті – тамак симай жыртылып кетіпті. Дарігер колма-кол алып кетіп, карнынын жыртылып кеткен жерін тігіп береді. Жиналган журт: «Ай, бейшара кемпір, жаксы-ак адам едін, комагайлыктан енді олетін болдын-ау!», – деп жорамал жасап, оз беттерінше кетеді.
Алгі кемпірдін есекке мініп журетін, козі жонді кормейтін – канбак шалга уксайтын, ербиген шокша сакалды, мінезі шадыр, басы айнатаз, бойы бір жарым метр, коп катын алган саркідірлеу келген калкиган калактай шалы бар. Екеуі тойга барганда – шалы мас болып калса, есегін жетектеп, озін колтыгына кысып алып журе беретін.
Коршіміз. Уй арасында уй жок. Менін адетім тан бозынан турамын. Корші жактан айгай-шу шыкты. «Е, алгі байкус кемпір оліп калып, шалы мен балалары ботадай боздап отыр-ау, шалына обал болды гой. Кой кіріп коніл айтып шыгайын», – деп шалдын уйіне бет алдым. Оз козіме озім сенбедім. Шуйкедей шалы кеше гана карнын тіктірген кемпірді, уйді айлана куып таягымен сабалап жур.
– Ай, жынды шал! Аркамнан ура бер, тек басымнан урма! – деп кемпірі балпандап каша алмайды.
– Ой, ата! Не болып калды? Жайшылык па?!
– Кеше есегім ауырып жаназага бара алмап едім... Мына акеннін аузы........... кемпірі, жаназада отырганда тамакты олгенше жеп, карны жарылса да, маган бір жапырак ет ала келмепті.
– Апа, саркыт неге ала келмедін?
– Асет балам! Акелейін-ак деп едім, емханага тусіп калган жок емеспін бе!
 
/Салауатты омір салтына калай кошуге болады?/
 
«Жалкау тірі болганмен олгенге есеп,
Білімнін кеселі жок мунан кесек.
Білімсіз, арекетсіз еріншекті,
Кунакер де болмаспыз олді десек».  Шакарім аулие
 
Газиз жаннын комегімен ашыгу мен табиги тамактарды, табиги адістерді колданудын аркасында, арбір адам озінін омірін сау, салауатты кыла алады. Тазалану – агзанын озі гана орындай алатын ішкі биологиялык міндет, ашыгу аркылы осы жумыстарды жандандыра тусесіз.
Табигат унемі сізді негурлым сау, оміршен болуга итермелейді, сондыктан озін-озі тазалау кезінде болатын келенсіздікте не істеу керектігін озі біледі. Табигаттын жетегіне журініз, ол сізді еш уакытта орта жолга тастамайды. Ал ашыгу мен дурыс тамак мазірі аса керемет комекші.
 
Мен темекіге, аракка т.б. тауелді болып, жар басынан кулауга шак калган талай адамдарды мысалга келтіре аламын. Осы адамдар ашыгудын комегіне жугінді, ал ашыгу гажайып жасады. Темекі, арак, шай, кофе ішу адетінен кутылгысы келсе, озінін маселелерін карапайым ашыгу жолымен шеше алады.
Тан тазаланган уакытта уды кабылдамайды. Таза, дені сау, мамыражай дене уларды аркашанда ысырып тастайды. Ашыгу – улы заттардын кандайына болмасын тойтарыс беретін, агзаны тазалаудын улы адісі.
 
/Асеттін 104 жасаган Санкайбай атасынын ангімесі/
 
«Агайын туыскандарынды жаксы біліндер, туыскандарынызбен карым катынасыныз жаксы болсын. Озі жакын турганымен мейірімі болмаса, онын жакындыгынан пайда жок. Озі узак болганымен бір-біріне мейірімі жаксы болса, онда узактыктын зияны жок». 
Пайгамбарымыз Мухаммед (с.г.с.) 
Менін Мукашбек атамнын акесі Бейбарыс-Жолбарыс бабам он агайынды. Аргы бабаларымыз: Найман, Торт Толегетайдын ішінде Каракерей, Байыс, Тума, Акша, Карабас, Кожакелді, Кокі, Кылкабай, ал Кылкабайулы Боскынбай атамыздан он агайынды ул туган:
Бейбарыс-Жолбарыс, Аблан, Кабылан, Есім, Нысанбай, Омір, Естемес, Отаршы, Малшы, Касен. Солардын тортеуінін урпактары бармыз. Сол урпактарынын біреуі менін атам Жолбарысулы Мукашбектін бауыры, Есімулы Санкайбай атаны 100 жасында Науалыда бір бауырымыз Макышулы Солтансейіттін жаназасында кездестірдім.
 
Санкайбай ата 104 жасында Аякозде улкен баласынын колында біраз гана сыркаттанып жатып коз жумды. Санкайбай атамыздын аккуба оні аса шырайлы, бойы екі метрге жете кабыл, какпак жауырынды, батыр тулгалы, денесі тіп-тік, журісі серіппелі, аскери адамдардікі сиякты аршынды екен. Аузындагы тісі тугелдей бутін, кимылы жас жігіттердікі сиякты ширак, коз жанары откір, кулагы сак. Турі жетпіске енді гана толган адам сиякты.
Мен барып танысып озімнін Жолбарысулы Мукашбектін немересі екенімді айттым, осы ашыгу ілімін енді бастап журген кезім. «А, мен сенін атанды, озімнін агам Мукашбекті жаксы білемін, 1937 жылы нахактан усталып, атылып кетті-ау, есіл ер! Онын бар жазыгы молда болып Кудайга сенгендігі мен аукатты жеке шаруа жер иесі жане козі мен кокірегі ашык болгандыгында гана болды гой. Кайта жаксы, агайымнын козі Ризадан сендер осіп жетіліпсіндер, буганда шукір», – деп мені бір желпінтіп алды.
 
Сонан кейін озінен карі корінетін бір шалды акеп менімен таныстырды: «Асет, танысып кой Курман деген аган болады, менін 78 жастагы екінші балам», – дегенде, жас шалдын озінен 10-15 жас улкен шалды улым деуі маган біртурлі ерсілеу кулкілі сиякты, кулейін десем екі шалдан уят, кулмейін десем бурын-сонды мундайды естіп кормеген басым, кулкі кысып акетіп барады. Кыстыгып, кымкырылып кулкімді азер дегенде тежедім.
Ол кісінін бір ерекшелігі аузына келген созді, ойды маймонкелемей тура айтады екен. Осы жаназада ауылдын аксакалдарынын ішінде «аяктыга жол, ауыздыга соз», торден орын бермейтін дегендей балапан шалдардын ішінде шоктыктары биік, жастары 80-нін о жак, бу жагындагы Есетай, Нуртаза, Толеген т.б. ауылдын кадірменді кариялары отырган. Санкайбай ата: «Ай балалар, немене бос сойлеп отырсындар», – деп санкылдаган даусымен бір тисіп отті.
 
Ана шалдар жасын силагандікі ме білмеймін, барі де таяктарымен жер шукылап, молданын алдындагы шакіртке уксап, томен карап букпантайлап ундемей отыра берді. Озінен карі, таякка суйеніп орнынан азер турып-отыратын, аяк колдары селкілдеп берекесі кетіп журген олмелі аксакалдарды оздерінен жап-жас адамнын «бала» деп айтканына енді кулмеске шарам калмады.
Былайырак шыгып озіме-озім келгеннен кейін: «Ата, сіз осы денсаулыкка калай жеттініз, осынын купиясы неде?», – деген сурак койдым. Менін екі жудырыгым бір уысына сиып кететіндей, еті кашпаган куректей алаканынын салалы саусактарымен сакалын сипап турып: «Біз аукатты турдык, 1932 жылы канпеске басталганда уркінді болып, бас саугалап Кытайга отіп кеттік.
Ол жерде байларда малайлыкта болдым. Егін сугардым, шоп шаптым, бидай ордым. Осы жакка келгенде де алі кунге дейін кара жумыстан кол узіп корген жокпын, малга шопті озім дайындаймын, тыным таппайтын мазасыз адаммын. Бос отыра алмаймын.
Омірімде арак, темекі дегенді аузыма алып корген пенде емеспін. Бие байлап кымыз сауамын, айына екі кабат саумал ішіп ішімді тазалаймын. Біракта омірімді серілікпен откіздім, кездескен колбен етектіні кур жіберіп корген емеспін. Атан жузге келсе де алі каукары бар», – деп біркелкі жаркырап турган аппак курек тістерін корсетіп, кулана жымиып койды.
«Уйірілген сары алтындай сары кымыз,
Ауруга – ем, сауга куат, дарі кымыз.
Елімнін ен суйікті асы болдын,
Шыгаршы тагы нен, бар кані, кымыз!». Жамбыл Жабаев
 
Адам баласына гажайыпты армандау тан касиет! Тамактын, дене шыныктырудын, ашыгудын нактылы мумкіншіліктерін білмей, олар гажайыпты оздері тусінбейтін айдаладан іздейді.
Поль Брэгг: «Табигаттын улы зандарымен омір сурудін еш киындыгы жок. Аурудан азап шегіп, мезгілсіз картайгандар, тез жазылу мен жасарудын жолын армандайды. Есінізде болсын: денсаулыкты енбектенсен гана табасын! Оны сатып алуга болмайды, ешкімде оны сізге сатпайды. Мен табигат зандылыктарын зерттеймін, бузбаймын, натижесінде денім сау жане оте куаттымын. Табиги тамактану, ашыгу аркылы озінді-озін тазалау жолдары, дене шыныктыру – картаймайтын, солмайтын, ар кунінізге шаттык силайтын омірге алып келеді». Каранызшы кандай керемет!
 
Санкайбай атанын 104-ке келуі, Жамбыл Жабаевтін 100-ге, Найман бабамыздын токсан жасында урпак акелуі, Бухар жырау бабамыздын 90-нан аскан шагында да кыргын согыста халыкка жігер беріп, намыстарын кайрауы, Кабанбай, Кожагелді мен Шынкожа батырлардын картайганша колдарынан найза тастамауы, жуз жаска дейін тамаша табиги денсаулыкпен журу, омір суру, урпак акелу олар ушін калыпты жагдай болган.
Аталарымыздын Елубай, Алпысбай, Жетпісбай, Сексенбай, Токсанбай деп балаларына ат коюдын озі осынын бір далелі емес пе? Жаугершілікте, согыста немесе баска кырсыктан оліп кетпесе Жаратушынын, табигаттын адамга берген 100-120 жыл гумырын толыктай сурген, ауру сыркау, улану дегендер жокка тан болган.
Ен бастысы табигат зандарын бузбаган, осынын жетегімен омір суре білген. Ал казіргі замандагы біздін замандастарымыз 60-ка жетер жетпестен оздерін картайдык деп иландырып алып, омірден туніліп, денсаулыктарын тузетумен шугылданудын орнына, баягы «аніне салып» бей берекет омірлерін жардан омакаса кулаганша жалгастыра беруде.
 
XII ТАРАУ. СЫРТКЫ КЕЛБЕТІН – ІШКІ АКИКАТЫН
 
Еріншектіктен – салактык,
Салактыктан – надандык.
Бірінен-бірі туады,
Жогалар суйтіп адамдык».  Шакарім аулие
/Арбір пенде оз омірін, оз алемін – озі курайды/
 
«Ойлы адам оза береді, ойсыз адам тоза береді». Казак макал-мателдері.
 
Біз оз алемімізді озіміздін ойлау жуйемізбен, сезім кубылыстарымызбен, кыл;ан кылыктарымызбен озіміз жасаймыз. Барлык шыргаландарыныздын жауапкершілігін тек озінізге гана жуктеніз. Буны тусінудін манызы ерекше.
Оз оміріннін жауапкершілігін озіне жуктеу дегеніміз – айналандагы адамдарды кіналаудан, осектеуден, сынаудан, коре алмаудан толыктай бас тарту.
Біздін ойымыз, сезіміміз, кылган кылыгымыз сырткы бейнемізге, (танімізге, бет алпетімізге), рухани дамуымызга, от басы-ошак касындагы карым-катынасымызга, турмыс денгейімізге, коніл куйімізге тікелей асер етеді.
Ішкі жан дуниеннін калпы – сырткы калпыннын айнадагы сиякты корінісі. «Сырткы келбетін – ішкі акикатын». Осы зандылыкты омір бойы колданып уйренініз, урім бутагынызга, айналандагы адамдарга уйретініз. Айналандагы адамдарга, коршаган Алемге, ортага – ізгілік, мейірімділік нурын шашыныз!
Егер де оз тагдырымызды, оз алемімізді озіміз курсак, онда осыларды озіміз озгерте де аламыз емес пе?! Баскаша айтканда, омірімізде бірдене жакпаса, онда осынын тупкі себебін аныктап алып, озгертуге болады екен гой. Ол ушін ішіміздегі жан дуниеміздегі акикатка назар аударайык.
Богет болып турган жагдайды аныктап алып, омірдегі устанып журген багдарламамызды курт озгертіп, озіміз мулдем озгерейік.  Сіз коршаган алемді, журтты озгерткініз келсе есінізде болсын!
Коршаган орта – Сіздін ішкі акикатыныз, калай кабылдайсыз, солай болады. Алдымен озінізді озгертініз, сонан кейін коршаган алем мен айналандагы адамдар да озінен-озі озгереді... Бул жерде тек айнадагы корініс сиякты шагылу агымы іске косылады.
Бул зандылык – Алемнін тазалыгын, молдірлігін, тартібін, уйлесімділігін, аділдігін мултіксіз камтамасыз етеді. Біз аділетті, молдір, кіршіксіз таза Алемде омір суреміз. Бул Алем не ойласан, соны береді. «Бул Алемде Сен не ойлайсын – солсын».
Адамдардын назік денелері мен назік алемде озара куат алмасу унемі журіп жатады. Біз ойымыз жане назік денелеріміз аркылы коршаган ортага жане назік алемге озіміздін санамыздан болініп шашыраган куатымыз аркылы: тілегімізді, калауымызды, арманымызды, максатымызды білдіреміз, хабарлаймыз, Жаратушыдан сураймыз. Осынын асерінен коршаган орта мен назік алем – ниетіне орай, ойлаган ойымызды, тілегімізді, калауымызды, арманымызды, максатымызды кабыл етіп, фани омірде – заттык алемде осылардын іс жузіне асуын камтамасыз етеді.
Уакыт оте келе озімізге кажетті нарселердін барі жанымызда жургеніне сеніп, осы сенім аркылы ойымызды іс жузіне асыра бастаймыз. Тагы кайталаймын: не ойласак сол болады! Куні бойы не ойлайсыз – сіз солсыз! Егер де осы айткандарым: кейбіреулердін кеуделеріне уміт отын тутатып, тыгырыктан шыгатын жол тауып беріп, ой-орістерін озгерту аркылы турмыстары мен денсаулыктарын тузетуге септігін тигізсе – менін де жер бетінде текке журмегенім...
 
/Ойымыз фани-заттык алемде іс жузіне асып, нактылы затка айланады/
 
«Егер адам оз жагдайына канагаттанбаса, оны екі жолмен озгертуге болады: не оз омірінін, не жан-дуниесінін жагдайын жаксарту аркылы. Біріншісі ардайым болмаганмен, екіншісі ардайым оз билігінде». Сократ
Тагы кайталаймын, біздін ауруымыз, кедейшілігіміз – сезім асерлеріміздін, ойлау жуйеміздін сырткы корінісі. Ой куаттын кемелденген бір турі, Ой талкандай да, кайта кура да алады. Біз мынаны аркашан есте тутуымыз кажет. Біздін ойымыз фани-заттык алемде іс жузіне асып, нактылы затка айланады. Сондыктан басканын емес, нактылы оз ойыныз кері кеткен келенсіз болса, онда ауру тудырып, жокшылыкты тартады. Ал жеке басыныздын шыргаландары – Газиз жанынызда талкандалу агымынын іске косылганынын белгісі, хабаршысы.
«Кору мен сезу – болу, ойланып-толгану – омір суру». Шекспир
 
Енді озімнін басымнан откен бір окиганы айта кетейін. Бул 1996...98 жылдары болган жайт. Колхоз тараган сон серіктестіктін де жайы белгілі бола бастады. Озім сол кезде «Кусак» атты жеке ондірістік кооператив ашып 200-ге таяу жан уяны боліп алып, болек шыктым. Жалпы егістік алкап 1000 га.
Данді дакылдардан баска: 100 га алкабына барлык агротехникалык шараларды мукият сактап, кунбагыс, 100 га кауын-карбыз ектім. Керемет бітік шыкты. Дан сала бастаганда обыр шегіртке (азиятская саранча) каптады, куннін козі корінбейді. Ар кунбагыстын басында, ар жапырагында каптап отыр.
Кооперативтін барлык мушелері жиылып колдарымызга шелек, елеген алып дангырлаттык, ушпак тугілі былк етпейді. Жапырактарын шурк-шурк тесіп, жеп акетіп барады.
Не істеу керек?!
Озім кооперативтін торагасымын. Сонан сон касымдагы Ондірхан, Куаныш, Азат, Рафик, Бекен т.б. жігіттерді жинап алып, ауыл мешітіне барып Кудайга шын ниетімізбен жалбарындык. Сенсеніз де, сенбесеніз де сол мешіттен шыгып егістік алкабына келсек бір де, бір шегіртке жок. Ушып кетіпті.
Сол жылы колхоз болып турганда 500 га алкаптан алатын онімді, бар жогы 100 га алдым. Егістік тап ауылдын іргесінде, елдін касібі урлык, кундіз-туні маза бермейді. Сонда да, Алла ниетімізге карай тілегімізді кабыл етіп, Науалы тарихында бурын-сонды болмаган мол онім алдык.
Шегіртке апаты 50 жылда бір кайталанып туратын кубылыс. Буны озім Уржар, Аякоз ауданаралык шегірткемен шайкасып куресетін орталыктын директоры кызметін аткарып жургенде, гылымый турде озімше сараптап тексергенмін. Казекен: «Елу жылда ел жана, жуз жылда казан» деп тегін айтпаса керек. Менінше адамнын санасы, ниетіне карай: 50 жылда алдымен жаман жакка, сонынан жаксы жакка карай озгеріп туратын секілді.
Озінізді коршаган назік алем ойынызды кабыл етіп, коздеген максатыныз орындалмай коймайды, себебі озініздін ойыныздан шашырап шыккан куат назік алеммен акпарат алмасады. Не ойласаныз сол болады деген ереженін іс жузіне асканын козінізбен коріп, конілінізге уялатасыз. Баскаша болуы мумкін емес...
Адам санасы – сенген, коз алдына елестеткен максаттарынын баріне де ерінбей енбектеніп, кумырска сиякты алган бетінен кайсарлыкпен кайтпаса жетпей коймайды. Оз жумысынызды жан-танінізбен беріліп істеніз. Бугінгі істейтін істі, еріншектеніп еш уакытта ертенге калдырманыз!
 
/Соз деген сикырлы таякша/
 
 «Созде сикыр бар, ал оленде даналык бар». Пайгамбарымыз Мухаммед (с.г.с)
 
Кокбай жас кезінде бала акын атанып, серілік жасап, ел аралап журген кездерінде, кобінесе саран байларга конып, солардын кемшіліктерін беттеріне айтатын болган. Оны Абай есітіп Кокбайды шакыртып алып, ризалык білдіріп, озіне шакірт, серіктес еткен деседі.
Кокбай жолаушылып журіп Шаган елінін болысы Молдабай байга барыпты. Молдабай: «Кокбай, сені ел бала акын деп журген корінеді, енді мені мактап бір ауыз олен айтшы» – дегенде Кокбайдын айтканы:
«Аргы атан бай Журтбай, акен Будан,
Дегдарлы шыгып едін калын нудан.
Кол кайрат, зан-законга бірдей болып,
Жаксы аз Тобыктыда сіздей туган».
Содан Молдабай курметтеп ат мінгізген екен.
Кокбай акын Семей каласына барып, базарлап келе жатып, мінген аты болдырып, жол устінде Ералыда отырган Оспаннын уйіне тусіпті. Есіктен салем беріп кіріп келгенде Оспан бір топ адамдармен ангіме-мажіліс курып отырса керек. Оспан Кокбайдын салемін алмай: «Ей, Кокбай, сен акын болсан сол турган орнында мен туралы бір ауыз олен айтшы», – депті. Кокбай:
 
«Кокшолак астымдагы озі шабан,
Арыктыктан журмейді кызыл табан.
Алыстан арып-ашып келіп турмын,
Кыдыр конган піспекті кара сабам, –
Дегенде: – Жарайсын, Кокбайым!» – деп курметтеп, кайтарда ат мінгізіп, шапан жапкан екен. Кейін Абай есітіп Кокбайга: «Мен сен шыншыл-турашыл акын, дуние-мулікке сатылмайды деп журсем Молдабай мен Оспанды «борттіргенін» калай? – десе:
«Жігітке – кедейшілік улкен салмак,
Жургем жок, біреуді алдап, біреуді арбап.
Кыска жіп курмеуіме келмеген сон
Жібердім аржа;ына кендір жалгап,»
дегенде Абай Кокбайдын берген жауабына риза болган деседі.
Бес сезім мушелерінін ішінде тілге, аузыннан шыгатын создерге ерекше ман беруініз кажет. Тілдін комегімен жане сойлем курылысымен біз озіміздін Алемімізді курамыз. Ар пенде баласында соз деген сикырлы таякша бар. Осыны барлык адам колданады. Біреулер осынын комегімен озінін омірін гана озгертіп коймайды – баскаларга да жардемдеседі. Енді біреулер – озіне гана ауру тауып алганмен коймай, баскаларды каргайды, козін, тілін тигізіп, кара ниетін багыштайды.
"Кажетті соз дал уакытында, керекті жерінде белгілі жуйемен гана айтылуы шарт
Асыл соз адамдарды жаксылык ниетке баурайды". Пайгамбарымыз Мухаммед (с.г.с.)
Дап осылай айту онай емес. Адам ар уакытта булай істей алмайды. Бул арада ойдын молдірлігі мен тазалыгы жане сезімнін ашыктыгы кажет. Біздін ар созіміздін артында кандай магына бугып жатканы оте манызды. Сондай-ак, бейнелей алу, елестету мен сезім асерінін де манызы оте зор.
Арбір пенде баласында Алемнін букіл куаты білінбей жатыр. Бунда Курайтын, Куртатын жане тепе-тендікте келтіретін куш бар. Осы куштер табигатта да бар. Куртатын куш – адамнын кара ниеті. Курайтын куш – ак ниеті. Тепе-тендік куші Уйлесімділік (гармония). Омірде осы куш-куаттардын барі кажет. Аркайсынын оз орны бар. Жаман не жаксы куат болмайды.
Пенде баласы туа салысымен осы гарыштын куштерін баскарады. Себебі, ол Жаратушымен жартылган. Адам баласын Жаратушы Озі тектес етіп жараткан.
Адаммен араласканда онын «менінін» ак ниеті мен Уйлесімділігіне (гармония) гана унілуіміз керек. Онын кара ниетіне, келенсіз тустарына коніл аудармаганымыз жон. Сол кезде Куртатын куат пен куш тек кана уйлесімділік пен куру багытына гана жумыс жасайды. Біз буны ойымыз молдір, журегіміз таза, уйлесімділік болганда жасай аламыз.
Ен бастысы – отірік айтпау, адал болу. Бірінші оз арыннын алдында адал болу шарт. Аузыннан шыккан арбір созіне жауап беруін керек.
Арбір адам – сикыршы. Онын ойынын молдірлігі мен туныктыгынан кім екені: зулым ба, алде кайырымды адам екені тауелді. Бакыт не зардап акелуі де ойына байланысты. Екі жакта да іске асатын шарт бірдей. Егер біз осы сикырлы таякшаны колданып уйренсек, онда тілдін де сикырын менгеретін боламыз. Соз сикырынын мані – ойлай білу, сойлей білу аркылы бейнені, белгіні жасау жане осыларды баскару.
Осыны окып отырган озініз: созінізді мукият талданыз, оз басынызга, баскаларга кандай шыргаландар акелгенінізді есінізге тусірініз. Сонда Сіз біртіндеп оз созініздін жане оз омірініздін Иесі боласыз. 
/Уш кун кой баканнан акыл сурама/
«Адамнын ісі кандай болса, озі де сондай». Г.Гегель
 
1970-ші жылдары орталык "Правда", "Социалистік Казакстан" т.б. толып жаткан газеттер мен журналдарда "Шубартаулыктардын бастамасы, екінші тын - кой багу", - деген дангаза уран, айгай-шулар шыкты.
Енді гана жогаргы оку орындарына окуга тусіп, коздерін тырмалап ашып келе жаткан казактын кара домалак балалары мен "он екіде бір гулі ашылмаган" кыздарын угіттеп, угітке конбегендерін коркытып неше турлі айла амалдармен тугелдей койдын котіне салып, мойындарын ыргайдай, биттерін торгайдай кылып, тоз-тозын шыгара бастады.
Сол кезде Олжас Сулейменов бір жиында Шубартау ауданынын басшысы, казакты "кул кылып, кой бактырудын" авторы Макашовка былай депті деген алып-кашты соз бар.
Олжас шакырады дегенге алгі басшы куанып, арсаландап жетіп келсе:
- Макашов деген сенбісін?
- Иа, менмін дейді мактауга уйреніп, кеудесіне нан піскен хатшы.
- Онда тап акеннін аузын урайын! Казакты окытканнын орнына койдын котіне салганын не?! Немене, жаналык аштым деп турсын ба?!, - деп ит терісін басына каптапты дейді.
Атам казакта: «Уш кун кой бакканнан акыл сурама», – деген терен магыналы даналык макал бар. Біздін Семей жакта, Кенес укіметінін тусында колхоз, совхоз баскарган басшылардын басым болігі осындай: туйтіксіз, ангудік, урда-жык, апербакан, алкеуде, есерсок, жагымпаз, рухани надан "окыган шабан" мал мамандары болатын.
 
1983-85 жылдары, Кенес укіметінін басшылары бірінен кейін бірі сайлана салысымен оліп, шыбынша кырылып жаткан. (Брежнев, Черненко, Андропов). Сол туста облыска басшы болып, гылыми атагы бар зоотехник, пакене бойлы, он бойынан кынырлык пен кисыктык, рухани надандык мен мундалап айгайлап турган С.К. деген турі суык, канын ішіне тартып адамга емес, аспанга карап сойлейтін мал маманы "окыган шабан" тагайындалды. Келе сала, шілденін шілінгір ыстыгында жана туган жуз мындаган козыларды енесінен боліп алып, жеке каматып, тугелдей жусатып, кырып тастаганы бар.
Жиналыстарда булбулша сайрап: «Мен гылыми атагы бар зоотехникпін. Казактын, кошпенділердін гасырлар бойы кой багудагы калыптаскан карангылыгын, надандыгын жойып, козыны жеке бактырамын. Кой багудын жана технологиясын ойлап таптым», – деп кокитін.
Осынын алдында гана онтустуктін онкиген дау кара казагы А.Р. облыска басшы болганда букіл казак баласы куанган. Ол апербаканын: "Мен агронммын! Сендер тугел мал болып кеткенсіндер! ", - деп тау боктеріндегі кунарлы жайлауды, шоп шабатын жайылымды, шоп шыкпайтын шолейт, кумдауыт жерлердін барін жырткызып, шанын аспанга котеріп тастады!
Ондагы максаты жыртылган жердін ар гектарынан бір тонна арпа ондіріп, койды шошка сиякты корага камап койып, шетінен бордакылап ет комбинатына тогыта беру еді. Неткен корсокырлык, надандык десенізші! Жер кайта калпына келу ушін бір гасырдан астам уакыт керек!
Букіл Семейдін казагы:"Онтустіктен шыккан, жердін, судын, коктін, жеміс-жидектін кадір касиетін білетін, тусінетін "дихан баба" кокеміз бізді когертіп, коктетеді! Біз гулдейміз! Озіміз, ата бабаларымыз, балаларымыз, немерелеріміз жемеген коконіс, кияр, алма жеп ынкия тойып, витаминдерге карык боламыз!", - деп такияларын аспанга атып жургенде колдан жасалган экологиялык зардапка урынды! Токал ешкі муйіз сураймын деп журіп кулагынан айырылганнын кебін мал маманы, гылыми атагы бар урдажык, катігез, рухани надан С.К. жалгастырды.
Біздін казак колына билік тисе болды, Кудаймен жагаласып, табигатпен тайталасып, онын булжымас зандарын бурмалауга кірісетіндері калай?! Себебі рухани - надандык! Кеудедегі кор сокырлык, жалпандаган жагымпаздык! Екеуі де Голощёкин сиякты казак даласына, Семей олкесінін ядролык сынак жургізіліп жаткан ат тобеліндей халкына "технологиялык тонкеріс" жасап аттарын тарихта калдырмакшы болды!
 
Мал маманы, гылыми атагы бар, озін данышпан, білгірмін деп казактын гана емес, букіл кошпенділердін гасырлырдан калыптаскан кой багу технологиясын жокка шыгарып, алемде болмаган: кой багуда "технологиялык тонкеріс" енгізуге бет бурган аумасір С.К. "гуламан" облыска басшы болуы мун екен, талай іскер басшыларды, адал адамдарды соттатып, айдатып жіберді.
Мысалы: Уржар ауданынын "Тасбулак" совхозынын директоры Аскербек деген асыл азаматты жазыксыз бірнеше жылга соттатып жіберді. Коп узамай-ак: «корсокырлыкпен урыктанган идея, касірет гулімен гулдеп, зардапты жемісін» бере бастады. Колхоз, совхоздарда – болек баккан, жана туган козылардын олімтіктері тау-тау уйіліп, мая болып калды. Оларды трактордын тіркемесіне кунделікті толтыра тиеп, тунделетіп орга апарып, бетін бульдозер тракторымен жабатын.
 
Бул жагдай Семей облысында жаппай «козыны каталатып, аштан кыру науканы» деген атпен, тарихтын коленке беттерінін біреуі болып «жабулы казан, жабулы куйінше» калды. Елді жаппай турмеге отыргызатын басшы, озінін накурустыгына жауап бермек тугілі, КССРО-да террор жургізіп, жаппай кугын-сургінді бастаган жебірей Ю.В. Андроповтын тусында Казакстан Республикасы Компартиясынын екінші хатшысы болды. Ю. Андропов кенеттен оліп кетіп, халыкты, елді Кудай сактады...
Сол кездердегі анекдоттан. Бір шетелдік Казакстанды аралап еліне барыпты, сонда:
– Казак деген кандай халык екен?
– О! Казак тамаша, жуас, конбіс халык. Музыкаларын еврейлер жазып, олендерін татарлар айтады, ал техниканы немістер мен орыстар жургізеді екен. Бірак, казак жуас бол;анымен, оте ку екен, койды ешкімге сенбей озі ;ана ба;ады.
/Н. С. Хрущевтін казак ултына жасаган жаксылы;ы/
 
1960-62 жылдары Н. С. Хрущев кытаймен арадагы шекараны ашып жіберіп, талай казакты квотасыз, кужатсыз-ак кошіріп алып, козсіз ерлікке барды емес пе?! Осы казактар дінімізді, ділімізді, мадениетімізді, улттык касиеттерімізді кайта алып келіп, солып бара жаткан казак кайта коктеді. Кой багып елдін де, оздерінін де турмыс жагдайларын тузеді. Олар кошіп келгенде буттарында кок дамбалдан баска дымы да болган жок кой! Олар жоктан бар жасады.
Біраз жылдан кейін осы агайындарымыз жергілікті казактан турмыс, рухани даму жагынан да кош ілгері кетіп калды. Себебі, енбеккор. Кенес укіметінін китуркы саясаты – бір казакты «жергілік» жане «кытайшык» деп екіге жіктеп, араларына білдірмей шок тастап коятын.
/1955 жылы кытайдан келген казактардын жугенсіз кетекен баска улт окілдерін таубага тусіруі/
1955 жылдары алгаш кужатпен откен казактар, басым болігі осы кітап авторынын нагашылары. Нагашылырым Каракерей Найман елінін Байыс тайпасынын Тума елінін ішінде Кудас деген ру – жауынгер, тентек, журек жуткан ел.
1955-56 жылдары тын котереміз деген желеумен Ресей: турмесінде жаткан кылмыскерлерін, кошеде журген бузыктарын, т.б. адамдарынын бузылган калдыктарын, топтарын – отарлау саясатын жургізе отырып, Казакстанга оншен кутырган бузык жастарына "комсомол" деген айдар тагып каптатып, оргізіп жіберді.
Келімсек неше турлі улт окілдерінін кокыр-сокырлары, басбузар тентектері, кылмыскерлері біздін ауылга да каптап кетіп, казактарга кырындап карап, есіктен сыгаламай жатып: «тор менікі» деп жауша тиіп, есікті теуіп кірді. Негізі орыс пен украин, буларга согыс кезінде жер ауып келген шешен жастары косылып, жергілікті казакка кун корсетпеді.
Алі есімде, кішкентай бала кунім. Уржарда орталык саяжайда улкен мереке болды. Ауылдын бар баласы осындамыз. Умытпасам бул 1956 жыл, Казакстаннын 30 жылдыгы. Кобіміз нагашыларымыздын аттарына мінгесіп бар;анбыз. Олар кылшылдап турган, аттын кулагында ойнайтын шабандоз жас жігіттер. Шетінен жаужурек, кызба канды кокпаршылар.
 
Мындаган ішіп алган орыстар, хохолдар, шешендер адеттегідей казактарды сабай бастады. Кытайдан келген казактарды алі жонді білмейді. Бір уакытта «Шынгожа! Шынгожа!» деген Тума баласынын согыс ураны жер жангыртты.
Орталык саяжайда атка мініп, тойды кызыктап журген жігіттер дереу 40-50 шактысы аскери тартіппен бір жерге топтала калды. Кейбіреулерінін колдарында дырау камшы. Камшысы жоктары узенгілерін агытты, енді біреулері агаштан сойыл жасап алды. Он-оннан топка болінді. Топтан таныгандарым: Макыш, Жакашбай ага, Токтам ага, аюмен алыскан Абітай, кокпаршылар: Ахметкали, Тілеген, Аскар, Саният, Бигажы, Акан, Салім, Мукаш, Болат, Назарбек, Ондірхан т.б. Абылхановтар, Домбалановтар, Уасіловтар, Касабаевтар, Каймакбаевтар, Жакупов, Сейтжапаров, Бошаев аулеттері тугелдей ат устінде.
 
Улы даланын кошпенділерінін – кахарман, жаужурек, жауынгер урпактары майданды бастады. Он-оннан лекке болінген, дала согысы амалын жетік білетін атты жасак – оншен кокпаршылар, коздері шоктай жанып, теніздегі жарга соккан толкындай лек-легімен: орыстарга, украиндерге, шешендерге кыргидай тиіп, жамсатып салды.
Арткы лек атойлап «Шынгожалап» урандап тигенде, алдынгы лек кайта айналып толассыз куйылып отырды. Аттын бауырына салып, еркек кіндіктілерін кан-жоса кылып, естерін жигызбай сабады. Бет-ауыздарынын дал-дулы шыккан, бастары жарылып, аяк-колдары сынган, койлектері канга малшынган олар – торт тагандап, тонкандап кашты. Буттарына тышкызып, бута-бутанын тубінде, тыркырата куып журіп сабады, ат туягымен таптады.
«Сыбагадан» бір де біреуін кур калдырмады. Аяуды білмеді. Сабаганда жай сабап кана койган жок. Ерекше ошпенділікпен, жігермен, шабытпен, шаттыкпен, кулшыныспен сабады. Себебі, аталарынын, акелерінін кегін алды! Булардын барі де 1920 - 30-32 жылдары Науалыда туган балалар еді...
Бул кеуделерін котеріп журген баска улт окілдеріне, «улы халыкка», – сонгы демдері таусылганша умытылмайтын омірлік сабак болды. Олардын енселерін езіп, кайта бас котертпей, «жындарын» ап-сатте кагып, буктырып, біржола туншыктырып тастады. Осыдан кейін олар: куйрыктарын кысып, ауыздарындагы создерін абайлап сойлеп, таубаларіне тусті. Казак «Аюга да, намаз уйреткен таяк» деп бекер айтпаса керек. Казак котерілмесін деніз...
Менін бір ерекшелігім, бала кунгі коргендерім тугелдей сол калпы есімде. Арбір сат, адамдардын аты, бейнелері. Уакыт тезіне сала келіп, осы котерілісті оте акылды, ержурек, дала согысынын адісі мен барымтанын кыр-сырын аса жетік білетін адамдардын баскарганын, солардын тас-туйіндей кылып уйымдастырганын Газиз жаным, санам аркылы кімдер екенін білдім.
Олар оздерінін ел-журтын, руын шашау шыгармай, кытай жеріне 1930...32 жылдары кызылдармен согыса отырып алып кеткен, 1955 жылы уйымдаскан турде кайта туган жеріне урпактарын осіріп, орбітіп аман-есен алып келген, кызылдара карсы болып, кезінде атаман Дутовпен дос-жаран болган, кытайга мойын усынбаган, тума дарын колбасшылар, журектерінін кылы бар, текті тукымнын урпактары, ХIХ-ХХ гасырдагы казак батырларынын сонгы туяктары: Нурахмет Абылханулы, Нусіп Кабдолдаулы, Макыш Жакыпулы аксакалдар еді...
Бала кунімде корген осы шайкас, алі кунге коз алдымнан кетпейді. Кей кездерде бейнетаспа коріп отыргандай есіме алып, осы коріністі кайталап коруден жалыкпаймын. Нагашыларымнын ерліктеріне суйсінемін, таныркаймын. Котеріліс басшылары, даланын дана карттары, оз руларынын косемдері: Нурахмет Абылханулы, Нусіп Кабдолдаулы, Макыш Жакыпулы аксакалдардын, нагашыларымнын аруактарына куран аяттарын багыштап, есіме алып отырамын.
Казір «елім деп еніреп туган», кезінде Байыс бабамыздан тараган Тума ішіндегі: Кудас, Кисык, Кожагелді руларынын кошбасшылары – косемдері болган: Нурахмет Абылханулы аксакалдын улы: «Науалы жугері зауытынын» директоры, белгілі касіпкер Жуматаймен, Нусіп аксакалдын улы: Науалы балалар уйінін директоры Турсынмен, Боскынбай урпагы: Макыш Жаупулы аксакалдын улдары: Серіккан, Сарсенгали, Бейсенгалимен жаксы кимас достык, агайындык карым-катынастамын. Олармен арадагы достыгымды курметтеймін, мактаныш тутамын...
/Бакыт пен саттілік, молшылык пен табыс калай келеді?/
 
 «Ел боламын десен – бесігінді тузе». Мухтар Ауэзов
Баягыда біреу улкен гуламага барып, омірімнін сонына дейін бакытты жане сатті болуым ушін не кажет деп сурапты. Гулама осынын барі озінде бар деп жауап беріпті.
Бакыт пен саттілік, молшылык пен табыс – сырттан келмейтін, ішкі агымдар. Біз омір суру кагидасын жокшылыкка негіздемей, керісінше гулдену мен молшылыкты омір суруіміздін шарты етіп кабылдауымыз кажет. Егер біздін акыл-есіміз, ореміз белгілі бір шенбер мен кагиданын аумагынан шыга алмаса, жокшылыктын барына гана сенсек, біз букіл гумырымызды осылай гана багалаймыз.
Егер біз жокшылыкта омір сурсек, букіл куатымызды, калауымызды осыган гана багыштап, омірімізді жокшылыкпен откіземіз. Адамдардын басым болігі жокшылыкты гана ойлагандыктан «Менін мунан артыкка мумкіншілігім жок», «Менін балаларымда киетін киім де жок, мен калай гана молшылыкка сенемін» немесе «Менде біраз гана каржы болса, будан жаксырак турар едім...». т.б. омірде жолы болмаган адамдар нашар турамыз деген сенімді журектеріне уялатып ал;ан, себебі олардын ойлаулары мен пайымдаулары да кедей, жутан, таяз.
 
/Ауылдык жерлерде туратын кейбір казак айелдері туган баласын каргайды/
«Іс кылады таптым деп біздін казак
Онан корген пайдасы болады аз-ак.
Аягында ол ісі зиян шыгып,
Корінгенге кулкімен болар мазак».      Шакарім аулие
 
Ауылдык жерлерде туратын кейбір казак айелдерінде мынадай жаман адет бар. Озінін туган баласын каргайды. Мумкін уйреніп кеткен ауыз шыгар. Сумелек, суми, есалан, албасты, жарым ес, албасты баскыр, кокми, жексурын, кайыршы, жетпегір, кояншык, кенкелес, жарымагыр, жер жуткыр, коктемегір, накурыс т. б. Осылардын ішінде ен мадениетті айтылганы: «адам болмайсын!».
Осындай каргыс создерді ботен біреуден емес, оз туган анасынын аузынан естіген бала она ма?! Осы создердін барі барып онын журегіндегі Жаратушы Алланын куаты – Гзиз жанына жазылып калады. Адамды баскаратын сана болгандыктан, баланын туган анасы озінін баласына саби кунінде-ак, жокшылык пен кедейшіліктін омірлік багдарламасын санасына жазып бергенін, омірге деген кулшынысын бесікте жатканда-ак туншыктырып олтіріп тастаганын білмейді де, сезбейді де...
Міне осы надандыктын жане білмегендіктін салдарынан анасы озінін туган баласын жас кунінде жадылап (гипноздап) тастайды, кай балага болмасын да, асіресе саби кезінде анасынын арбір айтылган созі зан, осы создерді баланын   есі мултіксіз кабылдап, есейген кезде онын саналы есі иландыруды нашар кабылдайдыктан, журегіндегі Жаратушынын куаты – Газиз жанында бала кунгі жазылып калган создерденнар алып, осы бадарлама бойынша омір суреді.
/Сізде – бакка, бакытка, табыска, канагаттануга керекті нарселердін барі де бар/
Біз жокшылык пен кедейшілік тургысынан карастыратын болсак, былай деп пайымдаймыз: «Егер менде анау-мынау болганда гой, бакыт пен байлыкка шомылар едім». Осыны мукият карасак былай болады: «Мен казір разы емеспін. Маган керекті нарсе жетіспейді. Осы жетіспейтін нарсені тапсам гана канагаттанамын».
Осындай жутан, таяз ойдын натижесінде мына какпанга тусеміз: «Менін денім сау, бакытты болуым ушін кобірек нарсеге ие болуым керек». Осы ойлау жуйесі жан-жагымыздагы коршап турган денсаулыкка, молшылыкка, шаттыкка бет бурыс жасауга богет болады.
Сізде онсыз да барі бар. Сізде копшілігіміз армандап журген – бакка, бакытка, табыска, канагаттануга керекті нарселердін барі де бар. Бізде тамак, ауа, су ен бастысы Жаратушынын озі – Газиз жан, бакытты адамга айландыратын ойлау жуйесі, осыны іс жузіне асыру кабілеті бар.
Осындай жокшылыкты гана ойлагандыктан олар жогары алемдерден – ойымен, калауымен, созімен оздеріне тек жокшылыкты гана тартады, оздері Жаратушыдан осыны гана тілейтіндерін білмейді, андамайды. Жаратушы осы пенделердін ниет-калауларын кабылдап сураганын беруде. Осы жокшылыктан кутылу жолдары бар ма?
Мунын жауабын осы кунделікті тіршілігіміз отіп жаткан алемнен табамыз. Біз осы алемде омір суріп журміз, сондыктан, оларды баска алемде табуымыз мумкін бе? Нак шындык – осындагы байлык пен молшылык барімізге де артыгымен жетеді. Біз де гарыштын шексіздігінін бір болшегіміз, осыны нактылы тусінсек, жокшылыктан кутылудын мындаган жолдары мен адістері бар.
Мен осы жокшылыктан кутылган адамдарды коптеп кездестіремін. Олардын барлыгы да, сонын ішінде озім де осы шексіздіктін бір болшегі екенімізді омір суруіміздін шарты етіп кабылдап алдык, осыны журегімізбен тусіндік.
Жаратушы не ойлайсын, журегінмен, конілінмен нені армандайсын, не туралы сойлейсін, кыскасы, барлык ынтанмен нені калайсын соны береді. Егерде сіз, тек карызды жане кедейшілігінізді гана ойлай берсеніз, онда жокшылыктын есігін ашып койганыныз.
Себебі сіз жокшылыктан баска тук те ойламайсыз. Муны бір кауіпсіз аурумен салыстыруга болады. Егер сіз тымау тиді деп ойлап, осыны кім корінген кездескенге айта берсеніз, озінізді тіпті нашар сезіне бересіз, жазылмайсыз. Ауруыныз онан арі орши туседі.
Себебі, сіздін омірлік кушініз бен куатыныз ауруды демеп отырады, ойткені, сіздін калауыныз осы болып тур. Енді, керісінше, мен озімді керемет жаксы сезінемін, денсаулыгым тамаша деп ойлап жане елге кайталап айта берсеніз, денсаулыгыныз курт жаксара бастайды. Сойтіп, біз озіміз не ойлаймыз, солай іс-арекет кыламыз жане осыны озімізге тартамыз. Бунын асері магнит сиякты. Осы ойлар біздін кунделікті жолбасшыларымыз.
Озініздін омірініздін куат кушін жокшылыкка бейімдесеніз, осы жокшылык пен кедейшілік біртіндеп орши береді. Керісінше, бармын, мен байлыкта, молшылыкта жаксы денсаулыкпен омір суремін деп озінді-озін иландыра алсан, ойын іс жузіне калай асканын байкамай да каласын. Осылайша назік алемге, акша озініздін турмысынызды тузеуге кажет екенін, оны орнымен пайдаланатынынызды білдіресіз, хабарлайсыз. Озініздін ойлау жуйенізді осылай кура алсаныз, сізге акша тартыла бастайды.
 
/Казак ауызын ку шоппен суртіп жокшылыктан басканы, айтпайды/
Біздін казакендердін басым копшілігі ауыздарын ку шоппен суртіп улкені мен кішісі, шалы мен жасы, еркегі мен айелі жокшылыктан басканы, айтпайды. Айтатын ангімелерінін озі, сана томен болгандыктан жане рухани білімнін таяздыгы мен жутандыгынан, осы денгейден котерілмейді.
Ангімелерінін басты такырыбы – бірін-бірі коре алмау, сыртынан жамандап осектеу. Біреуі байкаусызда сурінсе комектесіп жаны ашудын орнына – табалау. Осындай кері кеткен оймен, кара ниетпен калай гана молшылыкка, сынгырлаган денсаулык пен шексіз бакытка жетуге болады?!
 
Бурынгылар «Ракым Алладан, пейіл адамнан» деп тегін айтпаса керек.  Казіргілер бірін-бірі мактауды, канат бітіріп жігерлендіретін создерді оте сирек айтады. Оздерінін жокшылыктарынын себептерін, денсаулыктарынын нашарлыгын оре мен ойлауы таяз болгандыктан, баска бір адамнан іздейді.
Ен бастысы – осыган тек кана озі гана, озінін ойлау жуйесі гана кіналы екенін білсе де білмегенсиді, озінін ары, ішкі дуниесі алдында да мойындагысы, жауапкершілікті озіне жуктегісі келмейді! Ягни кенес укіметінен калган кулдык санадан алі кутыла алмай келеді. Оз беттерімен тыгырыктан шыгатын жолдар мен адістердін бар екенін тусінбейді жане осы багытта ізденбейді.
/Сіз жетілгеннін барісіз деп не себепті айтамыз?/
 
«Аркім Алла тагаланын жардемімен тапкан табысына карай каражат кылады. Алла тагаладан пендесіне келетін сабырлылык, корген киыншылы;ына карай болады».
Пайгамбарымыз Мухаммед (с.г.с.)
Сіз жетілгенсіз, шарыктау шегіне жеттініз. Сіз енді осы калыпта болмайсыз, сіз болмыстын барысыз! Осыны омірдегі тажірибенізге суйене отырып ойланыныз. Егер осыган дейінгі жинактаган тажірибенізге, казіргі денсаулыгынызга, кызметінізге, жакын адамдармен карым-катынасынызга – омірге казір куанбасаныз, онда алда турган тагы да болатын жана озгерістерге де куана алмайтын боласыз. Біздін омірге куана білуіміздін бастауы, сырткы асерге емес, озіміздін омірді калай кабылдауымызга байланысты.
 
Бакыт пен канагаттанушылыкты, денсаулыкты бізге ешкім де сырттан бере алмайды. Оміріміздін сапасы озіміздін тандауымызга байланысты, ал тандау біздін оз еркімізде. Алемдегі алатын орнымыз біздін ойлауымызга сайкес болады. Сіздін канагаттануыныз ушін кобірек нарсе берсе де, сіз барібір канагаттана алмайсыз.
Молшылыкка жету ушін іштей: «Мен озіме-озім унаймын, озімді казіргі бар касиеттеріммен, жетістіктеріммен суйемін. Маган бакытты болу ушін осыдан артык ештененін кажеті жок. Мен журегіммен озімнін осылай екенімді туйсінемін. Алем шексіз, мен – алемнін бір болшегімін, сондыктан, мен де шексізбін» деп туйсіну шарт. Осылай озінді иландыра алсаныз, ол сіздін денсаулык, молшылык пен байлыкты игеруге дайын бол;аныныздын кепілі.
 
«Дуние шырын жане асем. Кімде-кім одан озінін тиесілі несібесін алса, одан береке табады. Бірак дуниеге куныгып кетіп, оз несібесінен коп аламын дейтін болса оган киямет куні дозактан баска орын жок. (буйырмайды»).
Пайгамбарымыз Мухаммед (с.г.с.)
Біздін осы калпымыздын озі бір гажайып, осыны багалап, ардактап, даріптей білуіміз керек. Біз кездескендердін баріне де суйіспеншілік пигылын танытуымыз кажет. Сіздін алем – сансыз байлык пен шексіздік, осыны калай ойласан, солай калауыныз болады. Тіпті карангы капас пен камауда да ой еркіндігін сактай аламыз. Бізден буны ешкім де, ешуакытта да тартып ала алмайды! Осыны тусінсек, букіл оміріміздін болмысын сынгырлаган денсаулыкка, молшылыкка, байлыкка жане шексіз бакыт пен шаттыкка толтыра аламыз.
Шындыгында да, сізде барі де бар. Омірге керекті молшылык пен байлык дал казір сізде бар. Тек кана осыган озініздін ойлау жуйенізді тубегейлі озгертіп: акыл-есінізді, ынта-калауынызды, куат-кушінізді, максат-мудденізді багыттап, осыны іске асыру ушін жумыс жасасаныз болганы.
 
/Біздін іс-арекетіміз созден, коз;алыстан басталмайды/
 
«Омірдегі барлык бакытсыздыктардын барі дерлік бізбен болып жаткан жагдайлар туралы озіміздін жалган пікірімізден туындайды. Олай болса, адамдар туралы терен біліп, жагдайларга дурыс бага беруіміз бізді бакытка жакындата туседі». Стендаль
 
Біздін іс-арекетіміз – созден, козгалыстан басталмайды, ол ойымыз бен сезім кубылыстарынан (эмоция) басталады. Ой – куаттын кемелденген калпы. Озіміздін ойларымыз бен сезім кубылыстарымыз акикатка айланып, озіміздін кунделікті омірімізге бір окига не жагдай болып кайтып оралады. 
Егер Сіздін омірінізде бірдеме жетіспесе немесе бір «аділетсіздік» белен алса, онда баленін басы озініздін ішкі жан дуниенізде бугып жатыр. Ой біздін жан дуниемізде пайда болып, куаттын бір турі болгандыктан еш кайда кетпейді, жогалмайды. Куат сакталу заны мултіксіз сакталады, іске асады. Бір турден екінші турге айланады.
Сырткы алемге шашыраган арбір ойын, белгілі окига турінде озіне кайтып келеді. «Не ойласан сол болады». Уксастар біріне бірі тартылады. Казак буны: «Бай байга, сай сайга куяды», – деп тужырымдай салган.
 Ойын бузык болса, ісін тузік болмайды. Егер ойын жамандык болса, онда соган сайкес келенсіз окига мен ауру озінді мендеп алады. Ойын куртатын емес – куратын, суйіспеншілікке толы болса онда бул да іс жузіне асып, жайма-шуак, жагымды окигалар келеді. Кандай ойды колданатынынызды шешетін – озінізсіз.
Нак акикат пен озіміз ойша жасап алган багдарламанын айырмасы жер мен коктей. Біздін Газиз жанымыз – журектегі Жаратушынын Озі  келіп тускен акпараттардын негізінде озіндік алем курылымын курады да, омір суру ушін осыны санамызга куяды, омірлік багдарлама береді. Ал озіміздін санамыз: Газиз жанымызда болып жаткан кубылыстардын бакылаушысы, сараптаушысы.  Аркімнін курган алемі артурлі, ягни арбір Адам Оз Алемінде Омір Суреді.
 
«Ей адамзат, Алладан коркындар, несібелерінді адал, жаксы жолмен тауып жеуге харекет кылындар! Ешбір адам ризык – несібесін жеп тауыспайынша дуниеден отпейді. Ерте ме, кеш пе – онын багы жанады. Сол ушін тіршілікті жаксы жолга койып, харамын тастап, адалын алындар».  Пайгамбарымыз Мухаммед (с.г.с.)
Біз Кенес укіметінін тусында молшылыктын емес, керісінше жокшылыктын, кедейшіліктін негізінде тарбиелендік. Біз жокшылык пен кедейшілікті санамызга сініріп остік. Казіргі кезде байлар мен кедейлер когамымыздын, коршаган ортамыздын болінбес бір болігі болып калыптасты. Шындыгында аукатты адамдарга караганда, нашар туратын адамдар мен кедейлер коп.
Бізді молшылык пен байлык баріне де жетеді деп не окыткан, не уйреткен жок. Озіміздін тарбиемізге орай осыган шубасіз сенеміз. Біз ешкашанда молшылык шарттарын кабылдамаймыз, барлык куш-куатымызды жокшылыкка шогырландырамыз.
«Менін ешуакытта жетістікке колым жетпейді» деген кагида коптеген адамдардын санасына сініп, конілдеріне орныгып кал;ан. Олар жокшылыкты женуге болады деген ойдын озінен коркып, жанталасып омір суреді.
Адам баласына Жаратушы туа салганда-ак оз омірін баскаратын алапат курал берген. Ол – ойлау жуйесі. Осы аркылы санасын калыптастыру. Окінішке орай, озінін бакытка жане молшылык пен байлыкка жетуі тікелей озінін санасы мен ойлау жуйесінде бугып жатканын, осы сананы колдану аркылы ауру-сыркауды білмейтін дене жасап алуга жане молшылык пен бакытка кол жеткізуге болатынын копшілік білмейді, бул туралы ойланбайды.
Егер біз жаксы ойлар ойласак жаксы натижеге жетеміз, ал келенсіз ойлар санамызды, ойлау жуйемізді тумшалап тастайды. Осынын салдарынан аямшак адам озіне жокшылыкты тартады, ал кызганшак адам жаксылыкка деген калауын жогалтады. Тіпті сабырлы да, салмакты адамнын озі де казіргі калтасынын шамасына карап багалы заттарды коруден, кымбат киімді олшеуден бас тарта, озіне кедейшілік пен жокшылыктын есігін калай ашып кой;анын байкамай калады.
 
Озіміздін омір суріп жаткан алем, бала кунімізден сананын кабылдаган багдарламасына сайкес іс-арекет кылады. Гарыш (Алла, Акикат, Шындык, Танір, Жаратушы, Болмыс) – адамнын акыл-ойынын денгейіне конбайтын, олшеміне симайтын кушке, куатка, білімге толы. Шектеулі акылмен – шексіздікті тубіне дейін білу мумкін емес. Адам санасы – Гарыштын (Жаратушынын, Жогаргы Сананын) тозан секілді туйіршігі гана. Алем – шексіз тылсым, жумбак. Ар адам озіне табигаттын бір жумбагы, тылсымы ретінде карауы керек.
 
/Аркім озінін алемі жоніндегі жауапкершілікті озіне жуктей алады/
 
"Кайгы келсе карсы тур, кулай берме,
Кызык келсе, кызыкпа, онгакка ерме.
Журегіне сунгі де, тубін козде,
Сонан тапкан – шын асыл, тастай корме». Абай
 
Жауапкершілік жоніндегі зан – озінмен-озін жумыс жасагандагы шешуші сат. Бул идея копшілікке тусініксіз. Олар жауапкершілік пен озін кіналауды шатастырады.
Оз оміріннін жауапкершілігін озіне жуктеу дегеніміз – айналандагы адамдарды кіналаудан, осектеуден, сынаудан, коре алмаудан толыктай бас тарту.
Сіз жауапкершілікті озінізге жуктесеніз, онда куатты омір суре бастайсыз. Ешкімде, ешкашанда Сізге запа шектіріп, касірет уын ішкізе алмайды. Ешкандай да коз, тіл тію, дуалау Сізге асер етпейтін болады. Сіз озініздін калауыныз бойынша омірінізді ретке келтіре аласыз. Тагдырыныздын божысын, шылбырын оз колынызга алатын боласыз. Ол ушін сізге унемі айнанын шагылысы шартын колдану кажет. «Сырткы келбетін – ішкі акикатын».
Адамдар оздерінін нашар турмыста туратындыгынын жауапкершілігін мойнына алгысы келмейді. Оларга осы калыптарына – біреуді, коршаган ортаны, заманды, агайын-туыстарын, акімдерді, укіметті, президентті, тіпті болмаса Жаратушыны кіналау женіл.
Олар оздерінін осы жагдайларын: «мандайыма жазган тагдырдын жазуы» – деп акталады, осы сенімді санасына сініріп, журектеріне уялатып алады. Осы курдымнан шыга алмайтындарына мултіксіз сенеді. Ауруга, кайыршылык пен жокшылыкка матап-шырмап койган ойларды санасынан куып, журегінен уркітіп жіберсе, санасы мен калауы біртіндеп денсаулыкка, молшылыкка, байлыкка карай бет бура бастайтынын сезбейді, білмейді.
Оз омірініздегі болып жаткан окигалардын баріне зер салып, мукият караныз. Барлык жагдайларды сабак ретінде кабылданыз. Мысалы, егер сіздін айналанызда бір белгілі окигалар болып жатса, бул окигалар сізді белгілі бір ойга, сезім кубылыстарына жетелесе, онда ішкі жан дуниенізге унілініз – бул сіздін Газиз жанынызда жазулы тур.
Омірдегі барлык жагдай – біздін ойымызга орай курылып, тартылып жатады. Осыган озініздін омірлік багдарламанызды косыныз. Осынын барінен кандай тагылым алдыныз?
Егер сізге біреудін бірдемесі унамай турса, онда бул сіздін Газиз жанынызда – тупкі сананызда жазулы, егер унап турса, бул да жазулы.
Айналаныз калай, солай кабылданыз. Озініз озгерініз, сол кезде коршаган Алем де озгереді. Егер сіз біремеден кашкалактап турсаныз, онда бунын тасасында – коркыныш не ауру жасырынып жатыр. Сіз осыдан откенде гана тамаша тагылым аласыз.
Пенде баласы кашан оз омірінін жауапкершілігін озіне жуктейді, сонда гана тандау еркіне мумкіншілік пайда болады. Адам кай ойды тандаймын десе де оз еркі. Озініздін Газиз жаныныздын тартібінін багдарламасын, ойынызды, сезім кубылыстарынызды ыждагаттылыкпен зерттеніз. Оз омірінізді тонкеріп тастап кайта караныз.
 
/Карымта кайтару немесе букіл алемдік аділеттік заны/
 
28 – Касас суресі, 83 аят.
Кім бір жаксылык келтірсе, оган да жаксы сыйлык бар. Ал кім бір жамандык келтірсе; ол жамандыкты істегендерге, істегендерінін гана сазайы беріледі.
КУРАН КАРИМ, казакша магына жане тусінігі. 395 бет.
 – Жаратушынын жасаган букіл алемдік аділеттілік карымта кайыру занын калай тусіндірер едініз?
 – Есінізде болсын:
Жаратушынын жасаган букіл алемдік аділеттілік Карымта кайыру заны бойынша «не ексен – соны орасын», істеген кайырымдылык пен жаксылыгын да, жауыздык пен жамандыгын да тек кана осы омірде озіне кайта кайтып келеді. Кей кезде урім бутагына берілуі де мумкін. Бул – алемнін аділет заны. Ар пенде жаны болек болганнан кейін, озі де болек. Осы фани омірде жасаган жаксылыгы да, жамандыгы да тек озіне, кей кездерде жеті ата аралайтын урпактарына белгілі бір мерзімнен кейін кайтып оралады.
– Алла тагала пендесіне канша ерік берген?
– Алланын адам баласына ерік бергені соншалык, оз тагдырынды озіне берген, жаман болуын да жаксы болуын да оз колында. Алла айтады гой: «Сен маган бір табан жакындасан мен саган кырык табан жакындаймын». Майітті шыгарар алдында молдалар сурайды: «Мына кісінін карызы бар ма?», – деп. Егер адам кешірмесе Алла да кешірмейді. Сондыктан да біз унемі Жаратушынын бакылауында болгандыктан да жаман кылык тугіл, жаман ой ойлаудан да аулак болуга тырысу керек.
«Адамнан жасырсан да, Алладан жасыра алмайсын» деген казекеннін терен толгаулы, кен магынылы созінін туп торкіні, Алла ар пенденін журегінде екенінін тагы бір далелі.
«Бул дуниедегі жасаган зулымдыгы – о дуниеде озіне жасаган зулымдыгы».
Пайгамбарымыз Мухаммед (с.г.с..)
– Алла бізге алыс па, алде жакын ба?
– Алла тагала адамга кандай алыс болса, екiншi жагынан, Ол журекте болгандыктан сондай жакын. Шыбын Жан (адамнын оз жаны) да, Газиз Жан - Жаратушы журекте орналаскан. Олар унемi байланыста. Сондыктан, Алла тагала адамнын барлык калау-ниетiн, ой-орiсiн бiледi. Онан ештененi жасыруга болмайтын, Ол – негiзгi куагер.
Сонымен бiрге, Ол ештененi де умытпайды.
Когам омiрiнде кейбіреулер турлi зансыз адiстермен кейде жасаган кылмысы ушін жаза алмай, кутылып кетуі мумкiндiк, бiрак Кудай алдында жазадан ол ешуакытта кутыла алмайды. Алемдік аділет заны бойынша уакыт келгенде тубiнде аркім оз сыбагасын алады. Алладан ешнарсенi жасыруга болмайтын болгандыктан, иманды адамдар ешкiмге зияндык келтірмейтін, таза конiлдi болуга умтылады.
«Алла тагаладан еш нарсе жасыра алмайсын. Біреуге жамандык жасасан артынан жаксылык жаса, жасаган жамандыгын ушін тірлігінде жазаланасын, біреуден бір нарсе сурама, аманат алма. Екі кісінін ортасында казылык кылма».
Пайгамбарымыз Мухаммед (с.г.с.)
 
Осыны тусiнбегендер озiнiн журегiнiн амiрiне кейде кулак аспай, омiрдiн турлi «жылтырагына» алданып, Кудайга карсы (уятына карсы) коп арекеттер жасайды. Ол сонын натижесiнде букіл алемдік аділет Карымта заны бойынша онын зардабын тартып отырады. Бiрак ол онын себебiн тусiнбейдi, сондыктан одан сабак та ала алмайды.
Карымта занына сайкес жазыксыз кісі олтіргендер коп узамай оздері де ит оліммен оледі, не калган омірі азаппен, киналумен т.б. жайсыздыктармен отеді. Буган накактан кісі канын мойнына жуктегендер, кісі акысын жегендер, урылар, алаяктар, паракорлар, залымдар, осімкорлар т.б. жатады.
Жаратушы адамдарды ниетіне карай жазалайды, не жарылкайды. Халыктын ниеті бузылып кетекенде неше турлі табиги апаттарды: жер сілкінісін, су таскынын, орт, дауыл т.б. Себебі, адамдар осы апаттарды оздері ойлау жуйесімен, ниетімен, оздеріне магнит сиякты тартып алатындарынан макурым.
Мысалы, Армениянын Спитактагы жер сілкінісінде кала орнымен жер астына жок болып кеткен. Зарелері ушкан армян мен азірбайжандар согысуын колма-кол токтаткан. Айт-айтпаныз, «батырга» да жан керек.
Жаман жакка бурылганда ниеттеріне орай, пенделерін Жаратушы жазалап, таубасіне тусіреді. Буган конбесе жер бетінен жойып жібереді. Бул туралы касиетті Куран кітабында талай мысалдар бар.
Інжілде мынадай соз бар: «Ар уятына карай жаза немесе силык аласын. Олшеміне карай сыбага аласын». Пайгамбарымыз Мухаммед (с.г.с.)
 
Казактын ата жауы, Жонгар мемлекеті де осылай жер бетінен жок болып кетті емес пе?! Олар Абылайхан тусында, Алла атымен берген антты, келісім шартты бузып: казак халкын «Актабан шубырынды, Алкакол суламага» ушыратканы ушін, Жаратушынын кахарына ілікті.
 
Жаратушынын каргысына ушыраган сыгандар омір бойы, кияметке дейін тентіреп отеді. Бауырлас уйгыр халкы аныз бойынша Азірет Алінін атына ор казгандыктан, Азірет Алінін каргысын алган: сол себепті елі, жері, отаны жок. 40 миллион курд халкын алайык: булардын да жері, туы, отандары, ан урандары жок. Есінізде болсын! Букіл алемдік аділеттілік Карымта занына сайкес – ар адам турмак, ар халыктын, елдін, рудын, от басынын, когамдык курлыстын ойлау жуйесіне сайкес озіндік карымтасы болады.
 
/Курд азаматы Шакір неге: «Осы казактар сендерде ми жок!», - деді?/
1999 жылы акпан айынын 20-шы жулдызында Алматы каласында бір жумыстармен жургенмін. Бір куні жубайым Рахпар телефон шалды, Турсынкожанов Максуткан мен Райхангулдін кыздары, Дамелінін узатулу тойы Алматыда болады екен, соган шакырып жатыр деп.
Максуткан мен Райхангул Алматыда бірге окып, бірге журген жакын достарымыздын біреуі. Мен Рахпарга олай болса озін тез жет дедім, ол борандатып азер дегенде жетті. Біз жакта жылдын осы мезгілінде ат кулагы корінбейтін карлы борандар басталады, ол келгеннен кейін Алматы – Уржар багытына катынас бір аптага жабылып калды.
Той басталар алдында Максутканмен ауыл шаруашылык институтында, инженерлікті бірге окыган, студент кезімізде жатаханада, патерлерде бірге жаткан Шакір деген курд азаматы жолдасымыз бар еді, сол уйіне конакка шакырды. Тап сонын уйіне келе жатканда курдттардын жиналып алып, туріктер туткынга алган косемдерінін босатылуын талап еткен бас косулар жер-жерде отіп жаткан.
Шакірдін Дина деген улты шешен келіншегі, бір улы бар. Озі Алматыдагы белгілі касіпкер. Барі де уйлерінде де, тузде де, казакша майын тамызып сойлейді. Уйіне келдік, ангімелесіп отырмыз, кабагы тусіп кеткен. Бір уакытта бізге карап: «Осы казактар сендерде ми жок!» – деді. Біз тіксініп калдык: «Ой! Шакір, ми жогын калай, ми жок болса остіп журеміз бе?».
Шакір созін ары жалгастырды: «Менін айтайын деп отырганым оз Отандарын, осынша жерлерін, ан урандарын, ел танбаларын, туларын бар, ен бастысы букіл дуние жузі силайтын патшаларын Нурекен бар, баска ауылды жерлерді білмеймін, ал тап осы Алматынын казактары отырып алып жамандайсындар.
Сендер, ар казак баласы осындай жетістікке, бостандыкка жеткендерін ушін бірінші Аллага, екінші патшаларын Назарбаевка тізерлеп турып ар казак баласы неге кунде алгыс айтпайсындар? Неге табынбайсындар? Он миллион казак бармыз деп отірік мактанасындар, бар жогы Казакстанда 7...8 миллион ганасындар, онын озінін тен жартысы ана тілін, салт дастурін білмейтін мангурттер.
Ал біз болсак жер бетінде 40 миллион курд халкы тоз-тоз болып тентіреп журміз. Не отанымыз, не жеріміз, не еліміз, не ан уранымыз, не елтанбамыз, не Назарбаев сиякты алем мойындаган косеміміз, не бостандыгымыз жок халыкпыз, оз патшаларыннын кадір-касиетін білмейсіндер, осы азаттыктын не екенін тусінбейсіндер!», – деп ішіндегі шер мен мунды бірак, бурк еткізіп актарып тастады. Біз Максуткан екеуміз не айтарымызды білмей томен караган куйі, жер шукылап, сен соккан балыктай отырып калдык.
 
Тап осы жагдайды, осынын алдында жасырак кезімде КСРО-га енбегі сінген суретші, кудамыз Азат Акімбек деген уйгур азаматынын да аузынан естіп едім, бірак ол Кенес заманында бул ангімеге аса ман бере койган жокпын.
/Атом бомбасы неге Абай мен Шакарім аулие туган жерде сыналды/
 
«Аргын, Найман жиылса,
Таныркаган созіме.
Кайран созім кор болды,
Тобыктынын езіне». Абай
Енді озіміздін казактын ішіндегі Тобыкты руын алайык. Атом бомбасын сынактан откізу аланы неге Семей облысында: улы Абай данышпан мен Шакарім аулие туган жерінде салынды? Казакта баска жер курып калып па?! Арине, жок. Бул да Кудайдын кудіретімен болган іс.
Жогарыдагы улы Абайдын бір шумак оленінін озі-ак ман-жайды айтып турган жок па! Кезінде осы екі адамзат алыптарын руластары кабылдамак тугілі карсы болып, тусінбеді. Онымен коймай Шакарім аулиені атып, комусіз кудыкка лактыра салды емес пе?! Букіл алемдік аділеттілік Карымта занына сайкес, осы рудын жазасын, урпактары отеді, алі де отеуде. Кезінде мадениет ошагы болган Семей каласынын да жагдайы белгілі. Артынын кайырын бергей...
/Казір Кызылорда халкы неге жаппай ауру? Гарыш кемелері неге Торетамда ушады?/
Сыр озенінін жагасында XII гасырларда омір сурген, букіл Туркі алеміне белгілі кобызшы Коркыт баба жерленгені тарихтан малім. Шамасы 1949-50 жылдары Сыр озенінде улкен таскын болып, жагада турган Коркыт бабанын зиратын шайып кеткен. Егер сол кездегі Кудайга сенбейтін коммунист кенкелес басшылар озеннін арнасын баска жакка бурып жібергенде жагдай баскаша болар ма еді?! Сол мандагы халык Коркыт бабанын аруагынын каргысына ушыраган. Мен буны казіргі Коркыт бабанын кесенесіне 2013 жылы зиярат етіп барганымда Газиз жанымнан сурап білдім...
 
XIII ТАРАУ. ЖАРАТУШЫ ГАЛАМНЫН ІШІНДЕ
 
65 – Талак суресі, 12 аят.
Ол сондай Алла, жеті кокті жараткан жане жерді де солар сиякты жараткан. Кумансыз Алланын ар нарсеге куші толык жететіндігін білулерін ушін амірлері жер мен коктін арасына тусіп турады. Сондай-ак Алланын білімі ар нарсені ішіне алады.
КУРАН КАРИМ, казакша магына жане тусінігі. 559 бет.
– Жаратушы галамнын ішінде дегенді калай тусінеміз?
– «Алла тагала «бiр» деген создiн оте терен манi бар. Бул туралы Абай: «Ол «бiр» деген соз Алла тагала галамнын iшiнде, галам Алла тагаланын iшiнде», – дейдi. Бул бiр караганда магынасы карама-карсы, тусiнiксiз, жумбак угым. Карапайым кунделiктi козкарас бойынша карастыратын болсак, онда егер бiр нарсе екiншi нарсенiн iшiнде болатын болса, онда екiншi нарсенiн бiрiншi нарсенiн iшiнде болуы мумкiн емес.
Сонда бул кайшылык па? Кайшылык болмаса онын сырын калай тусiнуге болады?
Бул рухани болмыстын адамнын акылымен тусiнуге болмайтын бiр корiнiсi. «Алла тагала галамнын iшiнде, галам Алла тагаланын iшiнде» деген тусiнiк Алла тагаланын екi кубылысын (аспектiсiн) бiлдiредi.
Алла тагала галамнын iшiнде деген угым Онын галамнын арбiр болшегiнiн iшiнде екенiн бiлдiредi. Ал «галам Алла тагаланын iшiнде» деген тужырым Онын гарыштык, алемдiк корнiсiн бiлдiредi.
Алла тагала галамнын iшiнде деген угымнын таза рухани манi бар. Сондыктан акылмен тусiну оте киын. Алла тагала галамнын арбір болшегінін ішінде, сонымен бірге арбір жан иесінін журегінде деген угымды тек кана барлык ой-орісті журекке шогырландыру аркылы (медитация) жетуге болды.
Сонда, конілін баскага аудармау ушін барлык сезімдерін жауып, букіл ой-орісті тек кана журекке шогырландырганда адам баласы Алла тагаланын журектегі кубылысын (аспектісін) коруі мумкін.
Енді бул арада касиеттi жазбаларга жугiнiп, не болмаса сол денгейді журегiмен сезiп-туйсiнген гулама сопылардын айткандарына кулак салып корелiк. Абу Хамид ал-Газали озiнiн «Дiн туралы сенiмдi жангырту» атты енбегiнде «журек» деген создiн бiрiншi магынасы онын физиологиялык манi екенiн айта келiп, онын екiншi магынасы туралы былай деп жазады:
«Бул создiн екiншi магынасы – осы тандiк журектегi Алланын рухани сыйы (Латифа раббанийа руханийа). Бул сый тусiнетiн, бiлетiн жане адамнын iшiндегiсiн бiлетiн, акылшысы, тексерушi, кiналаушы жане талап етушi; Ол тандегi журекпен байланыскан жане ол байланысты коптеген адамга акылмен тусiндiру киынга согады.»
Ал-Газали арi карай бул угымды тусiндiрмейтiнiн жазады. Себебi, онын аргы жагын ашу ушiн рухтын купиясын жария ету керек, ал оны пайгамбардын озi де жария кылмаган. Осылай гуламанын бул созiнен Алла тагаланын журекте бiр белгiсi (сыйы) барын, бiрак оны тусiнудiн кандай курделi екенiн сезiнемiз.
Ибн Арабидiн «Геммы мудрости» атты енбегiнен де Алла та;аланын журекте екенiн бiле аламыз. Ол былай деп жазады:
«Алла тагаланын «Алладан коркындар» деген созi мынаны бiлдiредi: сiздегi айкын нарсе Алланы коргасын, ал айкын емес нарсе (ал бул – сiздiн Алланыз) сiздi коргасын, бул арада кiналау (зимм) жане мадактау (хамд) бар гой. Кiналауда Оны коргандар, ал Ол мадактауда сiздi коргасын; осылай iзгi жане бiлушi болыныздар».
Арi карай былай деп жазады:
«Алланы бiлетiн адамнын журегi Онын шапагатымен берiлген жане ол оте улкен, себебi онда Улы Алланын озi бар».
Алла тагала алемнiн арбiр атомынын iшiнде болса, Ол озiнiн шексiз коп касиеттерiмен арбiр атомга озiне тан турлi касиеттер бередi. Атомдар бiрiгiп молекула курайды. Ал олардан турлi материалдык денелер куралады.
Алла тагала арбiр атомга озiндiк касиеттер бергендiктен, солардан куралган денелер де озiндiк турлi касиеттерге ие. Сойтiп турлi касиеттерiмен, бейнелерімен, колемдерiмен алемде коптеген болiктер пайда болып, алемнiн сан-алуандыгы туады.
 
Алла тагала арбiр атомнын iшiнде болып, олардын озгерiстерiн баскаратын болгандыктан, алемдегi кубылыстардын озгерiстері де Алла тагаланын ыркында. Алла тагаланын букiл материалдык алемдi баскаратыны жане ар адамнын журегінде екені осылай далелденедi.
/Бір тутастык заны. Омірдін магынасы мен мані неде?/
 
«Мекен берген, халык кылган Ол ламакан
Туп Иесін коксемей бола ма екен? –
Жане Оган кайтпаксын, оны ойламай,
Озге максат акылга тола ма екен?». Абай
Пенде баласы бар болганы гарыштын бір болшегі болгандыктан ол бутін болуга умтылады, соган талпынады. Ньютон алемнін тартылыс занын ашкан. Жансыз зат бір-біріне тартыла береді. Бул заннын адамга да катысы бар. Пенде бастапкыда Жаратушысынан алыс болады. Сондыктан, жан иесі омір бойы Жаратушысын ансайды, білуге, тануга умтылады. Бул барлык адамдарды біріктіреді. Тек кана адамдарды гана емес, букіл жан иелерін. Барлыгынын максаты біреу-ак, ал баратын жолдары артурлі.
/Болшек бутінге, жан Жаратушысына умтылады/
 
Кандай пенде баласына болмасын, озінін бастауынан кашыктап кеткені омір бойы маза бермейді. Буны ол озінін бар болмысымен сезеді жане осыган умтылады. Біздін омірімізде бул калыпты: жан тыныштыгы, бакыт, куаныш, лаззат дейді. Пенде баласы заттык-фани алемде жердегі бір затка ие болгысы келгенде, осы рахатка шомылуды ансайды.
Ол акшанын, тамактын, ішімдіктін, шылымнын, бангінін (наркотик), багалы заттардын, ойын сауыктын, женіл журістін комегімен осы колдан жасалган уакытша рахатка шомылгысы келеді. Уакыт оте келе осынын барі бекершілік екеніне козі жетеді. Картайган шагында текке кеткен уакытына озегі ортеніп, омірдегі ен басты кажетті омірдін манін, омір не ушін берілгенін тусінеді. Окінішке орай, бурынгы куш-кайрат жок, откен кун олген кун, кайтып оралмайды.
«Олейін деп олмейді олерлік жан,
Асте олмесін білгендей кылык кылган.
Ажал келіп бас салса, жанды урласа,
Омір кайда, сен кайда, соны да ойлан». Абай
 
Жогарыдагы улы Абайдын: «Мекен берген, халык кылган Ол ламакан» дегенде: «Ол» деп Алланы, ал «ламакан» деген создін магынасы – бул алемде мекенсіз дегенді білдіреді. Онын мекені – рухани алемде. Ал «Туп Иесін коксемей бола ма екен?», – біздін жанымыз озінін жаратушысы бір Алланы сагынады, коксейді, іздейді. Бул жерде: «Туп Ие» деп Алланы айтып отыр. «Жане Оган кайтпаксын, оны ойламай» дегенде, біздін баратын жеріміз Алланын алды екенін мензейді, бул жерде: «Оган» деп Алланы айтып отыр.
«Озге максат акылга тола ма екен?» дегенде: фани омірге келген адамнын алдында бірак максат болу керек: ол Жаратушынын алдына шаман келгенше журегіннін кірін аршып, имандылык жолмен кайтуын керек екенін айшыктайды. Окінішке орай копшілік пендеде барі керісінше!
Кандай болмасын пендеден суранызшы, сенін осы фани омірге келгендегі максатын не деп? Ол пенденін: біреуі дуние, біреуі мансап, енді біреуі атак, тагы біреуі катынын, келесісі жануясын айтып шатып-бутып сандырактап кетеді. Тек кана есіне туспейтіні – Туп иесіне ягни Жаратушысына имандылык жолымен кайту.
 
Осы шарасыздыктан шыгатын жол іздеп мешітке барып Алланы суюге тырысады, біракта Жаратушы туралы білімі жок болгандыктан бул іс-каракеті іске аспайды. Алла сондай алыста, Ол кайда? Біз Алла туралы тук те білмейміз, ойткені теологиядан (Тео-Кудай, логия-ілім) хабарымыз жок, мешіттерде осы туралы айтса да кабылдай алмаймыз. Ойткені казіргі танда осыны толыктай тусіндіріп айта алатын дін окілдері оте сирек.
Пенде баласына Жаратушы сананы бергенде, осы сананы омір суру барысында жетілдіріп, толыктырып, озінін бар болмысымен гарыш алемінін даму барысына озіндік кайталанбас улесін косу ушін берген. Бул мангілік: «Омірдін ма;ынасы мен мані не?», – деген сурактын кыска да, нуска жауабы.
Арбір пенде баласы озінін Газиз жанымен омірдін мані мен магынасы, басты максаты – осы алемде тіршілік еткеннен кейін, озінін курып алган алемі Акикатпен уйлесімді, Акикатпен жымдасып бірігіп кетуін калайды, осыган умтылады. Баскаша айтсак, адамнын санасы мен Газиз жаны жымдасып бірігіп, бір бутін курау. Тек осы жагдайда гана ол біртутас болып, оз тагдырынын Жаратушысы бола алады. Озінін Жаратушы Иесін табады, озінін туп Иесіне кайтады.
/Алла тагаланын тутас «бiр» болу/
 
112–Ыхылас суресі
Меккеде тускен
Аса камкор, ерекше мейірімді Алланын атымен бастаймын.
(Мухаммед с.г.с. оларга) айт:
Ол Алла біреу-ак. (1)
Алла мунсыз. (Ар нарсе Оган муктаж.) (2)
Ол, тумады да туылмады. (3)
Арі Оган ешкім тен емес. (4)
КУРАН КАРИМ, казакша магына жане тусінігі. 604 бет.
– Алла тагаланын тутас «бiр» болуы дегенді калай тусінуге болады?
– Алла тагала арбiр жан иесiнiн журегiнде жане галамнын арбiр болшегiнде болатын болса, онда Онын коп болып болiнгенi ме? Себебi, Куранда «Алла бiр» деп жазады гой.
 
Ендеше бул кайшылыкты калай тусiнемiз?
Алла тагаланын «бiр» екенiн кунмен салыстырып тусiнуге болады. Талтусте кун адамнын тобесi тусында турады. Егер радиусы мындаган шакырым жердегi адамдардан:
«Кун кайда?» – деп сурайтын болсак, аркiм оз тiлiнде: «Кун мiне», – деп тобесi тусында турган кундi корсетедi. Бiрак кундi корсеткен аркiм оны оз тiлiнде турлiше атап, бiрнеше жерден корсетсе де кун коп емес, кун бiреу. Бiрак ол болiнгендей корiнедi. Сол сиякты Алла тагала аркiмнiн журегiнде болып болiнгендей корiнсе де, Ол болiнбейтiн тутас.
Кун бiреу болса да барлык жан иелерiне озiнiн саулесiн шашады, сол сиякты Алла тагала бiреу, букiл алемге шапагатын шашып, оган омiр бередi. Ол уакыттын ыкпалымен барлыгын жаратады жане уакыттын ыкпалымен барлыгын кезiнде жойып отырады.
Алемнiн барлык болшегiндегi Алла тагаланын тутас «бiр» болуы – букiл алемнiн тутастыгынын кепiлi. Ол тутас болса – алем де тутас. Алла тагаланын жасаган турлi алем болшектерiнiн бiр-бiрiне тартылу жане итеру касиеттерi букiл материалдык алемнiн турлi зандылыктарын тудырады.
Сойтiп алем болiктерi бiрiгiп, озара байланысып, турлi карым-катынаста болады. Осынын аркасында букiл материалдык алем адамнын санасы тугел камти алмайтын турлi купия зандылыктарымен, кереметтей курделi курылысы тутасып, бiр Иенiн баскаруымен мултiксiз омiр сурiп жатыр. Абайдын «Алла тагала галамнын iшiнде» деген созiнiн манызы осындай.
/Жайлы жагдай заны/
 
«Кандай гылым болса да, ол адам санасына дербес, ерекше мандерді угыну аркылы уялайды». Ал – Фараби
 
Біздін букіл тіршілігіміз бір сатке де тыным таппайтын санамыз бен Газиз жанымызда жазылган омірлік багдарлама агымынын барысы. Арбір адамнын кайталанбас озіндік омір жолы, Газиз жанымызда жазылган багдарламамен аныкталады. Біздін Газиз жанымыз аркашанда жайлы жагдайды жасауга бейім. Буны тусінудін ерекше манызы бар.
Адам сондай бір тепе-тендікпен жасалган ерекше жиынтык. Сондыктан да, еш нарсе тегіннен-тегін оздігінен пайда болмайды. Тіпті десеніз, адамнын кандай болмасын сезім кубылыстарынын (эмоция), ауруларынын озіндік жайлы жагдайы бар.
Аурудын себебін аныктау – бугып жаткан жайлы жагдайды табу. Осы жайлы жагдайды Газиз жан – адамга ауру беру аркылы іс жузіне асыргысы келеді. Біз не істемейік, омірде кандай кылыктар жасамайык, кандай аурумен ауырмайык – бунын барі жайлы жагдай жасаудагы Газиз жанымыздын жумысы.
Жагдай жасау келенсіз болмайды, себебі табигатта келенсіздік тажірибесі мулдем жок. Балені озіміз кара ниетімізден, жаман кылыктарымызбен, тілімізден тауып аламыз.
 
Не істеу, не істемеу кажеттілігін білуіміз керек. Осы туралы ойланып-толганыныз. Адам баласы болгалы турган істен бас тарта алмайды. Бул мумкін емес. Сондыктан, озінмен-озін арпалыспа, тек кана озіннін ойын мен тартібінді тубегейлі озгерт. Ол ушін озінді унемі тандік те, руханилык та жетілдіре бер.
Озіннін не істегелі турганынды ой елегінен откіз, сонан кейін жанадан баскаша адістермен іске асыр. Бул білім омірінізді мыкты арі саналы етеді.  Адамнын барлык шыргаландары (ауруы, рухани соккылары): саналы калауы мен Газиз жаннын жайлы жагдай жасаудагы камкорлыгынан туындайды. Маселе мынада:
Біздін Газиз жанымыз озіміз жайлы озімізден анагурлым коп біледі. Жане омірімізге кажетті нарселерді де жетік біледі. Газиз жан – Акикат, Жаратушымен тікелей байланыста болады. Сол ушін Газиз жанына богет жасамай, озіннін саналы іс-арекетінмен комектесуін кажет. Оз омірінде саналы мен санасызды киюластырып бір бутінге айландыруын шарт. Газиз жанында – букіл гарыштагы болган окигалардын барлык акпараттары жазулы жатыр.
Коз алдынызга агзанын бір жасаушасын елестетінізші. Ол букіл агзаны коре алмайды. Біракта, онын ішінде букіл агза туралы акпарат бар. Жасауша генетикалык денгейде кулыпталган (закодирован). Пенде баласы да, гарыштагы бір жасауша гана. Онын Газиз жанында букіл галамшардагы откен кундердін, бугінгі керек десеніз болашактагы болатын акпараттар сактаулы. Бул занмен коптеген тылсым кубылыстарды тусіндіруге болады.
Мысалы, коріпкелдік, тус кору. Немесе ойды оку, ойды алыска багыштау. Кандай адам болмасын озіндегі осы кабілеттерді дамыта алады. Ол ушін ниетін ак, ойын молдір, журегін таза болуы шарт.
Адамнын ойы негурлым молдір, журегі таза, ниеті ак болса, согурлым кабілеттері ашылып, гарыштагы рухани ілімге кіруге, оны уйренуге, санасына сініруге мумкіншілік алады.
Карапайым тілмен айтканда: жамандык, жауыздык, коре алмаушылык, іштарлык, кызганшактык, корсекызарлык, суайттык, кызганшактык, кундеу, біреуді осектеу, сынап-мінеу т.б. келенсіздіктерден санамыз, Газиз жанымыз тазарган сайын, омірініз согурлым жаксарып, кызгылыкты шаттыкка, бакытка толып, денсаулыгыныз жаксарып, ерекше кабілеттерініз дами туседі.
Озінізді тубегейлі озгерту – ен бірінші жауыздык кара ниет ойлардан жане осылардан туындайтын келенсіз кылыктардан, менменсіп дандайсудан, рухани надандыктан, корсокырлыктан арылу. Пенде баласы ауру мен жокшылыкты озі табады, ендеше осы аурулары мен кедейшілігінен озі, тек кана озі – себебін аныктап барып арыла алады.
Ауру мен кедейшіліктін себебі сыртта емес, озімізде. Олар томенгідей:
1. Оз омірінін максатын, манін тусінбеу.
2. Букіл алемдік гарыштык табигат зандарын тусінбеу жане оны сактамау.
3. Сананда, Газиз жанында келенсіз ойлардын белен алуы (жауыздык, жамандык, коре алмаушылык, осектеу, каргау, сынау, келемеждеу, окпелеп-ренжу, кек сактау, кызганшактык, корсекызарлык, озін мусіркеу, комагайлык, сарандык, кызганыш, іш тарлык, каныпезерлік, мейірімсіздік, урлык т.б.).
Оз ауруынызга, кедейшілігінізге суйіспеншілікпен караныз
Бес нарседен бес нарсені артык деп біл:
1. Олімнен тіршілік артык.
2. Аурудан саулык артык.
3. Жумыс бастылыктан (мажбур турде магынасында) еркіндік артык.
4. Карттыктан жастык артык.
5. Кедейліктен байлык артык. Пайгамбарымыз Мухаммед (с.г.с.)
 
 Ауру мен кедейшілік – гарышпен уйлесімділіктін, тепе-тендіктін бузылуынын белгісі. Сондыктан, оз ауруынызга суйіспеншілікпен караныз, оны толыктай кабылданыз. Ауру мен жокшылык біздін келенсіз ойларымыздын, тартібіміздін, кылыгымыздын жалпы айтканда омірге деген козкарасымыздын сырткы корінісі. Бул біздін Газиз жанымыздын: озімізді-озіміз куртып жаткан келенсіз ойларымыз бен кылыктарымыздан сактайтын корганыш.
Ауру мен кедей адам дегеніміз – омірге деген козкарасынын озі сау емес. Аурудан арылу, кедейшіліктен кутылу ушін, ен бірінші озіннін омірге деген козкарасынды озгертуін керек. Адамдар ауру – жау, онымен кандай адіспен, жолмен болмасын шайкасу кажет деп пайымдайды. Осы шайкастын немен тынатынында шаруасы жок. Біракта, аурумен шайкасу дегеніміз озінмен-озін арпалысу, алысу, согысу, озінді іштей мужіп жеу гой.
Гарыштагы кандай кушті болмасын, жагымды жагдайга айландырып: куратын, курайтын, жасайтын, туындататын куш ретінде колдануга болады. Сіздін ауруыныз мен жокшылыгыныз тура осындай куш. Осыны озінмен-озін арпалыспай, согыспай – керісінше озінді дамытатын куш ретінде пайдалануынызга абден болады.
/Баска бале тілден, талкандайтын ойлар/
 
«Сен балеге жуымасан, баленін сенде несі бар?
Сен балеге жуысан баленін сенен баска несі бар?». Казак макал-мателдері
Балені озіміз тілімізбен тауып аламыз. Копшілігіміз озіміздін іштей немесе дауыстап сойлеген создерімізде кандай була куштін булыгып жатканын сезбейміз, білмейміз. Біз сойлегенде созді іріктеп алмаймыз, реті келсін-келмесін копіртіп айта береміз. Ойланбаймыз. Созбен бейне жасайтынымызды, ал осы бейненін озімізге белгілі бір окига немесе жагдай болып кайтып келетінін ешкімде, ешуакытта айткан емес.
 
Табигаттын куат сакталу занын баріміз білеміз: «Бар нарсе жогалмайды, тек бір турден екінші турге айналады. Мысалы, су – музга, буга кайта суга т.б.
Егерде сіз біреуді каргасаныз, осектесеніз, жала жапсаныз ягни талкандайтын ой жіберсеніз, оны біреу кабылдауы керек кой. Сіздін ашу-ызаныз, коре алмаушылыкпен айткан каргысыныз, осектеген созініз – озінізге кайт кайтып келеді. Казак буны: «Соз киесін таппаса, иесін табады», – дейді.
Оз келенсіздіктерінізді біреуден корменіз, біреуге жала жаппаныз, біреу ушін біреу омір сурмейді, біреу ушін біреу тамак ішпейді. Озініздін бакытты, немесе сорлы болуыныз тікелей оз колынызда, аныгырак айтсак пайымдау мен сананызда. Не ойласан сол болады. Унемі жаксылык ойласан жаксылык, унемі жаманшылык ойласан жаманшылык болады.
Аузыныздагы созге абай болып сойленіз, айткан созініз де кабылданатынын умытпаныз. Баягыда біреу актышкак, тышкак келгір деп екі созінін бірінде озінен озі карганып сілене береді екен. Акыр аягында озі созылмалы, жазылмайтын актышкак ауруына шалдыгыпты. Создін кудіреті дегеніміз осы, карганып сіленбеніз, біреуді сыртынан да каргаманыз, озінізге кеп тиіуі мумкін.
Каргыс, жала, реніш-окпе, осек, ашу кайта келгенде жай келмейді. Ол озімен бірге «немере агайындары»: коркыныш, кайгы, касырет, тунілу, мазасыздану, куйзеліс, бейнет т.б. толып жаткан жамандыктарды жетектей жетеді. Ал буган тозу кияметтін кияметі.
Сіз енді будан кутылу ушін кара ниетінізді, келенсіз ойларынызды, каргысынызды т.б. тагы біреуге жолдайсыз. Бул шенбер: адам не ауруга, не кемтарлыкка, не жындануга немесе мезгілсіз олімге ушыраганша токтамай шыр кобелек айланып донгелей береді.
Келенсіз ойлар деген тусінік негізінде жаман емес, себебі осылардын комегімен Газиз жан – жанга жайлы жагдай жасауга талпынады. Мынандай келенсіз ойлар мен сезімдер: реніш, коре алмаушылык, ашу-ыза, сарандык, кызганшактык, кундеу, куйзелу т.б. белгілі бір жанга жайлы жагдай жасаудын, осыны іске асырудын алгы шарты.
Осы келенсіз ойларды колданып журген пенде – мешіттегі имамнан еш жері кем емес. Немесе зулым адам кайырымды адамнан еш жері кем емес. Аулие – канішерден артык емес. Жаратушынын алдында барі тен!
Келенсіз ойлар бузады, талкандайды, куртады. Егер адам осыны оз омірінін барысында колданып журсе, онда осынын акелетін салдарынын жауапкершілігін оз мойнына жуктеуі кажет. Калай журемін десеніз де тандау оз еркінізде, бул сіздін кукыныз.
 
/Ойга конбайтын Акикат/
 
Жер жузіне карасам,
Неше турлі халык бар.
Дін иманын санасам,
Мыннан артык анык бар.
Біреу отка жагынды:
«Нурдын тубі – Кудай», – деп.
Не суретке табынды:
«Олай емес, былай», – деп.
 
Бірі: «Кудай бір», – бір десе,
Бірі айтады: «Коп Кудай».
Бірі: «Танірі – кун», – десе,
Бірі дейді: «Жок Кудай».
 
Міне, осыдан байкалды –
Барі іздеп жур Иесін.
Табамыз деп ойга алды,
Жаратканнын киесін. Шакарім аулие
 
Галымдар сонгы он жылдыкта гарыштын озі адам ойы, акылы жетпейтін, тусіндіруге болмайтын, озіндік санасы бар, ерекше куат екенін мойындап, мойын усынды. Бул куат иесін ар халык ар турлы атаганмен айтатындары – бірак Жаратушы куш, Алла, Танір, Акикат, Жогаргы сана т.б. Осы куш-куат барлыгынын негізі.
Біздін дана ата-бабаларымызга, бакысы-балгерлерімізге бул ыкылым заманнан белгілі болатын. Осы тылсым гажайып куш-куаттын адамнын еркіне багынатынын ата бабаларымыз, баксы-балгерлеріміз білген.
Гылым енді гана осынын шет жагасын біле бастады. Егер жонін білсек, осы куаттын баска куат коздеріне асер етуі аркылы ойлаган ойымызды іс-жузіне асыруга болатынына казір козіміз жетті. Осы куаттын бастауы, кайнар булагы озіміздін ішкі жан дуниемізде жайгаскан. Осыны дурыс колдана, пайдалана білсек оз тагдырымызды озіміз шешетін боламыз.
Інжілде былай айтылган: «Жаратушы патшалы;ын аспаннан, жумактан іздемендер, ол аркайсымыздын ішімізде, жан дуниемізде».
Коне храмдардын бірінде: «Озінді озін таны» – деп жазылган.
Дзен-буддизмде тамаша накыл бар: «Егер адам акикатты айналасынан іздесе, онда ол іздегенін аягымен таптап тур».
Неліктен пенде баласы откен даналыктар мен казіргі гылымды кабылдай алмайды?  Бір омірмен беттесіп, адамдар неге оздерінше артурлі кабылдайды?
Себеп біреу-ак, ол пенденін омірге деген козкарасында. Онын калай кабылдауында болып тур. Коз алдына елестете алмайтын тылсым, асерлі, бай, курделі Акикатпен адам бетпе-бет беттескенде, пенделер оздерінін алакандай алемін курап, жасап алады. Егер дурыс алем кура алмаса, онда бул алемі оган касірет, зардап, бейнет, куйзеліс акеледі.
Адам озін коршаган ортамен екі денгейде карым-катынаска туседі. Санасымен жане Газиз жанымен. Біздін аркайсымыз саналы турде Алемнін кейбір курлымымен, кубылысымен гана байланысамыз. Ал Газиз жан – Акикат калай, оны каз-калпында солай кабылдайды.
Біздін Газиз жанымыз керемет коз бояушы. Ол сіздін алемінізді курады. (Накты айтсак алемшігінізді). Осылайша бізді гарыштын бей-берекетсіздігінен коргайды. Бізді коргау ниетінде керекті жане кауіпсіз деп есептейтін нарселерді гана санамызга кабылдаткызады.
Біракта, осы коргайтын жане курайтын міндеттерін аткара отырып курган курылым копшілік адамдар ушін абактыга айналады. Ойткені, біздін санамыз оз алемімізден шыгуга мумкіншілік бермейді. Осы шектеуден шыкпас ушін неше турлі айла-тасілдерге жугінеді. Кобінесе коркынышты пайдаланады. Озі курган елесті Акикат деп кабылдаткызады.
Мысал: хайуанаттар паркіне бір ак аюды алып келіпті. Аюдын шомылатын, кыдыратын аланкайы мен хауызы (бассейн) дайын болмагандыктан, оны кішкентай темір торга камайды. Аю бірнеше ай бойы тордын бір шетіне уш адым, екінші шетіне уш адым жасап, тыным таппай журе береді. Кыдыратын алан мен хауыз дайын болганда, еркіндікке шыгарса, бурынгы адеті бойынша уш адам алдыга, уш адам кері журе берген екен.
"Омір суру дегеніміз – заттарды табу емес, оларды жасау". Аристотель
 
Жер бетінде саусак танбалары бірдей сайкес келетін екі адам жок. Сондай-ак, омір откелдері бірдей болатын екі адам болмайды. Егіздердін оздерінін озара айырмашылыктары бар. Себебі, ар адам озінін алемінде омір суріп, тіршілік кешеді.
Біздін аркайсымыз да, туган саттен бастап ата-ананын мейіріне боленіп, есейе келе устаздын, ересектердін, коршаган ортанын асерімен озіміздін алемімізді курамыз.
Егер сізде балалар болса, есінізге тусірініз, оган омірді калай бейнеледініз, ненін жаман, ненін жаксы екенін калай тусіндірдініз. Не істеу керек екенін, не істемеу крек екенін калай айттыныз. Осы жайды балага атасы мен апасы, мугалімдер, ересектер де айтты.
Натижесінде баланыз озінін Алем Бейнесін калыптастырып алды. Сіздін аке-шешеніз де тап осылай айткан. Жер бетіндегі барлык пенде осы агыммен камтылган. Буны жаман, не жаксы деп айтуга келмейді. Себебі, бізді саби шагымыздан бастап Акикатты «пенденін козімен» карауга уйретті.
Біздін осы Акикатка беріліп кететініміз соншама: Нак акикат пен біздін алеміміздін арасы жер мен коктей екенін умытып кетеміз.
Біз балдырган балалык шагымыздан озіміздін Алемімізді курамыз. Осы алем мен Акикатта омір суреміз, тіршілік кешеміз, осы курылымды озгертіп жаксартуга тырысамыз. Жаман курылым да, жаксы курылым да болмайды. Ангіме курылымнын оміршендігі мен колайлылыгында, пайдалылыгында.
Курган курылымымыз адамзат озінін оркенниет дамуында тірнектеп жинаган барлык жетістіктері мен жайлы жадайларды колдануга мумкіншілік береді, екінші жагынан санамыз – жетілмеген курылымымызды нак Акикаттын озі деп иландырып, курсаулап, абакты;а камап тастайды.
Осы озімізді-озіміз алдау, Шындыктын ауылынан алыстатып жібереді де, іштей реніш пен канагаттанбауды туындатады. Тагы бір танкаларлык жагдай: Негізінде біз Акикат омірде тіршілік етеміз гой, осыны Газиз жанымызбен кабылдаймыз. Осы Акикатты жасау ушін озіміздін гумырымызды, куатымызды осыган багыштаймыз.
1. Гарыш (Акикат, Шындык, Кудай, Алем т.б.) озіндік санасы бар, біздін акыл-ойымыз жетпейтін кудіретті куш-куат.
2. Адамнын санасы тек кана гарыштын, Жаратушынын санасынын тозандай гана туйіршігі.
3. Алем шексіз жане тылсым. Адам баласы алемге жане озіне тылсым, жумбак ретінде карауы керек.
4. Біздін Газиз жанымыз – озіміздін санамыз омір суретін Алем курылымын курайды. Ал озіміздін санамыз, осынын бакылаушысы арі сарапшысы болып кала береді.
 
/Канша адам болса, сонша алем/
 
Жан тыныштык таппайды тан камын жеп,
Тан бузылса, турагым бузылар деп,
Ыстык, суык, аштыктан сактау ушін
Зулымдык пен Айланы кылады сеп.
 
Сойтіп акыл бере алмай адал комек,
Зулымдыкпен адамды адам жемек.
Адал енбек, ак пейіл, мейірім жок –
Осы болар таза акыл олді демек.
 
Сондыктан адам – залым, алемге жау,
Ебін тапса, коймайды ешкімді сау.
Жер білсе адамзаттын бул кылыгын
Устінен барін тогіп тастар еді-ау.
 
Олай кылмай, билесе барін акыл,
Еш киянат кылмаса зорлык, такыл.
Таза енбекпен тагдырдан пайдаланса,
Адамды сонда адам деген макул. Шакарім аулие
 
Жогарыда айтып кеткеніміздей, біз акикатты екі денгейде кабылдаймыз: Газиз жанымызбен жане озіміздін санамызбен. Газиз жанымыз аркылы баріміз гарышпен, Акикатпен байланыстымыз немесе шырмалудамыз. Газиз жанымызда гарышта болган окигалардын акпараттары толыктай сактаулы, жазулы. Біздін алемімізді жасаушы, курушы Газиз жанымыз – гарыштын тылсым куштерімен, Жаратушымен осылай байланыскан.
Ал озіміздін санамыз лезде отіп кеткен окигалардын бакылаушысы арі бага беретін сараптаушысы. Озіміздін санамыз – Газиз жанымыздан бір сатке гана калып журеді. Осы калып, адамды оз тагдырын озі шешуші сикыршыга айландырады.
Пенде баласына акпарат толассыз куйылып жатады. Газиз жанымыз жалпы куйылып жаткан акпараттардын ішінен керектісін гана іріктеп санамызга салады. Салганда да, тек кана Озіне уйлесетін осы курылымды курады – гарышта нактылы іс жузіне асатын гана багдарламаны тандап алады. Акпараттардын кейбіреуін озгертеді, енді біреулерін кабылдамай, озіміздін ойлау жуйемізге сайкес ортак калыпты курады.
Мынандай психологиялык тажірибе жасаган: Екі артіс психологиядан лекция окылып жатканда, бірін-бірі тыркырата куалап жугіріп кіреді. Біреуі екіншісіне колын сермеп калады. Екіншісі окіріп барып кулайды. Бірінші артістін колында кадімгі банан. Сол кезде студенттердін барінен сураганда, олар тек пышакты коргендерін айтады. Булай жауап кату себебі, біздін Газиз жанымызда бір адам екінші адамга колын сермеп калса, онда пышак деген угым калыптаскан. Бананды ешкімде адамга сукпайды гой.
 
ХIV ТАРАУ. СЕЗІМДЕР
 
«Адамнын басына конган бакыттын туракты болуы жаксы мінез-кулыкка байланысты». Ал – Фараби
Адамнын ішкі дуниесіне, ягни назік болмысына ауелі онын сезімдері жатады. Коршаган ортамен пенде сезімдері аркылы байланысады. Хайуанаттарды олардын сезімдері баскарып, соларга толык тауелді болады. Адамдарда, керісінше, олардын калау – ниеттері сезімдерін баскаруга тиісті. Бірак бул барлык адамдарда бірдей емес. Копшілік адамдар бул денгейге жете алмай, оз сезімдерінін ыкпалынан шыга алмагандыктан омірді жанталас куреспен откізеді. Сезімдердін кулына айналып кететіндіктен Абай олар туралы:
«Гылым да жок, ми да жок, даладагы андарсын» дейді.
– Істейтін кылыктарымыз немен аныкталады?
 – Біздін кылыктарымыздын басым болігі сезімдерімізге байланысты аныкталады. Сол себепті біздін сезімдеріміз шынга да шыгарады, кузга да кулатады. Омірден кунделікті коріп жургендей, жонсіз сезімдердін жетегінде кеткен адам абыройдан да, атактан да журдай болады, себебі оларды напсі билеп томенгі жеті келенсіз сезімнін жетегіне еріп кетеді:
1. Канагатсыздык
2. Коре алмаушылык
3. Ыза
4. Сарандык
5. Кызганшактык
6. Кекшілдік
7. Ырымшылдык
Енді жеті жагымды сезімдерді айта кетейін:
1. Махаббат
2. Напсі лаззаты
3. Уміт
4. Сенім
5. Жаксы кору
6. Жаксы ойлау
7. Берілгендік
Осы 14 сезім кубылыстары біздін багымыз не сорымыз.  Арбір сезім адамнын психологиясымен, мінез-кулкымен тікелей байланысты. Осы сезімдер сіздін ішкі жан-дуниеніздін тап казіргі жагдайын айкындап турады. Сондыктан да, сезімді санамен ауыздыктап устау керек. Сезімнен де жогары адамнын акылы турады. Акылды таза устау ушін жаман, жарамсыз істерден аулак болу керек.
/Сезім мушелерінін сузгісі (Нейрофизиологиялык/
 
«Тан сезіп, кулак естіп, козбен кормек,
Мурын иіс, тіл дамнен хабар бермек.
Біреуінен мидагы ой хабар алып,
Жаксы, жаман ар істі сол тексермек». Шакарім аулие
 
Бул біздін козіміз, кулагымыз, мурынымыз, тіліміз жане теріміз. Осы бес сезім мушелерінін комегімен кореміз, естиміз, иіс пен дам сеземіз, коршаган ортанын кубылысын тері аркылы білеміз. Осылардын аркылы сырттан келетін акпараттарды, асерлерді кабылдаймыз.
Кулак дыбыс толкындарынын бір секундтагы жиілігін 20-20 000 аралыгында кабылдайды, бунын сыртындагы дыбыс толкындарынын жиілігін кабылдамайды. Кейбір хайуанаттар инфро жане ультродыбыстарды кабылдай алады (жарканат т.б.). Инфро мен ультродыбыстар адамга зиян болгандыктан, адам саналы турде буларды кабылдамайды.
Адамнын кору кабілеті де осылай шектеулі. Озіне зиянды кабылдамайды. Сезім мушелері де шектеулі. Газиз жанымыздын мумкіншілігі шексіз. Адам тек кана сезім мушелерімен кабылдап кана коймайды, осы акпараттарды озіне таныс Акикатка, Таза Куатка айландырады. Бул бірінші сузгі бізге жер бетіне шыр етіп келгенде берілген. Осы сузгі пенде балаларын біріктіріп басын косады, жеке адамды – адамзат деген топтын мушесіне айландырып, уйірге косады.
/Алеуметтік сузгі/
 
Алеуметтік сузгі – бул барлык нактылы дайектердін жиынтыгы. Пенде балаларынын алеуметтік жагдайларын аныктайды: тілін, ултын, адет-гурпын, салт дастурін, тарихын, халкын, мемлекетін т.б. Алеуметтік жагдай осы топтын гасырлар бойы тірнектеп жинаган тажірибесін колдануга мумкіншілік береді. Біракта, баска топтагы адамдарды біздін тусінуіміз киын болады, себебі бізді шектеп тастайды. Тажірибе корсеткендей алеуметтік кедергіден оту женіл. Бунын бір мысалы, озіміздін бірнеше тілде сойлей алу кабілетіміз.
/Жеке бастын сузгісі/
 
Бул сузгі біртіндеп калыптасады. Бул біздін ойымыз, сезім кубылыстарымыз, мінезіміздін ерекшеліктері, адетіміз, кылган кылыгымыз, кызыгушылыгымыз, ар нарсеге козкарасымыз, озімізді багалауымыз, жакын туыстарымызга, коршаган ортага, айналамыздагы адамдарга ниетіміз т.б.
Озіміздін уайымымыз ерекше жеке тарихымызга айналады. Бул біздін тіршілігімізді айкындайды. Жеке басымыздын жагдайы – Газиз жанымызбен жумыс жасап багдарлама куратын ен бірінші кезектегі шаруа. Аркім оз алеменінде омір суреді жане озіндік кайталанбас алем курып алады.
Енді осынын калай іс жузіне асатынын есімізге тусірейік.
Біздін Газиз жанымыз келіп тускен акпараттарды озінін ерекше: жуйкелік мушелер, алеуметтік жане жеке басынын сузгі багдарламасынан откізеді. Бір болігі отеді, енді бір болігі жиынтыкталады. Осы толассыз агыннын ішінен біздін санамызга аз гана тамшысы жеткілікті.
Натижесінде нактылы Алемде не болып жатканын жане озіміздін Алеміміздегі тажірибеміз арасында аспан мен жердей алшактык болады. Создін, елестін, сезімдердін, дыбыстардын, иістердін, дамдердін жардемімен озіміздін акикат курылымын курамыз. Егер де, біз осылардын біреуін озгертсек алемді баскаша кабылдаймыз, озгеше сезінеміз. Адамнын кандай да болмасын коніл куйі, онын Алемінін курылымынын салдары.
 
/Сезімнен де жогары адамнын акылы турады/
 
«Акыл деген – олшеусіз бір жарык нур,
Сол нурды тан камы ушін жан жумсап жур». Шакарім аулие
– Сезімнен жогары не турады?
 
– Сезімнен де жогары адамнын акылы турады. Ол компьютердін жады сиякты. Оган сезімдер аркылы барлык акпарат хабар келір тусіп, сонда сакталады. Акыл оларды корытып, озінше хабар жасайды.
Егер ес акылды баскаратын болса, онда ол булардын ішінен сол сатке ен жаксы, колайлысын кабылдайды. Онын кайсысы жаксы болуы сол кездегі естін рухани денгейіне байланысты болады. Осыдан кейін ес (разум) акылга буйрык береді. Ал акыл дененін козгалатын мушелерін (кол, аяк, тіл, жыныс) іске косады.
 
Егер ес томен болып акылды баскара алмаса, онда акыл сезімдердін ыкпалына тусіп, барлык хайуанаттар жасайтын кылыктар жасап кетеді. Акыл, ес пен сезімдердін арасында болгандыктан, ол унемі кумарлык ыкпалында болып, кейде бір сезімге, келесіде екінші сезімге беріліп, тураксыз болады.
Егер ес рухани, ал сезімдер Кудайга кулшылык жолында болса, онда акыл таза рухани сезімдердін ыкпалында болады. Бундай адам жаман ниет – калауларга, ягни жаман істерге жол бермейді. Акылды таза устау ушін жаман, жарамсыз істерден аулак болу керек.
 
/Акылдан жогары ес турады/
 
«Сауык кызык корем деп кунде жиын,
Жан куткарып алуын болар киын.
Туптіге умтыл, туракты істерді кыл,
Тауекел деп озіне суйтіп сиын». Шакарім аулие
 
– Акылдан жогары не турады? Естін міндеті не? Акылдын міндеті не?
– Акылдан жогары ес тур. Естін міндеті болжау, жаксы – жаманды айыра білу жане еске сактау. Акылдын міндеті адамнын сезімдерінен пайда болган ниет – калауды кабылдау немесе кабылдамау болса, естін міндеті сол кабылданган калауларды орындау жуйесін жасау.
Адам ойга ал;ан іс-арекетін, турлі жоспарларды есі аркылы жузеге асырады. Ес компьютордын процессоры тарізді акпарат – хабарды жадына жазады, керек кезінде одан алып талдау жасап шешімін береді. Материалды ес біздін сезімдерімізге керекті жаксы – жаманды айырса, ал рухани ес Алла тагалага керекті жаксы – жаманды айырады. Буны жогары жетілген адамдар журегі аркылы кабылдай алады.
/Адамнын есінен жоары онын «мені» турад/
 
«Алла ішінді айткызбай біледі ойла,
Пендесіне кастыкпен кіна койма.
Распенен таласпа му, мин болсан,
Ойла, айттым, адамдык атын жойма!».   Абай
– Адамнын есінен жогары не турады? Нагыз «мен» жане жалган «меннін» айырмашылыгы неде?
– Адамнын есінен жогары онын «мені» тур. Адамнын «мен озім» деп сезінуін «мен» дейді. Егер ол озін танге балап, осы материалдык алемнін бір болігі ретінде сезінсе, онда ол жалган «меннін» ыкпалында.
Ал егер ол озін рухани танып, «мен тан емес, жанмын» деп сезінетін болса, онда ол нагыз «меннін» ыкпалында. Онын барлык іс – арекет, тіршілігінін манісі осыган байланысты болады.
Жалган «менде» адам озін танмін деп есептейді, осыган байланысты онда «менікі» деген сезім бар. «Менікі» деген соз – мені коршаганнын барлыгы менікі болу деген угым.
ЖалГан «мен» турлі заттарды, отбасын, елді, халыкты, дінді жане тагы баскадай танмен байланысты угымдарды камтып, букіл адамзатка дейін кени береді. Бул – турлі денгейдегі когам кайраткерлерінін сезімі. Осы сезім ушін олар жандарын пида етіп, омірлерін арнап, кейінгі урпакка оздерінін аттарын калдырады.
 
Фани алем рухани алемнін коленкесі тарізді. Сондыктан жалган «мен» рухани алемдегі нагыз «меннін» бейнесі. Рухани алемде «мен» Жогаргы Рухтікімін, ал Алла тагала – «менікі», ягни Ол менін мангілік Жаратушым. Жане манайдагы болып жаткан кубылыстардын барлыгы Алла тагаланын куатымен, Онын калауы бойынша болып жатыр.
«Анык кара: жан – озін, дене – киім,
Мактан, бояу – денеге берген сиын.
Жанга мундай алдауын азык емес,
Оган пайда не кылдын жалгыз тиын?». Шакарім аулие
– Назік денелер дегеніміз не?
– Адамда козге корінетін танінен баска козге корінбейтін назік алты денелері бар, озінін денесімен жетеу. Казактын «жан жеті кабат» деген угымы осыдан шыгады. Олар эфирлік дене немесе адамнын оміршендік назік денесі, ол денеде адамнын оміршендігі мен куаты орналаскан, екінші дене сезім мен асер денесі, ушінші акыл денесі бунда адамнын ойлауы мен пайымдауы орналаскан, тортінші дене ес денесі немесе зерде, (интеллект), мунда адамнын есі мен зердесі орналаскан, бесінші дене рух, алтыншы дене жан, жетінші дене – озінін тані.
 
Адам ашыккан уакытта осылардын алдынгы торт назік денелері гарыш аркылы тамактана бастайды. Танге сырттан корек келмегендіктен 2...3 тауліктен кейін буындардагы туз, кан тамырларынын ішіне как болып катып калган, шогырланып шогіп калган – холестерин, манка, шырыш, т.б. калдыктармен тамактануга мажбур болып, ішіндегі кокыстар мен улардан арылып, озін-озі тазалай бастайды.
 
Адам озінін тандік ауруынан осылай жазылып кетеді. Осы кезде адамнын назік арналары ашылып, эфирлік – оміршендік немесе куат денесі, сезім мен асер денесі, акыл – ойлау мен пайымдау денесі, ес пен зерде (интелект) – денелері жаннын рух денесін тамактандырып гарыштан, ауадан куат алып олар да тазаланып адамнын журегінін кірі аршылып, рухани ілімді озінен-озі тусініп, кабылдау мумкіншілігіне ие болады, осылай тазаланган арі тамактанган жаннын рух денесі немесе таза акылы жогаргы алеммен байланыска туседі.
Сол уакытта адамга омірдін купия, тылсым дуниесінін сыры тусінікті болып, адамга Алла Тагала ашылады. Адам имандылык жолга тусіп, дурыс омір суре бастайды.
 
Жек корушіліктен суйіспеншілікке апаратын уш кадам:
 
1 кадам. Озінізге мактау айтыныз.
Озінізге кунделікті кайырымды істер жасаныз. Мысалы, озінізді-озініз мактаныз. Озінізге жылы создер айтыныз, денсаулыгыныз ушін жаттыгыныз: журініз, жугірініз, жаттыгу жасаныз, суга малтыныз, кем дегенде аптасына бір таулік ашыгыныз. Озініздін кунделігінізге, озініздін бірнеше жаксы касиеттерінізді жазып койыныз. Кун сайын тагы бір жаксы жагынызды жазып коюды, адетініз кылып калыптастырыныз.
2 кадам. Баскаларды мактаныз.
Баска адамдарды мактаныз. Буны тек ак ниетінізбен, шын конілінізбен істеніз. Сол сатте мактауыныз адамнын жаксы жактарын айшыктап жігерлендіреді. Бул адам озінін жаксы касиеттерін одан арі жетілдіре туседі. Баска адамдардын жаксы касиеттерін тап басып коруді, сезуді уйренініз.
3 кадам. Баска біреуді де уйретініз. 
Баска біреуді де мактауды айтуга уйретініз. Егер сіз біреуді ак коніл, таза журекпен мактасаныз, ол адам сіз ушін жаксы бірдеме жасагысы келеді.
/Жылы, жылы сойлесен жылан інінен шыгады/
 
Біздін Уржар ауданы Науалы ауылында Ануар Мухаметжанов деген дурыс касіпкер азамат бар. Мінезі салмакты, адаммен тіл табысу касиеті ерекше жан. Казір Алматыда ауылдан шыккан белді касіпкерлердін бірі.
– Асет ага, мен сіздін айткан бір ангіменізді нактылы іс жузіне асырганымды айтайын.
Ауылда жургенде досым Жуматай Абылхан екеуміз Науалыдан жугері ондейтін зауыт ашып, жугері тукымын осірумен шугылдандык. Жугері тукымын осірудін отаны Жаркент (Панфилов) екенін білесіз. Зауытка кажетті болшектер жетіспей сонда барын білдім.
 
Директорына барсам багасын шарыктатып, оскырынып манына жуытпайды. Туні бойы ойланып, кой мен осыны кайтсем де алуым керек, ауылда зауыт токтап тур. Екі-уш куннен кейін кайта бардым. Карасам бір топ адамнын ортасында желдей есіп, лепіріп ангіме согып тур.
– Ассолмогалейкум Баленше Тугенбайулы! – деп барып кос колдап, колын алып амандастым.
– Сен бала, менін аты-жонімді кайдан білесін? Мені кайдан танисын?
– Сізге бір ангіме айтайын, тындайсыз ба?
– Ал тындайык.
– Баягыда бір каскыр екі жагына тукірініп, булкан-талкан болып келе жатыр екен.
– Касеке! Не боп калды?
– Кайдан білейін, барлык кой мені таниды, ал мен олардын біреуін де танымаймын, – депті сонда капалы каскыр.
– Сіз сол каскыр, біз коймыз гой. Атак данкыныз, думпуініз сонау шетте жаткан Тарбагатай тауы, Баркытбел белінде жаткан біздін елге де жетіп жатыр, – дедім.
Сонда алгі бастыгым жан-жагына мангаздана карап:
– Ай, мына бауырым дурыс айтып тур гой, – деп рахаттана куліп:
– Буйымтайынды айт, – деді. Мен келген шаруамды айттым. Алдында багасын аспанга шарыктатып, манына жуытпай койган бастыгым, сураган нарселерімді артыгымен су тегін багасына бере салганы.
Будан шыгатын корытынды:
 
Егер мен баска біреуден бірдеме алгым келсе, онда мен «иа» деп жауап катып, ісімді шешіп беретіндей, онын жанына жагатын бір арекет істеуім кажет
 
/Коркыныш/
 
Біздін Газиз жанымызда сезім кубылыстары калай пайда болады?
Егер озініздін сезім кубылысынын табигатын тусінсеніз, онда осыларды женіл жонге салатын боласыз. Окінішке орай психологтар мен психатерапевтер сезім кубылыстырынын табигатын тусінбейді. Ол туралы ойланбайды да. Барлык бале сезім кубылыстарында емес, осы сезімдердін артында бугып жаткан, оймен жасап алган бейненізде.
Тап осы озініз жасап алган бейнелер, сезімдерінізге неше турлі ойлар береді.  Осы бейнелерден – сезім кубылыстарымыз: коркыныш, реніш, мусіркеу, суйіспеншілік, куаныш немесе бакыт туындайды.
Адамды коркыныш билегенде онын Газиз жанында: коршаган ортага, озіне деген – зорлык-зомбылыктын, ошпенділіктін бейнесі турады. Ягни, коркыныштын туп-тамыры адамнын озінде. Буны тусінудін манызы оте зор.
Бастапкыда коршаган алемге ошпенділік шашамыз, сонан кейін коркыныш пен урейді корган, калкан ретінде пайдаланамыз. Біз кімнен корганамыз? Байкасак озімізден-озіміз корганамыз. Жогарыда айтылып кеткендерден белгілі болгандай, біздін Газиз жанымызда екі болік бар. Біреуі бізді коршаган алемнен коргайды. Ол камал согып, терезені торлап, темір есік койып каруланады.
Екінші болігі – оте ошпенділік. Ол кіналайды, коре алмайды, ыза болып ашуланады. Оган бул алемде болып жаткан нарселер, жагдайлар унамайды. Сіздін Газиз жаныныздын денгейінде ошпенділік негізінде шайкас журіп тубі: ауруга, кісі олтіруге, согыска тірейді. Бірак, осынын екеуі де бізге кажет. Екеуі де манызды міндеттер аткарады.
Кандай?
Біріншісі, біздін омірімізге жауапты болгандыктан, бізді сактауга тырысады. Бул онын жаксы калауы.
Екіншісі коршаган алемді озгертіп жаксарткысы келеді. Ол тамаша алемде омір суріп, бакытты болгысы келеді. Бул онын максаты, міндеті.
Енді осылардын біз ушін жаксы жагдай жасагылары келетін калауына токталайык.
Екеуіне ортак не? Не біріктіріп тур?
Екеуі де тамаша алемде бакытты омір сургілері келеді. Келініз, осы екеуін біріктірейік. Газиз жанга жана курылым берейік. Ол енді жана курылымнын, ойлардын, сезім кубылыстарынын, кылыктардын иесі болсын.
Енді екеуі де бір багытка карай умтылады. Сіз коршаган алемге сенуге дайынсыз. Себебі, екеуімен біргесіз. Барі карапайым – кайырымды сезімдердін нурын шаш, гарыш та сені нурга болейді.
 
/Реніш/
 
Біреуге ренжіп окпелесек, алдымен озімізді талкандаймыз. Себебі, осынын бейнесі оз жан-дуниемізде гой. Ой кайда – куат сонда. Куат кайда – кан сонда деген зан есінізде шыгар? Біреуге окпелеп, ренжіп, біз озіміздін куш-куатымызды азайтамыз.
Будан бір гасыр бурын академик Павлов иттер мен тажірбе жургізгенде шартты жане шартсыз тітіркену (рефлекс) теориясын далелдеді, негіздеді. Ол тажірибе жузінде, кандай жан иесі болмасын, сырттан келіп кайталанган марапатка, белгілі турде арекет етеді.
Иттермен жургізілген тажірибе есінізде болар?
Конырау согылады – иттердін сілекейі ага бастайды. Шам жанады – асказан солі болінеді. Иттен сілекей боліну ушін тек кана сілекей безі емес, букіл агза арекет етеді. Енді коз алдынызга елестетініз. Сіздін Газиз жанынызда озінізді жабірлеген адамнын бейнесі колбендеп тур. Буган сіздін танініз, букіл агзаныз калай арекет етеді?
Кан кысымыныз немесе дененіздін белгілі болігінде кызуыныз котерлуі мумкін. Бунын арекеттері ар турлі.
/Ойнас жасаган куйеуін кешіріп, оган алгысын жаудырган айел/
 
Емшіге жатыры ісіп, мол молшерде жатырынан кан агатын айел келеді. Алгі айел озінін Газиз жанынан хабар алуды уйренгеннен кейін, ауруынын себебі – куйеуіне деген реніш, окпе болып шыкты.
 
– Мен оган калай гана ренжімеймін?! Косылганымызга он жеті жыл болды. Балалар ер жетті. Бірде онын конілдесі бар екенін білдім. Ызадан жарылып кете жаздадым. Андыдым. Оз козіммен корген сон олтіргім де келді. Сол куні жатырымнан кан ага бастады. УЗИ-ге тексерілуге барганда, ісігіме 10-11 апта болыпты. Сонда калай тез улгайып кеткен?
– Менін ойымша ісіктін басталганына талай жыл болган. Газиз жанынызбен, ішкі жан-дуниенізбен куйеуініздін козінізге шоп салып жургенін білдініз, біракта от басынын тыныштыгын сактау ушін, мойындагыныз келмеді.
– Сіздікі дурыс. Мен кумандануды басыма жолатпай, ойымнан куганым рас.
Сонан сон емші мен айел Газиз жаннын ауру тудырган болігін кайта багдармалап, айел озінін осы жагдайды калай курганын кайта карап, куйеуін кешіріп кана коймай, оган алгысын жаудырды. Айел осыны кулшынып жан-танімен істеді. Келесі куні айелдін жатырынан кан тиылды. Екі аптадан кейін пышакка тусетін айел, кайта тексерілсе сау екен. Операциянын кажеті болмай калды.
Академик Павлов барлык аурулар талкандайтын ойлардын натижесі екенін баягыда тажірибе жузінде далелдеген. Коптеген келенсіз ойларды, окигаларды жылдар бойы жан-дуниемізге жинап, сонан сон тан каламыз: «ауру мен таусылмайтын шыргалан кайдан шыгып жатыр», – деп.
/Екі сопынын ангімесі/
 
Екі сопы – біреуі карі, біреуі жас уйлеріне кайтып келе жатады. Носер жанбыр жолды шайып кетеді. Караса адемі улбіреген бір кыз тасып жаткан агыстан оте алмай тур екен. Карі сопы кызды котеріп алып, жагага откізіп тастайды. Екі сопы унсіз жолдарын жалгастыра береді. Уйлеріне жакындап калганда жас сопы:
– Маган сенін кылган кылыгын маза бермей келеді. Бізге айелге жакындап жанаспак тугілі, айел туралы ойлаудын озі куна. Сен болсан оны котеріп журдін.
– Тында, мен ол кызды сол жерге тастап кеткенмін, ал сен болсан алі котеріп келесін.
Енді ойлап корініз, каншама реніш, окпені котеріп журсіз? Осыдан сізге пайда бар ма? Реніштен, окпеден калай кутылуга болады?
Олардан кутылып кажеті жок. Реніш, окпені коршаган алемге деген суйіспеншілікке айландыру кажет. Реніш пе окпе сіздін озгеруініз ушін колайлы жагдай жасайды. Біз тек жаман катынасымызбен жабірленушіні озімізге тартамыз. Жемтік жырткышты тартады. Жырткыш озінін жемтігін іздейді. Озін рухани жане тандік тепе-тенестірген адамды окпелету, ренжіту мумкін емес.
/Озін кіналі сезіну/
 
Бул сезім ренішпен кабаттасып журеді. Екеуі де бір калканнын екі жагы. Реніште адамнын Газиз жанында – жабірлеушінін бейнесі орын тебеді. Адам озін кіналі сезінгенде Газиз жанында – жабір корушінін бейнесі орналасады. Бул жагдайда озініз жырткыш – жабір коруші жемтік.
Реніш – маган жамандык істеген адамнын бейнесі.
Кіна – мен жамандык жасаган адамнын бейнесі.
Реніштін жаксы калауы – озінді озгерту.
Озінді кіналы сезінудін калауы – коршаган алемге козкарасынды, карым-катынасынды озгерту. Біракта, озіне-озін кейіп, озінді жазалап буны озгерте алмайсын. Аурудан баска тук акелмей, тыгырыкка апарып тірейді. Тагы бір кызык жайт, Табигатта кіналі сезіну сезімі жок! Тек адам гана осыны озі колынан курып алады.
Егер каскыр койды жеп койса, онда ол кіналы емес кой. Карны ашты – жеді. Сондай-ак, Табигатта жаксы не жаман куат болмайды.  Егер адам отка не кунге куйіп калса, онда оттын, куннін не жаманы, не жаксысы болмайды гой!
Табигатка барлык куат кажет. Тек кана осылармен жумыс жасауды гана уйренуіміз керек. Адамдар арсындагы араласу, карым-катынас та солай. «Жаман» не «жаксы» адам болмайды. Ол тек кана айналасындагы адамдармен тіл табыса білмейді.
 
/Жактырмау сезімі, куйгелектену, ашу-ыза/
 
Булардын себебі, адам омірмен бетпе-бет келгенде, ол оган унамайды, жагдайды озгерткісі келеді. Адамнын сана денгейінде озіне мулдем багынбайтын келенсіз сезім пайда болады. Ал Газиз жан денгейінде – жагдайды білгісі, коргісі келмейтін ой уялайды.
Адамнын санасы жане Газиз жан денгейінде сайкес келмеушілік орын тебеді. Бул сезімдердін талкандайтын, куртатын куатын – керісінше куратын, жасайтын куатка айландыру ушін екеуін де жонге салу керек. Буны тек, болып жаткан жагдайды оз жауапкершілігінізге алганда гана жасай аласыз.
/Куйеуім маган тіпті жакын, кымбат адам болады/
 
Кейбір шакырылган конактардын унемі кешігіп журетіндері несі?
– Бул біріншіден барін дайындап, озінізді ретке келтіре алу. Екіншіден, озініз конактардын келуін каламайсыз.
– Неге?
– Кешігіп келетіндер озініз жактырмайтын адамдар. Олардын созі калжыны, омір суруі салты турпідей тиіп, жан-дуниенізбен кабылдай алмайсыз. Керісінше, озінізге унайтын, силайтын конактарыныз дал уакытында келеді.
 
– Сіз озініз унатпайтын адамдарды конакка неге шакырасыз?
– Олар менін куйеуімнін жолдастары, кызметтес аріптестері. Мен енді тусіндім, куйеуіме неге ара-тура куйгелектенетінімді. Мен онын жолдастарында бар ерекшеліктерді кабылдамаппын. Макал бар гой: «Досыннын кім екенін айтшы, мен саган кім екенініді айтайын», – деген.
– Осы шартты енді озінізге кабылдагыныз келе ме?
– Калайша?
– «Маган куйеуіннін кім екенін айт, мен сенін катын ретінде, кандай айел екенінді айтайын».
– Мен бул туралы ешкашан ойланып кормеппін. Куйеуімнін анда-санда ішіп келіп уйді шашатынын, маган жон-жосыксыз тисетінін енді уктым. Кейбір жагдайларда озім де осындай кылыктар жасап куйеуімді бет алды согемін. Мен оган унемі ашуланып ызаланып журсем, бар бале озімнен екен гой. Осыны тусінгеннен кейін куйеуім маган тіпті жакын, кымбат адам болады.
 
/Коре алмаушылык сезімі/
 
Коре алмаушылык – озіміздін омірімізді, баска біреудін омірімен салыстырудан басталады. «Жаман – жаксы» немесе «артык – кем» деген бага пайда болады. Озіміздін халіміз томен болса – біз коре алмаймыз. Жаксы болса – олар коре алмайды.
Осыдан кутылу ушін бага беру адетінен міндетті турде арылуыныз кажет, айтпесе озін курисын. «Жаман» не «жаксы» деген нарселер болмайды. Оз алемінізді жане баска біреулердін алемін силап уйренініз. Адамдардын табыска жеткеніне куаныныз. Мысалы, біреу жана машина сатып алса озініз алгандай куаныныз. Сол кезде гарыш сізге де машина беретін болады. Бунда турган ешкандай купия жок.
Жаратушы ниетінізге орай калауынызды орындайды. Коре алмаушылыгынызга орай, жазанды беріп, ішінді куйдіріп, озегіне от тастап, озінді ауруга ушыратады. Казак буны: «Ішін куйсе туз жала, сыртын куйсе муз жала», – дейді. 
/Кызганшактык сезімі/
Барлык пенде балаларынын сезім кубылыстарынын табигаты, курылымы бірдей. Олар тек кана бейне мен ойлау жуйесімен гана ерекшеленеді. Бірак, туп тамыры біреу-ак.
Кызганшактардын бір-бірінен айырмасы, Газиз жанындагы бейнелердін турлерінін артурлі болуы гана. Кызганшак адамда кандай ойлар, бейнелер калай туындайтынын талдайык:
Куйеуі жумыста богеліп калады. Айелі сагатына карап ойланып: «Бул тегін емес». Осы кезде Гаиз жанынын бір болігі: «Ол сонгы кезде тым жиі-жиі кешігіп журген жок па? Мумкін баска токал тауып алган шыгар? ». Осылайша куйеуінін баска катынмен жаткан бейнесін береді.
Ал Газиз жаннын екінші болігі: «Булай болуы мумкін емес. Сен не оттап турсын?», – дейді де алдынгы бейнені алып тастайды. Бірінші болік: «Неге олай болмаска? Озіннін танысын алгі корші келіншекте тура осындай болды емес пе!», – дейді де жаска булыгып, пора-порасы шыгып еніреп отырган келіншектін бейнесін акеледі.
 
– Мен ол келіншек емеспін гой. Менін куйеуім онын куйеуі сиякты емес. Куйеуінін жагымды бейнесі колбендейді.
– Пішту! Сені суйеді. Сонгы рет суйдім деп кашан айтты? Айел есіне тусіруге тырысады.
– Есіне туспей тур ма? Озіне сол керек. Еркектерге сенбе. Айтканда майын тамызады. Бірак, барін оздерінше кылады. Есінде ме? Ол озінін жумысындагы ана катынды, аузынын суы курып мактаганы. Осы кезде куйеуі мен жумысындагы айел екеуінін тар тосекте таласып жаткан бейнесі жарк етеді.
Бул айел не сезінді?
Ол сезімдерінін жабірленуін сезінді. Бул арада: реніш, тірідей жесір калу коркынышы, озін мусіркеу, куйеуіне ыза болып ашулану дегендерін сендей согылысып журеді. Осы курама туздыкты, ащы запыранда адамдар – кызганыш деп атайды.
Неліктен?
Онын Газиз жанынын бір болігіндегі бейнеде, озі емес, баска албасты шашы жалбырап жатыр. Казекемнін: «Кызганыш деген кызыл ит, озінді келіп кабады» дегені осыны білдірсе керек. Бунын барі адамнын Газиз жанына жазыл;ан ойлау жуйесіне, калыптаскан кылыктарына, сезім кубылыстарына байланысты. Сен омірге калай карайсын, омір соган сайкес жауап береді.
Сондыктан, еркек не айел болмасын бір-бірінен кемшілік іздемей, тек жаксы жагын гана коре біліп, бір-бірін силап, кутіп, рухани уйлесімділік пен тандік уйлесімділіктін тепе- тендігін сактай алса, ешкандай да кызганыш сезімі туындамайды.
ХV ТАРАУ. НАУАЛЫ АУЫЛЫ ТУРАЛЫ ТОЛГАУ
Науалы ауылы тургыны, гасырга жуык омір сурген Данабек Байсалханов атанын толгауы. (Кейбір создерінін магынасын озгерткен: Асет Мукашбеков)
Науалы – екі озеннін ортасында,
Жазылган Жер шарынын картасында.
Кыры – мал, ойы егін, суы балык,
Алланын жаратушы аркасында.
 
Кусактан кулдай сокса бір коныр жел,
Ішіннен таркайтындай кайгы мен шер.
Желбіреп кок желегі, тал-терегі
Жараткан Кудай артык не деген жер.
Басына Науалынын Акжар таяу
Ауылдан су жагалай шыксан жаяу.
Конілін котерілер, денен сергіп,
Самал жел Кокозектен сокса баяу.
Каргалы, Колденен мен сулы Кусак,
Манырап кой ореді, жылкы жусап.
Кызыгын осы жердін коретугын
Анадан бала болып кайта тусак! 
Бас жагы шет Карасу – Малак екен,
Кок орай, кок майсалы жер-ак екен.
Кусак пен Карасудын екі арасын
Баласы Кудас атан кылган мекен.
 
Канша озен бул олкені жарып аккан,
Бабамыз жер турагын кайдан тапкан?
Бул жерді Кожакелді мекен кылып,
Урпагы ат аркандап, малын баккан.
Дейді екен Карасуы Аймандайдын,
Аты бар барінін де мекен-сайдын.
Науалы – тогыз Тума ту тіккен жер,
Аркашан, іздеп келген урпагына –
Айкара, сагынышпен кушак жайдын!
/Асет Ризаулы Мукашбековтын омір откелдеріне кыскаша шолу/
 
Атамыз сол кундері хан Карабас,
Караган кол астына калын Алаш.
Ажал жетіп, дуниеден озі кетіп,
Ерназар, Кожагелді калыпты жас.
Атамыз одан аргы аты Тума,
Тумадан аргы атамыз Шурентай-ды.
Аруакты, шарапатты адам екен,
Жарыктык, білгіш екен елге жайлы.
Жакыпов А., «Каракерей Тума тарихы». Алматы: «Уш Киян», 2004
Менін ата-тегім: Аргы бабаларымыз: Найман, Торт Толегетайдын ішінде Каракерей, Байыс, Тума, Акша, Карабас, Кожакелді, Кокі, Кылкабай, Боскынбай. Кылкабайулы Боскынбай атамыздан он агайынды ул: Бейбарыс-Жолбарыс, Аблан, Кабылан, Есім, Нысанбай, Омір, Естемес, Отаршы, Малшы, Касен. Осы он агайынды улдын: Бейбарыс-Жолбарыс, Есім, Нысанбай, Естемес тортеуінін урпактары бармыз.
Жолбарысулы Мукашбек атамыздан: Риза. Ризадан: Асет, Камбар. Камбардан: Кайрат, Айдос. Кайраттан: Риза. Айдостан: Карім.
Нагашы атам Нусіптін баксылыгы болыпты. Зайыбы Жамал. Нусіп атам: Тума ішінде Кудас руынан. Осы екеуінен менін анам Бибірабига жане сінілісі Турар, Каншайым туады.
Озіміз акеміз Мукашбекулы Риза мен анамыз Бибірабигадан (Раштан) тарайтын агайынды бесеуміз: уш ул, екі кыз. Улкеніміз маркум Аскар Алматынын «Киров» зауытында шебер болып істеді, ал женгеміз Асембала калалык санитарлык-эпидиомология сараптама орталыгында дарігер - бактериолог, улдары Аділ Алматы каласында энергетикалык салада инженер.
Карындасым Сауле зейнеткер. Сауленін кызы: Асел. Аселдін кудай коскан косагы Серік Темірханулы Табанов. Серік пен Аселдін: Алпамыс, Сункар атты улдары бар. Алпамыс, Кудайдын кудіретімен, Райымбек атанын батасымен омірге келген.
 
Камбар бауырым мен келінім Уміткул Алматынын медициналык институтын бітірген провизорлар (дарі-дармек жасайтын мамандар). Балалары Кайрат, Айдос касіпкерлер. Кыздары Гулзира турмыста. Кіші карындасымыз Тілеужан куйеуі Рафик Жанузаков. Улы Жомарт онын жубайы Шынар мен Тілеужаннын кызы Гулмира банк кызметкерлері.
Жубайым Рахпар Кудіретоллакызы негізгі мамандыгы неміс тілінін мугалімі, Алматынын шет тілдер институтын бітірген, улкен кызымыз Айнур турмыста кіші кызымыз Айнамкоз турмыста, Германияда Франкфурт-Майн каласынын жанындагы Кёнгштайн каласында турады.
Акеміз Риза Мукашбекулы, анамыз Бибірабига Нусіпкызы барімізді окытты, осыган Аллага шексіз тауба дейміз. Акеміз Риза Мукашбекулы маркум окымаса да санасы жогары, кокірегі ашык, акылы нурлы адам болатын. Омір бойы Науалы ауылында кырман менгерушісі болып кызмет істеді. Оз жумысын агроном-маманнан артык білмесе кем білмейтін.
/Атамыз: Мукашбек Жолбарысулынын касиеттері/
«Ата тегінді, туыс – тугандарынды жаксы танып біл. Ойткені озара катынас жасауын ушін кажет болады. Егер карым-катынасын узілсе, жакын туганыннын да ешкандай пайдасы тимейді. Жырак турганынмен бір-бірінмен тату карым-катынаста болсан, алыстыктын зияны жок».    Пайамбарымыз Мухаммед (с.г.с)
Мукашбек Жолбарысулы Арабиядан арнайы шакыртумен келіп Тарбагатай оніріне ислам дінін тараткан миссионер Габдішукір аулиенін 40 шакіртінін бірі. (Ескерту: 1918 жылы кызылдар габдішукір аулиені намаз окып отырган жерінде шауып олтіреді. Зираты: КытайГа баратын Науалы - Маканшы куре тас жолынын он жаГында "Баракбай" деген жерде).
Мукашбек халык арасына "кара молла" деген атпен белгілі ерекше касиет пен кие конГан, кара суды теріс аызган рухани ілімі ерекше жогары, сауатты, дін имандылык жолын берік устаган адам болан. Мекені Науалынын іргесіндегі Майтоккен кыстауы.
1937 жылы Науалы мен Елтай ауылы арасындагы тоганды Мукашбек туйе сойып, асар салып каздырган. Бул тоган кезінде «Мукашбек тоганы» деген жер атауына айналган. Казіргі Науалы ауылынын орталыгындагы Кусак озенінен су алатын тоганды да Мукашбек атамыз каздырган, ел алі кунге дейін осы тоганнан су алады. Атамыз Мукашбек «жеке шаруа» бола журсе де тоганбасы кызметін коса аткарган, озімен бірге туган Кулежан деген карындасы болган. (Ахмет Садыковтын анасы).
Ташкенге туракты турде барып сауда жасап турган жане озінін жеке меншігінде кос ат суйрейтін 16 ат шалгысы, тарагы, жеке шабындыгы бар аса даулетті адам болган екен. Мукашбек 1937 жылы Ташкенттен поездбен келе жатканда, тусіне Габдішукір аулие кіріп: «Ай, Мукашбек, тур!», – деп жагынан тартып жібереді, осыган дейін кулагынын шала еститіні бар екен, содан екі кулагы ашылып еститін болып кетіпті.
Осы гажайыпты ауылга айтып келсе, Карамолда дінді, Кудайды уагыздап жур жане «халык жауларымен» сыбайлас деген желеумен 1937 жылы желтоксан айында туткындалып, 1938 жылы 20 акпанда атылады.
(Ескерту: Кейіннен озім ізденіп атам Мукашбектін атылган жері мен суйегі Алматынын жанындагы Жаналык ауылындагы бауырластар зиратында екенін аныктадым. 1937 г. Тройкой УЕКВД Алма-Атинской обл. По ст. 58 и 58-2 УК РСФСР к ВМН. 20.02. 38г. Приговор приведен в исполнения ).
1937 жылы сол кездегі Каз. ЦИК-тін торагасы Кулымбетов Узакбай Желдірбайулы уйіне конганда, уйді сыртынан бекітіп, адамдарымен коса ортеп жібермекші болады. Сол кезде менін акемді анасы Казкей терезені шагып далага лактырып жібереді. (Акем Риза Мукашбекулынын айткандарынан). Кулымбетов те осужд. Пост. ВКВС СССР 25. 02. 38 жылы аткан. Реабилитирован ВКВС СССР 22. 04. 1958г.
Казір бір атанын балалары – атамыз Жолбарысов Мукашбекке, агасы Райымбеков Оразгалига, «Сонар» фирмасын уйымдастырушылардын бірі Рахметов Габиден Оразкажыулына Науалыда коше аттары берілген.
Ажеміз Казыкей Калкулкызы суйегі Болатшы, Мукашбек атамыз усталганнан кейін, кусадан 1939 жылы кайтыс болган. (туган сінілісі Бизауре Калкулкызынан анші Карім Сулейменулы туады. Анші Карімнін акесі Каракерей, Семіз Найман, Кырыкмылтык би Сулеймен Бекбердіулы – Матай, Маман Турысбектін жазган Казактын уш жузінін шежіресінен: 1903 жылы, сентябрь айында Орта жуз Найман шежіресін кисса турінде жазып тараткан.
Шешесі Казыкей кайтыс болганнан кейін акеміз Риза озімен бірге туган Раш, Райхан деген екі карындасымен Науалыдагы балалар уйіне 1939 жылы откізілген (Ескерту: Раш пен Райхан содан бері жогалып хабарсыз кетті).
/Акеміз Риза балалар уйінде болган кезді былай деп айтатын/
 
«Мектепте окып жургенде шашымнын жартысын гана такырлап алып, «халык жауынын» баласы деп ерекшелеп коятын. Жаксы окысан сен жаудын баласы, адейі жаулыгынды білдіріп жаксы окып журсін, ал жаман окысан сен адейі жаман окыдын деп тиісе беретін». Осындай корлыкка шыдамаган ол 4 класты бітіргеннен сон балалар уйінен кашып кетеді, 13 жасында колхоздын болімшесінде есепші болады.
1944 жылы 18-ге толганда аскерге алынып, Берлинде согыска катысып, женісті «Бранденбург какпасында» карсы алады. Аскерден 1950 жылы гана босайды, Германияда, Польшада баскыншылык аскердін катарында болады. Келе сала біздін анамыз Бибірабигага (Раш) уйленіп Аксаковка ауылында (Кокозек) (гидротехник, сонан сон зейнеткерлікке шыкканша Науалыда кырман менгерушісі болды.
 
Анамыз Раш байыпты, салмакты, кітап окудан бас алмайтын кеменгер сабаз адам болса, акеміз Риза созге шешен, калжынбас, шалт киымылдайтын, уйымдастырушылык кабілетінін аркасында жоктан бар жасайтын, жан-жакты дамыган, озін-озі жетілдіре білген, рухани даму дарыны ерекше жогары, жок адамдарга комектескісі келіп туратын жане осыны іс жузіне де асыра білген адам болатын. Тукым шарушылыгын андай-мундай агрономыннан жетік білетін. Турмысымыз жаман болган жок.
/Денсаулыгымды тузеуім/
«Денесін жаттыктыру аркылы адам дені сау, тозімді епті болмак, оз акыл ойынды, оз еркінді осылай шындау кажет». М.Горький
Бала куннен денсаулыгым нашар болып, суйретіліп журіп 7-ші класка да жеттім. Озіммен курдас балалармен курессем женіліп, жугірсем окпем ошіп, калып каламын. Бір куні «Казак адебиеті» окулыгынан Турар деген баланын кыста суык суга шомылып, белдеу темірге тартылып шымыр, мыкты бала, кушті бала болганын окыдым, осы ангіме маган асер еткені соншалык, жан дунием тонкеріліп кеткендей болды.
Уйде анама айттым: «Менін де кітаптагы Турар деген бала сиякты мыкты болгым келеді, ол ушін кысы жазы суык су куйыну керек екен», – деп шама-шаркым келгенше тусіндіргендей болдым.
Осыны айтудагы себебім: «озін тіптен ауырып каласын», – деп суык суга куйынуга руксат бермей коя ма деген балалык ойым. Бірак анамыз кеменгер, оте акылды, ажарлы адам болатын. Согыс жылдары колхозда бас бухалтер болып кызмет істеген. «Ой балам, сенін денсаулыгымды жаксартам, жаксы болам деген талпынысына кім богет болады, дурыс деп шешім кабылдасан болды, озін біл» – деді.
Сол жаздан бастап кунделікті суык суга куйынуды адет кылып калыптастыра бастадым. Кузде де, кыста да кандай аяз болмасын, танертен ерте буым буркырап суга куйынып жатамын. Танертен ерте турып 2 сагат жаттыгу жасай бастадым, байкаймын денсаулыгым жаксарып, жугіргенде балалардан оза бастадым.
Бурын шілбиіп, екі иыгым салбырап букірейіп журетінмін, кеудем тузеле бастады, бірак алі алсізбін. Ол кезде мектепте жугіру мен шангы тебуден баска спорт секциялары жок, денешыныктыру сабагын Науалы балалар уйінін тулегі казактын мыкты азаматтарынын бірі Смаилов Анатолий агай берді. Ол кісінін бір касиеті балаларды спортка жаксы баули, тарта білетін. Озі классикалык курестен спорт шеберіне кандидат, жанадан Алматынын дене шыныктыру институтын бітіріп келген. Дене бітімі келісті-ак, денесі мармар тастан кашап жасагандай, бейне сурет дерсін.
Балаларды куреске уйретейін десе спортзал жок, окушылардын озі екі кезекпен азер сиып окиды. Анатолий агай, ен алгаш рет доп ойындарын баскетболды уйретті, сондай-ак жазда женіл атлетика, велосипед спорты мен доп ойындары, ал кыста шангы спортынын секцияларын ашты, уйіне кай уакытта баратынын білмейміз, куні-туні мектепте не стадионда. Осы кісінін де асері болды гой деймін, ауылдын бар баласында спортка деген ерекше куштарлык басталды. Бурын денешыныктыру сабагында жайылган кой сиякты бет-бетімізбен лагып журуші едік, спортка деген козкарасымыз мулдем озгеріп кетті.
«Дене шыныктыру мен спорт агзанын жалпы іс кабілеттілігін котереді, адамнын шат конілді болуына жардемдеседі, ал бул узак жыл омір сурудін міндетті шарттарынын бірі». О.Б.Лепешинская
 
Бір куні жасканшактап барып: «Толя агай мені шангыга жазынызшы» – дедім. Менін солбірейген туріме бір карап: «бала толып кетті», – деді. Артынан кынкылдап мен калмаймын, екінші куні тагы келдім, куні бойы артынан салпактап калмаймын:
«балалармен бірге жугіргім келеді, шангы берінізші» – деп. «Ай осы солбірейген немеден не шыгушы еді», – деді ме, алде журегі кайтсын деді ме: «ертен шангы, ботинка беремін, жаттыгуга кел» – деді.
Журегім жарылардай куанып уйге жеттім: «маган шангы беретін болды, енді балалармен жарысатын боламын!». Ол кезде кыста спорттын баска турі жок болгандыктан, шангыга бойы сырыктай, мыкты тандаулы гана балаларды іріктеп алатын. Жаттыгудан баска да уакытта шангы аягымнан туспейтін болды, жугіре беремін, жугіре беремін. Остіп жугіре-жугіре екінші тыныс (второе дыхание) ашылу аркылы шаршамай жугіру адісін менгеріп алдым. (Бул тыныс 5-10 км жугіргеннен кейін барып ашылады.)
 
Екінші тыныс ашылуга ерекше шыдамдылык кажет. Мен айтып отырган адісті алыска жугіретін желаяктар мен шангышылардын барі біледі, арі де осы тыныс алу адісін колданады. Корші усак балалар – мен шангы емес самолет мініп жургендей кореді, олар да шу-шу етіп, омбы карда белшесінен батып маре-саре.
 
Біртіндеп жаттыктырушым маган катты коніл боле бастады, бурынгы мактаулы шангышыларга шанымды да корсетпейтін болдым. Ен гажабы канша жугірсем де шаршамайтын бола бастадым. Денем катып, енкіштігім жогалып кетті. Кунде танертен 6-да турып алып мектепке барганша кулперен болып жаттыгу жасаймын, резенке созамын, темір котеремін.
Денем толды ма деп кунде айнага караймын, озіме озім разы емеспін, бейне бір тері каптап койган канка сияктымын, булшык еттер жок. Лом темірден белдеме (турник) жасап алдым, алі жонді тартыла алмаймын. Бірак бір ерекшелігім алган бетімнен кайтпайтынмын жане оте шыдамдымын.
 
Енді маган не жетіспейді? Жетіспейтіні екі косак бокс колгабы мен футбол ойнайтын аяк киім (буцы) деп шештім де, маркум Раш анама ойымды айттым, акеме айтайын десем жасканамын. Ол кезде бокс колгабы т.б. спорттык буйымдардын жок кезі. Сол кезде Кызылорда каласында мугалімдік окуда боле апайымыз, казір белгілі акын, шежіреші, Каракерей, Семіз Найман, Кырыкмылтык би Сулейменнін немересі Нурания Сулейменова окитын.
Соган анам хат жазды: «келерінде Асеттін сураган нарселерін алып келші», – деп. Ол апайымыз алып келді. Коймай журіп спорттык велосипед саттырып алдык, онын кызыгын коретін улкен агайым Аскар. Сойтіп бокспен де, футболмен де шугылдана бастадым.
Ауылдын жогаргы жакта туратын бар баласы біздін уйде есік алдындагы корада кан-кан болып бокстасып жатамыз. Орысша жазылган бір бокс туралы кітап тауып алдык, магынасын тусінбейміз, біракта суреттерде корсетілген адістерді жанымызды салып уйренеміз, бірімізді-біріміз тобелестін адістеріне уйретеміз. Трактордын донгелегінен штанга жасап алдык, котеретініміз гиріміз тагы да трактордын шынжыр табандары.
Сырги-сырги 10 класка да жеттік, сабак окымаймыз, мугалімнін тусіндіргендері баста калса мынкылдап айткан боламыз, кобінесе желке касып турган мылкаумыз. Мугалімдер урсады: «бастарынды доп кеулеп алган», – деп, біз балык сиякты ундемей кутыламыз. Сол жылы жаттыктырушым Толя агай менімен жеке шугылдана бастады, енді 50 км кашыктыктан тіпті ентікпей келетін болдым. Озі велосипедке отырып алады да менін артымнан ілесіп отырады.
Баратын жеріміз Маканшы ауылынын бер жагындагы Жайтобе бауыры, бір жагынын кашыктыгы молшермен 25...30 шакырым. Денем толып, булшык еттерім бултыйып, кеудем шалкак, аркам туп-тузу адемі бозбалага айналып шыга келдім.
Тамакка деген табетім керемет, уйдегілер барі бір табак аскан етті жеп тауыса алмаса, мен жалгыз озім сондай табак етті сыпырып-сиырып айнадай кылып коятын болдым. Сол ушін маган анам маркум бір табак етті болек алып сактайтын болды.
 
Ауылдык, аудандык жарыстарда жугіруден, шангы жарысынан жулдесіз кайтпайтын болдым. Кейін Семейде 1 жылдык касіптік техникалык окуда окыганымда да облыс бойынша жугіруден 1-ші орындарды алып журдім. Омірімде осы спорттын коп пайдасы тиді.
/Калага уйрене бастауымнын аліппесі. Семей не деген улкен кала/
«Козгалыс дегенін омір, ал кимылдын азайганы – омір орлеуінін кулдырауы».
 В.В.Гориневский
Айтып откендей мектепті онша жаксы бітірмей букіл класс болып улап-шулап Семейге мугалімдік окудын тарих болімшесіне тусуге окуга келдік. Баріміздін де кала коргеніміз бірінші. Барі кызык, барі жат, не деген улкен кала деп бір-бірімізге тамсанып коямыз.
Автобуска да отыруды білмейміз. Ауылдагы секілді кол котерсек токтайтын шыгар деп оншакты бала, улымыз бар кызымыз бар жабыла кошені басымызга котере айкайлап кол котереміз, бірак токтамайды, біз ан-тан. Кей кезде кошенін киылысына, кызылды-жасылды шамнын касына келіп арткы шамын кызартып жагып токтай калады, тапырлап тура куамыз, жете бергенде журіп кетеді.
Себебін тусінбейміз. Бір-бірімізбен жатып кеп керілдесеміз, біреуі айтады, мумкін ауылдан келгендерді отыргызбайтын шыгар деп, онын бул далеліне іштей келісеміз. Болмаганнан кейін жаяу тартамыз. Баска біреуден сурайык десек уяламыз. 2-3 кун бакыладык, бізді неге алмайды, бір себебі бар шыгар. Сойтсек алгін белгілі бір аялдамада гана токтап, ол аялдаманын белгілі аты болады екен. Калага уйрене бастауымыздын аліппесі осылай болды, біз ушін каланын тылсым дуниесі пердесін аша бастады.
/ГПТУ училищесінде окуым/
«Жаксыдан жаман туса жыннан пайда болганы,
Жаманнан жаксы туса нурдан пайда болганы». Казак макал-мателдері
Окуга тусе алмадык. Балалардын кобі уйлерін сагынып ауыл кайдасын деп сызып берді. Маган кайтайык дейді. Мен оларга айтамын: «осында калайык, тегін окудын біреуіне тусіп ен курымаганда орысшага тілімізді сындырайык, акыры мектепте окыган жокпыз, болмаганда осы жердегі кіші окудан бастап бірдене уйренейік, ауылда кошеде ит куганнан баска не істейміз?».
Олар конбейді коркады, орыстын балалары бізді сабайды деп. Ол кезде бір жылдык касіптік оку орнында негізінен жетім балалар мен Ресейдін Сібір жак калаларынан келген орыс балалары окиды, копшілігі бузык. Сонымен ет комбинатына жумысшылар дайындайтын ГПТУ – 28-ге кужаттарымды откіздім.
 
Бар жогы оншакты гана казак баласымыз, онын жартысы 8 класс бітірген жас балалар. Іштеріндегі ересектері Карсыбаев Оралтай, Орікбаев Токен деген Маканшыдагы Бахты мен Жарбулак ауылдарынын баласы. Екеуміз оте жаксы дос болдык. Кейіннен 1970 жылы, Оралтай аскерде журіп Оренбург каласындагы Гагарин атындагы жогары аскери жойгыш (истребитель) ушкыштар дайындайтын училищеге тусіп, Ресейде теніз авиациясында ушкыш болды, казір зейнеткерлікте – Астана каласында турады.
Ал Токен Орікбаев кейіннен спорттын курес турін озінін туган ауылы Жарбулакта дамытып, талай-талай атакты палуандар тарбиелеп «Казакстанга енбегі сінген жаттыктырушы» деген атакпен марапатталды.
/Бокстан жекпе – жекке шыгуым/
«Достык – омір ушін ен кажетті нарсе, ойткені ешкім ешкашан да барлык баска игілікке ие бола турса да, дос жарансыз омірді каламак емес». Аристотель
 
Спорттан жаксымын, жугіргенде, футбол ойнаганда жан баласына жеткізбеймін. Орыстын балалары алі тиісе алмай жур, сылтау жок. Олардын заны бір адам сол жерді билеп тостеуі керек, казактын ішінде бас котерері Оралтай екеуміз гана. Бірге окитын Хрепков Виктор, Спиваков Николай, Кузнецов Юрий т.б. орыстын балаларымен Оралтай Карсыбаев екеуміз бір патерде жатамыз, бірак оте тату болдык.
Бір куні спорт залда бір мерекелік кеш болды. Бізбен окитын бойы 2 метрдей. енгезердей Бакты комендатурасынын офицерінін баласы Меркулов деген жігіт келіп: «Асет бокстасасын ба?» – деп бокс колкабтарын алдыма тастады. Бурын естігенмін, бокстан 1-ші разряды бар деп, себебі олар оскен шекара аумагында спортка бар жагдай жасалган, ол сол жерде солдаттармен бірге жаттыккан.
«Бул не пале?» – деп мен де есалан бола калдым. «О, казак осыны да білмейді», – деп карк-карк кулді, онын кулкісін залда турган жанкуйерлері костап ала жонелді.
Маган жетім балалар уйінен келген казак кыздары гана, мусіркей карауда, алгі жанымдагы казак балаларым зым-зия жок, бір жанжалдын боларын сезіп тайып турган секілді.
«Ережесі калай, мынауынды калай киемін», – деп сурадым, кулкі удей тусуде. Кыз балалары бар, улдары бар барі каумалап коршап анталап тур. Тек кана маган жанашыр болып турган Оралтай, Токен мен бірге жататын орыстын балалары, олар: «Асет! мына арбиган неменін акесін танытып жібер!», – деп мені колпаштауда. Себебі менін сырымды олар біледі, маган сеніп тур.
Шайкас басталып кетті, колы тым узын екен, ішіне кіріп урмасам, баска амал жок. Байкаусызда бір ауыр соккы жіберіп алдым, жудырыгы ауыр екен. Анау озіне тіпті сенімді болып алды, мені тура соккымен урып жыгамын дегенде, лып етіп енкейе калып ішіне кіріп кетіп, тура иектін астынан, ен ауыр соккылардын біреуі томеннен жогары, он колыммен бар салмагымды салып, тартып жібердім (хук), алгі батырым кескен теректей сылк етіп отыра кетті. Миы айналып мангіріп калды. Біраздан кейін: «жалгастырамыз ба?», – деп сурап едім, азер дегенде сыбырлап: «сен жендін, мен женілдім», – деп мойындады.
Сонымен бір жылдык окуымыз да бітті, касіптік-техникалык училищеде сабакты оте жаксы окытады екен, талай нарсе біліп шыктым. Мектепте он жылда алмаган білімді мына жерде бір-ак жылда алдым. Себебі мугалімдердін де денгейлері, ауылдагы мугалімдермен салыстыруга да келмейді, оте жогары болды. 30 баланын ішінде 4-ак бала оте жаксыга бітірдік. Солардын ішінде Оралтай екеуміз де «оте жаксымен» бітіріп, «муздаткыш кондыргысынын машинисі» деген мамандык алып уш бала, біреуі Виктор Хрепков Ресейдін Алтай олкесінін баласы, Теміртау каласынын сут зауытына жолдамамен жол тарттык.
Алдында 6 ай ондірістік тажірибеде ушеуміз Кокшетау каласынын ет комбинатында бірге болганбыз, жаксы достасып кеттік. Теміртау каласына бізді жібергенде Виктор: «Оралтай екеуін кайда барсандар мен сонда барамын», – деп Ресейге кайтпай койды.
/Болашак президенттен бата алуым/
Ушеуміз Украинада «Бандеровшы» болып 25 жылга Теміртауга жер аударылган, енгезердей украин аксакалынын уйінде патерде турып жаттык. Даусы зор, керемет адемі болатын, кешке есік алдынагы сакіге отырып алып, украиндардын неше турлі мунга толы олендерін айтудан жалыкпайтын.
1969 жылдын желтоксан айында ушеумізді де аскер катарына шакырды. Бардык. Медициналык сараптамадан отіп, тыр жаланаш комиссиянын алдына келдік. Торагасы 30-дын ар жак бер жагындагы жас казак жігіті екен.
Бір уакытта Оралтай екеумізден казакшалап: «Жігіттер кайдансындар, маган неге бурын кездеспегенсіндер?» – деп сурады. Жонімізді айттык, ол кезде Теміртауда казак баласы жоктын касы. Бір уакытта жанында отырган комиссия мушелеріне орысшалап: «Карандаршы, біздін казак балалары кандай адемі, дене бітімдерін айтсаншы» – деп Оралтай екеумізді жер кокке сигызбай ала жонелді.
Шынында да, біз жанымыздагы орыс балаларынан ок бойы озык корініп турганбыз. Сол кезде олардын кобі шаштары иыктарына тускен бангішілер, маскунемдер болатын, турлері мен дене бітімдері кикы-жикы, бурісіп кеткен.
Біраздан кейін бізге карап кайта казакша: «Ал жігіттер, екеуін де жаман жігіттерге уксамайтын сияктысындар, кайда журсендер де жолдарын болсын, менін сендерге берген агалык ак тілегім осы», – деп коштасты.
Оралтайды аскерге алып кетті, бір жылдан кейін аскерде журіп Оренбургтегі жогары аскери жойгыш-ушкыштар дайындайтын училищеге тусті, мені коктемге калдырды. Бірак мен де іле-шала, зауыттагы кужаттарымды алмастан, Алматыга кетіп калып, алты ай дайындык курсын окып, Ауыл шаруашылык институттын агрономия болімшесіне «оте жаксы» деген багалармен тусіп кеттім.
 
Талай жылдар откен сон, бір куні Президентіміз Нурсултан Абішулы Назарбаевтын омірінен теледидардан деректі фильм корсетті. Сол кездегі Нурекеннін жас Теміртауда болган шагындагы кадрлардан баягы Теміртауда аскерге барар кездегі, Оралтай екеумізге ак жол тілеген казак жігіті комиссия торагасын таныдым.
Озім ойлаймын: «Мумкін омірдін адасу сокпагына туспей, адал кызмет етіп жургенім де, жас кунімізде досым Оралтай екуміздін де бірден окуга тусіп кетуіміз, жас Нурекеннін со кезде айткан ак ниетінін шапагаты да шыгар».
Мунын барін жазып отырганым, казіргі жастарга улгі болсын деп жане адам озінін ойлау жуйесін озгерту аркылы, алдыны койган максатына шындап кіріссе алмайтын камалы болмайды. Бул адам гумырында неше турлі жаксы да жаман адамдармен араласады, журе келе жора жолдастар да, жагдайына байланысты, жарга соккан толкындай, біресе кобейіп, біресе азаяды.
 
/Тылсым дуниенін барынын нактылы озім білетін далелім/
 
2006 жылдан бастап сегіз жылдын аралыгында, 47 000 (кырык жеті мын) данамен он екі кітап жазуым. Тагы танкалатыным – ешкандай да каржым болмаса да, ешбір демеушісіз-ак кітаптарымнын із суытпай, бірінен кейі бірі баспадан шыгып жатуы жане колдан-колга тимей керемет сураныска ие болып колма-кол таралуы.
Кітап жазудагы ерекшелігім еш уакытта ойланбаймын. Тек кана кажетті материалдарды сурыптап, солардын негізгі идеяларын аламын, орысша болса, еркін аударма адісімен колма-кол еш киналмай-ак, негізгі айтайын деген ойды гана аударамын.
Компьюторда отырганда создер мен сойлемдер лек-легімен гарыштан куйыла береді. Тек компьютерге теріп улгер. Тагы бір ерекшелігім, жазган нарсемді кайта тузеп ондемеймін, журегіммен калай кабылдадым, солай кагаз бетіне айна катесіз, каз-калпында тусіремін. Тіпті шынын айтсам, казак тілі грамматикасы ережелерінен мулдем бейхабармын, укпаймын.
Окырмандарым алі кунге дейін сатылып, таралып таусылып кеткен кітаптарымды кайдан алуга болады, тауып берінізші деп жиі телефон шалады, кей кездерде ризашылыктарын білдіру, арнайы танысу ушін ат сабылтып уйге келеді. Кітапка алгыстарын айтады, ак журектерін актарады, шын пейілдерін білдіреді, бетімнен кушактап суйеді, алгыстарын айтады, ак баталарын береді, пендеге осыдан артык кандай курмет, кандай атак керек!
Казір кітап жазуды: европалыктар, американдыктар сиякты саликалы бизнес ретінде кабылдаймын. Ескерту: Европа мен Америкада жазушылар одагы деген уйым мулдем жок!
Мен не журналист, не жазушы, не тіл маманы емеспін, бар болганы 30 жылгы омірін каймагы бузылмаган казак ауылдарында механизаторлардын, дихандардын, комбайнерлердін арасында, егістік алкаптарда шан-шан болып, кунге тотыгып,  табигатпен етене жакын араласып, еш пендеге жагымпазданбай, еш пендені пір тутпай таза журіп, кызметімді адал істеп, унемі гылыми жаналыктарды іздеп, тапкан, игерген білімімді ондіріске кіргізіп, онын натижесін коріп, саналы омірін далада журіп откізген карапайым агрономмын. Мен балендей шіреніп колхоз, совхоз баскарып, директор не улкен дарежелі кызмет істеп, кісімсіген кісі емеспін.
Бірак, бала куннен кітап окуды керемет унатамын, аптасына бір кітап окымасам озімді-озім коярга жер таба алмаймын. Кандай жумыста болмасын, колымнан кундіз-туні кітап туспейді, машинанын ішінде колікті жургізушім айдап келе жатканда, уакытты зая жібермейін деп оки беремін.
 
Осы адет калыптасканына жарты гасырга жуык уакыт болды. Мектепте, молшері 7-ші сыныпта окып жургенде мектептін кітапханасындагы кітаптардын барін де туп-тукиянына дейін калдырмай окып, унемі жана кітап іздейтінмін.
Бала кунімнен суйіп окитын кітаптарым «Батырлар жыры», «Казак ертегілері», «Мын бір тун». Бауыржан Момышулы мен Касым Кайсеновтын кітаптарын кайталап окудан жалыккан емеспін. Екі арыска еліктеп, талім-тарбие алдым. Бауыржан Момышулынын барлык шыгармаларын жаттап алдым десем де болады. (Екеуі де касіпкой журналист не жазушы емес).
Мектепте жургенде казак тіліне аударылган Италия революциенері туралы Войничтін жазган «Богелек» романы керемет асер етті: шыдамдылыкка, алган бетімнен кайтпауга, кайсарлыкка уйретті.
Мектеп бітірген сон орысша кітаптарды окуга уйрендім. Пушкин, Чехов пен Гогольдін, Тургеновтын, асіресе Чеховтын калжын, мыскылдап кітап жазудагы тілдеріне танті болдым. Алі кунге дейін Джек Лондоннын шыгармалары тан калдырады. Казір кітап жазганда осы улы жазушыларга еліктеймін, солар сиякты карапайым халыктын тілімен жазуга тырысамын.
Казак тілінде окитындарым: алемдік денгейдегі данышпан хакім Абай мен аулие Шакарім бабаларымыздын бага жетпес – рухани асыл шыгармалары. Сондай-ак, касиетті Куран Карім мен барлык діни агымдардагы киелі кітаптар. Кураннын орысшасын окимын. Казір орысшага аударылган рухани кітаптардын бірде-біреуін жібермеуге тырысамын. Алі кунге дейін кітап дукені кездессе болды, кітапсыз шыкпаймын. Кітапка ешуакытта акша аяган емеспін.
Осы касиеттерді менін бойыма дарыткан аяулы анам Бибірабига (Раш) Нусіпкызы, себебі ол кісі кітаптан басын алмай жатып алып окитын, одан арі ынталандыра тускен – аскар таудай акем Риза Мукашбекулы болды. Себебі 10-14 жас аралыгымда акем менін окыган кітаптарымнын мазмундарын, калай тусінгенімді, алган асерімді ерінбей сурап жігерлендіріп, мактауымды асырып, канат бітіріп отыратын.
 
Жас балага акенін мактауынан артык кандай курмет, кандай бакыт керек! Мен осы тылсым кубылыстардын барі журегімдегі Газиз жаным – Алланын рухсатымен, сонын демеуімен іске асып жатканына куман келтіре алмаймын, себебі басында тусініксіз болып корінетін осы кубылыстар белгілі зандылыктар аркылы, Газиз жаннын тікелей араласуымен болып жатканын, жан дуниеммен, бар болмысыммен сезінемін.
/Рухани білімді кайдан алдым?/
 
«Казак кулшылыгым кудайга лайык болса екен деп кам жемейді. Тек журт кылганды біз де кылып, жыгылып, турып журсек болганы дейді. Саудагер несиесін жия келгенде, «тапканым осы, біттім деп, алсан – ал, айтпесе саган бола жерден мал казам ба?» дейтугыны болушы еді гой. Кудай тагаланы дал сол саудагердей кыламын дейді. Тілін жаттыктырып, дінін тазартып, ойланып, уйреніп алек болмайды. «Білгенім осы, енді картайганда кайдан уйрене аламын» дейді. «Окымадын демес дагы болады, тілімнін келмегенін кайтушы еді» дейді. Онын тілі озге журттан болекше жаратылып па?».
Абай (он алтыншы соз)
 
1983...85 жылдары, ол кезде Маканшы ауданынын «Карабулак» совхозында партия комитетінін хатшысы болып кызмет істейтінмін. Бір куні жолым тусіп Уржарга келдім, келсем бір дунгіршекте ескі орыс харпімен жазылган Г. С. Саблукованын, арабшадан аударган 1907 жылы Казанда басылып шыккан «КОРАНЪ» кітабы сатылып жатыр екен, алдым. Там тумдап оки бастадым, бірінші бетін ашып оки бастаганнан-ак кітаптын создерінін кудіреттілігі мен магынасы бірден бауырап алды.
Бас котермей туні бойы, тан атканша окитын болдым, бірте-бірте омірге, адамдарга деген козкарасым мулдем озгеріп кетті. Бурынгы калыптаскан маркстік-лениндік теориялардын барі быт-шыт болды. Осы кітап асерінен, сол заманда екінін бірінін колы жете алмайтын партком хатшылыгы кызыметінен де оз еркіммен босап, мамандыгым бойынша ауысып кеттім.
Науалыда жургенде Абайга ден коя бастадым, Шакарім шыкканнан кейін тіптен терен тусіне бастадым. Сонымен, бірге дінге, руханиятка байланысты коптеген баска да кітаптарды окып, рухани денгейімді котеруге умтылдым. Оларды Куранмен салыстырып окитын болдым.
Козім жеткені барлык касиетті кітаптардын магынасынын бір-бірінен онша алшактамауы, барінін айтатыны бірак нарсе Жаратушы біреу-ак, барі де имандылык жолга тусіп «мусылмандыкты» кабылдау озіне гана кажет екенін айтады. Осы рухани ілімді терен тусініп игеруім ушін 30 жылдан астам уакыт керек болды.
/Мен Алланын бiр болшегiмiн!/
«Жардын (Алланын) шашы сансыз коп,
Ол санауга келмей тур.
Анык нуры осы деп,
Аркім бір тал устап жур».     Шакарім аулие
1.Мен Алланын бір болшегімін!  Біздін жанымыз Жаратушынын тозандай болініп кеткен болшегі. Киелі кітаптарда: "Адамды Жаратушы Озі тектес етіп жараткан", - дейді.
1. Жаратушы бізді Озі тектес етіп жараткан болса, онда Алла Тагала Озінін жер бетіндегі ягни материалдык алемдегі багдарламасын біз аркылы іс жузіне асырып жаткан жок па?!
2. Жаратушы бізді жер бетіне жібергенде белгілі бір максатпен жіберген. Біз сол тапсырманы орындап жур емеспіз бе?! Рухани денгейі жетілген адамга будан баска кажеттілік бар ма? Сіз бен бізге фани жалган дуниенін шырмауынан шыгып кеткенімізге шаттануымыз керек кой!
3. Мені толык канагаттандыратын жане толык бакытка жеткізетін жалгыз турагым – Аллага деген шексіз махаббатым, суйіспеншілігім. Мен рухани ілімімнін денгейін кунделікті дамыта беруге тиіспін. Ол ушін жатарда уйкыга шомып бара жатканымда:
Бірінші: «Иа, Алла! Озіннін рухани алеміндегі рухани мектебіне мені шакірт етіп кабылдай корші! Менін рухани ілімімнін денгейін жогарылата корші!» деп;
Екінші: «Иа, Алла! Осы жалган фани алемде, осы алеммен уйлесімділікте болатын оз орнымды тауып бере корші!» деп;
Ушінші: «Иа, Алла! Менін ата бабаларымнын, аке-шешемнін, озімнін біліп, білмей айткан гайбат создерімізді, біліп білмей істеген куналарімізді кешіре корші!»,  деп тілеймін.
Тортінші: Кунделікті арбір іс бітірген сатімде, тамак ішіп болганымда, жол сапар жургенімде, максатым орындалганда ар сагат, минут сайын: «Иа, Алла! Осы бергеніне шексіз тауба, шексіз шукіршілік!» деп Аллага унемі шексіз алгысымды айтып отырамын.
Бесінші: Танертен тура сала: «Иа, Алла! Бугінгі кунімді озіне арнадым. Мені куралын ретінде пайдалана корші!» деп тілеймін. Бул дегенініз – мангілік акикат, бакыт.
4. Оз оміріннін жауапкершілігін озіне жуктеу дегеніміз – айналандагы адамдарды кіналаудан, осектеуден, сынаудан, коре алмаудан толыктай бас тартып, кінаны озіннін ішкі жан дуниеннен, Гаиз жанында жазылган багдарламадан іздеу, бакытсыздыгыннын, ауруыннын, кедейшілігіннін себебін табу.
5. Сіз жауапкершілікті озінізге жуктесеніз, онда куатты омір суре бастайсыз. Ешкімде, ешкашанда Сізге запа шектіріп, касірет уын ішкізе алмайды. Ешкандай да коз, тіл тію, дуалау Сізге асер етпейтін болады. Себебі, сіз Алланын коргауында боласыз.
6. Сіз озініздін калауыныз бойынша омірінізді ретке келтіре аласыз. Тагдырыныздын божысын, шылбырын оз колынызга алатын боласыз. Ол ушін сізге унемі айнанын шагылысы шартын колдану кажет. «Сырткы келбетін – ішкі акикатын».
7. Адамдар оздерінін нашар турмыста туратындыгынын жауапкершілігін мойнына алгылары келмейді. Оларга осы калыптарына – біреуді, коршаган ортаны, заманды, агайын-туыстарын, акімдерді, укіметті, президентті, тіпті болмаса Жаратушыны кіналау женіл.
8. Олар оздерінін осы жагдайларын: «мандайыма жазган тагдырдын жазуы» – деп акталады, осы сенімді санасына сініріп, журектеріне уялатып алады. Осы курдымнан шыга алмайтындарына мултіксіз сенеді.
9. Ауруга, кайыршылык пен жокшылыкка матап-шырмап койган ойларды санасынан куып, журегінен уркітіп жіберсе, санасы мен калауы біртіндеп денсаулыкка, молшылыкка, байлыкка, бакытка, махаббат пен суйіспеншілікке, шаттыкка, сынгырлаган денсаулыкка карай бет бура бастайтынын сезбейді, білмейді.
10. Омірдегі барлык жагдай – біздін ойлау жуйемізге орай курылып, тартылып жатады. Осыган озініздін омірлік багдарламанызды косыныз. Осынын барінен кандай тагылым алдыныз?
11. Айналаныз калай, солай кабылданыз. Озініз озгерініз, сол кезде бірінші: жануян;
Екінші: агайын туыстарын;
Ушінші: коршаган Алем де озгереді.
 
Егер сіз біремеден кашкалактап турсаныз, онда бунын тасасында – коркыныш не ауру жасырынып жатыр. Сіз осыдан откенде гана тамаша таылым аласыз.
12. Пенде баласы кашан Оз омірінін жауапкершілігін озіне жуктейді, сонда гана тандау еркіне мумкіншілік пайда болады. Адам кай ойды тандаймын десе де оз еркі. Озініздін Газиз жаныныздын тартібінін багдарламасын, ойынызды, сезім кубылыстарынызды ыждагаттылыкпен зерттеніз. Оз омірінізді тонкеріп тастап, тарихынызды кайта караныз.
13. Адамнын ойы негурлым молдір, журегі таза, ниеті ак болса, согурлым кабілеттері ашылып, гарыштагы рухани ілімге кіруге, оны уйренуге, санасына сініруге мумкіншілік алады. Карапайым тілмен айтканда: жамандык, жауыздык, коре алмаушылык, іштарлык, кызганшактык, корсекызарлык, суайттык, кызганшактык, кундеу, біреуді осектеу, сынап-мінеу, жагымпаздык, бір пендені пір туту т.б. келенсіздіктерден санамыз, Газиз жанымыз тазарган сайын, омірініз согурлым жаксарып, молшылыкка, шаттыкка, бакытка толып, денсаулыгыныз жаксарып, ерекше кабілеттерініз дами туседі.
14. Озінізді тубегейлі озгерту – ен бірінші жауыздык кара ниет ойлардан жане осылардан туындайтын келенсіз кылыктардан, менменсіп дандайсудан, рухани надандыктан, корсокырлыктан арылу.
15. Пенде баласы ауру мен жокшылыкты, карыздарын, бакытсызды;ын озінін теріс, келенсіз ойлау жуйесімен табады. Ендеше осы ауруы мен кедейшілігінен, карыздарынан кутылу жолдарын жане жеке басынын бакытын тек кана озі гана ойлау жуйесін тубегейлі жаксы жакка озгертіп, Газиз жанынын багдарламасында жазылган себебін аныктап, Газиз жанына баска: бакыттын, байлыктын, денсаулыктын, махаббаттын, шаттыктын багдарламасын (программасын) жазып, санасы мен ойлау жуйесін тубегейлікті озгертіп барып табады.
16. Адамнын Оз тагдыры Оз колында. Себебі, Жаратушы Иеміз пенде баласына шексіз еркіндік берген. Адам кай жолды тандаймын десе де: жаксы болуы да, жаман болуы да, бакытты болуы да, бакытсыз болуы да, бай болуы да, кедей болуы да, ауру болуы да, сау болуы да Оз колында. Рухани білім мен ілімді уйрену аркылы Озінді озгерт, сол кезде букіл Алем озгереді. «Ниет адамнан, Рахым Алладан». Шын ниетінмен сурасан Алла екі дуниенін де кызыгын корсетеді. Фани алемде де, баки алемде де бакытты боласын! Екі канатын: руханилык та, материалдык та тен болады! Сен не ойлайсын солсын! 
/Кортынды/
 
«Озгені акыл ойга кондырады,
Біле алмай бір Таніріні болдырады.
Талып уйыктап, козінді ашысымен,
Талпынып тагы да ойлап зор кылады.
 
Конілге шек, шубалі ой алмаймын,
Сонда да Оны ойламай коя алмаймын.
Акылдын жетпегені арман емес,
Кумарсыз кур мулгуге тоя алмаймын».   Абай
 
Біз озімізді, Газиз жанымызда бала кунімізден жазылып, санамызга сініп, сезімге шырмалып  калган омірлік багдарламамызды (программа)  озгерткенде гана жаксы жактарга карай туракты турде озгерте аламыз. Біздін бай-бакуатты жогары дарежеге жетіскіміз келеді, бірак осыны іске асыру ушін озімізбен жумыс жургізбейміз, озімізді жаксылыкка, алдыга жетелемейміз, рухани ілім алуга талпынбаймыз, кітап окымаймыз.
Коптеген адамдардан естуге болады: «Менде анау болса, мынау болса, мен ойымды іске асырып даулетті болар едім» – деп. Бул жерде реті дурыс корсетілмеген. Біз жетістікке, табыска кол жеткізуіміз ушін, ен алдымен мінезімізге коптеген баска касиеттер енгізуіміз керек. Оз ойлаганымыздай адам болган кезде гана, натижесінде ойлаган ісіміз жузеге асады.
 
Табигаттагы озгерiстер натижесiнде бiр себептiн салдарынан екiншi себеп пайда болып, онын салдары келесi себептi тудырып, бiрiмен-бiрi жалгаса бередi. Адам баласы осы букіл алемнін аділет зандылыгы сиякты табигаттын озгермейтiн зандылыктарын, байланыстарын бiлiп, дурыс арекет еткенде гана оны оз муддесiне лайыкты пайдалануына болады.
Алем жаратылганнан бері бір де бір адам олім тырнагынан кашып кутылган емес, біракта арбір адам, егерде катерден сактаса, озінін Газиз жанымен байланыска шыгып: оз тагдырын озі озгерту аркылы узак омір суруіне болады. Осыны аркім озі ушін, туыстары ушін, озінін елі ушін жасауы керек.
/Асет Мукашбековтын бойындагы Жаратушы дарыткан касиеттері/
Асет Ризаулы Мукашбеков не касіпкой жазушы, не журналист, не баксы, не емші, не коріпкел, не кумалакшы, не балгер емес. Асет Ризаулына Кудайдын кудіретімен "жанды жетелеуші" орысша айтканда "проводник души" касиеті 2009 жылы Грецияда Зевс туган, Геракл ерліктерін жасаган «Крит» аралында конып, Мангыстау онірінде саябыр тауып жаткан пір Бекет атанын жане Самарканд каласында жерленген улы колбасшы жахангер Амір Темірдін мазарында ушінші тылсым козі ашылган - Рухани Устаз.
Асет Ризаулы Мукашбековпен сеанс барысында адам санасы аркылы: Кудайдын кереметтерін, шексіз кудіретін озі коріп, сезіп отырады.
Асет Ризаулынын Жаратушы дарыткан касиеттері: кара дуга, тіл, коз тигендерді тазалау, ата-бабасы алган каргысты алу, адамнын омірдегі жане бизнестегі жолын ашу, ниетін (аурасын) тазалау, аяк-колындагы кісенді шешу, журегінін кірін аршу, періштелерін, бак кусын кайта кайтарып озіне кондырып беру, сыркаттарын женілдету, сана мен ойлау жуйесін толык тазалап, омірлік багдарламасын тубегейлі жаксы жакка озгерту.
Шанырагын, ауласын, автоколігін, кора-копсысын жын-шайтан перілерден, каралыктардан тазалап: жануясына, уйіне жане 7 (жеті) урпагына дейін – кара дугадан, тіл козден, жын-шайтан перілерден, томенгі алемнін жан иелерінен, каралыктардан т.б. келенсіздіктерден коргайтын корган коршау салады. Жаратушынын кудіретімен: Жалгыз бастылардын бойына уялап алган жын-шайтандарды куалап, кара дуганын кесірінен турмыска шыкпай журген кыз-келіншектер, сур бойдак жігіттер, жігіт агалары, карі кыздар озерінін Кудай коскан косактарын тауып, бір бастары екеу болып, бала-шагалы, бакытты арі екі дуниенін канатын тен устайтын болады.
Асет Ризаулы Мукашбековпен томенде жазылган телефондар аркылы хабарласуларына болады: 8 701 733 55 71; 8 775 706 63 21; Уйі: (872771) 35-9-94. Электрондык поштасы: "mukashbekov51 @ mail.ru".
Жазган кітаптарын, макалаларын, шыгармаларын мына сайттардан окыныздар: «www.asetkz.ru» Асет Ризаулы Мукашбековтын жеке блогы, «проза. ру» сайтында: Асет Мукашбеков, Мекен жайы: Алматы облысы, Карасай ауданы.
Акша аударатын есеп шот: АО " KASPI BANK" Бик: CASPKZKA ИИК: KZ73722R000021730167 Бенефициар: Мукашбеков Асет Ризаулы. «Халык банк» есеп шоты: 6762 0035 0052 4144; Асет Мукашбеков.
Ескерту: Сеанс казак тілінде телефон аркылы журеді. Асет Ризаулы Мукашбеков уйінде т. б. жерлерде, офисте кісі кабылдамайды.

Источник: http://rsu1s.ru/orazada-ayelmen-zhakyndasu-ga-bola...

Добавил Rikku, 6.02.2015 в 10:40.
Просмотров: 1909, комментариев: 16